Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 7 (62) 2014

Back to issue

Шляхи запобігання розвитку хвороб у жінок у віковому та гендерному аспекті

Authors: Ковальова О.В. Кошля О.В. — ДЗ «ЗМАПО МОЗ України»

Categories: Medicine of emergency

Sections: Medical forums

print version

Статья опубликована на с. 153-154

Україну, як і більшість європейських держав, не обійшла така проблема, як старіння нації, разом із тим в Україні розвиваються хвороби, притаманні віку. Кожний шостий мешканець України переступив шістдесятирічний рубіж.

Війна в Україні забирає життя молодих, працездатних громадян, кращих громадян, що є цвітом нації. Природно, що збільшується частка осіб старшого віку в загальній структурі населення. Населення знаходиться в хронічному стресі, що спричинює розвиток таких ускладнень, як гіпертензія, гострі судинні катастрофи (інфаркт, інсульт). За різними джерелами, середня тривалість життя чоловіків в Україні коливається від 58 до 60 років Не дивно, що до пенсії доживає чоловіків майже в два рази менше, ніж жінок.

Соціальна нестабільність, безробіття погіршують ситуацію. Пенсійний вік у жінок збільшили до 60 років, але не забезпечили робочі місця.

Тобто сьогодні стоїть завдання не тільки продовжити життя, а й зберегти його якість, працездатність населення. Хто повинен забезпечувати старіючому населенню пенсії зараз, коли йде війна? Поранені, загиблі, їх родини лягають важким тягарем на бюджет країни.

Так що здоров’я жінок є не тільки соціальною, а й державною проблемою.

Більше ніж 10 % жінок у світі — жінки в постменопаузі. Припливи — це один із найбільш поширених симптомів, що виникають у період менопаузи: 75–85 % жінок під час клімаксу відчувають їх. За даними ВООЗ, під час припливів збіднюється речовина гіпокампа, відповідно, створюються умови для розвитку когнітивних порушень.

У жінок, які в період менопаузи страждають від припливів, висока ймовірність розвитку хвороби Альцгеймера. Початок, тривалість, частота і тяжкість припливів індивідуальні: вони можуть з’являтися за рік або два до менопаузи, а продовжуватися — від 6 місяців до 15 років. У жінок, які перенесли ранню або штучну менопаузу, припливи, як правило, мають більш тяжкий і затяжний характер.

Основною причиною виникнення припливів є зміна гормонального фону. Естрогени прямо впливають на центр терморегуляції, що знаходиться в гіпоталамусі. Цей центр контролює всі процеси збереження й віддачі тепла організмом. При дефіциті естрогенів гіпоталамус отримує помилкові сигнали про те, що організм перегрівається, унаслідок чого підключаються механізми скидання зайвого тепла: прискорюється серцебиття, розширюються периферичні судини (сприймається як приплив жару) і виділяється піт. На одне з перших місць виходять явища остеопорозу. Це «мовчазна хвороба», єдиним проявом якої є переломи. Щорічно в США з причини остеопорозу відбувається 1 300 000 переломів.

Мета — уникнути розвитку ускладнень, які притаманні віку, в гендерному аспекті при клімаксі.

Об’єкт дослідження — 48 жінок, у яких мали місце клімактеричні розлади, віком від 44 до 56 років. Клімактеричні розлади проявлялися у вигляді нерегулярних місячних (42–58 років), вегетосудинних, інтелектуальних порушень, старіння шкіри та її придатків (з 50 років), урогенітальних розладів (з 50 років), остеопорозу (болі в спині і переломи стегна в анамнезі з 57 років), серцево-судинних захворювань (з 55 років), пролапсу (з 53 років). 32 жінки мали патологію гепатобіліарної системи, що проявлялося патологією жовчовивідної системи (у 28 мала місце дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпомоторним типом, у 6 в подальшому розвинулася жовчнокам’яна хвороба). У 18 пацієнток діагностовано гастродуоденіт. Ця група стала основною. Її розділили умовно на дві підгрупи, рівнозначні за віком і проявами захворювання. 16 жінок, які не мали супутньої патології гепатобіліарної системи та гастродуоденальної ділянки, становили контрольну групу. У першій і другій групі нейровегетативні явища, такі як приливи жару, підвищена пітливість, головні болі, гіпо- чи гіпертензія, озноби, серцебиття, були виражені за нумерологічною шкалою відповідно на 32,76 і 29,3 % більше, ніж у контрольній групі. Психоемоційні прояви, такі як дратівливість, слабкість, сонливість, занепокоєння, депресія, неуважність, зниження лібідо, погіршення пам’яті, за нумерологічною шкалою були виражені відповідно на 28,3 і 31,4 % більше порівняно з контрольною групою. За даними літератури, проблеми постменопазуального синдрому пов’язані з дефіцитом кальцію. Крім того, кальцій входить до складу естрогенів. У жінок із дефіцитом кальцію клімакс настає раніше, більше виражені вегетативні порушення. Зменшується кісткова маса, але при цьому вона залишається повністю кальцифікованою. Зменшення кісткової маси нижче від норми для даного віку і статі призводить до збільшення ризику переломів. Системне захворювання скелета характеризується зниженою кістковою масою, мікроструктурними ураженнями кісткової тканини, що спричинюють збільшення ламкості кісток. При патології сфінктерного апарату є жовчний рефлюкс, що однозначно впливає на всмоктування кальцію на всіх етапах травлення. Тому безліч препаратів, які використовуються в терапевтичній практиці, неефективні, їх призначення має бути зваженим. Для аналізу особливостей моторики й секреції використані стандартні та модифіковані нами показники моніторування рН. Також залежно від типу переважання вегетативної нервової системи та її вираженості була проаналізована ефективність лікарських препаратів (антисекреторних і прокінетиків), використовуваних для лікування захворювань. Працюючи з апаратом LEIT, нам вдалося мінімізувати кількість жовчних рефлюксів і отримати позитивний результат, що проявлявся насамперед у стабілізації вегетативних розладів, стабілізації складу мікроелементів порівняно з другою і контрольною групою. При цьому нормалізувався ліпідний профіль згідно з віковою категорією, оптимально стабілізувався гормональний статус у жінок у менопаузі.


Similar articles

Authors: М.І. Наумова, О.М. Приступюк, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна
International journal of endocrinology 1(3) 2006
Date: 2008.02.19
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
Особливості корекції клімактеричних розладів у жінок із хронічним обструктивним захворюванням легень
Authors: Гарагуля Г.А., Чуйко В.І. - ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»; Кафедра факультетської терапії та ендокринології; Кафедра акушерства та гінекології
"Medical and social problems of family" 1 (том 19) 2014
Date: 2014.04.22
Categories: Obstetrics and gynecology
Sections: Clinical researches

Back to issue