Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International journal of endocrinology 3 (67) 2015

Back to issue

Вплив гіпертиреоїдизму та стану жіночої репродуктивної системи на розвиток остеопенічного синдрому

Authors: Герасименко Л.В. — Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Дослідження присвячене визначенню впливу гіпертиреозу внаслідок дифузного токсичного зоба на стан кісткової системи у жінок. За даними ультразвукової денситометрії виявлено патологічні зміни стану кісткової системи як у репродуктивному віці, так і в менопаузі. Особливо виражений вплив гіпертиреоз справляв на стан кісткової системи в жінок у періоді менопаузи, для яких характерною була наявність тяжкої остеопенії та системного остеопорозу (75 та 25 % відповідно). Отримані дані вказують на необхідність лікування остеопоротичного синдрому, що ускладнює перебіг дифузного токсичного зоба у жінок та підвищує ризик патологічних переломів.

Исследование посвящено определению влияния гипертиреоза при диффузном токсическом зобе на состояние костной системы у женщин. По данным ультразвуковой денситометрии обнаружены патологические изменения состояния костной системы как в репродуктивном возрасте, так и в менопаузе. Особенно выраженное влияние гипертиреоз оказывал на состояние костной системы у женщин в периоде менопаузы, для которых характерным было наличие тяжелой остеопении и системного остеопороза (75 и 25 % соответственно). Полученные данные указывают на необходимость лечения остеопоротического синдрома, который осложняет течение диффузного токсического зоба у женщин и повышает риск патологических переломов.

The study was focused on determining the impact of hyperthyroidism due to Graves’ disease on the state of skeletal system in women. According to the ultrasound densitometry data, pathological changes in the state of skeletal system were revealed in both reproductive age and menopause. Hyperthyroidism had especially pronounced effect on the state of skeletal system in menopausal women, who were characterized by the presence of severe osteopenia and systemic osteoporosis (75 and 25 %, respectively). These findings indicate the need for treatment of osteoporotic syndrome, which complicates Graves’ disease course in women and increases the risk of pathological fractures.


Keywords

дифузний токсичний зоб, остеопороз, остеопенія, репродуктивна система, менопаузальний період.

диффузный токсический зоб, остеопороз, остеопения, репродуктивная система, менопаузальный период.

Graves’ disease, osteoporosis, osteopenia, reproductive system, menopause.

Статья опубликована на с. 92-95

Перше повідомлення про взаємозв’язок між станом кісткової тканини та тиреоїдними гормонами було опубліковано наприкінці XIX сторіччя та стосувалося множинних переломів у хворого на гіпертиреоз (von Recklinghausen F.D., 1891).

За останні роки були накопичені численні дані, що вказують на істотні патологічні зміни кісткової системи у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ). Встановлено, що до 60 % хворих мають достеменні рентгенологічні та денситометричні ознаки остеопенічних порушень [1, 2]. Відомо, що тиреоїдні гормони безпосередньо впливають на механізми мобілізації кальцію з кісток, при взаємодії з інсуліноподібним фактором росту прямо впливають на утворення хряща [3–5], відіграють важливу роль у лінійному кістковому рості, стимулюють остеобластичну та остеокластичну активність трабекулярної і кортикальної тканини, збільшують число та активність остеокластів, стимулюють кісткову резорбцію [6, 7]. Крім того, прямий вплив тиреоїдних гормонів на кісткову тканину пов’язують із біологічними механізмами (гормон-рецепторною взаємодією), що призводять до зміни метаболізму клітин, які відповідають за процеси кісткоутворення, резорбції та ремоделювання [8]. У хворих на ДТЗ процеси резорбції переважають над утворенням кістки, що призводить до негативного кальцієвого балансу і зниження маси кістки [9, 10]. У свою чергу, руйнування кісткової матриці призводить до підвищеного виділення з сечею як кальцію, так і фосфору. Розвивається вторинний гіперпаратиреоз як процес адаптації до втрат кальцію, що викликає подальшу прогресуючу резорбцію кісткової тканини і спричиняє остеопенічний синдром і остеопороз [11, 12].

Особливо несприятливий вплив тиреотоксикозу на стан кісткової системи визначається у жінок, які хворіють на ДТЗ у період менопаузи. У таких пацієнтів частіше розвивається остеопороз і збільшується ризик виникнення переломів кісток. Тому актуальним є дослідження порушень кісткової системи у даної групи хворих з метою подальшого опрацювання ефективних схем профілактики та лікування [13, 14]. Запропоновано окремі методи корекції дистиреоїдного остеопорозу [15].

Метою дослідження було визначення остеопенічного синдрому у жінок, які хворіють на ДТЗ, залежно від стану жіночої репродуктивної системи.

Матеріали та методи дослідження

На базі хірургічного відділення клініки ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (м. Харків) у 2012–2014 рр. було обстежено 55 жінок, які хворіли на ДТЗ. Діагноз у всіх пацієнток підтверджено даними клінічного, гормонального, ультразвукового та імунологічного досліджень. Для визначення остеопоротичних порушень у цієї когорти хворих було сформовано дві групи дослідження залежно від стану репродуктивної системи. До групи А увійшли 35 осіб репродуктивного віку від 20 до 48 років із захворюванням тривалістю від двох місяців до 27 років. Групу Б становили 20 пацієнтів у стадії менопаузи віком від 49 до 69 років із захворюванням тривалістю від двох місяців до 39 років, терміном менопаузи від одного місяця до восьми років. Групу контролю становили 36 здорових жінок, серед яких 26 знаходилися в репродуктивному стані (група О1, вік від 30 до 48 років), і 10 жінок перебували в менопаузальному періоді (група О2, вік від 50 до 66 років). У дослідження не включали хворих із патологією органів травлення, нирок, порушеннями менструального циклу, захворюваннями статевих органів.

Кількісна ультразвукова денситометрія п’яткової кістки була проведена за допомогою ультразвукового денситометра Achilles+ (Lunar Corp., США). Перевагами ультразвукової денситометрії є висока точність, швидке сканування (5 хв), відсутність впливу іонізуючого випромінювання, забезпечення Т-показника (критерій порівняння «молоді — дорослі»), що відповідає критерію Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) для діагностики остеопорозу. Основними інтегральними параметрами ультразвукової кісткової денситометрії є критерій Z (різниця між дійсним показником мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) хворих, які були обстежені, та середньостатистичною нормою осіб того ж віку, що виражає частину стандартного відхилення (критерій порівняння з однолітками)), та критерій Т (різниця між показниками інтегральної кісткової маси і щільності кісткової тканини у хворих, які були обстежені, та середнім теоретичним піком цих показників у віці 20–29 років). Відповідно до рекомендацій ВООЗ діагностика остеопорозу проводилася за величиною критерію Т у вигляді стандартних відхилень (SD) від норми: до –1,0 SD — норма; від –1,0 до –1,5 — І ступінь остеопенії; від –1,5 до –2,0 — ІІ ступінь остеопенії; від –2,0 до –2,5 — ІІІ ступінь остеопенії; менше –2,5 SD без переломів — остеопороз; менше –2,5 SD з переломами — тяжка форма остеопорозу [16–18].

Дані статистично оброблені із застосуванням програмного забезпечення Microsoft® Excel 2000, програм AtteStat (Version 8.0) і наведені у вигляді середніх величин та стандартного відхилення (х ± s). Показники у вибірках мали нормальний характер розподілу за критерієм узгодженості Колмогорова — Смирнова. Для оцінки значущості отриманих даних використовувалися критерій t (Стьюдента). Розбіжності вважали статистично значущими при значенні р < 0,005.

Результати та їх обговорення

За даними ультразвукової денситометрії встановлено, що для контрольних груп дослідження властивим і закономірним було зниження критеріїв Т та Z у групі здорових жінок менопаузального періоду (табл. 1). За критерієм Т відмінності були високовірогідними (р < 0,001), але за критерієм Z достатньої вірогідності отримано не було (р < 0,055). Крім того, величина критерію Т вказувала на наявність остеопенії ІІ ступеня в середньому серед групи жінок у менопаузі.

У групі А (жінки з ДТЗ у репродуктивному стані) виявилось значне і вірогідне зменшення обох денситометричних критеріїв (р < 0,001), що дозволило встановити діагноз остеопенії ІІІ ступеня в середньому по групі.

Група Б (жінки з ДТЗ у менопаузі) характеризувалася ще більшим поглибленням порушень кісткової системи, на що вказували показники досліджуваних критеріїв. Згідно з рекомендаціями ВООЗ отримані середні показники Т (–2,52 SD) свідчать про наявність остеопорозу.

Аналіз поширення остеопенічних розладів у групах дослідження виявив неоднорідність частоти остеопенії і остеопорозу, на що вказували величини стандартного відхилення (табл. 2). Так, для контрольних груп властивою була залежність частоти остеопенії та остеопорозу від віку та стану репродуктивної системи. Якщо остеопенічний синдром було зареєстровано тільки у 19,23 % здорових донорів без жодного випадку остеопорозу, то вже у 50 % здорових жінок менопаузального періоду була виявлена остеопенія різного ступеня тяжкості і 20 % випадків остеопорозу без переломів.

Негативний вплив гіпертиреозу при ДТЗ значно погіршив стан кісткової системи у жінок, особливо у менопаузальному періоді. Так, якщо у групі А частота остеопенії та остеопорозу відповідно становила 65,71 та 14,29 %, то для менопаузального періоду властивим було значне збільшення випадків остеопенії різного ступеня тяжкості (75,0 %) та остеопорозу (25,0 %). Необхідно вказати на той факт, що за даними ультразвукової денситометрії у групі Б жодної пацієнтки з нормальним станом кісткової системи виявлено не було.

Отримані нами результати узгоджуються з думкою багатьох авторів про те, що вік, жіноча стать і менопауза є важливими факторами ризику розвитку остеопенії [19]. Однак при інших рівних умовах втрата мінеральної щільності кісток у пацієнтів із порушенням функцій щитоподібної залози значно перевищує таку в групі порівняння. Крім того, за існуючими даними, частота патологічних переломів виявилася значуще вищою у пацієнток із порушенням функції щитоподібної залози у постменопаузі (15,2 % — при ДТЗ і 15,7 % — при гіпотиреозі), ніж у групі практично здорових жінок у менопаузі (2,7 %; р = 0,007) [20].

Дискусійним у даний час залишається питання про негативну дію надлишку тиреоїдних гормонів на кісткову щільність і масу у жінок репродуктивного віку з ДТЗ [19]. Характер зміни кісткової тканини у пацієнтів із субклінічним тиреотоксикозом також викликає багато протиріч [16, 21]. Питання про ймовірність відновлення МЩКТ до початкового рівня при досягненні еутиреоїдного стану у пацієнтів із ДТЗ лишається суперечливим. Окремі дослідники виявили неповне відновлення МЩКТ [18, 22], у той же час інші дослідники відзначають тенденцію до відновлення втраченої МЩКТ вже через 16 тижнів після досягнення медикаментозного еутиреозу [16–18]. У даний час деякі автори висловлюють думку про необхідність доповнювати тиреостатичну терапію призначенням препаратів остеотропного ряду [23]. Таким чином, проблема остеопенії і остеопорозу у хворих на ДТЗ залишається відкритою, що потребує глибоких, патогенетичних досліджень.

Висновки

1. За даними ультразвукової денситометрії у жінок, які хворіли на ДТЗ, виявлено патологічні зміни стану кісткової системи як у репродуктивному віці, так і у менопаузі.

2. Особливо виражений вплив гіпертиреоз мав на стан кісткової системи в жінок у періоді менопаузи, для яких характерною була наявність тяжкої остеопенії та системного остеопорозу.


Bibliography

1. Biondi B., Palmieri E.A., Klain M. et al. Subclinical hyperthyroidism: clinical features and treatment options [Text] // Eur. J. Endocrinol. — 2002. — Vol. 152. — P. 1–9.

2. Martini G., Gennari L., De Paola V. et al. The effects of recombinant TSH on bone turnover markers and serum osteoprotegerin and RANKL levels [Text] // Thyroid. — 2008. — Vol. 18. — P. 455–60.

3. Rabier B., Williams A.J., Mallein-Gerin F. et al. Thyroid hormone-stimulated differentiation of primary rib chondrocytes in vitro requires thyroid hormone receptor beta [Text] // J. Endocrinol. — 2006. — Vol. 191 (1). — P. 221–228.

4. Белая Ж.Е. Современные представления о действии тиреоидных гормонов и тиреотропного гормона на костную ткань / Ж.Е. Белая, Л.Я. Рожинская, Г.А. Мельниченко // Проблемы эндокринологии. — 2006. — Т. 52, № 2. — С. 48–54.

5. Williams G.R. Actions of thyroid hormones in bone [Text] / G.R. Williams // Endokrynol. Pol. — 2009. — Vol. 60 (5). — P. 380–388.

6. Bassett J.H., Nordstrom K., Boyde A. et al. Thyroid status during skeletal development determines adult bone structure and mineralization [Text] // Mol. Endocrinology. — 2007. — Vol. 21. — P. 1893–1904.

7. Бирюкова Е.В. Остеопороз: точка зрения ендокринолога [Текст] / Е.В. Бирюкова // Фарматека. — 2012. — № 1–12. — С. 32–39.

8. Спузяк М.І. Патогістологічне дослідження кісток кроликів при експериментальній гіпертиреоїдній остеодистрофії [Текст] / М.І. Спузяк, Е.П. Шармазанова, Е.Я. Панков // Пробл. ендокрин. патології. — 2005. — № 1. — С. 87–94.

9. Peacock M. Calcium metabolism in health and disease [Text] / M. Peacock // CJASN. — 2010. — Vol. 5. — P. S23–S30.

10. Bassett J.H. et al. Thyroid hormone excess rather than thyrotropin deficiency induces osteoporosis in hyperthyroidism [Text] // Mol. Endocrinol. — 2007. — Vol. 21. — P. 1095–1107

11. Sun L. et al. Intermittent recombinant TSH injections prevent ovariectomyinduced bone loss [Text] // PNAS. — 2008. — Vol. 105. — P. 4289–4294.

12. Grimnes G., Emaus N., Joakimsen R.M. et al. The relationship between serum TSH and bone mineral density in men and postmenopausal women: The Tromse study [Text] // Thyroid. — 2008. — Vol. 18. — P. 1147–1155.

13. Abe E., Sun L., Mechanick J. et al. Bone Loss in Thyroid Disease: Role of Low TSH and High Thyroid Hormone [Text] // Ann N.Y. Acad. Sci. — 2007. — Vol. 1116. — Р 383–391.

14. Babak М., Haghpanah V., Мohammad S. et al. Modeling the effect of levothyroxine therapy on bone mass density in postmenopausal women: a different approach leads to new inference [Text] // Theor. Biol. Med. Model. — 2007. — Vol. 4. — P. 23.

15. Beloya Z.T. Subclinical hyperthyroidism of variable etiology and its influence on bone in postmenopausal women [Тext] / Z.T. Beloya, L.Y. Rozhinskaya // Hormones. — 2007. — Vol. 6(1). — P. 62–70.

16. Kanis J.A., Burlet N., Cooper C. et al. On behalf of the European Society for Clinical and Economic Aspects of osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women [Text] // Osteoporos. Int. — 2008. — Vol. 19. — P. 399–428.

17. Lewiecki E.M. Bone-density testing interval and transition to osteoporosis [Text] / E.M. Lewiecki, P.D. Miller, J.P. Bilezikian // N. Engl. J. Med. — 2012. — Vol. 366. — P. 1546–1547.

18. Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H. et al. and on behalf of the Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) and the Committee of Scientific Advisors of the International Osteoporosis Foundation (IOF). European guidance for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women [Text] / // Osteoporos. Int. — 2013. — Vol. 24 (1). — P. 23–57.

19. Лесняк О.М. Остеопороз: диагностика, профилактика и лечение. Клинические рекомендации [Текст] / О.М. Лесняк, Л.И. Беневоленская. — 2-е изд. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 272 с.

20. Некрасова М.Р., Суплотова Л.А., Давыдова Л.И. и др. Остеопенический синдром при эндокринных заболеваниях в Западной Сибири [Текст] // Остеопороз и остеопатии. — 2005. — № 2. — С. 14–18.

21. Олійник О.Б. Корекція порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини в жінок з тиреотоксикозом препаратами кальцію та алендронової кислоти [Текст] / О.Б. Олійник, В.В. Поворознюк // Проблеми остеології. — 2011. — Т. 14, № 4. — С. 34–41.

22. Олійник О.Б. Мінеральна щільність кісткової тканини в жінок різного віку, хворих на тиреотоксикоз [Текст] / О.Б. Олійник, В.В. Поворознюк // Проблеми остеології. — 2011. — Т. 14, № 2. — С. 13–19.

23. Рожинская Л.Я. Остеопороз в практике врача-эндокринолога: современные методы лечения [Текст] / Л.Я. Рожинская, Ж.Е. Белая // Фарматека. — 2010. — № 3. — С. 39–45.

Similar articles

Вплив функціонального стану щитоподібної залози на мінеральну щільність кісткової тканини
Authors: Паньків І.В. - Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці
"Тrauma" Том 16, №6, 2015
Date: 2016.01.11
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Ultrasound Densitometry in the Diagnosis of Disorders of Bone Mineral Density in Patients with Thyroid Pathology
Authors: Balatska N.I. - State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv; Pankiv I.V. - Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
International journal of endocrinology 6 (70) 2015
Date: 2016.02.02
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Changes in Bone Tissues and Their Age-Related Differences in Women with Diffuse Toxic Goiter
Authors: Herasymenko L.V. - State Institution «Institute for Endocrine Pathology Problems named after V.Ya. Danilevskyi of NAMS of Ukraine», Kharkіv, Ukraine
International journal of endocrinology 8 (72) 2015
Date: 2016.02.12
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue