Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» Аллергология. Пульмонология. Антимикробная и противовирусная терапия (555) 2015 (тематический номер)

Вернуться к номеру

Коронавірусні інфекції: загроза людству з Близького Сходу спричинена MERS-CoV?

Авторы: Дуда О.К., д.м.н., професор, Коцюбайло Л.П.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Рубрики: Аллергология , Пульмонология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Статья опубликована на с. 12-19

 

Виступаючи на 66-й сесії асамблеї ВООЗ, що проходила в Женеві, глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Маргарет Чен нагадала, що «новий коронавірус MERS-CoV становить глобальну загрозу людству. Це тривожний дзвінок, і ми повинні на нього відповісти. Ми знаємо занадто мало про цей вірус. Кожна нова хвороба, яка поширюється швидше, ніж наші знання про неї, виходить з-під контролю…»
Хоча глава ВООЗ поскаржилася на брак знань про новий вірус, вчені ударними темпами досліджують MERS-CoV (Middle East respiratory syndrome coronavirus), що викликає насамперед близькосхідний респіраторний синдром (БСРС). Так, фахівці з Боннського медичного центру стверджують, що MERS-CoV має родинні зв’язки з вірусом SARS, збудником атипової пневмонії, і викликає захворювання з подібною клінічною картиною.
У МКХ-10 ця хвороба має такі шифри: B34.2 Коронавірусна інфекція неуточнена, U04.9 SARS. 

Актуальність 

Коронавірусні інфекції (КВІ) — це група гострих інфекційних хвороб, що спричинені патогенними для людини й тварин коронавірусами. Клінічно у хворого спостерігаються прояви гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) — від безсимптомного перебігу до розвитку тяжкого гострого респіраторного синдрому (ТГРС, SARS). У частини хворих можливі прояви за типом гострого інфекційного гастроентериту (до 30 %). 
Крім того, КВІ — хвороби переважно новонароджених і молодих сільськогосподарських і домашніх тварин. Вони викликані коронавірусами, що мають переважну тропність до клітин епітелію кишкового тракту й дихальних шляхів. Основною ознакою хвороби у тварин є діарейний синдром.
Близькосхідний респіраторний синдром — це гостра респіраторна вірусна інфекція, спричинена новим бета-коронавірусом, ідентифікованим як MERS-CoV. Клінічні прояви характеризуються високою гарячкою, ураженням як верхніх, так і нижніх відділів дихальної системи з проявами пневмонії та розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому. Досить часто спостерігається загострення хронічної соматичної патології. Останні дві характеристики є основними причинами летальних наслідків.
На сучасному етапі людство зустрічається з новими хворобами переважно вірусної етіології, що характеризуються непередбачуваним виникненням та тяжким перебігом. У науковому плані це заганяє медиків-дослідників у глухий кут. Згадаємо, наприклад, хворобу, спричинену вірусом Ебола. Виникнення таких захворювань зумовлене непрогнозованою антигенною мінливістю вірусів, що пов’язана зі спонтанними чи якісними змінами їх антигенних детермінант, що виникають під дією популяційного імунітету. 
Яскравим підтвердженням вищенаведеного стали випадки захворювань із летальними наслідками, –зумовлені коронавірусом близькосхідного респіраторного синдрому. 
Актуальність інфекційних захворювань пов’язана зі зростанням трудової міграції, кількості туристичних та бізнесових поїздок, зокрема в ті регіони, що раніше були недоступними.
За період з вересня 2012 по червень 2015 р. ВООЗ офіційно проінформована про 1289 лабораторно підтверджених випадків близькосхідного респіраторного синдрому, спричиненого MERS-CoV, у світі, із яких 455 випадків були смертельними. Летальність становить 35,3 %. 
Найбільший спалах MERS-CoV зафіксовано за межа–ми Аравійського півострова, в Південній Кореї. Перше повідомлення до ВООЗ надійшло 21 травня 2015 року. Станом на15.06.2015 р. зареєстровано 150 випадків, з яких 17 закінчилися летально (11,3 %). Медичне спостереження проводиться за більше ніж 5 тис. осіб, які перебували в контакті з особами, у яких лабораторно підтверджено наявність MERS-CoV.
На ІХ нараді Комітету з надзвичайних ситуацій ВООЗ згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами (ММСП, 2005) генеральним директором було наголошено, що БСРС-КоВ зареєстровано у 25 країнах світу.

Етіологія

Коронавіруси (CoV) — велика і різноманітна група позитивно-полярних РНК вірусів у родині Coronaviridae, яка також охоплює групу Torovirus. Разом із сімействами Arteriviridae та Roniviridae віруси Coronaviridae згруповані в порядку Nidovirales на підставі організації консервативного геному та механізму реплікації.
Назва Nidovirus (лат. — nidus) походить від унікальної стратегії зчитування генетичної інформації, включаючи формування родинних мРНК молекул з ідентичними 3-кінцями ланцюга під час інфекції. Часточки коронавірусу сягають від 120 до 160 нм у діаметрі, мають лінійній, одиничний та позитивно-полярний РНК-геном з середньою довжиною від 27 до 31 т.п.н. 
Вірусна РНК сполучається з багатьма копіями нуклеокапсидного протеїну, щоб утворити гнучке ядро в середині вірусної мембрани, яка складається з шипів, оболонки та мембранних протеїнів. В окремих штамів на віріоні присутній додатковий структурний протеїн — гемаглютинін-естераза. Високоглікозовані S-протеїни мають вирішальне значення для коронавірусів, щоб встановити та підтримати цикл інфекції при взаємодії зі специфічним клітинним проникненням молекул для злиття вірусу з клітинними мембранами. 
Ще в 30-х роках ХХ століття стало відомо про першу ізоляцію коронавірусу — вірус пташиного бронхіту (IBV). Відтоді було виявлено багато коронавірусів у широкому діапазоні носіїв, ссавців та птахів включно. Коронавіруси передаються респіраторно-аерозольним та фекально-оральним шляхом. У першу чергу уражають слизову оболонку респіраторних і кишкових трактів. Зараження певними коронавірусами спричиняє прояви неврологічних, печінкових, ниркових і системних порушень. 
Коронавіруси людини (HCoV) спочатку асоціювали з помірними, локальними інфекціями верхніх дихальних шляхів (ВДШ) як проявами ГРВІ/ГРЗ. З 2003 року відновився науковий інтерес до коронавірусів. Було доведено, що етіологічним агентом тяжкого гострого респіраторного синдрому, що викликав епідемію по всьому світу, є коронавірус людини. Зараження коронавірусом ТГРС призводило до пошкодження нижніх дихальних шляхів, а результатом стала висока захворюваність і смертність протягом короткого періоду часу. Було виявлено численні нові коронавіруси, у тому числі два види, якими може інфікуватися людина: HCoV-NL63 та HCoV-HKU1.
У квітні 2013 року було ідентифіковано та доведено, що збудником БСРС є абсолютно новий штам коронавірусу, мутація якого відбулася від тваринних коронавірусів. 
Коронавіруси розділенні на 3 антигенні групи:
— І група — людський коронавірус 229Е та віруси, що уражують свиней, собак, котів;
— ІІ група — людський вірус ОС-43 та віруси мишей, щурів, великої рогатої худоби, індиків;
— ІІІ група — кишкові коронавіруси людини і віруси курей та індиків.
Некласифіковані раніше — кишкові КВ людини (HECoV), збудники ТГРС та БСРС (MERS-CoV).
Основними клітинами-мішенями для коронавірусів є епітеліальні клітини та макрофаги, які мають на своїй поверхні рецептори, що взаємодіють з поверхневим S-білком вірусу.

Епідеміологія 

Коронавірусна інфекція поширена на всіх континентах та реєструється протягом усього року. Найвищі показники захворюваності — зимою та ранною весною, коли епідеміологічна значимість КВІ коливається в межах від 15 до 33,7 %.
Шляхи передачі КВІ: повітряно-крапельний, фекально-оральний та контактний. Джерело інфекції — хворі з клінічно вираженими чи стертими формами захворювання. Як правило, коронавіруси — лідери серед інших вірусів в етіології внутрішньолікарняних інфекцій.
У листопаді 2002 р. у провінції Гуандун (КНР) уперше зафіксований ТГРС, асоційований з коронавірусом (SARS-CoV). До серпня 2003 р. ВООЗ повідомила про 8422 випадки в 30 державах світу з 916 (10,9 %) смертельними наслідками. До 60 % усіх летальних випадків припадає на медичних працівників. Найбільшу кількість хворих було зареєстровано в Китаї, Сінгапурі, Канаді.
Природним резервуаром SARS-CoV є кажани (Chiroptera: Microchiroptera). Від кажанів у природі заражаються віверові (Viverridae), яких жителі Південно-Східної Азії доглядають як домашніх тварин і часто використовують у їжу. Найбільш імовірний шлях проникнення SARS-CoV у популяцію людини такий: кажани → дрібні дикі ссавці (гімалайські цівети, єнотоподібні собаки, бірманські борсуки) → м’ясо після неякісної термічної обробки в ресторанах → людина.
З вересня 2012 р. ВООЗ проводить регулярний моніторинг випадків БСРС відповідно до ММСП. У травні 2013 р. на спеціальному засіданні групи експертів Міжнародного комітету з таксономії вірусів збудник БСРС отримав свою сучасну назву — Middle East respiratory syndrome coronavirus, MERS-CoV (коронавірус близько–східного респіраторного синдрому, БСРС-КоВ) та місце в таксономічній системі царства Virae (табл. 1).
Природним резервуаром цього коронавірусу, як показали результати молекулярно-генетичного вивчення, є кажани. Дослідження, проведені в Європі, Африці та Азії, у тому числі на Близькому Сході, показали, що коронавірус з подібною РНК-послідовністю часто зустрічається в зразках калу кажанів і що деякі з цих послідовностей тісно пов’язані з послідовністю МERS-CoV [3, 4]. Кажани можуть бути резервуаром МERS-CoV, але малоймовірно, що вони є безпосереднім джерелом у більшості випадків захворювання людини, адже людський контакт з кажанами є рідкістю [20].
Можливі джерела і шляхи передачі. Цілком ймовірно, що верблюди (дромадери) — основний хазяїн МERS-CoV серед тварин. Переконливий доказ передачі МERS-CoV від верблюда до людини досліджений у Саудівській Аравії. У процесі повного секвенування геному виявлено, що віруси, виділені від людини та її верблюда, були ідентичними [21]. Результати проведених досліджень показують, що МERS-CoV може передаватися від верблюда до верблюда, а також від нього людині при тісному контакті.
Наявність тематичних кластерів, епідеміологічно підтверджених, передбачає, що відбувається передача вірусу від людини до людини при тісних контактах, особливо при надані медичної допомоги таким хворим [12, 14, 19].
Передача вірусу відбувається повітряно-крапельним і контактним шляхами [26]. 
Географічний розподіл. З квітня 2012 року відзначено понад 1289 лабораторно підтверджених випадків інфікування МЕRS-CoV людей на Близькому Сході, що відбуваються в низці країн Аравійського півострова, в тому числі в Йорданії, Кувейті, Лівані, Омані, Катарі, Саудівській Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратах та Ємені. Більшість випадків сталися в Саудівській Аравії, у тому числі деяких тематичних кластерів [8, 9]. Обмежене число випадків було також зареєстровано в Австрії, Алжирі, Китаї, Єгипті, Франції, Німеччині, Греції, Ірані, Італії, Малайзії, Нідерландах, Філіппінах, Південній Кореї, Таїланді, Тунісі, Туреччині, Великобританії, Сполучених Штатах Америки. У європейських та азіатських країнах, а також в Алжирі, Єгипті, Тунісі та США ознаки хвороби розвинулися в людей після повернення з Аравійського півострова. 
Спалах у Південній Кореї (травень — червень 2015 р.) підтверджує передачу вірусу від людини до людини [5, 7, 12, 14, 23], там зафіксовані вторинні й третинні випадки передачі [17, 18]. Вторинні випадки, як правило, м’якші за первинні, навіть зафіксовані безсимптомні вторинні випадки [15, 25]. Більше половини всіх лабораторно підтверджених вторинних випадків були пов’язані із закладами охорони здоров’я [27].
Найбільш легко вірус виявляється з нижніх дихальних шляхів в зразках харкотиння або бронхоальвеолярного лаважу пацієнтів. Виділятися вірус може понад два тижні [19]. 
У кінці червня 2013 року проведене дослідження, що оцінювало заразність та епідемічний потенціал МERS-CoV на основі 55 лабораторно підтверджених випадків. Число відтворення — R0; визначається як середнє число інфекцій, що виникнуть від одного зараженого пацієнта в повністю сприйнятливій популяції. За оцінками R0 становить від 0,60 до 0,69 [28, 29]. Висновок: при R0 < 1 припускається, що МERS-CoV на момент дослідження не має потенціалу пандемії. Інші відзначають, що R0 може бути вищим за відсутності заходів інфекційного конт–ролю [6]. 

Основні клінічні симптоми

Інкубаційний період КВІ з ураженням ВДШ становить в середньому 2–3 доби. Початок захворювання гострий, з помірно вираженим синдромом інтоксикації з ознаками ураження верхніх відділів респіраторного тракту. Найчастішим симптомом є риніт зі значними серозними виділеннями. Іноді хворі скаржаться на слабкість, міалгії, перхоту в горлі, сухий кашель. 
При об’єктивному огляді помітні гіперемія та набряк слизової носоглотки. У більшості пацієнтів температура тіла нормальна або субфебрильна. Тривалість хвороби становить 5–7 діб. У 9–24 % випадків спостерігаються гарячка, виражена інтоксикація, сухий кашель з незначною кількістю харкотиння. При аускультації — над легенями дихання жорстке, з сухими хрипами. 
У 3–8 % випадків КВІ перебігає з ураженням нижніх дихальних шляхів з розвитком пневмонії, що має тяжкий перебіг, особливо в дітей раннього віку та осіб з тяжкою супутньою патологією. 
Тяжкий гострий респіраторний синдром. Інкубаційний період триває від 2 до 10 діб, у середньому 7 діб. Початок гострий, з ознобом (97 %), гарячкою 38–39 °С (100 %). 
На початку хвороби переважають симптоми інтоксикації ( рис. 3). 
Через 3–7 діб розвивається респіраторна фаза з вираженими ознаками ураження нижніх дихальних шляхів: посилюється кашель, з’являється задишка з відчуттям нестачі повітря. При об’єктивному обстеженні пацієнта в задньонижніх відділах грудної клітки відмічається притуплення перкуторного тону. При аускультації — над легенями дихання ослаблене з вологими дрібнопухирцевими хрипами. Тахікардія. Наростають ознаки гіпоксії та гіпоксемії. На рентгенограмі в легенях відмічаються мультифокальні інфільтрати з тенденцією до злиття, особливо в периферичних відділах. За даними різних авторів, з частотою до 30 % випадків зустрічаються симптоми ураження шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея. 
При прогресуванні хвороби в 10–20 % випадках на 5-ту — 7-му добу відмічається розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому. При лабораторному обстежені в гемограмі відмічаються лімфопенія, лейкопенія (2,6 • 10 9/л), тромбоцитопенія (50–150 •10 9/л). На рентгенограмі: одно- та двобічні щільні інфільтрати за типом «снігової бурі».
У 80–90 % випадків хвороба закінчується одужанням. Летальність становить від 4 до 19,7 % випадків, а в групі хворих, які перебувають на штучній вентиляції легень, — 57,7 %. 
Супутні захворювання та похилий вік підвищують ризик тяжкого перебігу з несприятливими наслідками.
     
Близькосхідний респіраторний синдром. Інкубаційний період МERS-CoV у середньому становив 5,2 дня (95% ДІ 1,9–14,7 дня) [13]. В одному випадку вторинної передачі, що відбулася в пацієнта у Франції, він становив 9–12 днів [14].
Серед 47 хворих з MERS-CoV-інфекцією у Саудівській Аравії спостерігали такі клінічні прояви [32] (рис. 4).
Із цих 47 пацієнтів 42 (89 %) потрібний був інтенсивний догляд та 34 (72 %) — механічна вентиляція легень [32]. 
Легкі та безсимптомні форми не потребували госпіталізації [30, 32]. Є дані про одного пацієнта, у якого розвинувся сухий кашель на 10-й день хвороби з подальшим розвитком задухи й гіпоксії на 11-й день хвороби, до цього він мав тільки неспецифічні симптоми (нездужання, міалгії, субфебрильна гарячка) [17].
Існує тільки один опублікований опис МERS-CoV-інфекції в дітей. З 11 дітей 9 мали безсимптомний перебіг. Ці дані виявлені під час розслідування контактів літніх пацієнтів. Два клінічно явних випадки були в дітей із супутніми хворобами (кістозний фіброз і синдром Дауна) [33].
Серед 47 обстежених із МERS-CoV-інфекцією в Саудівській Аравії лабораторні відхилення включали такі показники [32]:
— лейкопенія — 14 %;
— лімфопенія — 34 %;
— лімфоцитоз — 11 %;
— тромбоцитопенія — 36 %;
— підвищення аспартатамінотрансферази — 15 %;
— підвищення аланінамінотрансферази — 11 %;
— підвищення лактатдегідрогенази — 49 %.
У деяких пацієнтів відмічалася прогресуюча ниркова недостатність із зростанням азоту сечовини в крові та креатиніну [2, 11, 14, 24]. Про розвиток у хворих ди–семінованого внутрішньосудинного згортання й гемолізу повідомляли ряд авторів [12, 31]. 

Діагностика

ВООЗ розробила та запропонувала анкету, що буде використовуватися для початкового розслідування випадків MERS-CoV. При вставлені діагнозу особливу актуальність мають лабораторні методи дослідження. Зразки біологічних рідин з нижніх дихальних шляхів повинні бути пріоритетом для збору та дослідження їх методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу із використанням зворотної транскриптази (РЗТ-ПЛР). 
РЗТ-ПЛР-тестування нижніх дихальних зразків більш чутливе для виявлення коронавірусу близькосхідного респіраторного синдрому, ніж тестування зразків верхніх дихальних шляхів [30, 34, 35]. 
Враховуючи потенційну серйозність MERS-CoV-інфекцій, ризик передачі від людини до людини та обмаль даних про чутливість кожного діагностичного тесту, необхідно збирати кілька екземплярів зразків із різних місць і в різний час, щоб збільшити ймовірність виявлення МERS-CoV [34], в ідеалі — з нижніх та верхніх дихальних шляхів, а також досліджувати зразки сироватки. 
Пріоритет належить респіраторним зразкам з нижніх відділів дихальної системи. Зразок сироватки повинен бути отриманий для серологічного тестування [35]. 
Центр з контролю та профілактики інфекційних захворювань США (CDC) та ВООЗ рекомендують такий діагностичний підхід, що був адаптований [34, 35]:
— зразки з нижніх дихальних шляхів — мокротиння, аспірат ендотрахеальний або бронхоальвеолярного лаважу (БАЛ) слід отримати для тестування РЗТ-ПЛР від усіх пацієнтів із тяжким перебігом хвороби;
— зразки з верхніх дихальних шляхів повинні бути отримані для тестування РЗТ-ПЛР та об’єднані (носоглотки і ротоглотки) в одному контейнері для збору або у 2–3 мл аспірату з носоглотки. Отримання зразків особливо важливо, якщо пацієнт не має симптомів захворювання нижніх дихальних шляхів або якщо неможливо створити колекцію зразків нижніх дихальних шляхів. 
Полімеразна ланцюгова реакція й секвенування. Дані з відібраних випадків на сьогодні показують, що зразки з нижніх дихальних шляхів (мокротиння, аспірат трахеї, БАЛ) є більш чутливими для виявлення МERS-CoV за допомогою РЗТ-ПЛР-тестування, ніж ті, що зібрані з верхніх дихальних шляхів (поєднання зразків з носоглотки і ротоглотки, аспірату носоглотки) [12, 14, 31, 34, 36]. 
Серологічні методи розроблені для виявлення антитіл до МERS-CoV, у тому числі реакції імунофлюоресценції на біологічних мікрочипах [37, 39, 40]. CDC розробив двохетапний підхід за допомогою використання імуноферментного аналізу (ELISA) для скринінгу в поєднанні з непрямим тестом імунофлюоресценції або тестом мікронейтралізаціі для підтвердження [35]. Будь-який позитивний серологічний аналіз на одному тесті повинен бути підтверджений з використанням аналізу нейтралізації. Є обмежені дані про чутливість і специфічність тестів на антитіла до МERS-CoV. 
За даними ВООЗ, при відсутності тестування з використанням РЗТ-ПЛР випадок з позитивним серологічним тестом вважається ймовірним випадком в сукупності з іншими елементами, що містять визначення можливого випадку [30, 32]. 
Підтверджений випадок — людина з лабораторним підтвердженням інфекції МERS-CoV незалежно від клінічних ознак і симптомів.
Можливий випадок визначається за такими критеріями:
— гостре респіраторне захворювання з клінічними, радіографічними або гістологічними доказами захворювання паренхіми легенів (пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром);
— прямий епідеміологічний зв’язок з підтвердженим випадком МЕRS-CoV;
— тестування на МERS-CoV недоступне, або негативне на одному зразку, або не доведене. 
А також:
— гостре респіраторне захворювання з клінічними, радіографічними або гістологічними доказами захворювання паренхіми легенів (пневмонія, гострий респіраторний дистрес-синдром);
— особа проживає або перебувала на Близькому Сході чи в країнах, де реєструвалися випадки МERS-CoV серед тварин та людей;
— тестування на МERS-CoV непереконливі.
Або:
— гострі гарячкові хвороби дихальної системи будь-якого ступеня тяжкості;
— прямий епідеміологічний зв’язок з підтвердженим випадком МERS-CoV;
— тестування на МERS-CoV непереконливі. 
За критеріями ВООЗ для лабораторного підтвердження МERS-CoV необхідно виявити геном вірусу (РНК) або серологічними методами у хворих, які перенесли ГРВІ з наростанням титрів імуноглобулінів G не менше ніж у чотири рази в динаміці (14 днів один від одного), або з використанням щонайменше одного скринінгу (імуноферментний аналіз, імунофлюоресценція) та аналізу нейтралізації. 

Лікування 

Противірусні препарати не рекомендуються для лікування близькосхідного респіраторного синдрому. ВООЗ випустила рекомендації з управління тяжкими респіраторними інфекціями, що можуть бути викликані МERS-CoV [41]. 
У культурі клітин і в експериментах на тваринах комбінована терапія інтерфероном (ІФН) альфа-2b та рибавірином — це перспектива [42, 43]. У дослідженнях, у яких МERS-CoV був вирощений у двох різних клітинних культурах, високі концентрації ІФН-альфа-2b та рибавірину необхідні для інгібування реплікації вірусу [42]. Проте при використанні ІФН-альфа-2b і рибавірину в більш низьких концентраціях відмічається помірне зниження вірусної реплікації. Складно інтерпретувати результати ретроспективних досліджень, необхідна подальша оцінка даної комбінації препаратів у рандомізованих плацебо-контрольованих випробуваннях, перш ніж будуть сформульовані рекомендації з лікування. 
Глюкокортикостероїди були введені спорадично МERS-інфікованим пацієнтам без будь-яких чітких критеріїв для використання та без чітких висновків щодо їх корисного впливу [24, 44]. Ці препарати були широко запропоновані для пацієнтів з тяжким гострим респіраторним синдромом, але в огляді цього досвіду визначена загальна шкода, а не користь [45]. Їх використання не рекомендується для лікування МERS-CoV-інфекцій. 
Інші експериментальні методи лікування, такі як використання моноклональних антитіл, інгібіторів вірусної протеази, що націлені на S-білок МERS-CoV, ще вивчаються [46, 47]. 

Профілактика 

ВООЗ та CDC опублікували рекомендації щодо запобігання близькосхідному респіраторному синдрому і його контролю в медичних установах [48]. Підвищений рівень заходів інфекційного контролю рекомендується при догляді за пацієнтами з передбачуваною або підтвердженою MERS-CoV-інфекцією. За рекомендаціями ВООЗ, стандартні запобіжні заходи щодо профілактики крапельних інфекцій можна використовувати при догляді за пацієнтами з гострими інфекціями дихальних шляхів [37]. Засоби захисту очей треба використовувати у випадках передбачуваной або підтвердженої MERS-CoV-інфекції. Бар’єрні запобіжні заходи слід використовувати при виконанні медичних процедур. 

Тимчасовий догляд на дому та ізоляція 

CDC рекомендує: хворий, який на даний час оцінюється як можливий носій МERS-CoV-інфекції і не вимагає госпіталізації, може перебувати в ізоляції у своєму будинку [39]. 
ВООЗ рекомендує особам з високим ризиком тяжкого захворювання (наявність імунодефіцитних станів, цукрового діабету, хронічних хвороб легень, ознак ниркової недостатності) з обережністю відвідували ферми, сараї, ділянки, ринки, де присутні верблюди [49]. Крім уникнення контакту з верблюдами, слід дбати про гігієну рук, не пити сире верблюже молоко, не вживати сире та погано термічно оброблене м’ясо. 

Рекомендації для мандрівників

ВООЗ рекомендує за межами постраждалих районів підтримувати високий рівень пильності, особливо в країнах з великою кількістю туристів або гастарбайтерів, які повертаються з країн Близького Сходу [37]. Міністерство охорони здоров’я Саудівської Аравії рекомендує у 2015 році відмовитися від хаджу в Мекку. Найбільш вразливими групами населення щодо розвитку хвороби та небажаних ускладнень є:
— літні особи (віком > 65 років);
— особи з хронічними захворюваннями (хвороби серцево-судинної системи, нирок, дихальних шляхів, нервової системи, цукровий діабет тощо);
— особи з імунодефіцитом (вродженим чи набутим);
— пацієнти зі злоякісними пухлинами;
— пацієнти з термінальною стадією захворювання;
— вагітні жінки;
— діти ≤ 5 років.
CDC рекомендує, щоб усі мандрівники, які подорожують до країн Аравійського півострова, часто мили руки й уникали контакту з особами, які хворі [39]. Якщо у мандрівника з’явилася гарячка з кашлем або задишкою під час поїздки чи протягом 14 днів з моменту повернення у свою країну, він повинен звернутися за медичною допомогою, попередньо зателефонувавши лікарю для підготовки ізоляції.
Рекомендовано провести такі аналізи:
— 2208. Adenovirus, антиген в калі;
— 9354. Ентеровірус (PCR, якісне визначення);
— 5007. Бакпосів із зіва + антибіотикограма;
— 5014. Бакпосів на стафілокок.

Список литературы

1. Pro.Med Mail: Novel coronavirus — Saudi Arabia: human isolate; Archive Number: 20120920.1302733 http://www.promedmail.org/direct.php?id=20120920.1302733 (Accessed on April 22, 2013).
2. Zaki A.M., van Boheemen S., Bestebroer T.M. et al. Isolation of a novel coronavirus from a man with pneumonia in Saudi Arabia // N. Engl. J. Med. — 2012. — 367. — 1814.
3. Annan A., Baldwin H.J., Corman V.M. et al. Human betacoronavirus 2c EMC/2012-related viruses in bats, Ghana and Europe // Emerg. Infect. Dis. — 2013. — 19. — 456.
4. Memish Z.A., Mishra N., Olival K.J. et al. Middle East respiratory syndrome coronavirus in bats, Saudi Arabia // Emerg. Infect. Dis. — 2013. — 19. — 1819.
5. Drosten C., Muth D., Corman V.M. et al. An observational, laboratory-based study of outbreaks of middle East respiratory syndrome coronavirus in Jeddah and Riyadh, kingdom of Saudi Arabia, 2014 // Clin. Infect. Dis. — 2015. — 60. — 369.
6. Cauchemez S., Fraser C., Van Kerkhove M.D. et al. Middle East respiratory syndrome coronavirus: quantification of the extent of the epidemic, surveillance biases, and transmissibility // Lancet Infect. Dis. — 2014. — 14. — 50.
7. World Health Organization. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV): Summary of current situation, literature update and risk assessment — as of 5 February 2015. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/mers-5-february-2015.pdf?ua=1 (Accessed on March 04, 2015).
8. Rha B., Rudd J., Feikin D. et al. Update on the epidemiology of Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV) infection, and guidance for the public, clinicians, and public health authorities — January 2015 // MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. — 2015. — 64. — 61.
9. World Health Organization. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV) — Republic of Korea. — http://www.who.int/csr/don/16-june-2015-mers-korea/en/ (Accessed on June 17, 2015).
10. Corman V.M., Eckerle I., Bleicker T. et al. Detection of a novel human coronavirus by real-time reverse-transcription polymerase chain reaction // Euro Surveill. — 2012. — 17.
11. Memish Z.A., Zumla A.I., Al-Hakeem R.F. et al. Family cluster of Middle East respiratory syndrome coronavirus infections // N. Engl. J. Med. — 2013. — 368. — 2487.
12. World Health Organization. Global alert and response. Novel coronavirus summary and literature update — as of 17 May 2013. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/update_20130517/en/index.html# (Accessed on May 17, 2013).
13. Assiri A., McGeer A., Perl T.M. et al. Hospital outbreak of Middle East respiratory syndrome coronavirus // N. Engl. J. Med. — 2013. — 369. — 407.
14. Guery B., Poissy J., el Mansouf L. et al. Clinical features and viral diagnosis of two cases of infection with Middle East Respiratory Syndrome coronavirus: a report of nosocomial transmission // Lancet. — 2013. — 381. — 2265.
15. World Health Organization. WHO risk assessment. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS CoV). — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/MERS_CoV_RA_20140424.pdf?ua=1 (Accessed on April 24, 2014).
16. Kapoor M., Pringle K., Kumar A. et al. Clinical and laboratory findings of the first imported case of Middle East respiratory syndrome coronavirus to the United States // Clin. Infect. Dis. — 2014. — 59. — 1511.
17. World Health Organization. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV) — Republic of Korea. — http://www.who.int/csr/don/24-may-2015-mers-korea/en/ (Accessed on May 26, 2015).
18. World Health Organization. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS) in the Republic of Korea — situation assessment. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/situation-assessment/update-15-06-2015/en/ (Accessed on June 16, 2015).
19. Gulland A. Two cases of novel coronavirus are confirmed in France // BMJ. — 2013. — 346. — f3114.
20. The Lancet Infectious Diseases. Need for global cooperation in control of MERS-CoV // Lancet Infect. Dis. — 2013. — 13. — 639.
21. Azhar E.I., El-Kafrawy S.A., Farraj S.A. et al. Evidence for camel-to-human transmission of MERS coronavirus // N. Engl. J. Med. — 2014. — 370. — 2499.
22. Abroug F., Slim A., Ouanes-Besbes L. et al. Family cluster of Middle East respiratory syndrome coronavirus infections, Tunisia, 2013 // Emerg. Infect. Dis. — 2014. — 20. — 1527.
23. Hui D.S., Perlman S., Zumla A. Spread of MERS to South Korea and China // Lancet Respir. Med. — 2015.
24. Arabi Y.M., Arifi A.A., Balkhy H.H. et al. Clinical course and outcomes of critically ill patients with Middle East respiratory syndrome coronavirus infection // Ann. Intern. Med. — 2014. — 160. — 389.
25. Drosten C., Meyer B., Müller M.A. et al. Transmission of MERS-coronavirus in household contacts // N. Engl. J. Med. — 2014. — 371. — 828.
26. Centers for Disease Control and Prevention. Health Alert Network. Notice to health care providers: updated Guidelines for Evaluation of Severe Respiratory Illness Associated with Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV). — http://emergency.cdc.gov/HAN/han00348.asp (Accessed on June 13, 2013).
27. World Health Organization. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV) summary and literature update — as of 20 January 2014. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/MERS_CoV_Update_20_Jan_2014.pdf (Accessed on January 29, 2014).
28. Breban R., Riou J., Fontanet A. Interhuman transmissibility of Middle East respiratory syndrome coronavirus: estimation of pandemic risk // Lancet. — 2013. — 382. — 694.
29. Bauch C.T., Oraby T. Assessing the pandemic potential of MERS-CoV // Lancet. — 2013. — 382. — 662.
30. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Update: Severe respiratory illness associated with Middle East Respiratory Syndrome Coronavirus (MERS-CoV) worldwide, 2012–2013 // MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. — 2013. — 62. — 480.
31. Drosten C., Seilmaier M., Corman V.M. et al. Clinical features and virological analysis of a case of Middle East respiratory syndrome coronavirus infection // Lancet Infect. Dis. — 2013. — 13. — 745.
32. Assiri A., Al-Tawfiq J.A., Al-Rabeeah A.A. et al. Epidemiological, demographic, and clinical characteristics of 47 cases of Middle East respiratory syndrome coronavirus disease from Saudi Arabia: a descriptive study // Lancet Infect. Dis. — 2013. — 13. — 752.
33. Memish Z.A., Zumla A.I., Assiri A. Middle East respiratory syndrome coronavirus infections in health care workers // N. Engl. J. Med. — 2013. — 369. — 884.
34. Memish Z.A., Al-Tawfiq J.A., Assiri A. et al. Middle East respiratory syndrome coronavirus disease in children // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2014. — 33. — 904.
35. World Health Organization. Interim surveillance recommendations for human infection with Middle East respiratory syndrome coronavirus. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/InterimRevisedSurveillanceRecommendations_nCoVinfection_14July2014.pdf?ua=1 (Accessed on March 23, 2015).
36. Centers for Disease Control and Prevention. Interim guidelines for collecting, handling, and testing clinical specimens from patients under investigation (PUIs) for Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV) — Version 2.1. — http://www.cdc.gov/coronavirus/mers/guidelines-clinical-specimens.html (Accessed on June 17, 2015).
37. Memish Z.A., Al-Tawfiq J.A., Makhdoom H.Q. et al. Respiratory tract samples, viral load, and genome fraction yield in patients with Middle East respiratory syndrome // J. Infect. Dis. — 2014. — 210. — 1590.
38. Corman V.M., Müller M.A., Costabel U. et al. Assays for laboratory confirmation of novel human coronavirus (hCoV-EMC) infections // Euro Surveill. — 2012. — 17.
39. US Food and Drug Administration. Letter of authorization: CDC novel coronavirus 2012 real-time RT-PCR assay. — http://www.fda.gov/MedicalDevices/Safety/EmergencySituations/ucm355529.htm (Accessed on June 13, 2013).
40. Chan K.H., Chan J.F., Tse H. et al. Cross-reactive antibodies in convalescent SARS patients’ sera against the emerging novel human coronavirus EMC (2012) by both immunofluorescent and neutralizing antibody tests // J. Infect. — 2013. — 67. — 130.
41. Reusken C., Mou H., Godeke G.J. et al. Specific serology for emerging human coronaviruses by protein microarray // Euro Surveill. — 2013. — 18. — 20441.
42. World Health Organization. Interim guidance document. Clinical management of severe acute respiratory infections when novel coronavirus is suspected: What to do and what not to do. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/InterimGuidance_ClinicalManagement_NovelCoronavirus_11Feb13.pdf (Accessed on April 09, 2013).
43. Falzarano D., de Wit E., Martellaro C. et al. Inhibition of novel β coronavirus replication by a combination of interferon-α2b and ribavirin // Sci Rep. — 2013. — 3. — 1686.
44. Falzarano D., de Wit E., Rasmussen A.L. et al. Treatment with interferon-α2b and ribavirin improves outcome in MERS-CoV-infected rhesus macaques // Nat. Med. — 2013. — 19. — 1313.
45. Al-Tawfiq J.A., Momattin H., Dib J., Memish Z.A. Ribavirin and interferon therapy in patients infected with the Middle East respiratory syndrome coronavirus: an observational study // Int. J. Infect. Dis. — 2014. — 20. — 42.
46. Stockman L.J., Bellamy R., Garner P. SARS: systematic review of treatment effects // PLoS Med. — 2006. — 3:e343.
47. Guery B., van der Werf S. Coronavirus: need for a therapeutic approach // Lancet Infect. Dis. — 2013. — 13. — 726.
48. Zhao J., Perera R.A., Kayali G. et al. Passive immunotherapy with dromedary immune serum in an experimental animal model for middle East respiratory syndrome coronavirus infection // J. Virol. — 2015. — 89. — 6117.
49. Centers for Disease Control and Prevention. Interim infection prevention and control recommendations for hospitalized patients with Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV). — http://www.cdc.gov/coronavirus/mers/infection-prevention-control.html
50. World Health Organization. Middle East respiratory syndrome coronavirus (MERS-CoV) — 13 June 2014. Update on MERS-CoV transmission from animals to humans, and interim recommendations for at-risk groups. — http://www.who.int/csr/disease/coronavirus_infections/MERS_CoV_RA_20140613.pdf?ua=1 (Accessed on June 17, 2014).

