Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 3 (58) 2014

Back to issue

Артроскопічні зміни синовіальної оболонки при ревматоїдному артриті

Authors: Комарова О.Б., Ребров Б.О. - ДЗ «Луганський державний медичний університет»; Лібстер К.С. - Луганська обласна клінічна лікарня

Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics, Medicine of emergency, Investigation methods

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У 23 пацієнтів із ревматоїдним артритом була зроблена артроскопія колінного суглоба з макрооцінкою змін синовіальної оболонки. Артроскопія проведена за допомогою артроскопа 2,4 мм (Karl Storz GmbH, Tuttlingen, Німеччина). Оцінювалися параметри змін синовіальної оболонки: тип гіперплазії, васкуляризація, наявність атрофічних змін, панусу та фібрину, форма ворсин. У пацієнтів із ревматоїдним артритом тривалістю до 2 років у синовіальній оболонці переважає запальна гіперплазія та ознаки ангіогенезу, що спричинює розвиток запально-ексудативного процесу на ранніх етапах патогенезу захворювання. У хворих із тривалим перебігом ревматоїдного артриту переважали гіперплазія синовіальної оболонки з утворенням булавоподібних ворсин, атрофічні зміни та наявність згустків фібрину, що свідчить про розвиток проліферативно-деструктивних змін на подальших етапах патогенезу ревматоїдного артриту.

У 23 пациентов с ревматоидным артритом проведена артроскопия коленного сустава с макрооценкой изменений синовиальной оболочки. Артроскопия выполнена артроскопом 2,4 мм (Karl Storz GmbH, Tuttlingen, Германия). Оценивались следующие изменения синовиальной оболочки: тип гиперплазии, васкуляризация, наличие атрофических изменений, паннуса и фибрина, форма ворсин. У пациентов с ревматоидным артритом длительностью до 2 лет в синовиальной оболочке преобладает воспалительная гиперплазия и признаки ангиогенеза, что является причиной доминирования воспалительно-экссудативных реакций на ранних этапах патогенеза заболевания. У больных с длительным течением ревматоидного артрита преобладали гиперплазия синовиальной оболочки с образованием булавовидных ворсин, атрофические изменения и наличие сгустков фибрина, свидетельствующие о развитии пролиферативно-деструктивных изменений на последующих этапах патогенеза ревматоидного артрита.

In 23 patients with rheumatoid arthritis, knee arthroscopy has been performed with macroevaluation of changes of the synovium. Arthroscopy was performed using arthroscope 2.4 mm (Karl Storz GmbH, Tuttlingen, Germany). We evaluated following changes of the synovium: type of hyperplasia, vascularization, the presence of atrophic changes, pannus and fibrin, villi form. In patients with rheumatoid arthritis, lasting up to 2 years, in the synovial membrane inflammatory hyperplasia and signs of angiogenesis predominate, which is the cause of inflammatory exudative reaction dominance in the early stages of disease pathogenesis. In patients with a long history of rheumatoid arthritis synovial hyperplasia prevailed to form clavate villi, atrophic changes and the presence of fibrin clots, showing the development of proliferative and destructive changes in the subsequent stages of the pathogenesis of rheumatoid arthritis.


Keywords

артроскопія, ревматоїдний артрит, синовіальна оболонка, гіперваскуляризація.

артроскопия, ревматоидный артрит, синовиальная оболочка, гиперваскуляризация.

arthroscopy, rheumatoid arthritis, synovial membrane, hypervascularization.

Статья опубликована на с. 94-96

Синовіальна оболонка (СО) — імунокомпетентна тканина, інфільтрована великою кількістю лімфоцитів та плазматичних клітин, що відіграє важливу роль у патогенезі ревматоїдного артриту (РА). СО може продукувати велику кількість біологічних агентів (комплемент, імуноглобуліни, цитокіни, фактори росту, металопротеїнази), відповідальних за тканинне запалення і пошкодження (утворюється панус, ерозії хряща та деструкція кісткової тканини) [1, 5]. Отже, детальне дослідження СО має важливе значення при патології суглобів. Під час огляду СО звертають увагу на колір, набряклість, судинний рисунок та патологічні включення на поверхні й у її шарах, на кількість, форму, розміри та будову синовіальних ворсин. СО в нормі, як правило, рожевого кольору, гладка та прозора, з виразним неяскравим рисунком тонкої судинної мережі. При гострому запальному синовіті спостерігається виражений набряк, яскрава або із застійним відтінком гіперемія СО, проліферація та гіпертрофія її ниткоподібних ворсин. Хронічний синовіт характеризується застійної гіперемією, гіперплазією, склерозом та втратою прозорості синовіального покрову, при розростанні ворсини набувають булавоподібної форми [2, 3].

