Мобільна версія

Журнал "Медицина невідкладних станів" 7 (70) 2015

Корекція цереброваскулярних захворювань у хворих на гострий інфаркт міокарда

Автори: Хижняк А.А., Строєнко К.С., Никонов В.В., Мовчан М.Г.
Харківський національний медичний університет
Харківська медична академія післядипломної освіти
Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова

Рубрики: Медицина невідкладних станів

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку

Резюме

У статті розглядаються питання удосконалення діагностики й оптимізації лікувальної тактики при церебральній недостатності у хворих з гострим інфарктом міокарда.

В статье рассматриваются вопросы усовершенствования диагностики и оптимизации лечебной тактики при церебральной недостаточности у больных с острым инфарктом миокарда.

The article deals with the issues of improving the diagnosis and optimizing the therapeutic approach in cerebral insufficiency in patients with acute myocardial infarction.

Ключові слова

гострий інфаркт міокарда, цереброваскулярна патологія, когнітивні розлади, антигіпоксанти.

острый инфаркт миокарда, цереброваскулярная патология, когнитивные нарушения, антигипоксанты.

acute myocardial infarction, cerebrovascular pathology, cognitive disorders, antihypoxants.

Статтю опубліковано на с. 108-110

Ішемічна хвороба серця (ІХС) — найпоширеніша патологія в Україні. Інфаркт міокарда (ІМ) є одним з найбільш серйозних ускладнень ІХС. Щорічно в Україні реєструється близько 50 тис. випадків ІМ, частина працездатних хворих становить 29,0 %. Однією з причин несприятливого перебігу гострого періоду ІМ є судинні порушення головного мозку. Їх частота, за даними різних авторів, становить 30–80 %. Прогнози щодо цереброваскулярної захворюваності невтішні: до 2020 р. її частота зросте на 75 % [1–4, 6].

Цереброваскулярна патологія є широким спектром патологічних станів, що охоплює порушення ментальних функцій різного ступеня тяжкості — від м’яких когнітивних розладів до деменції. Виявлений взаємозв’язок між кардіальною й церебральною дисфункцією в пацієнтів, які не перенесли гострого порушення мозкового кровообігу, став основою для появи терміну «кардіальна енцефалопатія», що підкреслює актуальність вивчення церебральних розладів у хворих з гострою і хронічною серцевою патологією [5, 7, 8].

В Україні прийняті стандарти діагностики й лікування серцево-судинних захворювань (ССЗ) та ІМ [9]. Але для виявлення цереброваскулярної недостатності доцільне використання додаткових методів дослідження. До таких досліджень відносять визначення С-реактивного білка й кортизолу. По даним різних досліджень, кортизол як відображає індивідуальний рівень стресу, тяжкість перебігу захворювання, так і може асоціюватися з розвитком ментального стресу, використовується як прогностичний маркер як при ішемії мозку, так і при інфаркті міокарда, є показником виживаності хворих [10–12]. С-реактивний білок є прогностичним маркером при гострому коронарному синдромі, маркером летальності при ІМ, пов’язаний з депресією і тривожністю [13–15].

На сьогодні одним із кращих методів діагностики когнітивних порушень визнані нейропсихологічні тести: шкала оцінки психічного статусу MMSE, шкала MoCа, Бека, тест малювання годинника, тест запам’ятовування десяти слів [17, 18].

Незважаючи на наявність стандартів у лікуванні ССЗ [9], на сьогодні немає єдиної тактики медикаментозної корекції цереброваскулярних порушень при гострому інфаркті міокарда (ГІМ). Рекомендованим патогенетичним лікарським засобом у комплексному лікуванні ГІМ є кверцетин, що останнім часом широко застосовується для корекції цереброваскулярних порушень [9, 18, 19]. Існують дані, що вказують на ефективне застосування антигіпоксантів (що містять янтарну кислоту) як при ГІМ, так і при цереброваскулярних порушеннях, але вони широко не вивчені [20, 21].

Мета дослідження: удосконалити діагностику й оптимізувати лікувальну тактику церебральної недостатності у хворих при ГІМ; встановити рівень церебральної недостатності залежно від ушкодження міокарда (ІМ із зубцем Q та без зубця Q); доповнити наукові дані про порушення ментального статусу при ГІМ; визначити й доповнити роль кортизолу і С-реактивного білка в кардіоцеребральном синдромі; визначені шляхи розробки діагностичних критеріїв цереброваскулярної недостатності при ГІМ. Уперше за результатами досліджень розроблені й теоретично обґрунтовані методи медикаментозної корекції антигіпоксантами в комплексі з кверцетином залежно від ушкодження міокарда.

Матеріали та методи дослідження

Було обстежено близько 40 хворих. Критерії включення в дослідження: хворі з ГІМ віком від 35 до 60 років з порушенням ментального статусу. Критерії виключення з дослідження: обтяжений неврологічний анамнез. Залежно від виду терапії хворі розподілені на три групи: 1-ша група — хворі, яким проводиться терапія кверцетином і антигіпоксантами; 2-га група — хворі з гострим ІМ без застосування антигіпоксантів; контрольна група хворих — без гострого ІМ.

До методів дослідження включені:
1. Оцінка стану хворого й верифікація діагнозу (клінічний аналіз крові, клінічний аналіз сечі, цукор крові, тропонін кількісний, холестерин загальний, ліпопротеїди низької щільності, ліпопротеїди високої щільності, тригліцериди, коефіцієнт атерогенності, загальний білок, білірубін, сечовина, креатинін, АЛТ, АСТ, протромбіновий індекс, час згущування, коагулограма, ультразвукове дослідження серця).
2. Оцінка перебігу та прогнозу захворювання (визначення рівня кортизолу).
3. Оцінка перебігу та прогнозу захворювання (визначення рівня С-реактивного білка).
4. Оцінка когнітивних порушень (проведення нейропсихологічних тестів — MMSE, тест малювання годинника, тест запам’ятовування десяти слів).

Результати дослідження

У хворих з ГІМ спостерігається підвищення рівнів С-реактивного білка в першу добу захворювання, середній рівень якого становить 12,9 ± 0,7 мг/л, причому має місце позитивна кореляційна залежність (r = 0,38) на рівні значимості р < 0,05 між віком та рівнями С-реактивного білка в обстежених пацієнтів. При подальшому аналізі по групах встановлено вірогідне зниження С-реактивного білка під впливом комбінованої терапії кверцетином та антигіпоксантами (5 проти 7, р < 0,05), рис. 1.

Середні рівні кортизолу в обстежених пацієнтів становлять у першу добу захворювання 24,0 ± 0,7 мкг/дл. Аналіз по групах продемонстрував позитивний вплив кверцетину та антигіпоксантів на зниження рівня кортизолу крові у хворих із ГІМ порівняно з пацієнтами 2-ї групи (11,2 проти 19,1, р < 0,05), рис. 2.

Висновки

Отже, можна стверджувати, що терапія антигіпоксантами дає дійсно суттєві результати, оскільки порівняно з групою хворих без антигіпоксантів рівень кортизолу та С-реактивного білка вірогідно знизився під впливом комбінованої терапії кверцетином та антигіпоксантами.

Крім того, підвищені рівні кортизолу та С-реактивного білка підтверджують прогностичну значимість визначення цих показників у хворих на гострий інфаркт міокарда.

Цереброваскулярна недостатність ускладнює перебіг гострого інфаркту міокарда. Несвоєчасна діагностика цереброваскулярних порушень і відсутність адекватної терапії призводять до їх подальшого прогресування. На жаль, на ранній, а нерідко й на розгорнутій стадії розвитку когнітивні розлади можуть залишатися непоміченими, якщо лікар не проводить цілеспрямованого розпитування й не виконує скринінгового нейро-психологічного дослідження. У зв’язку з цим усіх пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями й гострим інфарктом міокарда, у тому числі осіб не літнього віку, слід активно обстежувати на предмет можливих церебральних порушень. Необхідно розробляти способи оптимальної корекції цереброваскулярної недостатності. Оскільки недостатньо розроблено застосування кверцетину в комплексі з антигіпоксантами, це вимагає пильної уваги для подальшої своєчасної корекції цереброваскулярних захворювань при гострому інфаркті міокарда.

Список літератури

1. Гадзюк В.А. Аналіз захворюваності на ішемічну хворобу серця в Україні // Український кардіологічний журнал. — 2014. — № 3. — C. 45-52.

2. Корнацкий В.М. Проблема болезней системы кровообращения и пути ее минимизации в Украине // Кардиология: от науки к практике. — 2013. — № 5 (07). — http://kardiolog.in.ua.

3. Melanie Nichols. Evropean cardiovascular disease statistics 2012 edition / Melanie Nichols, Nick Townsend, Peter Scarborough, Mike Rayner. — 2012. — Р. 1-125.

4. Стадник С.М. Неврологічний катамнез хворих з різними формами гострої кардіальної патології // Медицина неотложных состояний. — 2012. — № 4 (43). — C. 87-93.

5. Стадник С.М., Рудницький М.К., Куценко И.З. Гострі психози в реанімаційному періоді лікування гострого інфаркту міокарду / С.М. Стадник, М.К. Рудницький, І.З. Куценко // Здоров’я України. — 2013. — № 3 (26). — C. 34-35.

6. Слимова Н.Р. Инновационные подходы к нейропротекции в кардиологии // Здоров’я України. — 2013. — № 2.

7. Бильченко А.В. Кардиогенная деменция // Здоров’я України. Кардіологія. — 2014. — № 1. — C. 7-8.

8. Гераскина Л.А., Фонякин А.В. Общие подходы и нейрометаболическая терапия в профилактике и лечении кардиогенной энцефалопатии // Медицинский вестник. — 2012. — № 7. — http://www.medvestnik.ru.

9. Коваленко В.М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики і лікування кардіологічних хворих / За редакцією В.М. Коваленка, проф. М.И. Лутая, проф. Ю.М. Сіренка; Асоціація кардіологів України. — 2011.

10. Lazzarino A.I., Harner М., Gaze D., Collinson P., Steptoe A. Theassociation between cortisol response to mental stress and high sensitivity cardiac troponin T plasma concentrationin health in adults // Jornal of the American Colege of Cardiology. — 2013. — № 62 (18). — P. 1694-1701.

11. Jutla S.K., Yuyun M.F., Quinn P.A., Nq L.L. Plasma cortisol and prognosis of patients with acutemyocardial infarction // Jornal of Cardiavascular Medicine [Jornal] Publication. — 2014. — 15 (1). — P. 33-41.

12. Rooij S.R. Bluntedcardiovascular and cortisol reactivity to acute psychologicalstress: a summary of results from the Dutch Famine Birth Cohort Study // International Jornal os Psychophysiology. — 2013. — 90 (1). — P. 21-27.

13. Aseri Z.A., Habib S.S., Alhomida A.S., Khan H.A. Relationship ofhigh sensitiviti C — reactive protein with cardiac biomarkers in patients presenting with acute coronary syndrome // Jornal of the College of Physicians and Surgeons — Pakistan. — 2014. — № 24 (6). — Р. 387-391.

14. Ramos A.M., Vieira P.L., Mentiol E., Bordin Jr, de Quadros A.S., Portal V.L. High sensitiviti C — as predictor of cardiovascular events after ST-elevation myocardial infarction // Arquivosbrasileiros de cardiologia. — 2014. — № 103 (1). — P. 69-75.

15. Au B., Smith K.J., Gariepy G., Schmitz N. The longitudinal associations between C-reactive protein and depressive symptoms: evidense from the English Longitudinal Study of Ageing (ELSA) // International journal os geriatric psychiatry. — 2014. — http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed.

16. Nesset M., Kersten H., Ulstein I.D. Brief Tests Sush as the ClockDrawing or Cognistat Can Bi Usuful Predictors of Conversion from MSI to Dementia in the ClinicalAssessment of Outpatients // Geriatr. Cogn. Dis. Extra. — 2014. — № 4 (2). — P. 70-263.

17. Захаров В.В. Нервно-психические нарушения: диагностические тесты / В.В. Захаров, Т.Г. Вознесенская. — 2-е изд. — М.: МЕДпресс-информ, 2013. — 320 с.

18. Зозуля И.С., Сыч Н.С., Боброва В.И. Возможности лечения когнитивных и эмоциональных нарушений в остром периоде инфаркта мозга // Международный неврологический журнал. — 2013. — № 5 (59). — С. 33-38.

19. Никонов В.В., Савицкая И.Б. Нейропротективные возможности корвитина для лечения острого ишемического инсульта (по материалам открытого рандомизированного исследования) // Медицина неотложных состояний. — 2010. — № 6 (31). — С. 61-70.

20. Михайлов А.А., Спасский А.А. Перспективы применения препарата мексикор в клинике внутренних болезней // Медицина. — 2012. — № 2(12). — С. 18-20.

21. Стаценко М.Е., Туркина С.В., Косивцова М.А. Возможности мексикора при его использовании в составе комбинированной терапии у больных ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом 2-го типа // Клиническая медицина. — 2013. — № 5. — С. 59-64.