Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 17 (513) 2014

Вернуться к номеру

Актуальні питання неонатології

Авторы: Тетяна Тлустова

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Статья опубликована на с. 14-15 (Укр.)

17–18 вересня 2014 року у м. Києві відбувся VI Міжнародний конгрес неонатологів України за темою «Актуальні питання неонатології», присвячений 15-річчю створення Асоціації неонатологів України, який організували Асоціація неонатологів України, Національна академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров’я України та ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології».

У конгресі взяли участь 520 фахівців із неонатології, перинатології, педіатрії, інтенсивної терапії, дитячої хірургії з усіх регіонів України та закордонні гості. Були представлені наукові доповіді провідних фахівців та розробки українських спеціалістів у цій галузі медицини, обмін досвідом та дискусії щодо подальшого розвитку неонатології, охорони материнства та дитинства. Розглянуто пропозиції та шляхи досягнення зниження смертності новонароджених, перехід охорони материнства та дитинства на якісно новий рівень у зв’язку з відкриттям мережі національних перинатальних центрів.

Цей конгрес став важливою подією в складний для нашої країни час, неонатологи всіх регіонів України одноголосно підтримали новий напрямок діяльності Асоціації неонатологів України щодо надання допомоги пораненим бійцям із зони АТО, а також переселенцям із зони бойових дій, у першу чергу вагітним жінкам, породіллям та новонародженим.

На урочистому відкритті конгресу було проголошено привітання від першої леді України Марини Порошенко, з вітальним словом до учасників також звернулися заступник Голови Верховної Ради України Кошулинський Р.В., президент Національної академії медичних наук України, академік Сердюк А.М., заступник директора ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології» професор Лапшин В.Ф., президент Асоціації неонатологів України професор Знаменська Т.К.

Орденом Асоціації неонатологів України «Почесний неонатолог» були нагороджені видатні неонатологи нашої країни: проф. Суліма О.Г. (м. Київ), проф. Ліхачова А.С. (м. Харків), проф. Тищенко В.А. (м. Дніпропетровськ), проф. Ткаченко С.К. (м. Львів), к.м.н. Лінчевський Г.Л. (м. Донецьк). Грамотами асоціації та цінними подарунками були нагороджені 50 лікарів-неонатологів з усіх регіонів України. Також грамотою асоціації був нагороджений гість конгресу, головний лікар Науково-дослідного центру охорони здоров’я матері та дитини Барсегян Саркіс Патваканович (Вірменія, м. Єреван).

Про досягнення та перспективи розвитку Асоціації неонатологів України доповіла завідуюча відділом неонатології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», д.м.н., професорЗнаменська Т.К.

Вона наголосила, що стратегічно важливим і пріоритетним напрямком держави у сфері охорони здоров’я є охорона життя та здоров’я матері й дитини. Тетяна Костянтинівна докладно доповіла про досягнення та успіхи асоціації за останні роки.

Головним завданням реформування системи охорони здоров’я матері та дитини є створення системи трирівневої перинатальної допомоги. За 5 років почали роботу 12 обласних перинатальних центрів третього рівня (у Кіровоградській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Рівненській, Хмельницькій, Полтавській, Луганській, Запорізькій областях, АР Крим та м. Києві). Планується відкриття найближчим часом обласних перинатальних центрів у Черкасах та Луцьку. Однак потребують підтримки Західний та Південний регіони країни (Львівська, Тернопільська, Чернівецька, Одеська області), де система перинатальних центрів ще не розвинута.

Доповідач виділила головні напрямки праці асоціації на найближчий час: науково-дослідний, навчально-методичний, організаційний та інтеграційний.

Для удосконалення надання спеціалізованої допомоги новонародженим в Україні за допомогою асоціації були проведені засідання робочих груп з питань перегляду чинних та створення нових клінічних протоколів із неонатології. За участі провідних учених-неонатологів було підготовлено та видано монографію «Неонатологія» (навчальний посібник за редакцією Т.К. Знаменської).

З 2010 р. членами асоціації були захищені 17 докторських та 36 кандидатських дисертацій. Із метою підтримки молоді та мотивації розвитку науки з 2013 року правління асоціацїї проводить вручення премії молодим ученим за найкращі наукові розробки за напрямком «неонатологія».

Налагоджено співробітництво з провідними іноземними медичними центрами щодо спільного виконання програм та обміну досвідом. За 2011–2014 роки 600 неонатологів пройшли стажування у провідних неонатальних центрах світу.

У 2013 році Асоціацією неонатологів України ініційовано проведення на державному рівні наради «Нові підходи до забезпечення якості медичної допомоги», за результатами якої було ухвалене рішення про створення робочої групи для вдосконалення механізмів моніторингу та оцінки якості перинатальної допомоги, що надається, в Україні. Відповідно до протокольного рішення було проведено 4 круглих столи. Під час засідання робочої групи вивчався позитивний іноземний досвід та обговорювались питання розвитку систем катамнестичного нагляду за дітьми та програми раннього втручання. Розвиток цих напрямків дозволить проводити ефективну профілактику інвалідності серед дитячого населення, профілактику відмов від дитини та підвищення якості життя дітей.

На завершення Тетяна Костянтинівна наголосила, що асоціація й надалі буде проводити активну діяльність у започаткованих напрямках, підтримувати соціальні та наукові проекти, міжнародне співробітництво з метою удосконалення надання перинатальної допомоги в Україні.

Д.м.н., професор Добрянський Д.О. з групою співавторів запропонував увазі присутніх доповідь «Сучасні неінвазивні стратегії профілактики та лікування дихальних розладів у новонароджених».

Автори наголошують на тому, що застосування неінвазивної вентиляції у глибоконедоношених дітей має короткотривалі переваги порівняно з СРАР. Віддалений позитивний ефект, насамперед щодо зменшення ризику бронхолегеневої дисфункції, все ще недостаньо доведений. Найефективніший метод неінвазивної дихальної підтримки (НДП) у перші хвилини життя залишається невідомим. Дуже важливою залишається техніка здійснення НДП. Як свідчить проведене дослідження, навіть оптимальна НДП у пологовому приміщенні сама по собі не вирішить проблему зменшення хронічної бронхопульмональної захворюваності.

Професор, д.м.н. Похилько В.І. доповів про клініко-генетичні детермінанти розвитку перинатальної патології в новонароджених.

Серед факторів, які впливають на фенотип критичного стану новонародженого, найбільш важливими є такі, як перебіг вагітності, пологів, раннього неонатального періоду, стан здоров’я батьків.

Про досвід різних регіонів України з катамнестичного нагляду за новонародженим із груп високого перинатального ризику розповіла к.м.н., доцент Ріга О.О. із групою співавторів.

Автор презентувала аналіз діяльності центрів катамнестичного моніторингу в Києві, Тернополі, Полтаві, Дніпропетровську, Харкові.

У подальшому очікується, що система мультидисциплінарного катамнестичного нагляду з раннім втручанням дозволить:

- забезпечити 100% виявлення дітей із груп високого ризику з формування хронічної захворюваності та із затримкою розвитку;

- 100% охопити дітей високого ризику комплексною реабілітацією у віці до 3 років;

- 100% охопити дітей перших років життя комплексною реабілітацією, що приведе до зниження ступеня втрати здоров’я при первинній інвалідизації у віці до 18 років;

- знизити показник первинної інвалідизації у віці до 18 років з 4-го та 3-го ступеня втрати здоров’я.

Д.м.н., професор Аряєв М.Л. виступив із доповіддю «Як нам елімінувати ВІЛ-інфекцію в Україні».

На думку доповідача, елімінація ВІЛ-інфекції у новонароджених в Україні потребує адекватного перинатального ведення матері з реалізацією повного та безперервного каскада профілактичних засобів як для матері, так і для дитини. Головним компонентом перинатальної профілактики ВІЛ-інфекції є стандартизовані послуги неонатальної допомоги. Вони поєднують організацію та проведення постконтактної АРВ-профілактики, безпечного вигодовування дитини, виявлення антенатального інфікування ВІЛ і формування в матері відповідального ставлення до здоров’я дитини.

Про проблеми сучасної неонатальної нефрології доповівд.м.н., професор Яблонь О.С.

Групу ризику з формування ниркової патології становлять недоношені діти. Це обумовлено зменшеною кількістю функціонуючих нефронів із підвищеними ризиками гіпертензії, протеїнурії і захворювань нирок у старшому віці. Автор наголошує на тому, що в неонатології найбільш доцільне використання термінів «гостре пошкодження нирок» (ГПН) та «хронічна хвороба нирок» (ХХН).

Для ранньої диференціальної діагностики ГПН у новонароджених слід використовувати нові біомаркери в сечі — ліпокаїн-2 (NGAL) та інтерлейкін-18, у крові — цистатин С. Існують такі перспективи використання нових біомаркерів:

- можливість виявлення ушкодження нирок на найбільш ранніх стадіях;

- діагностика тяжкості та рівня ушкодження нирок;

- можливість своєчасного лікування та прогнозування наслідків.

Також у новонароджених із підозрою на ГПН доцільно виконувати серед рутинних досліджень допплерографію нирок.

Проблему діагностики та лікування неонатальних конвульсій висвітлив д.м.н., професор Коржинський Ю.С.

Відомо, що в неонатальному періоді спостерігається найвища частота судом, що трапляються протягом життя. Неонатальні конвульсії підвищують схильність до епілепсії і спричиняють довготривалі розлади пізнання.

Прогноз неонатальних конвульсій вивчався в популяційному когортному дослідженні (Newfoundland).

При аналізі катамнестичних даних встановлено:

- сприятливий наслідок спостерігався частіше в народжених у строк;

- постнеонатальна епілепсія з розумовою відсталістю розвинулась у 34 % дітей;

- епілепсія, асоційована з розумовою відсталістю чи ДЦП, асоціювалася з ранньою смертю;

- етіологія ушкодження мозку є визначальною для прогнозу;

- патологічна фонова ЕЕГ асоціювалася з поганим прогнозом.

Широку дискусію аудиторії викликала доповідь к.м.н., доцента Костюк О.О. «Неонатальний сепсис: сучасні підходи до діагностики та лікування».

Доповідь була присвячена впровадженню уніфікованого клінічного протоколу «Бактеріальний сепсис новонародженого». Бактеріальний сепсис новонародженого залишається провідною причиною смертності та захворюваності дітей першого року життя. Ефективність лікування та профілактики сепсису визначається своєчасністю діагностики та початку лікування відповідно до міжнародних стандартів. Доповідач розповіла про переваги впровадження протоколу. По-перше, неонатологи України отримають документ, заснований на результатах найсучасніших світових досліджень щодо лікування, діагностики та профілактики неонатального сепсису. По-друге, серед новонароджених чітко виділені групи ризику реалізації як раннього, так і пізнього неонатального сепсису завдяки визначеним перинатальним чинникам ризику. Очікується, що, як наслідок, знизиться частота безконтрольного призначення антибіотиків у новонароджених та тривалість їх застосування.

Ціла низка доповідей була присвячена іншим питанням клінічної неонатології: діагностиці, профілактиці та лікуванню патології різних систем та органів у новонароджених (д.м.н., професор Гончарь М.О.; д.м.н., професор Годованець Ю.Д.); можливостям сучасної пренатальної діагностики хромосомних анеуплоїдій (Веропотвелян Н.П.). Поряд із розглядом клінічних питань неонатології особлива увага була приділена організації безпеки пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, що сприяє зниженню частоти госпітальних інфекцій та їх наслідків (Гончарова Ю.О.; д.м.н., професор Ковальова О.М.; д.м.н. Куріліна Т.В.).

Особлива увага в роботі конгресу була присвячена перспективам розширення співробітництва з ЄС у медичній галузі (Хітрова О.М.), а також труднощам та перспективам вітчизняного та світового досвіду щодо розробки на впровадження клінічних настанов та протоколів, які розрізняються за рівнем впровадження, включають усі надбання сучасної доказової медицини за обраним напрямком та адаптуються до місцевих особливостей (к.м.н. Матвієнко І.М.). Вітчизняний досвід створення настанов існує з 2004 року. На сьогодні за напрямком «неонатологія» в Україні є чинні клінічні настанови та ті, що вже готові до затвердження та впровадження.

Також у рамках роботи конгресу відбулося звітно-перевиборне зібрання Асоціації неонатологів України. Президентом асоціації одноголосно була переобрана доктор медичних наук, професор, завідувач відділом неонатології ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України» Знаменська Т.К.

За результатами роботи конгресу була ухвалена резолюція.



Вернуться к номеру