Артроскопія є мінімально інвазивною технікою, безпечною та ефективної для візуалізації та біопсії СО в ревматології. Найбільш часто артроскопія застосовується при РА, з урахуванням показань, як із діагностичною метою (макрооцінка і біопсія СО з подальшим гістологічним дослідженням), так і з лікувальною метою (синовектомія в поєднанні з промиванням колінного суглоба), і є важливим методом у лікуванні хронічного синовіту при РА [2, 6, 8]. У ряді досліджень показано, що запальні зміни в СО корелюють із клінічною картиною, рентгенологічними змінами, а також є відмінності у структурі СО на різних стадіях РА [4, 5, 7, 9]. Детальне вивчення особливостей цих змін є актуальною проблемою ревматології, оскільки дає можливість проведення ранньої діагностики РА, прогнозування перебігу РА та розробки комплексної терапії з урахуванням стадій захворювання.

Мета дослідження — встановити особливості зміни СО колінного суглоба при артроскопії у хворих на РА різної тривалості.

Матеріал і методи дослідження

У дослідження було включено 23 пацієнти з РА (верифікація діагнозу згідно з критеріями АСR/EULAR, 2010). Пацієнти були розподілені на 2 групи: до 1-ї увійшли 12 пацієнтів (52,2 %) із РА тривалістю до 2 років (середній вік — 42,82 ± 10,20 року, тривалість захворювання — 12,85 ± 7,61 місяця); 2-гу групу становили 11 пацієнтів (47,8 %) із РА тривалістю від 2 до 8 років (середній вік — 46,21 ± 12,30 року, тривалість захворювання 5,8 ± 1,8 року). Пацієнти 1-ї та 2-ї груп статистично не відрізнялися за ступенем активності РА, рівня ревматоїдного фактора.

Показаннями до артроскопії колінного суглоба був недиференційований артрит (в основному моноартрит) або хронічний синовіт, що був рефрактерним до консервативної терапії РА. Всі артроскопії були проведені в одній і тій же стерильній операційній, використовувався артроскоп розміром 2,4 мм (Karl Storz GmbH, Tuttlingen, Німеччина) з кутом 30°.

Артроскопія, проведена відповідно до Гельсінської декларації, здійснювалася за стандартною методикою: після знеболювання 10–15 мл 1% розчином лідокаїну шкіри та капсули суглоба робили два доступи через розріз на шкірі 4–5 мм: верхній латеральний і медіальний. Положення пацієнта було на спині, колінний суглоб згинався під кутом 40° й укладався на підколінну підставку. Оглядалися всі відділи суглоба, промивання суглоба для візуалізації здійснювалося протягом усієї процедури, але зведено до мінімуму (зазвичай від 500 до 1000 мл). Після процедури артроскопії на розрізи шкіри накладалися стерильні пов’язки, на ділянку коліна — фіксуюча пов’язка. Вся процедура артроскопії записувалася на відео для подальшої оцінки макроскопічної картини змін колінного суглоба. Оцінювалися параметри змін: тип гіперплазії СО, васкуляризація СО, атрофічні зміни СО, наявність панусу та фібрину, форма ворсин (табл. 1). Оцінку вірогідності результатів дослідження проводили за критерієм x2, відмінності вважали вірогідними при р ≤ 0,05.

Результати дослідження

Результати аналізу макрооцінки змін синовії колінного суглоба у досліджених хворих на РА відображені у табл. 1.

У 70 % усіх досліджуваних хворих була запальна гіперплазія СО, у 78 % — гіперемія та виражений судинний малюнок, однак частіше ці ознаки зустрічались майже в усіх досліджених хворих 1-ї групи, що вірогідно відрізнялось від даних 2-ї групи. Ворсинчаста гіперплазія СО була у 70 % усіх досліджених хворих, мала тенденцію до превалювання у хворих 2-ї групи, однак статистичної вірогідності не набувала. Розростання СО з булавоподібними ворсинами було у 61 % досліджуваних пацієнтів, атрофічні зміни СО — 40 %, наявність згустків фібрину — 44 %, однак вірогідно найбільш часто вони зустрічалися у пацієнтів 2-ї групи. У 56,5 % усіх досліджених хворих встановлено наявність панусу (яскраво гіперемована тканина, рис. 1), вірогідної різниці між групами не було знайдено.

Таким чином, у пацієнтів із РА тривалістю до 2 років переважає у СО запальна гіперплазія та ознаки ангіогенезу (гіперемія та виражений судинний рисунок СО) (рис. 2), що свідчить про розвиток запально-ексудативних процесів на ранніх етапах патогенезу РА. У хворих із тривалим перебігом РА переважали гіперплазія СО з утворенням булавоподібних ворсин (рис. 3), атрофічни зміни СО та згустки фібрину (рис. 4), що свідчить про розвиток проліферативно-деструктивних змін на подальших етапах патогенезу РА.

Висновки

Під час нашого дослідження були виявлені особливості макрооцінки структури СО колінного суглоба при РА:

— при тривалості РА до 2 років спостерігалась перевага запально-ексудативних змін та процесів ангіогенезу у СО;

— при тривалому перебігу РА домінували проліферативно-атрофічні процеси у СО.

Отже, подальше детальне дослідження дозволить розробити диференційований підхід до комплексного лікування РА залежно від тривалості захворювання й оцінити вплив терапії на процеси ангіогенезу та проліферації СО у хворих на РА.


Bibliography

1. Гнилорыбов А.М. Патогенез ревматоидного синовита. Механизмы активации клеток синовиальной оболочки и продукция цитокинов / А.М. Гнилорыбов // Укр. ревм. журн. — 2000. — № 1. — С. 23–27.

2. Лялина В.В. Артроскопия и морфология синовитов / В.В. Лялина, А.Б. Шехтер. — М.: Наука, 2007. — 108 с.

3. Олюнин Ю.А. Хронический синовит в ревматологии. Оценка активности и тактика лечения / Ю.А. Олюнин // Русский медицинский журнал. — 2005. — Т. 13, № 8. — С. 548–551.

4. Гнилорибов А.М. Обґрунтування індивідуальної патогенетичної базисної терапії та її ефективність у хворих на ревматоїдний артрит (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.12 «ревматологія» / А.М. Гнилорибов. — Донецьк, 2008. — 38 с.

5. Analysis of the cell infiltrate and expression of proinflammatory cytokines and matrix metalloproteinases in arthroscopic synovial biopsies: comparison with synovial samples from patients with end stage, destructive rheumatoid arthritis / [T.J. Smeets, E.C. Barg, M.C. Kraan et al.] // Ann. Rheum. Dis. — 2003. — Vol. 62. — P. 635–638.

6. Carl H.D. Effectiveness of arthroscopic synovectomy in rheumatoid arthritis / H.D. Carl, B. Swoboda // Rheumatol. — 2008. — Vol. 67(6). — P. 485–490.

7. Сlinical and morphological aspects of sinovitis in early rheumatoid arthritis / [B. Căpitănescu, C. Simionescu, C. Mărgăritescu et al.] // Current Health Sciences Journal. — 2011. — Vol. 37(1). — P. 17–20.

8. Evaluation of arthroscopy and macroscopic scoring / [Erik af Klint, Anca I. Catrina, Peter Matt et al] // Arthritis Research & Therapy. — 2009. — Vol. 11. — P. 714.

9. T-cells, fibroblast-like synoviocytes, and granzyme B+ cytotoxic cells are associated with joint damage in patients with recent onset rheumatoid arthritis / [ M.C. Kraan, J.J. Haringman, H. Weedon et al.] // Ann. Rheum. Dis. — 2004. — Vol. 63. — P. 483–488.

Similar articles

Вплив ангіотензин-альдостеронової системи на показники УЗД суглобів у хворих з ревматоїдним артритом
Authors: Комарова О.Б. - Кафедра внутрішньої медицини факультету післядипломної освіти, ДЗ «Луганський державний медичний університет»
"Pain. Joints. Spine." 1-2 (13-14) 2014
Date: 2014.06.20
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Повреждения синовиальной оболочки коленного сустава, клиника и лечение
Authors: Г. И. Герцен, А. В. Лесовой, С. И. Малохатько, С. В. Магеровский - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, Киев, Украина
"Тrauma" Том 11, №3, 2010
Date: 2011.08.29
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Authors: Сморщок Ю.С., Волошин В.Д., Волошин О.С., Тернопільский державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, КЗ ТОР «Тернопільська університетська лікарня»
"Тrauma" Том 12, №2, 2011
Date: 2011.10.03
Categories: Traumatology and orthopedics
Ефективність Хондроцерину® після артроскопії при ушкодженні суглобового хряща колінного суглоба
Authors: Герцен Г.І., Остапчук Р.М., Хуцишвіллі Г.В., Прибилюк С.В., Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
"Emergency medicine" 6 (45) 2012
Date: 2013.01.24
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue