Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 1 (64) 2015

Back to issue

Особливості застосування епідуральної анестезії при ендоваскулярній емболізації маткових артерій

Authors: Дзюба Д.О., Недашківський С.М., Галушко О.А. — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, м. Київ; Верещагін С.В. — КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня»

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У статті наведено дані дослідження больового синдрому у жінок, яким виконували в плановому порядку емболізацію маткових артерій з приводу фіброміоми матки. Найбільш поширеним явищем у ранньому післяопераційному періоді після цих втручань є розвиток так званого післяемболізаційного синдрому. Він має такі прояви, як короткотривала гіпертермія, кров’янисті виділення, нудота. Однак одним із найвагоміших його симптомів є виражений больовий синдром.
У дослідженні наведено дані щодо неефективності рутинної схеми післяопераційної аналгезії та переваги застосування епідуральної аналгезії як у класичному, так і в каудальному варіанті.

В статье представлены данные исследования болевого синдрома у женщин, которым в плановом порядке проводили эмболизацию маточных артерий по поводу фибромиомы матки. После этих оперативных вмешательств самым распространенным явлением стало развитие так называемого послеэмболизационного синдрома. Он проявляется краткосрочной гипертермией, кровянистыми выделениями, тошнотой. Однако одним из самых существенных его симптомов является выраженный болевой синдром.
В исследовании приводятся данные о неэффективности рутинной схемы аналгезии и преимуществе использования эпидурального обезболивания как в классическом, так и в каудальном варианте.

The article presents data from a study of pain syndrome in women who routinely underwent uterine artery embolization for uterine fibroid. After these surgical interventions, the most common phenomenon is the development of so-called postembolization syndrome. It has such manifestations as short-term hyperthermia, spotting, nausea. However, one of the most important symptoms is severe pain syndrome.
The study provided evidence of the ineffectiveness of routine postoperative analgesia scheme and advantage of using epidural analgesia, both in classical and in the caudal versions.


Keywords

емболізація маткових артерій, епідуральна аналгезія, каудальна аналгезія, бупівакаїн, бупренорфін, больовий синдром, шкала болю.

эмболизация маточных артерий, эпидуральная аналгезия, каудальная аналгезия, бупивакаин, бупренорфин, болевой синдром, шкала боли.

uterine artery embolization, epidural analgesia, caudal analgesia, bupivacaine, buprenorphine, pain syndrome, pain scale.

Статья опубликована на с. 111-113

Актуальність

Міома матки є однією з найбільш поширених доброякісних пухлин органів малого таза у жінок, що утворюється з гладком’язових клітин міометрія. У жінок репродуктивного віку захворюваність становить 15–30 %, а у жінок у перименопаузальному періоді — до 50–70 % [1, 2].

У лікуванні даної патології одним із найперспективніших і сучасних хірургічних підходів вважається емболізація маткових артерії (ЕМА) [3, 4]. Вже майже 30 років цей метод застосовується в практиці акушерів-гінекологів [5]. ЕМА включили в 2003 році до клінічних протоколів Міністерства охорони здоров’я України [6]. Більше ніж 90 % пацієнток після проведення цього міні-інвазивного оперативного втручання відмічають повне зникнення чи значне поліпшення гінекологічної симптоматики [7].

Однак цей сучасний метод лікування має свої недоліки. У першу чергу це ускладнення, пов’язані з ангіографічною технікою: алергічні реакції, утворення місцевої гематоми, інфекційні ускладнення. Найбільш поширеним явищем у ранньому післяопераційному періоді є розвиток так званого післяемболізаційного синдрому. Він має такі прояви, як короткотривала гіпертермія, кров’янисті виділення, нудота. Однак одним із найбільш неприємних проявів цього синдрому є інтенсивний післяопераційний біль [8]. Найчастіше його лікують призначенням нестероїдних протизапальних засобів і наркотичних анальгетиків [9, 10]. Але, враховуючи інтенсивність больового синдрому, нині часто застосовують метод епідуральної анестезії/аналгезії (ЕА) як один із найефективніших методів його профілактики та лікування [11, 12]. Однак ефективність даного методу анестезії може бути недостатньою через неповну блокаду крижових сегментів [13]. Враховуюче це, доцільним стає використання каудальної анестезії (КА), що є різновидом епідурального знеболювання, яка особливо добре проявила себе у проктології, урології та гінекології [14, 15].

Мета роботи — визначити ефективність традиційних методів знеболювання, епідуральної анестезії/аналгезії бупівакаїном та поєднаної каудальної анестезії/аналгезії бупівакаїном з бупренорфіном у хворих після ендоваскулярної емболізації маткових артерій.

Матеріали та методи

Дослідження проведено в Київській обласній клінічній лікарні і включає 29 жінок, яких було розподілено на три групи. Усім хворим виконували в плановому порядку ЕМА з приводу фіброміоми матки. Для післяопераційного знеболювання використовували інтрам’язово кеторолак у дозі по 30 мг через 8 годин, а у разі вираженого болю (за шкалою болю (ШБ) > 3 балів) додатково вводили по 20 мг омнопону парентерально. Пацієнткам І дослідної групи на етапі підготовки до оперативного вручання виконували катетерізацію епідурального простору на рівні L2–L3 та вводили 0,125% розчин бупівакаїну об’ємом 25 мл через кожні 8 годин (n = 9). Пацієнткам ІІ дослідної групи за 30 хвилин до операції виконували одноразово попереджувальну КА за власною методикою в положенні на боці 0,125% бупівакаїном у поєднанні з 0,12 мг бупренорфіну об’ємом 40 мл (n = 10) [16]. Контрольну (IІI) групу становили пацієнтки, яким епідуральної аналгезії не проводили (n = 10).

Основні антропометричні та клініко-лабораторні характеристики хворих обох груп були тотожними.

Інтенсивність больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів (табл. 1) [17, 18]. Оцінку проводили через 1, 3, 8, 24 та 48 годин після операції. Моніторинг больового синдрому проводили за такими критеріями: тривалість больового синдрому, оцінка за ШБ та потреба в додатковому парентеральному призначенні опіату.

Результати

Профіль аналгезії у хворих, яким проводили епідуральну блокаду, значно відрізнявся від групи контролю. Так, у хворих групи, пацієнткам якої виконували як ЕА, так і КА, рівень болю за ШБ у часових проміжках з першої по третю години після оперативного втручання вірогідно був більше ніж в 3 рази вищим, ніж у жінок контрольної групи. Через 8 годин різниця була вірогідно в 2 рази більшою, але через 24 години вірогідної різниці не відмічалось. Дані наведені в табл. 2.

Тонус симпатичної нервової системи оцінювали за такими показниками, як частота серцевих скорочень і рівень артеріального тиску протягом двох післяопераційних діб. Дані щодо параметрів гемодинаміки наведені в табл. 3.

Так, слід зауважити, що рівень артеріального тиску вірогідно нижчий порівняно з контрольною групою у групі І протягом першої післяопераційної доби, а у ІІ групі — з першої по третю годину, що може бути зумовлено як кращим аналгетичним профілем, так і гемодинамічними ефектами ЕА.

Щодо частоти серцевих скорочень, то вірогідно нижчі значення для показників були як у І, так і в ІІ дослідних групах протягом першої післяопераційної доби, що корелює з динамікою больового синдрому за ШБ.

Слід зауважити, що на другу післяопераційну добу в І групі потреби в епідуральному знеболюванні не було у 66 % пацієнток, а на третю добу епідуральний катетер видалено 100 % пацієнток. У середньому хворі цієї групи відчували біль 27,4 ± 2,3 години, у ІІ групі — 29,1 ± 3,5 години, у ІІІ групі — 41,6 ± 3,7 години.

Хворі як І, так і ІІ дослідних груп не потребували введення опіоїдів, а в контрольній групі 80 % пацієнтів додатково одноразово отримали наркотичні анальгетики, з них 75 % — двократно. У пацієнтів І та ІІ групи максимальній рівень післяопераційного болю не перевищував 3 балів за ШБ, у той час як у контрольній групі максимальний рівень за ШБ досягав 7 балів.

Висновки

1. Використання післяопераційної аналгезії за рахунок застосування нестероїдних аналгетиків з додаванням при необхідності опіатів не забезпечує достатнього рівня післяопераційного знеболювання.

2. Застосування епідуральної аналгезії порівняно з рутинним післяопераційним знеболюванням забезпечує адекватний рівень аналгезії після ендоваскулярної емболізації маткових артерій.


Bibliography

1. Вихляева Е.М. Руководство по диагностике и лечению лейомиомы матки. — М.: МедПресс-информ, 2004.

2. Михалевич С.И., Капуста А.В. Беременность, роды и послеродовой период у женщин с миомой матки // Медицинские новости. — 2011. — № 2. — С. 18-25.

3. Тихомиров А.Л., Лубнин Д.М. Селективная эмболизация маточных артерий в алгоритме органосохраняющего лечения миомы матки // Фарматека. — 2004. — № 2(81). — С. 67-69.

4. Савельева Г.М., Бреусенко В.Г., Краснова И.А., Капранов С.А. Эмболизация маточных артерий при миоме матки как альтернатива хирургическому лечению // Международный медицинский журнал. — 2005. — № 1. — С. 74-79. 

5. Oliver J.A. Selective embolization to control massive hemorrage following pelvic surgery / J.A. Oliver, J.S. Jr Lance // Am. G. Obstet. Gynecol. — 1979. — Vol. 135. — P. 431-432.

6. Наказ № 582 від 15.12.2003 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

7. Ravina J.H., Aymard A., Ciraru-Vigneron N., Ledreff O., Merland J.J. Arterial embolization of uterine myoma: results apropos of 286 cases // J. Gynecol. Obstet. Biol. Reprod. (Paris). — 2000 May. — № 29(3). — Р. 272-5.

8. Тихомиров Л., Лубнин Д. Купирование болевого синдрома при эмболизации маточных артерий у больных миомой матки // Врач. — 2003. — № 1. — С. 27-29.

9. Гришин И.И. Эмболизация маточных артерий — постэмболизационный синдром. Тактика ведения: Автореф. дис… канд. мед. наук. — 2007. — 25 с.

10. Доброхотова Ю.Э., Капранов С.А., Бобров Б.Ю. и др. Эмболизация маточных артерий — постэмболизационный синдром // Рос. вестн. акуш.-гин. — 2005. — № 2. — С. 44-46.

11. Belenky A., Cohen M., Bachar G. Uterine arterial embolization for the management of leiomyomas // Isr. Med. Assoc. J. — 2001 Oct. — № 3(10). — Р. 719-21.

12. Волочков В.А., Мосин И.В., Титова О.Н., Шиганов М.Ю., Седнев А.В., Бедров А.Я. Подходы к устранению послеоперационной боли // Вестник хирургии. — 2007. — № 1. — С. 99-104.

13. Штабницкий A.M. Регионарная анестезия и кесарево сечение // Сб. мат-лов научно-практ. конф. «Регионарная анестезия — возвращение в будущее». — М., 2001. — С. 35-41.

14. Снисарь В.И., Власов А.А. Каудальная эпидуральная анестезия новорожденных // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. — 2003. — № 3. — С. 55-61.

15. Ростомашвили Е.Т. Использование каудальной анестезии в практике амбулаторной хирургии // Амбулаторная хирургия. — 2005. — № 1(17). — С. 60-65.

16. Пат. 88347 Україна, МПК6A 61 B 17/00. Спосіб післяопераційного каудального знеболювання місцевим анестетиком у поєднанні з бупренорфіном хворих при ендоваскулярній оклюзії маткових артерій / Д.О. Дзюба (UA). — № u 201312201 ; Заявл. 18.10.13; Опубл. 11.03.14, Бюл. № 5.

17. Волочков В.А., Игнатов Ю.Д., Страшнов В.И. Болевые синдромы в анестезиологии и реаниматологии. — М.: МЕДпресс-информ, 2006. — 320 с.

18. Kainzwaldner V., Rachinger-Adam B., Mioc-Curic T., Wöhrle T., Hinske L.C., Luchting B., Ewert T., Azad S.C. Quality of postoperative pain therapy: evaluation of an established anesthesiology acute pain service // Anaesthesist. — 2013. — Vol. 62(6). — P. 453-459.

Similar articles

Authors: Т.Ф. Татарчук, Н.В. Косей, И.В. Альтман, В.А. Кондратюк, Г.М. Васильчук, Е.И. Сухоребра
International journal of endocrinology 3(5) 2006
Date: 2008.02.04
Categories: Obstetrics and gynecology, Endocrinology
Sections: Clinical researches
Регіонарне знеболювання пологів
Authors: Мехедко В.В. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
"Emergency medicine" 3 (66) 2015
Date: 2015.06.19
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual
Combined regional anesthesia during vaginal hysterectomy, colpoperineorrhaphy  with levatoroplasty
Authors: Чаплинський Р.П.(1), Панов В.М.(1), Сафонов Р.А.(1), Омельченко-Селюкова А.В.(2)
(1) — КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

"Emergency medicine" №5(92), 2018
Date: 2018.10.10
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Peculiarities of application of caudal analgesia by bupivacaine solution in combination with buprenorphine during endovascular surgical interventions on peripheral arteries
Authors: Дзюба Д.О.(1), Бишовець С.М.(1), Галушко О.А.(1), Верещагін С.В.(2), Донець В.В.(2), Богдан А.М.(1)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — КЗ «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ, Україна

"Emergency medicine" 1 (80) 2017
Date: 2017.03.17
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue