Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 3 (73) 2015

Back to issue

Вплив віку менархе та сімейного стану у хворих на розсіяний склероз жінок на клінічні характеристики цього захворювання

Authors: Оринчак Л.Б. - ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Categories: Neurology

Sections: Medical forums

print version


Summary

У статті наведено результати дослідження 207 жінок, хворих на розсіяний склероз (РС), жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області. Детально розглянуто середній вік початку розсіяного склерозу, типи перебігу та прогресування захворювання за EDSS залежно від віку початку менархе. Також розглянуто вплив менопаузи на перебіг РС серед обстеженої групи жінок. Досліджено вплив соціального статусу на клінічні характеристики цього захворювання. Проведено порівняльний аналіз типів перебігу та ступеня прогресування розсіяного склерозу за EDSS залежно від сімейного стану хворих.

В статье представлены результаты исследования 207 женщин, больных рассеянным склерозом (РС), жителей г. Ивано-Франковска и Ивано-Франковской области. Детально рассмотрен средний возраст начала рассеянного склероза, тип течения и прогрессирование заболевания по EDSS в зависимости от возраста начала менархе. Также рассмотрено влияние менопаузы на течение РС среди обследованной группы женщин. Исследовано влияние социального статуса на клинические характеристики этого заболевания. Проведен сравнительный анализ типов течения и степени прогрессирования рассеянного склероза по EDSS в зависимости от семейного положения больных.

The article presents the results of examining 207 women suffering from multiple sclerosis who lived in Ivano-Frankivsk and Ivano-Frankivsk region. There were considered in detail the average age of multiple sclerosis onset, types of disease course and progression according to EDSS depending on the age of menarche. The impact of menopause on multiple sclerosis course in the examined group of women has been also investigated. The influence of marital status on the clinical characteristics of this disease was studied. There was conducted a comparative analysis of the types of the course and degree of multiple sclerosis progression according to EDSS depending on marital status of patients.


Keywords

розсіяний склероз, менархе, сімейний стан.

рассеянный склероз, менархе, семейное положение.

multiple sclerosis, menarche, marital status.

Статтю опубліковано на с. 151-156

 

Вступ

Розсіяний склероз (РС) — це хронічне прогресуюче інвалідизуюче автоімунне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), на яке хворіють переважно особи молодого, працездатного віку, частіше уражає жінок порівняно з чоловіками [1, 2, 4–7, 9, 11, 12]. Однозначної причини, що призводить до запуску патологічної автоімунної реакції, поки не знайдено. Ймовірно, виникнення і розвиток РС обумовлені взаємодією кількох факторів і генетичною схильністю до цього захворювання, на що вказує різна захворюваність на РС у різних етнічних групах [6, 7]. 
Для молодих жінок питання вагітності і народження дітей є особливо актуальним. Часто хвороба розвивається в жінок ще до народження дітей [1, 3, 5, 10, 11, 13]. Існує думка, що РС зменшує частоту дітонародження [1, 5, 11, 13]. Серед хворих на РС збільшується кількість абортів. Причиною цього є бажання жінки перервати вагітність через помилкові уявлення про несприятливий її вплив на перебіг РС [1, 5, 7, 13]. Також звертає на себе увагу, що такі хворі рідше вдаються до грудного вигодовування [10]. Серед хворих на РС значно зменшується кількість шлюбів порівняно із загальною популяцією, збільшується кількість розлучень [5]. Враховуючи вищесказане, РС слід зараховувати до рангу не тільки медичних, але і вагомих соціальних проблем суспільства.
У ряді клінічних досліджень виявлено, що ризик розвитку РС зростає у жінок із більш раннім віком менархе [8, 9]. Дослідили, що вік дебюту РС збільшується на 1,16 року, якщо вік менархе збільшується на один рік. Середній вік дебюту перших симптомів РС для жінок із початком менархе від 10 до 12 років становив у середньому 28,96 року, а для жінок із віком початку менархе від 13 до 15 років — 31,83 року [15]. Пізній вік початку менархе пов’язаний із зниженим ризиком швидкого досягнення 6,0 бала за розширеною шкалою оцінки ступеня інвалідизації (Expanded Disability Status Scale, EDSS) [11, 14]. 
Після настання менопаузи можливе погіршення перебігу РС, але ці зміни тяжко відокремити від наслідків старіння та звичайного прогресування РС [13]. 
Мета дослідження — вивчити вплив віку початку менархе, сімейного статусу хворих на РС на клінічні характеристики цього захворювання.

Матеріали й методи дослідження

У період із грудня 2012 року по липень 2014 року на базі неврологічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні було обстежено 207 жінок, хворих на РС, жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, із вірогідно підтвердженим діагнозом РС. Усі хворі були оглянуті в стадії ремісії. У даних пацієнтів було зібрано анамнез життя, захворювання та детально вивчено перебіг вагітностей та народження дітей, а також проведене клініко-неврологічне обстеження. Середній вік пацієнтів становив 37,91 ± 0,72 року, середній ступінь тяжкості за EDSS — 4,09 ± 0,10 бала. Середній вік початку РС у всіх оглянутих жінок становив 27,44 ± 0,66 року. Для діагностики РС використовували критерії McDonald et al. (2010). Діагноз РС встановлювали на підставі ретельного виявлення і ви-вчення скарг, анамнезу захворювання та параклінічних (магнітно-резонансна томографія) методів обстеження хворих. Група контролю в рамках цього дослідження не була передбачена.
Статистичне опрацювання отриманих результатів здійснювали за допомогою пакета прикладних програм Statistica 6.0. Розраховували середнє арифметичне і стандартну похибку. Ступінь вірогідності визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Вірогідними вважали зміни показників за умови р < 0,05.

Результати й обговорення

Серед оглянутих жінок, хворих на РС, у 30 осіб (15,49 %) менархе було у 10–12 років, у 156 (75,36 %) — у віці 13–15 років та у 21 пацієнтки (10,14 %) — у 15,5 року й більше. Проаналізували середній вік дебюту РС залежно від віку початку менархе (табл. 1).
Як показують дані табл. 1, вік перших проявів РС не залежить від віку початку менархе (р > 0,05). Таким чином, отримані результати не узгоджуються з даними розглянутої літератури про те, що в жінок із пізнім віком початку менархе збільшується вік дебюту РС.
Продовжуючи вивчення впливу віку менархе на перебіг РС, порівняли середній бал за EDSS у виділених групах хворих (табл. 2). 
Як видно з табл. 2, не знайшли статистично вірогідних відмінностей між балом за EDSS у жінок, хворих на РС, із різним віком початку менархе (р > 0,05) (рис. 1).
Проаналізували частоту ремітуючо-рецидивуючого типу перебігу РС серед жінок, хворих на РС, у виділених групах (табл. 3).
Як показано в табл. 3, не виявлено статистично вірогідних відмінностей між хворими з ремітуючо-рецидивуючим перебігом РС залежно від віку початку менархе (р > 0,05).
У табл. 4 наведено порівняння кількості хворих із вторинно-прогресуючим типом РС залежно від віку початку менархе.
Різниця між хворими на РС жінками із вторинно-прогресуючим перебігом із різним середнім віком початку менархе виявилася статистично невірогідною (р > 0,05) (рис. 2).
Не наводимо дані про розподіл жінок із первинно-прогресуючим РС залежно від віку початку менархе через нечисленність пацієнтів цієї підгрупи.
На рис. 2 наведено узагальнені дані про розподіл хворих на РС жінок із різним перебігом РС залежно від віку початку менархе. 
У всіх групах хворих на РС незалежно від віку початку менархе переважали особи з ремітуючо-рецидивуючим перебігом захворювання. Із зростанням віку початку менархе в жінок, хворих на РС, збільшується ймовірність ремітуючо-рецидивуючого типу захворювання і спостерігається зменшення кількості хворих із тяжким вторинно-прогресуючим перебігом, хоча ця тенденція не набула характеру статистично вірогідної. Отримані дані узгоджуються з результатами інших досліджень про те, що у жінок із пізнім віком початку менархе спостерігається більш доброякісний перебіг РС.
У частини жінок, хворих на РС, на час огляду настала менопауза. Проаналізовано тип перебігу патологічного процесу в даної групи пацієнтів (табл. 5).
Як видно з табл. 5, у значної частини жінок, хворих на РС, із менопаузою спостерігався ремітуючо-рецидивуючий тип захворювання, у дещо меншої кількості — вторинно-прогресуючий перебіг. 
Вивчали особливості перебігу РС залежно від соціального статусу хворих. Саме тому за сімейним станом усіх обстежених хворих на РС розподілили на чотири групи: одружених, неодружених, розлучених та вдів. Найбільша частина оглянутих нами хворих на РС жінок на час огляду були одруженими (73,91 %), менша кількість хворих виявилися неодруженими (15,46 %) та розлученими (6,76 %), а найменша частина пацієнтів були вдовами (3,86 %). Провели аналіз впливу сімейного стану на клінічні характеристики РС. Проаналізували середній бал за EDSS у даних групах пацієнтів (табл. 6).
Як показують дані табл. 6, найвищий бал за EDSS виявився у групі жінок, хворих на РС, які на час огляду були вдовами, і цей показний був статистично вірогідно вищий порівняно з пацієнтками, які були неодруженими (4,69 ± 0,39 проти 3,63 ± 0,26; відповідно t = 2,28, р < 0,05). Найнижчий бал відзначено у неодружених жінок (рис. 3).
Проаналізували частоту ремітуючо-рецидивуючого типу перебігу РС у виділених групах хворих (табл. 7).
Як видно з табл. 7, ремітуючо-рецидивуючий тип перебігу РС зустрічався майже з однаковою частотою серед хворих, які на час огляду були одруженими, неодруженими та розлученими, і практично не відрізнявся між групами (р > 0,05). 
Вторинно-прогресуючий тип перебігу РС відзначено у значно меншої кількості хворих на РС (табл. 8).
Не виявили статистично вірогідної різниці у групі жінок, хворих на вторинно-прогресуючий РС, залежно від їх сімейного статусу (р > 0,05).
Первинно-прогресуючий перебіг РС відзначено у 4 одружених хворих та у 2 неодружених. На рис. 4 наведено дані щодо розподілу хворих на РС жінок із різним типом перебігу захворювання залежно від їх сімейного статусу.
Як видно з рис. 4, серед хворих на РС жінок, які на час огляду були одруженими, неодруженими та розлученими, вірогідно переважали особи з ремітуючо-рецидивуючим перебігом захворювання (р < 0,01). У групі одружених жінок кількість осіб із вторинно-прогресуючим РС вірогідно перевищувала кількість хворих із первинно-прогресуючим перебігом (р < 0,01).

Висновки 

1. Таким чином, у всіх оглянутих нами жінок, хворих на РС, незалежно від віку початку менархе переважав ремітуючо-рецидивуючий тип перебігу. Вік початку менархе вірогідно не впливає на вік дебюту РС та на прогресування цього захворювання за EDSS. У значно більшої частини жінок після настання менопаузи відзначено ремітуючо-рецидивуючий тип РС, у дещо меншої кількості хворих — вторинно-прогресуючий перебіг.
2. Найбільша кількість пацієнтів за сімейним станом були одружені. Ремітуючо-рецидивуючий тип перебігу РС був у вірогідно більшої кількості жінок, які за сімейним станом були одруженими, неодруженими та розлученими. У всіх жінок бал за EDSS не залежав від сімейного стану, окрім групи вдів. Так, у групі жінок, хворих на РС, які на час проведення дослідження були вдовами, спостерігався найвищий бал за EDSS порівняно з особами, які були неодруженими. Отже, можна зробити висновок, що соціальний статус вірогідно не впливає на клінічні характеристики РС.

Bibliography

1. Белова А.Н. Рассеянный склероз и беременность / Белова А.Н. // Неврологический журнал. — 2010. — № 6. — 4-10. 
 
2. Кичерова О.А. Рассеянный склероз / Кичерова О.А. — Тюмень: Сити-пресс, 2007. — 152 с. 
 
3. Леманн-Хорн Ф. Лечение заболеваний нервной системы / Ф. Леманн-Хорн, А. Лудольф. — МЕДпресс-информ, 2009. — 231-232. 
 
4. Негрич Т.І. Сучасні підходи до патогенетичного лікування розсіяного склерозу з погляду прихильності до терапії / Т.І. Негрич // Міжнародний неврологічний журнал. — 2009. — № 3. — 99-101. 
 
5. Особливості перебігу розсіяного склерозу в жінок у період вагітності та вплив патогенетичного лікування на стан плода й новонародженого / [Т.І. Негрич, М.С. Шоробура, Н.О. Негрич та ін.] // Міжнар. неврол. журн. — 2013. — № 1. — 11-16. 
 
6. Чуприна Г.М. Розсіяний склероз: етіологія, епідеміологія, окремі питання патогенезу / Г.М. Чуприна // Лікарська справа.  — 2012. — № 6. — 129-134. 
 
7. Шмидт Т.Е. Рассеянный склероз: руководство для врачей. — 2-е изд. / Т.Е. Шмидт, Н.Н. Яхно. — М.: МЕДпресс-информ, 2010. — 20-21. 
 
8. Age of puberty and the risk of multiple sclerosis: a population based study / S.V. Ramagopalan, W. Valdar, M. Criscuoli et al. // Eur. J. Neurol. — 2009. — 16 (3). — 342-7. 
 
9. D’hooghe M.B. Female gender and reproductive factors affecting risk, relapses and progression in multiple sclerosis / M.B. D’hooghe, T.D’Hooghe, J. De Keyser // Gynecol. Obstet. Invest. — 2013. — 75 (2). — 73-84. 
 
10. Exclusive breastfeeding and the risk of postpartum relapses in women with multiple sclerosis / A. Langer-Gould, S.M. Huang, R. Gupta et al. // Arch. Neurol. — 2009. — 66(8). — 958-63.
 
11. Expert recommendations to personalization of medical approaches in treatment of multiple sclerosis: an overview of family planning and pregnancy / N. Borisow, A.  Döring, C. Pfueller et al. // The EPMA Journal. — 2012. — 3(9). — 1-10. 
 
12. Lee M., O’Brien P. Pregnancy and multiple sclerosis / M. Lee, P. O’Brien // Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. — 2008. — № 79. — 1308-1311. 
 
13. McCombe P.A. Female reproductive issues in multiple sclerosis / P.A. McCombe, J.M. Greer // Mult. Scler. — 2013. — Vol. 19. — 4392-402. 
 
14. Menarche, oral contraceptives, pregnancy and progression of disability in relapsing onset and progressive onset multiple sclerosis / [M.B. D’hooghe, P. Haentjens, G. Nagels et al.] // J. Neurol. — 2012. — 259 (5). — 855-61. 
 
15. Sloka J.S. The relation between menarche and the age of first symptoms in a multiple sclerosis cohort / J.S. Sloka,  W.E. Pryse-Phillips, M. Stefanelli // Mult. Scler. — 2006. — 12 (3). — 333-9. 

Back to issue