Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 5 (75) 2015

Back to issue

Застосування нейроцитопротекторів на догоспітальному етапі допомоги при гострому порушенні мозкового кровообігу та їх вплив на віддалені наслідки мозкових інсультів

Authors: Смолко Д.Г. - Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою даного дослідження було визначити та проаналізувати доцільність застосування нейропротекторів (кортексин, гліатилін) на ранніх етапах допомоги при гострих порушеннях мозкового кровообігу та їх вплив на віддалені наслідки мозкових інсультів, ґрунтуючись на оцінці неврологічного статусу (шкала NIHSS). Проаналізовано результати лікування 300 пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу. Нейроцитопротекція на догоспітальному етапі гострої судинної мозкової катастрофи із застосуванням кортексину або гліатиліну поліпшує неврологічний статус пацієнтів, сприяє вірогідному зменшенню неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS до 15-ї доби лікування на 19,4–27,2 %, через 1 рік — на 23,2–29,5 % (р < 0,05).

Целью данного исследования было определить и проанализировать целесообразность применения нейропротекторов (кортексин, глиатилин) на ранних этапах оказания помощи при острых нарушениях мозгового кровообращения и их влияние на отдаленные последствия мозговых инсультов, основываясь на оценке неврологического статуса (шкала NIHSS). Проанализированы результаты лечения 300 пациентов с острым нарушением мозгового кровообращения. Нейроцитопротекция на догоспитальном этапе острой сосудистой мозговой катастрофы с применением кортексина или глиатилина улучшает неврологический статус пациентов, способствует ­достоверному уменьшению неврологического дефицита по шкале NIHSS к 15-м суткам лечения на 19,4–27,2 %, через 1 год — на 23,2–29,5 % (р < 0,05).

The objective of this study was to determine and to analyze the feasibility of using neuroprotective agents (cortexin, gliatilin) in early care for acute cerebrovascular accidents and their impact on long-term effects of brain stroke, based on an assessment of neurological status (NIHSS scale). Results of treatment of 300 patients with acute cerebrovascular accident were analyzed. Neurocytoprotection at the prehospital stage of acute cerebrovascular accident using cortexin of gliatilin improves the neurological status of patients, promotes significant reduction of neurologic impairment by NIHSS scale up to the 15th day of treatment by 19.4–27.2 %, in a year — by 23.2–29.5 % (p < 0.05).


Keywords

гостре порушення мозкового кровообігу, лікування, нейропротектори.

острое нарушение мозгового кровообращения, лечение, нейропротекторы.

acute cerebrovascular accident, treatment, neuroprotectors.

Статья опубликована на с. 85-88

 

Вступ

В Україні, як і в усьому світі, гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) залишається надзвичайно актуальною проблемою неврології. За даними ВООЗ, у світі інсульт щорічно виникає у 15 млн хворих, захворюваність становить у середньому 250 на 100 тис. населення без тенденції до зниження [5]. За даними Центру медичної статистики МОЗ України, в Україні фіксується 100–120 тис. випадків інсульту на рік, 20–40 % осіб, які вижили, мають тяжку інвалідність [3, 6].

Мозковий інсульт як прояв цереброваскулярної патології — це серйозна енергетична й метаболічна катастрофа, сукупність різних уражень із різноманіттям патофізіологічних механізмів загибелі уражених нейронів [2]. Тому терапевтична стратегія мозкового інсульту базується на концепції його гетерогенності та спрямована на максимальне обмеження зони інфаркту мозку, реперфузію й підтримання метаболізму речовини головного мозку на рівні, що забезпечує його захист від структурних ушкоджень, тобто нейропротекцію (цитопротекцію). Основою сучасної нейропротекції є відновлення дисбалансу ендогенних нейротрофічних факторів шляхом впливу на різні ланки ішемічного каскаду [1, 4, 7, 11, 15]. У цілому при вогнищевій церебральній ішемії вивчали 1026 лікарських засобів (912 досліджували тільки на тваринах, 97 — на тваринах і на людях і 17 — тільки на людях). Незважаючи на ефективність нейропротекторів у дослідженнях на моделях ішемії мозку [8], у клінічних дослідженнях їх позитивна дія при ГПМК підтверджена не була [9, 12, 14]. Більш того, в окремих дослідженнях результати в групі активного лікування були гіршими, ніж у контрольній групі [10, 13, 16].

Отже, чимало дослідників висловлюють сумніви стосовно ефективності нейропротекторів. Це спонукало нас провести дослідження впливу застосування двох сучасних нейроцитопротекторів у перші години гострих мозкових катастроф на перебіг мозкових інсультів та їх віддалені наслідки.

Мета дослідження — визначити та проаналізувати доцільність застосування нейропротекторів (кортексин, гліатилін) на ранніх етапах гострої мозкової катастрофи та їх вплив на віддалені наслідки мозкових інсультів, ґрунтуючись на оцінці неврологічного статусу (шкала NIHSS).

Матеріал та методи

Дослідження проводилось із січня по грудень 2013 року на базі трьох закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) Вінницької області, а саме: неврологічних стаціонарів Вінницького (ЗОЗ-1), Хмільницького (ЗОЗ-2) та Гайсинського (ЗОЗ-3) районів. Кількість ГПМК у цих районах у 2013 році становила 807, 460 та 505 випадків відповідно.

Учасники дослідження були розподілені на 3 групи по 100 осіб у кожній. Пацієнти, які отримували лікування в ЗОЗ-1 згідно з уніфікованим клінічним протоколом для хворих на ГПМК (наказ МОЗ України № 602 від 3.08.2012 р.) і нейроцитопротектори на догоспітальному етапі не отримували, становили групу порівняння (контроль). Хворим двох інших груп при первинному огляді як додаток до стандартного лікування (наказ № 602) вводили нейроцитопротектори — кортексин 20 мг внутрішньом’язово (група кортексину) або гліатилін 1000 мг внутрішньом’язово (група гліатиліну) з подальшим транспортуванням у неврологічні стаціонари ЗОЗ-2 і ЗОЗ-3 відповідно, де ці нейроцитопротектори продовжували вводити в поєднанні з іншими лікарськими засобами (за показаннями: гіпотензивні, протинабрякові засоби, коректори серцево-судинної діяльності, антибактеріальні препарати тощо).

Хворим проводили загальне клінічне та неврологічне дослідження. Усі пацієнти надходили до стаціонару на 1-шу — 2-гу добу від початку захворювання. Для оцінки неврологічного дефіциту була використана шкала тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я CША (National Institutes of Health Stroke Scale — NIHSS), показники якої оцінювалися при надходженні до стаціонару, на 15-й день лікування та через 1 рік з моменту ГПМК.

Статистичний аналіз виконували в статистичному пакеті SPSS20 (©SPSS Inc.).

Результати дослідження

У дослідженні взяли участь 300 пацієнтів з ГПМК: 152 чоловіки (51 %) та 148 (49 %) жінок. Вік хворих був від 34 до 74 років (у середньому 57,30 ± 8,26 року). Характеристики досліджуваних пацієнтів наведені в табл. 1.

Групи були порівнянними між собою за статтю, середнім віком, частотою та структурою соматичної патології, середніми строками від початку захворювання до госпіталізації, ступенем вираженості неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS при первинному огляді (р > 0,05).

Порівняльні дані динаміки неврологічного статусу в досліджуваних хворих наведено на рис. 1.

Як видно, аналізовані пацієнти мали подібні за вираженістю порушення функції мозку — від 7 до 30 балів неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS на початку дослідження: контрольна група — 25,3 ± 12,1 бала, група кортексину — 29,2 ± 16,4 бала та група гліатиліну — 23,8 ± 19,4 бала (р > 0,05).

Аналіз динаміки неврологічного дефіциту показав, що в пацієнтів груп кортексину та гліатиліну на 15-ту добу лікування результат оцінки за шкалою NIHSS був вірогідно меншим — на 27,2 та 19,4 % порівняно з показником групи контролю (15,8 ± 10,9 бала та 17,5 ± 11,2 бала проти 21,7 ± 12,3 бала в групі контролю; р < 0,001 та р = 0,012 відповідно). Більш вираженою різниця виявилася при оцінці неврологічного дефіциту через 1 рік, коли можна діагностувати резидуальні (залишкові) явища ішемічного інсульту: на 29,5 % у групі кортексину та на 23,2 % у групі гліатиліну порівняно з показником групи контролю (6,7 ± 4,3 бала та 7,3 ± 5,6 бала проти 9,5 ± 7,1 бала в групі контролю, р < 0,001 та р = 0,016 відповідно) (рис. 1).

Результати статистичного аналізу резидуальних явищ в аналізованих групах вказують на більш швидкий регрес неврологічного дефіциту, а отже, наявність істотного нейроцитопротекторного ефекту як у кортексину, так і в гліатиліну. Крім цього, аналіз результатів проведеного дослідження продемонстрував доцільність призначення нейроцитопротекторних препаратів на догоспітальному етапі впродовж перших годин захворювання.

Висновки

1. Нейроцитопротекція на догоспітальному етапі гострої мозкової катастрофи із застосуванням кортексину або гліатиліну більшою мірою покращує неврологічний статус пацієнтів, сприяє вірогідному зменшенню неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS до 15-ї доби лікування на 19,4–27,2 %, через 1 рік — на 23,2–29,5 % (р < 0,05).

2. Оптимальним терміном початку нейроцитопротекторної терапії кортексином або гліатиліном є перша година від появи перших симптомів судинно-церебральної недостатності.


Bibliography

1. Виленский Б.С. Принципы доказательной медицины применительно к назначению нейропротективной терапии при ишемическом инсульте / Б.С. Виленский // Поликлиника. — 2010. — № 2. — С. 28-31.

2. Віничук С.М. Нейропротекція в гострий період мозкового інсульту: аналіз причин неефективності нейропротекторів при клінічних випробуваннях / С.М. Віничук // Укр. мед. часопис. — 2008. — № 3. — P. 4-11.

3. Давидова І.В. Профілактика інсульту та судинної деменції при ессенціальній гіпертензії / І.В. Давидова // Кардіоневрологія. — 2014. — № 7–8. — P. 6-11.

4. Ена Л.М. Особенности лечения метаболическими цитопротекторами пациентов, перенесших кардиоэмболический инсульт / Л.М. Ена, С.М. Кузнецова, М.С. Егорова // Ліки України. — 2010. — № 5 (141). — С. 94-99.

5. Инсульт. Реалии и потребности оказания нейрохирургической помощи в Украине / Н.А. Сапон, А.П. Гук, А.Н. Никифорова [и др.] // Украинский нейрохирургический журнал. — 2013. — № 4. — P. 43-48.

6. Мищенко Т.С. Анализ состояния распространенности, заболеваемости и смертности от цереброваскулярных заболеваний в Украине / Т.С. Мищенко // Судинні захворювання головного мозку. — 2007. — № 3. — P. 2-4.

7. Румянцева С.А. Патофизиологическая основа комплексной нейропротекции при ишемии мозга / С.А. Румянцева, В.В. Афанасьев, Е.В. Силина // Журнал неврологии и психиатрии. — 2009. — № 3. — С. 64-66.

8. 1,026 experimental treatments in acute stroke / V.E. O’Collins, M.R. Macleod, G.A. Donnan [et al.] // Ann. Neurol. — 2006. — Vol. 59, № 3. — P. 467-477.

9. Arakawa S. Neuroprotection in stroke / S. Arakawa, N. Pe-rera, G.A. Donnan // ACNR. — 2005. — Vol. 5, № 5. — P. 10-11.

10. Cerebral protection, brain repair, plasticity and cell therapy in ischemic stroke / M. Gutiérrez, J.J. Merino, M.A. de Lecinana, E. Díez-Tejedor // Cerebrovasc. Dis. — 2009. — Vol. 21, Suppl. 1. — P. 177-186.

11. Cerebrolysin in Patients with Acute Ischemic Stroke in Asia: Results of a Double-Blind, Placebo-Controlled Randomized Trial / W.-D. Heiss, M. Brainin, N.M. Bornstein [et al.] // Stroke. — 2012. — Vol. 43, № 3. — P. 630-636.

12. Lubeluzole in acute ischemic stroke treatment: A double-blind study with an 8-hour inclusion window comparing a 10-mg daily dose of lubeluzole with placebo / H.C. Diener, M. Cortens, G. Ford [et al.] // Stroke. — 2000. — Vol. 31, № 11. — P. 2543-2551.

13. The ALIAS pilot trial. A dose-escalation and safety study of albumin therapy for acute ischemic stroke — I: physiological responses and safety results / M.D. Ginsberg, M.D. Hill, Y. Y. Palesch [et al.] // Stroke. — 2006. — Vol. 37, № 8. — P. 2100-2106.

14. Wilby M.J. The pharmacology of chlormethiazole: a potential neuroprotective agent? / M.J. Wilby, P.J. Hutchinson // CNS Drug Rev. — 2004. — Vol. 10, № 4. — P. 281-294.

15. Ziganshina L.E. Cerebrolysin for acute ischaemic stroke (Review) / L.E. Ziganshina, T. Abakumova, A. Kuchaeva // Cochrane Database Syst Rev. — 2010 (4): CD007026. doi: 10.1002/14651858.

16. Zivin J.A. Clinical trials of neuroprotective therapies / J.A. Zivin // Stroke. — 2007. — Vol. 38, Suppl. 2. — P. 791-793.

Similar articles

Medical care for patients with ischemic stroke in the first hours of the disease
Authors: Гостєва Г.В.(1, 2), Коваленко О.Є.(2, 3)
1 - Міський інсультний центр, м. Херсон, Україна
2 - Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
3 - НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

International neurological journal №5 (99), 2018
Date: 2018.10.25
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Медична допомога хворим на ішемічний інсульт у перші години розвитку захворювання
Authors: Гостєва Г.В.(1, 2), Коваленко О.Є.(2, 3)
(1) — Міський інсультний центр, м. Херсон, Україна
(2) — Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна
(3) — НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"News of medicine and pharmacy" №15 (675), 2018
Date: 2018.12.12
Sections: Clinical researches
Neuroprotection in acute ischemic stroke: from neuropharmacology to pharmacotherapy
Authors: Бурчинський С.Г.
ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

International neurological journal №6 (108), 2019
Date: 2019.10.30
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
System of providing emergency medical care for stroke patients in Kyiv: evaluation of the clinical efficacy of thrombolytic therapy and quercetin bioflavonoid in the treatment of ischemic stroke in different periods after its development
Authors: Прокопів М.М.(1), Трепет Л.М.(2), Трепет Г.С.(1), Єльська О.Ю.(2)
1 — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
2 — Олександрівська клінічна лікарня, м. Київ, Україна

International neurological journal №8 (110), 2019
Date: 2020.01.09
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue