Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 9 (542) 2015

Back to issue

Які переваги надає застосування небівололу у хворих на артеріальну гіпертензію?

Authors: Лазарев П.О., к.м.н. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Categories: Cardiology

Sections: Specialist manual

print version

Статья опубликована на с. 10 (Укр.)


Згідно з останніми рекомендаціями Європейського товариства кардіологів з лікування артеріальної гіпертензії 2013 р. при призначенні бета-блокаторів у лікуванні артеріальної гіпертензії перевагу сьогодні надають вазодилатуючим представникам цього класу лікарських засобів: «…деякі з обмежень для традиційних бета-блокаторів, як вважається, не характерні для деяких вазодилататорних бета-блокаторів, таких як целіпролол, карведилол і небіволол, які більш широко використовують сьогодні…». Традиційно в практичній кардіолгіії для лікування таких хворих здебільшого призначаються кардіоселективні препарати. Отже, у сучасному арсеналі бета-блокаторів існує єдина речовина, що поєднує кардіоселективність з вазодилатуючими властивостямі, — небіволол. Мета цього огляду — познайомити практичного лікаря з результатами новітніх дослідженнями, що дозволяють глибше зрозуміти переваги небівололу в лікуванні певних категорій пацієнтів.


Карведилол і небіволол покращують систолічну функцію лівого шлуночка в пацієнтів із серцевою недостатністю неішемічного походження

Karabacak M., Doğan A., Tayyar Ş., Özaydin M., Erdoğan D.
 
Обґрунтування. Не з’ясовано, чи відрізняються короткострокові ефекти карведилолу та небівололу на систолічну функцію лівого шлуночка (ЛШ) при серцевій недостатності (СН). Ці препарати можуть покращувати систолічну й діастолічну функції ЛШ. Отже, ми прагнули порівняти їх вплив на систолічну функцію у пацієнтів із СН неішемічного генезу.
Методи. До дослідження було включено 61 пацієнта із симптоматичною неішемічною СН з низькою фракцією викиду (ФВ) (ФВ ≤ 40 %). У період з вересня 2008 року по листопад 2010 року пацієнти були рандомізовані до груп карведилолу (n = 31, 16 чоловіків) або небівололу (n = 30, 19 чоловіків). У пацієнтів оцінювали клінічні та ехокардіографічні показники на початку лікування, а також через 3 і 6 місяців після досягнення цільової дози бета-блокатора; 42 % пацієнтів у групі карведилолу і 47 % у групі небівололу досягли цільової дози до рандомізації. Систолічна функція ЛШ оцінювалась за діаметром ЛШ (ДЛШ), ФВ, часом викиду (ЧВ), часом ізоволюмічного скорочення (ЧІВС), часом ізоволюмічної релаксації (ЧІВР) та індексом продуктивності міокарда (ІПМ).
Результати. Через 6 місяців карведилол і небіволол однаково покращили ФВ (з 33 ± 4 % до 36 ± 5 %, р < 0,01, і з 34 ± 5 % до 37 ± 5 %, р < 0,01, відповідно, різниці між групами не виявлено, р = 0,30) і ІПМ (з 0,71 ± 0,10 до 0,53 ± 0,07, р < 0,01, і з 0,69 ± 0,13 до 0,52 ± 0,08, р < 0,01, відповідно, між групами р = 0,45). Діаметр ЛШ зменшувався однаковою мірою в обох групах. У кожній групі ЧІВС і ЧІВР були значно скорочені, ЧВ збільшувався, різниця між групами відсутня. Функціональний клас СН покращувався однаково в обох групах (з класу II–III за NYHA до класу I–0), так само як і частота серцевих скорочень та артеріальний тиск. Зниження рівнів мозкового натрійуретичного пептиду також повністю порівнянні в обох групах (р = 0,41).
Висновок. Карведилол і небіволол можуть поліпшувати систолічну функцію ЛШ у хворих на неішемічну СН однаковою мірою.
Anatol. J. Cardiol. — 2015 Apr. — 15(4). — 271-6.

Небіволол для покращання ендотеліальної дисфункції, легеневого судинного ремоделювання й функції правих відділів серця при легеневій гіпертензії

Perros F., Ranchoux B., Izikki M. et al.
Обґрунтування. Дисфункція ендо–теліальних клітин відіграє ключову роль у розвитку легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ), викликаючи вазоконстрикцію, проліферацію гладких м’язів та запа–лення.
Цілі дослідження. Це дослідження проводилось з метою перевірки гіпотези, згідно з якою небіволол, антагоніст β1-адренорецепторів з β2,3-агоністичними властивостями, може покращувати –перебіг ЛАГ та змінювати пов’язаний з ЛАГ фенотип легеневих ендотеліальних клітин.
Методи. Було проведено порівняння ефектів небівололу з метопрололом, 
β1-селективним адреноблокатором першого покоління. На культивованих ендотеліальних клітинах легеневої артерії хворих на ЛАГ були досліджені процеси проліферації ендотеліальних клітин легеневої артерії, синтез вазоактивних речовин і фактора запалення, а також вплив цих речовин на гладком’язові клітини легеневої артерії. Ми оцінили вплив обох β-блокаторів на поперед–ньо спазмовані фрагменти легеневої артерії, а також порівняли ефекти обох β-блокаторів при експериментальній ЛАГ.
Результати. Ендотелію легеневої артерії при ЛАГ (порівняно з нормальним ендотелієм) властива надмірна експресія прозапальних посередників — інтерлейкіну-6, протеїну хемотаксису моноцитів 1, фактора росту фібробластів 2 та потужної вазоконстрикторної речовини ендотеліну-1. Цей патологічний фенотип піддавався дозо–залежній корекції небівололом, але не метопрололом. Ми підтвердили, що ендотеліальні клітини легеневої артерії при ЛАГ мають здатність до підвищеної проліферації (порівняно з контролем), що стимулює збільшення мітозу клітин гладких м’язів легеневої артерії — аномалії росту, що нормалізувалась небівололом, але не метопрололом. Небіволол на відміну від метопрололу викликав ендотелійзалежне, пов’язане із синтезом оксиду азоту розслаблення легеневої артерії. Небіволол справляв більш потужний позитивний вплив, ніж метопролол, на функцію міокарда, легеневе судинне ремоделювання й процеси запалення у щурів з експериментальною ЛАГ.
Висновки. Небіволол може бути перс–пективним препаратом вибору для лікування ЛАГ за рахунок покращення ендотеліальної дисфункції, зменшення легеневого судинного ремоделювання й покращення функції правих відділів міокарда. Однак доки не будуть виконані клінічні дослідження, рутинне використання β-блокаторів при ЛАГ не може бути рекомендоване.
 
J. Am. Coll. Cardiol. — 2015 Feb 24. — 65(7). — 668-80.

Вплив різних β-блокаторів на агрегацію тромбоцитів у хворих на ішемічну хворобу серця на подвійній антитромбоцитарній терапії

Ignjatovic V., Pavlovic S., Miloradovic V. et al.
Обґрунтування. Застосування β-бло–ка–торів у лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця асоціюється зі зниженням частоти стенокардії та смертності пацієнтів. Через тяжкий перебіг захворювання, а також у зв’язку з попередніми серцево-судинними втручаннями багато пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) отримують подвійну антитромбоцитарну терапію з метою більшого пригнічення агрегації тромбоцитів. Вплив β-блокаторів на агрегацію тромбоцитів у хворих, які використовують антиагреганти, вивчений недостатньо.
Мета дослідження. Вивчити вплив різних β-блокаторів на агрегацію тромбоцитів у хворих, які приймають подвійну антитромбоцитарну терапію.
Методи. У дослідження було включено 331 пацієнта, які перебували на лікуванні у відділенні кардіології одного з клінічних центрів Балкан протягом 2011 року. Пацієнти були розподілені на 4 групи залежно від типу β-блокаторів, які вони отримували (бісопролол, небіволол, метопролол, карведилол). Агрегацію тромбоцитів вимірювали за допомогою аналізатора: аденозиндифосфатзалежну (АДФ) — для оцінки ефектів клопідогрелю, агрегацію, індуковану арахідоновою кислотою, — для оцінки впливу ацетил–саліцилової кислоти. А також використовувався TRAP-тест (TRAP — пептид, що активує рецептори тромбіну) для оцінки базової агрегації тромбоцитів. Також розраховувалися співвідношення різних видів агрегації порівняно з вихідними даними, що відображають ступінь блокади агрегації тромбоцитів. Вибірка хворих була репрезентативною.
Результати. Пацієнти, які використовували небіволол, мали значно більш низьке значення коефіцієнта АДФ-залежна агрегація/TRAP-тест (0,39 ± 0,30) порівняно з пацієнтами, які викори–стовували бісопролол (0,48 ± 0,26, р = 0,038), також у них відзначалася тенденцію до більш низьких значень тесту АДФ-залежної агрегації (328,0 ± 197,3 проти 403,7 ± 213,2; р = 0,059), у той час як не було виявлено статистично значущої різниці в значеннях інших лабораторних показників функції тромбоцитів між іншими групами.
Висновок. Хворі на ІХС, які перебували на подвійний антитромбоцитарній терапії й використовували небіволол, мали значно нижчі рівні залишкової АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів порівняно з початковим рівнем, ніж пацієнти, які використовували бісопролол.
J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. — 2015 Apr. — 13.

Витрати ресурсів системи охорони здоров’я на лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які були переведені з метопрололу на небіволол

Chen S., Fu A.C., Jain R., Tan H.
Обґрунтування. Поширеність артеріальної гіпертензії збільшується в Сполучених Штатах, і пов’язані з цим витрати зростають. Незважаючи на багато варіантів лікування, тільки близько 50 % американців з гіпертонією досягають оптимального контролю. Пацієнти, які отримують небіволол, бета-блокатор третього покоління, мають менше побічних ефектів і довше продовжують терапію порівняно з пацієнтами, які приймали інші гіпотензивні засоби. Мало що відомо про вплив переходу пацієнтів з прийому бета-блокаторів другого покоління, таких як метопролол, на небіволол на витрати ресурсів системи охорони здоров’я.
Мета дослідження: оцінка впливу переходу хворих з артеріальною гіпертензією з метопрололу на небіволол на витрати ресурсів охорони здоров’я та їх вартість.
Метод. Це ретроспективний аналіз на основі даних 765 дорослих у віці ≥ 18 років, у яких було діагностовано гіпертонічну хворобу в період із 1 січня 2008 року до 31 грудня 2012 року і які мали претензії до лікування. Дані були взяті з бази даних комплексних досліджень Health Core. Дослідження було проведено в період з 1 липня 2007 року до 30 червня 2013. Пацієнти, які були включені в дослідження, мали отримувати метопролол ≥ 6 місяців до їх переведення на лікування небівололом (передперіод) і продовжувати прийом небівололу протягом 6 місяців після включення (постперіод). Пацієнти, які мали показання до призначення саме метопрололу, а не небівололу, були виключені з дослідження. Основ–ними критеріями оцінки було використання ресурсів охорони здоров’я та витрати на лікування серцево-судинних ускладнень, що пов’язані з наявністю основного захворювання. Використання ресурсів, пов’язаних із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), було розраховано на основі 100 пацієнтів на місяць; витрати, пов’язані з ССЗ у доларах США, були розраховані на одного пацієнта на місяць (ОПМ) у 2013 році.
Результати. У цілому 765 пацієнтів були включені до аналізу. Порівняно з передперіодом пацієнти, які були переведені з метопрололу на прийом небівололу, мали значно менше серцево-судинних подій, які призвели до відвідування відділень невідкладної допомоги (0,2 проти 0,04, відповідно; Р = 0,012), і менше амбулаторних відвідувань, пов’язаних із серцево-судинною патологією (9,2 проти 6,7 відповідно; р < 0,001). Кількість стаціонарних відвідувань в передперіоді та постперіоді не мала вірогідно розбіжності розбігу (0,3 проти 0,1 відповідно; Р = 0,164). Пацієнти, які були переведені на небіволол, також мали значно нижчі витрати на невідкладну допомогу (ОПМ $6 проти $1 відповідно; Р = 0,028) і більш низькі загальні медичні витрати (ОПМ $94 проти $54 відповідно; Р = 0,020).
Висновок. Аналіз реальних даних показує, що пацієнти з артеріальною гіпертензією, які переходять з препарату другого покоління метопрололу на лікарський засіб третього покоління небіволол, використовують значно менше ресурсів охорони здоров’я (наприклад, візити до відділення невідкладної допомоги та амбулаторні відвідування) і мають нижчі медичні витрати, пов’язані з лікуванням серцево-судинних захворювань.
Примітка авторів. Результати всіх сучасних досліджень базуються на застосуванні оригінального небівололу й не можуть бути автоматично перенесені на генеричні препарати, оскільки при реєстрації генериків не вимагається підтвердження співвідношення 1 : 1 право- та лівообертальних ізомерів у діючій речовині. При цьому вазодилатуючий ефект забезпечується саме лівообертальним ізомером. При зменшенні в молекулі цього ізомеру більшість переваг над звичайними кардіоселективними препаратами може бути втрачена.
Am. Health Drug Benefits. — 2015 Apr. — 8(2). — 71-80.

Similar articles

Вплив небівололу на пацієнтів з артеріальною гіпертензією та його метаболічні ефекти
Authors: Рековець О.Л., Сіренко Ю.М. — ДУ «ННЦ Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ
"Hypertension" 6 (38) 2014
Date: 2015.02.25
Categories: Cardiology
Sections: Specialist manual

Back to issue