Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 4 (567) 2016

Back to issue

Транскордонні та трансдисциплінарні виклики сучасності

Authors: Подшивалкіна В.І. - Доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціальної і прикладної психології ОНУ імені І.І. Мечникова; Пундєв В.В. - Кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної і прикладної психології ОНУ імені І.І. Мечникова

Sections: Medical forums

print version

Статья опубликована на с. 3-4 (Укр.)

 

До результатів роботи II Міжнародної науково-практичної конференції «Соціальні, психологічні та політичні проблеми транскордонної безпеки», 5 лютого 2016 року, м. Одеса


В умовах загострення проблем міжнародних відносин, міграцій населення, військових конфліктів і економічної нестабільності, що переростає у політичну нестабільність та охоплює країни Європи та Азії, проблеми безпеки в полікультурних регіонах стають все більш актуальними. Широкий спектр проблем безпеки обговорювався 5 лютого 2016 р. у м. Одесі на II Міжнародній науково-практичній конференції «Cоціальні, психологічні та політичні проблеми транскордонної безпеки». Організатори конференції, а саме кафедра міжнародних відносин, кафедра соціології та кафедра соціальної і прикладної психології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за підтримки та участі Інституту соціальної та політичної психології НАПН України та Південноукраїнського відділення Соціологічної асоціації України запросили до розмови понад сотню спеціалістів з різних наукових галузей як із Одеси, так і з інших міст України, Польщі, США, Болгарії, Придністров’я, Молдови, Марокко, а також представників консульств країн-сусідів Греції, Польщі, Молдови, Румунії, Болгарії, Туреччини.

Тематика, що була запропонована для обговорення, сприяла інтересу з боку журналістів декількох регіональних і місцевих телеканалів. На відкритті конференції з привітальним словом виступив ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, д-р політол. наук, професор, голова оргкомітету конференції, науковий керівник міжкафедральної науково-дослідницької теми «Контекстність освіти у прикордонних вищих навчальних закладах як умова особистісної, регіональної та міжнародної безпеки», в межах якої проводилася конференція, І.М. Коваль, який підкреслив необхідність трансдисциплінарного вектора вивчення сучасних ризиків і проблем безпеки. Заступники голови оргкомітету конференції директор ІСН ОНУ імені І.І. Мечникова, канд. істор. наук, доцент В.В. Глебов як представник приймаючої сторони; директор ІМЕМ ОНУ, канд. фіз.-мат. наук, професор В.Є. Круглов, як керівник організації, яка приймала першу конференцію з цієї тематики; та д-р соціол. наук, професор, завідувач кафедри соціальної і прикладної психології ІМЕМ ОНУ, координатор конференції та відповідальний виконавець міжкафедральної теми В.І. Подшивалкіна в своїх виступах відкрили різні аспекти проблем безпеки та наголошували на тому, що міждисциплінарна співпраця відповідає сучасним тенденціям розвитку університетів.
Основні проблеми з теми конференції були висвітлені у пленарних докладах. Так, д-р соціол. наук, професор, завідувач кафедри соціології ОНУ В.М. Онищук виступив із доповіддю «Вплив етномовних характеристик населення півдня Одещини на безпекову політику української держави». Д-р соціол. наук, професор О.М. Дікова-Фаворська (м. Київ) доповіла про роль міжнародної проектної діяльності у забезпеченні безпеки. Про психологічні проблеми опрацювання колективної травми на прикладі одеської травневої трагедії розповів д-р психол. наук, професор, провідний фахівець Інституту соціальної та політичної психології НАПН В.О. Васютинський. Заступник директора того ж інституту д-р психол. наук, професор Л.А. Найдьонова в режимі on-line відеоконференції звернула увагу учасників конференції на проблеми медіапсихологічної безпеки у подоланні соціальних наслідків гібридної війни. Пленарне засідання також транслювалося для on-line учасників з інших міст України та інших країн.
У межах конференції відбулися засідання п’ятьох секцій.
Секція 1 «Проблеми міжнародної безпеки та транскордонного співробітництва в гуманітарному вимірі» була представлена 12 доповідями, зокрема з Польщі, з широкого проблемного спектра: від теорії постбіполярної регіоналізації просторів безпеки до конкретних практичних «кейсів» транскордонного співробітництва та суперництва. Доповіді доцента С.В. Глібова і старшого викладача О.В. Пєткової з кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І.І. Мечникова були присвячені саме теоретичному опрацюванню сучасного поняття транскордонної безпеки. У свою чергу, їх колеги з кафедри доцент М.С. Покась і старший викладач І.В. Максименко сконцентрували увагу учасників секції на проблемі врегулювання конфліктів у прикордонних регіонах країн-сусідів, як в Європі, так і в Азії. Своєрідний підсумок обговорення доповідей під час засідання секції 1 підвів директор Інституту соціальних наук ОНУ імені І.І. Мечникова, доцент В.В. Глєбов, який констатував всеосяжну важливість наукового обговорення та практичної імплементації нових підходів до забезпечення суспільної, національної, міжнародної безпеки транскордонного рівня в умовах наростання глобальних загроз.
Робота секції 2 «Суспільство ризику і соціологія безпеки» була представлена 19 доповідями як із теоретичного обґрунтування проблеми вивчення соціальних ризиків і формування стратегій соціальної безпеки в суспільствах, що характеризуються соціально-економічною, соціально-політичною та соціокультурною невизначеністю, так і аналізу емпіричних даних, отриманих у результаті проведених соціологічних, соціально-психологічних досліджень в Україні, Молдові та Марокко. Зокрема, д-р соціол. наук, професор кафедри соціології ІСН ОНУ Т.Г. Каменська розкрила часовий підхід у дослідженні безпеки/небезпеки, актуалізуючи потребу в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів, рівнів, стратегій дослідницької діяльності, що є значущими в міждисциплінарному полі. Т.Є. Мосійчук, канд. соціол. наук, доцент тієї ж кафедри, представила характеристику ризиків, їх види та роль у контексті соціальної безпеки, в тому числі депривованих категорій населення. Статистичні дані з безробіття вказують на тенденції до його зростання в Україні, на що звертає увагу доповідач, становлять потенційні ризики для молодих фахівців, а матеріали соціологічного дослідження студентів ОНУ імені І.І. Мечникова ілюструють розуміння студентами потенційних ризиків у реалізації себе в професії, затребуваність контекстної освіти студентами як майбутніми фахівцями і керівниками у прикордонних регіонах країни. К.Г. Дементьєва, канд. психол. наук, доцент кафедри соціальної та прикладної психології ОНУ, розкрила фактори ризиків, тим самим обґрунтовуючи в різних сферах професійної діяльності наявність соціальних ризиків, що мають різну природу, характеристики і результати, їх вплив не тільки на професіоналів, але й на категорії населення, причетні до них. Стрижневою для дискусії виявилася доповідь В.І. Мокану, доктора соціології, директора Центру соціології та соціальної психології Академії наук Молдови, голови Асоціації соціологів Молдови, присвячена аналізу наслідків реформування в Молдові системи охорони здоров’я. Виявлені тенденції розглядалися і з точки зору їх відповідності духу часу, і перехідного стану суспільства, і ступеня ризикогенних сучасних процесів. Н.В. Сапригіна, канд. філол. наук, доцент кафедри соціальної та прикладної психології ОНУ, ґрунтуючись на філософському, соціологічному, психологічному аналізі, представила з позиції пасіонарних і субпасіонарних особливостей поведінку особистості, її місце в колективі, суспільстві в цілому.
Секція 3 «Психологічна та соціально-психологічна безпека особистості в умовах трансформації соціальних відносин» була представлена 40 доповідями психологів, зокрема із США та Болгарії. Дискусія з використанням он-лайн ресурсів розгорнулася навколо доповідей С.І. Яковенко (д-р психол. наук, перший проректор Київського інституту сучасної психології та психотерапії) і О.А. Панченко (д-р мед. наук, доктор філософії, заслужений лікар України, професор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика). У своїй доповіді О.А. Панченко акцентував увагу на проблематиці людського фактора в безпеці на дорозі та запропонував модель відбору, медико-психологічного супроводу і реабілітаційних заходів щодо водіїв автотранспортних засобів. У доповіді С.І. Яковенко був отриманий зворотний зв’язок щодо доповіді Ж.М. Середняк (аспірант кафедри клінічної психології Інституту інноваційної післядипломної освіти ОНУ) про девіантну поведінку підлітків в умовах трансформаційних соціальних відносин, запропонована дискусія з проблеми особливостей почуття образи та її гендерного аспекту. Були намічені теоретико-методологічні аспекти подальших досліджень даної проблеми. На завершення роботи секції було представлено дві доповіді: Н.Г. Герасименко з ціннісно-цільового аспекту мотиваційної спрямованості менеджера в постійно змінних умовах діяльності в сучасному суспільстві і к.психол.н., доцента кафедри загальної психології та психології розвитку особистості ОНУ Л.Н. Акімової про проблематику психологічної профілактики гострого переживання загрози економічної безпеки у громадян України в умовах реформ. Отже, основні проблеми, що стосуються розуміння психологічної та соціально-психологічної безпеки особистості в умовах трансформації соціальних відносин були висвітлені й отримали свої подальші теоретичні та практичні перспективи розвитку. В дискусії активну участь брали: професор В.О. Васютинський — щодо проблематики колективної травми в ситуаціях масових трагедій; професор Т.П. Чернявська — акцент на особливості психологічної та соціально-психологічної безпеки особистості; професор Н.В. Родина — про психологічну діагностику стану здоров’я особистості в ситуаціях, загрозливих щодо переживання суб’єктивного почуття безпеки.
Секція 4 була присвячена темі «Етносоціальний та етнокультурний простір безпеки: проблеми теорії і практики».
Ця проблематика представлена 11 доповідями. Глибокий аналіз білінгвального мовного розвитку людини зробив у своїй доповіді канд. психол. наук, доцент кафедри соціальної і прикладної психології ОНУ В.В. Пундєв. Йшлося про розробку психологічного забезпечення процесів розвитку білінгвізму, яке б сприяло створенню умов для вільного життєвого і професійного самовираження і самореалізації особистості в полікультурних регіонах. Психологічні особливості процесу відродження національної ідентичності показала у своєму дослідженні аспірантка тієї ж кафедри О.О. Лінецька. Аспірант ПГУ ім. Т.Г. Шевченка С.А. Скараєва доповіла про комунікативність як стратегічний ресурс особистості у полілінгвальному суспільстві та про те, як це можна застосовувати для покращення якості викладання і вивчення другої мови. Ю.М. Тарасюк, старший викладач кафедри міжнародних відносин ОНУ, докладно розповіла про досвід забезпечення лінгвістичної безпеки в контексті мовної політики Турецької Республіки, про історію реформи і захисту державної мови Туреччини. У дискусіях про мовні проблеми прикордоння брали участь керівники секції В.М. Онищук, д-р соціол. наук, професор, завідувач кафедри соціології ОНУ, та Л.І. Шрагіна, канд. психол. наук, доцент кафедри соціальної і прикладної психології ОНУ.
У роботі секції 5 «Соціальні, психологічні та політичні контексти вищої освіти: від підготовки новачків до підготовки експертів» тон дискусії завдали: виступ канд. соціол. наук, доцента І.В. Кропиви, в якому був поданий соціологічний погляд на контексти сучасної вищої освіти; доповідь М.А. Садової (канд. психол. наук, доцент, докторант ОНУ імені І.І. Мечникова) про ризики і відповідальність професійної діяльності; виступ студентки 4-го курсу соціологічного відділення, голови студентського самоврядування ОНУ Дар’ї Дьякової про проблеми вищої освіти за результатами соціологічного дослідження серед студентів. Проблемам оцінних досліджень реформи освіти була присвячена доповідь С.Г. Згарат (Одеський обласний інститут удосконалення вчителів). Про психолого-праксіологічні складові професіоналізму та проблеми соціогуманітарної безпеки доповіла В.І. Подшивалкіна, д-р соціол. наук, професор, завідувач кафедри соціальної і прикладної психології ОНУ. Це питання знайшло відгук у докладі «Розвиток професійної компетенції студентів-психологів», що його зробила О.М. Кириченко, канд. психол. наук, доцент кафедри соціальної та прикладної психології ОНУ. У дискусії брали участь д-р соціол. наук, професор О.М. Дикова-Фаворська та інші. Усього на секції було представлено 18 доповідей.
Жвава дискусія розгорнулася на круглому столі «Гуманітарні контексти безпеки» навколо проблем:
- Сучасний світ: від ризиків до викликів, від викликів до загроз безпеки людини, суспільства, держави та міжнародного співтовариства.
- Сусідство в міжнародно-політичному дискурсі: друзі чи вороги? Історичне та сучасне сприйняття прикордонних зон співпраці та конфліктів.
- Соціальна безпека та соціальні ризики прикордонних регіонів в умовах економіко-політичної кризи і соціально-політичних конфліктів.
- Психологічна та соціально-психологічна безпека особистості та ризики втрати суб’єктності особистісного життя та професійної кар’єри у прикордонному регіоні.
- Трансдисциплінарність сучасного знання та гуманітарні виміри безпеки у сучасних програмах суспільно-політичних дисциплін і в практиці міждисциплінарного викладання: від підготовки новачків до підготовки експертів.
На круглому столі була прийнята резолюція конференції, в якій, зважаючи на проблематику доповідей, учасники вважають за потрібне підкреслити:
1. В умовах загострення економічної кризи, що переростає в політичну, охоплює країни Європи та Азії і втягує в неї країни інших континентів, проблеми безпеки в полікультурних регіонах стають все більш актуальними.
2. Різноманіття тем доповідей учасників, що були зроблені на п’яти секціях, свідчить, що проблеми транскордонної безпеки мають системний характер і можуть бути вирішені тільки в комплексі.
3. Попри всі проблеми, що виникають у полікультурних спільнотах, які разом проживають на одній території, при бажанні кожного етносу зберегти свою ідентичність, бажання зберегти цілісність України як держави висунуло на перший план проблему актуальності громадянської ідентичності.
4. Регіональні проблеми, як частка глобальних, можуть бути вирішені лише при високому рівні громадянської активності та громадянської ідентичності на засадах толерантності одних спільнот до інших.
5. Одним із головних механізмів формування громадянської активності та громадянської ідентичності на засадах толерантності одних спільнот до інших є контекстність вищої освіти полікультурного регіону.
У резолюції було визначено, що II Міжнародна науково-практична конференція «Соціальні, психологічні та політичні проблеми транскордонної безпеки» ухвалила такі рішення:
1. Високий рівень дискусії щодо проблем прикордонної співпраці засвідчує необхідність подальшого розвитку досліджень цієї проблематики щодо забезпечення умов соціогуманітарної безпеки в прикордонному регіоні.
2. Продовжити дискусію з соціальних, психологічних і політичних проблем транскордонної безпеки на III Міжнародній науково-практичній конференції, яку провести у 2017 році.
3. Сприяти міжвузівському обміну науковців, викладачів, аспірантів і студентів у межах зазначеної тематики.
4. Продовжити розвиток засад контекстності освіти у прикордонних вищих навчальних закладах як умови особистісної, регіональної та міжнародної безпеки.
5. Інтенсифікувати вивчення міжнародного досвіду підвищення транскордонної безпеки.
У цілому організаторам та учасникам конференції вдалося разом створити творчу доброзичливу атмосферу, що сприяла пошукам спільної мови спеціалістів різних галузей щодо вирішення проблем безпеки як на особистісному рівні, так і на рівні регіону, країни та світу у цілому. Приймаючій стороні — Інституту соціальних наук — вдалося створити комфортні умови для роботи всіх секцій і забезпечити використання сучасних технологій наукової комунікації. Результати конференції дають надію на подальшу плідну співпрацю, розвиток творчих, наукових контактів і спільних проектів усіх її учасників.  


Back to issue