Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 13 (548) 2015

Back to issue

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції станом на 01.11.2015 р.

Статья опубликована на с. 17 (Укр.)

 

1 грудня відзначено Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який покликаний нагадати людству про загрозу поширення ВІЛ-інфекції. У 2015 р. цей день пройшов під девізом «У напрямку до мети «нуль».

Уперше Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначався більше ніж чверть століття тому, у 1988 р., за ініціативи –Все–світньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). За 28 років поширення –ВІЛ-інфекції/СНІДу набуло характеру пандемії, що охопила населення практично всіх країн. Сьогодні є ще одна нагода привернути увагу суспільства до проблем людей, які живуть з ВІЛ, замислитись над тим, як запобігти поширенню хвороби та згадати про важливість вчасної діагностики ВІЛ/СНІДу.

За даними ВООЗ та ЮНЕЙДС, у світі ВІЛ інфіковано близько 35 млн людей. Україна залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Згідно з оновленими оцінками, на початок 2015 р. в Україні мешкало 217,5 тисячі людей з ВІЛ-інфекцією віком від 15 років і старше, що становило 0,58 % населення у цій віковій категорії.
За офіційними даними ДУ «Український центр контро–лю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України»:
- за період 1987 — 10 місяців 2015 рр.1, 2 у країні офіційно зареєстрований 277 481 випадок ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 86 498 випадків захворювання на СНІД та 39 312 випадків смерті від захворювань, зумовлених –СНІДом;
- станом на 01.11.2015 р.2 у закладі охорони здоров’я на обліку перебувало 127 377 ВІЛ-інфікованих громадян України (298,7 на 100 тис. населення), з них 32 999 хворих із діагнозом СНІД (77,4 на 100 тис. населення). Територіями з високим рівнем поширеності ВІЛ залишаються південно-східний регіон країни та м. Київ, із низьким рівнем — західні області.
Протягом останніх років в Україні щорічно за даними лабораторних до–сліджень виявляється близько 30 тис. ВІЛ-пози–тивних осіб, реєструється майже 20 тис. осіб з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекції та до 12 тис. осіб знімаються з обліку за різними причинами, у тому числі через смерть. Протягом 2014 р. у країні щодня реєстрували 53 випадки захворювання на ВІЛ-інфекцію, 27 захворювань на СНІД та 9 випадків смерті від СНІДу.
Майже кожна друга ВІЛ-позитивна особа не знає про свій ВІЛ-статус. Кожна третя ВІЛ-позитивна особа не звертається до медичного закладу — охоплення медичним обліком ВІЛ-позитивних осіб становить близько 70 %. Більше половини (53,5 %) осіб віком 15 років та старше вперше виявляються вже на пізніх стадіях хвороби. Стала тенденція до зниження (з 12,0 % у 2009 р. до 6,7 % у 2014 р.) частки молодих осіб віком 15–24 роки серед уперше зареєстрованих випадків ВІЛ-ін–фекції може свідчити про зниження нових випадків інфікування ВІЛ.
У 2014 р. відзначалось зниження на 5 % кількості зареєстрованих ВІЛ-ін–фікованих осіб — 19 273 проти 20 2943 у 2013 р. (показник захворюваності 2014 р. — 44,8 на 100 тис. населення). Проте близько тисячі ВІЛ-позитивних осіб, виявлених у 2014 р. у Донецькій і Луганській областях, не знаходяться під –медичним наглядом через проведення АТО.
Серед уперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих осіб переважали чоловіки (56 %), особи працездатного віку (віком 25–49 років — 66,5 %) та мешканці міста (75,6 %).
У структурі шляхів передачі ВІЛ все більш суттєвого епідемічного значення набуває статевий шлях (56,7 % у 2014 р.). Незважаючи на тенденцію до зниження, актуальність парентерального шляху передачі при введенні наркотичних препаратів залишається високою (24,2 % у 2014 р.). Все більшу епідемічну значимість набуває група чоловіків, які практикують секс із чоловіками.
Протягом 2014 р. кількість діагностованих випадків СНІДу зросла на 10 % та становила 9844 проти 89453 у 2013 р. (показник захворюваності на СНІД — 22,9 на 100 тис. населення).
Рівень смертності від СНІДу, за даними 2014 р., зріс на 1,8 % — померло від хвороб, обумовлених СНІДом, 3426 хворих проти 33673 у 2013 р. (показник смертності від СНІДу — 8,0 на 100 тис. насе–лення).
Найвищі показники смертності спостерігаються серед осіб, які вживають наркотичні речовини ін’єкційним шляхом. У 2014 р. серед усіх померлих осіб із ВІЛ-позитивним статусом частка СІН становила 46 %, що обумовлено насамперед несвоєчасним їх зверненням до медичного закладу, відмовою від диспансерного спостереження, недостатнім охопленням (АРТ), пізнім початком і низькою прихильністю до антиретровірусного лікування.
Серед померлих протягом 2014 р. у 63,5 % осіб причина смерті була безпосередньо пов’язана з ВІЛ-інфекцією; у 36,5 % — не пов’язана з ВІЛ-інфекцією або залишилась невідомою. Основною коінфекцією та причиною смерті у хворих на СНІД залишається туберкульоз, що призвів до смерті у майже 64 % випадків померлих від СНІДу.
Впродовж 10 місяців 2015 р.2 у –країні під нагляд вперше взяті 12 992 ВІЛ-ін–фікованих (показник захворюваності становить 30,3 на 100 тис. населення), 6929 хворим встановлено діагноз СНІДу (показник захворюваності — 16,2) та 2390 осіб померли від СНІДу (показник смертності — 5,6).
За 10 місяців 2015 р. серед усіх померлих осіб із ВІЛ-позитивним статусом 45 % становили особи, які вживали ін’єкційні наркотичні речовини. Померла 41 дитина віком до 14 років. Основною коінфекцією є туберкульоз, що спричинив смерть 1348 осіб, що становить 56,4 % від загальної кількості померлих від СНІДу. Структура причин смерті майже повторює таку 2014 р.
Завдяки спільним зусиллям держави, громадських організацій і міжнародних донорів протягом останнього десятиліття ми досягли значних успіхів у боротьбі зі СНІДом: втричі уповільнився темп розвитку епідемії, вдвічі вдалося зменшити поширення ВІЛ-інфекції серед наркозалежних, у сім разів — імовірність передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини та збільшити у 22 рази обсяги охоплення анти–ретровірусною терапією інфікованих. У 2015 р. понад 67 000 осіб отримують антиретровірусну терапію (АТ). Частка ЛЖВ, які отримують АРТ, від загального числа диспансерних ВІЛ-інфікованих пацієнтів становила понад 50 %.
Якоюсь мірою в країні відбувається стабілізація інтенсивності епідемічного процесу серед основних груп ризику щодо інфікування ВІЛ. Проте обсяги, якість та інтенсивність профілактичних втручань сьогодні залишаються недостатніми для зупинення поширення ВІЛ у цих групах, а відтак і для обмеження потенційного поширення ВІЛ на загальне населення.
Зараз Україна перебуває на вирішальному етапі боротьби з епідемією ВІЛ-інфекції. Її масштаби, як і раніше, перевищують найбільш песимістичні прогнози, проте зростають і зусилля, спрямовані на боротьбу з цією хворобою. Забезпечення рівного доступу представників груп ризику щодо інфікування ВІЛ, а також загального населення до лікувальних і профілактичних послуг є пріоритетом державної політики у сфері протидії соціально небезпечним хворобам.  

Similar articles

Прояви ураження нервової системи у ВІЛ-інфікованих і стратегія подальшого спостереження
Authors: Євтушенко С.К.(1), Єфіменко О.М.(2)
(1) — Харківська медична академія післядипломної освіти
(2) — Донецький обласний центр із профілактики та боротьби зі СНІДом

"News of medicine and pharmacy" 10 (543) 2015
Date: 2015.11.02
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual
Прояви ураження нервової системи у ВІЛ-інфікованих і стратегія подальшого спостереження
Authors: Євтушенко С.К. - Харківська медична академія післядипломної освіти; Єфіменко О.М. - Донецький обласний центр із профілактики та боротьби зі СНІДом
International neurological journal 4 (74) 2015
Date: 2015.12.28
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches
Authors: Олим М.Ю.(1), Моргун С.О.(1), Клименко Ю.Ю.(1), Іванько О.М.(2), Огороднійчук І.В.(2)
(1) — Центральне санітарно-епідеміологічне управління, м. Київ, Україна
(2) — Українська військово-медична академія,м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 6, №5, 2018
Date: 2018.11.21
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums
Authors: Олим М.Ю.(1), Клименко Ю.Ю.(1), Іванько О.М.(2)
(1) — Центральне санітарно-епідеміологічне управління, м. Київ, Україна
(2) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Actual Infectology" Том 7, №2, 2019
Date: 2019.04.09
Categories: Infectious diseases
Sections: Medical forums

Back to issue