Похожие статьи

Коронавірусні інфекції: загроза людству з Близького Сходу спричинена MERS-CoV?
Авторы: Дуда О.К., Коцюбайло Л.П. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Журнал «Актуальная инфектология» 3 (8) 2015
Дата: 2015.12.15
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Справочник специалиста
Коронавірусні інфекції:загроза людству з Близького Сходу спричинена MERS-CoV?
Авторы: Дуда О.К., Коцюбайло Л.П. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Газета «Новости медицины и фармации» 9 (542) 2015
Дата: 2015.10.02
Разделы: Справочник специалиста
Острые респираторные инфекции у взрослых в практике врача первого звена
Авторы: Васкес Абанто Х.Э.(1), Васкес Абанто А.Э.(2)
(1) — Центр первичной медико-санитарной помощи № 2, г. Киев, Украина
(2) — Центр первичной медико-санитарной помощи № 1, г. Киев, Украина

Журнал «Актуальная инфектология» Том 5, №1, 2017
Дата: 2017.04.21
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Справочник специалиста
Підходи до антибактеріальної терапії гострих респіраторних інфекцій у дітей
Авторы: Крамарьов С.О., Євтушенко В.В. — Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
Журнал «Актуальная инфектология» 1 (6) 2015
Дата: 2015.05.28
Рубрики: Инфекционные заболевания
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру