Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 5 (574) 2016

Вернуться к номеру

Феномен спайс: суміші для паління або нова хімічна зброя

Авторы: Левченко О.Є., Курділь Н.В., Луценко О.Г. - Українська військово-медична академія, кафедра військової токсикології, радіології та медичного захисту, м. Київ, Україна; Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України, лабораторія гігієни харчування та безпеки їжі, м. Київ, Україна

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати

Статья опубликована на с. 22-23 (Укр.)

 

Вступ

У багатьох країнах Європи та США продукти спайс (англ. — spice) і подібні речовини стали істотною проблемою. Реальний масштаб обігу продуктів спайс у країнах Європи сьогодні невідомий, а група споживачів є неоднорідною за віком і соціальним статусом. За останні 10 років різні заходи щодо контролю обігу сумішей для паління були реалізовані в Австрії, Німеччині, Франції, Люксембурзі, Польщі, Литві, Швеції, Естонії та в інших державах — членах Європейського Союзу, але вони не дали бажаного результату, про що свідчить величезна кількість потенційно небезпечних синтетичних канабіноїдів на ринках зазначених країн. У складі спайс (і подібних продуктах) було досліджено понад 100 сполук із рецепторними властивостями канабіноїдів, з прямою або непрямою стимуляцією рецепторів СВ1. Виявлено щонайменше 9 нових речовин із трьох хімічних груп синтетичних канабіноїдів (JWH, СР, HU). Незважаючи на багаторічний досвід аналітичних і клінічних досліджень сумішей для паління в різних країнах, сьогодні практично нічого достеменно не відомо про фармакологію, токсикологію та ступінь потенційної небезпеки для людини. Системні дослідження токсикантів провести складно через те, що тип і кількість доданих синтетичних канабіноїдів можуть значно варіювати в кожній окремій партії спайс, а деякі психотропні сполуки можуть бути активними у дуже малих дозах. Структурна різноманітність токсичних сполук у складі сумішей становить проблему для судової ідентифікації та оцінки ризиків і розробки можливих стратегій з контролю цих продуктів.
Іншим украй тривожним фактом є прогресивне збільшення за останні два роки смертельних отруєнь «дизайнерськими» наркотиками в країнах, що мають спільні кордони з Україною. Катастрофічною є ситуація з масовими отруєннями продуктами спайс у багатьох регіонах Російської Федерації. Стурбованість загрозою потрапляння через кордони нових психотропних продуктів змусила уряди пострадянських країн (РФ, Казахстан, Вірменія, Киргизія) екстрено вжити заходів щодо регулювання обігу зазначених речовин або їх повної заборони (Білорусь).
Сьогодні в Україні, що перебуває в умовах нестабільної соціально-політичної ситуації, існують вкрай високі ризики небезпечного поширення «дизайнерських» або «легальних» наркотиків завдяки незаконному ввозу та нерегульованому продажу. Серед молоді поширюється практика вживання токсичних наркотичних речовин, про що свідчить прогресивне збільшення кількості передозувань та смертельних отруєнь в окремих регіонах України. На цьому фоні не може не турбувати масштабна реклама трав’яних сумішей для паління в мережі Інтернет та широкий доступ до зазначених продуктів в пунктах роздрібної торгівлі, де суміші спайс реалізуються найчастіше під виглядом лікарських засобів альтернативної медицини або харчових добавок, що мають помірно невисоку ціну.
Метою дослідження є вивчення особливостей токсикологічної ситуації, що склалася внаслідок поширення сумішей спайс та аналогічних продуктів в Україні, та оцінка ефективності існуючих регуляторних заходів в Україні, спрямованих на запобігання нелегальному розповсюдженню наркотичних продуктів і психоактивних речовин.

Матеріал і методи

Проведено аналіз факторів, що формують токсикологічну ситуацію, пов’язану з уживанням продуктів спайс в Україні. Проаналізовані публікації окремих авторів і тематичні звіти окремих країн Євросоюзу та Східної Європи з цих питань за останні 10 років. Розглянуті акти нормативно-правового регулювання обігу сумішей для паління в Україні.

Результати дослідження

Розглядаючи історію досліджень канабіноїдів протягом останніх 40 років, слід зазначити, що переважна частина розробок проводилась у напрямі створення нових лікарських засобів для ефективного лікування болю без побічного психотропного ефекту. Вивчення природних канабіноїдів, ендоканабіноїдних нейромедіаторних систем людини та тварин здійснювалось з метою створення нових синтетичних агоністів, антагоністів і зворотних агоністів канабіноїдних рецепторів. По-перше, розробників спонукала необхідність отримання нових штучних лігандів з високим ступенем спорідненості до канабіноїдних рецепторів другого підтипу — СВ2 як потенційних субстратів для розробки фармакологічних засобів лікування нейродегенеративних, імунних, онкологічних та ендокринних захворювань. По-друге, антагоністи канабіноїдних рецепторів першого підтипу — СВ1 досліджувались як майбутні засоби лікування хімічних залежностей (канабіноїдної, кокаїнової, опійної, нікотинової, алкогольної та інших). Першими синтетичними канабіноїдами вважаються речовини групи CP-47,497 і HU-210. Речовина CP-47,497 та гомологи були синтезовані в американській фармацевтичній компанії Pfizer Inc. Речовина HU-210 була створена в Єрусалимському університеті (HU — Hebrew University, Єврейський університет, 1988) під керівництвом професора R. Mechoulam. З часом більшість синтетичних канабіноїдів було синтезовано під керівництвом дослідників J.W. Huffman (речовина JWH) і A. Makriyannis (речовина AM) [14, 15, 19, 22].
На нелегальному ринку нових синтетичних психоактивних речовин за останні 20 років синтетичні канабіноїди поступово посіли перші позиції. Спайс та інші трав’яні продукти часто називають легальними наркотиками, причому більшість інгредієнтів, зазначених на упаковці, насправді відсутня в продуктах спайс, а яскраві психотропні ефекти виникають через додавання синтетичних канабіноїдів, не вказаних на етикетці. Так, 2008 р. у країнах Євросоюзу було виявлено 13 нових наркотичних засобів, у 2010 р. — 41 новий наркотичний засіб, із них 11 — синтетичні канабіноїди. Жоден вище вказаний синтетичний канабіноїд не перебуває під міжнародним контролем як лікарський засіб, також не існує ніякої інформації про те, що будь-який з них був дозволений як лікарський засіб в Європейському Союзі [25].
Варто зазначити, що немає жодних офіційних даних з їхньої безпеки і майже нічого невідомо про їхній вплив на людину. Деякі з характеристик цих сполук, наприклад нестабільність, обумовили можливість їх куріння з отриманням психотропного ефекту від досить малих доз діючої речовини. Багато інших властивостей синтетичних канабіноїдів (у тому числі канцерогенність) вимагають подальшого ретельного вивчення і сьогодні являють справжню проблему для аналітиків і токсикологів.
Існують припущення, що деякі продукти спайс можуть бути зроблені, наприклад, в Китаї або країнах Азії, де розвинуті технології дешевого органічного синтезу. Залишається невизначеним, де і як відбувається фактичне виробництво різноманітних синтетичних канабіноїдів і їх додавання до трав’яних сумішей. На думку окремих експертів, рецептура переважної кількості синтетичних аналогів розроблена у лабораторіях США, а розповсюдження здійснюється за участі Нідерландів і Великобританії. Також вважається, що масові поставки цього небезпечного продукту на територію Російської Федерації здійснюються з Китаю. Наприклад, відомо, що JWH-018 масово реалізується багатьма китайськими хімічними компаніями, але придбати речовину в якому-небудь іншому регіоні світу досить проблематично. Ймовірно, що саме з Китаю JWH-018 надходить до виробників курильних мікстів і реалізується по всьому світу [7, 11, 25].
Трав’яні суміші для паління під назвою «спайс» почали реалізовуватися через Інтернет і різні спеціальні магазини приблизно у 2004 році. Незважаючи на те, що етикетки містять інформацію «екзотична суміш пахощів, що має багатий аромат, не призначена для споживання людиною», при палінні продуктів спайс були достеменно відзначені ефекти, схожі за дією з ефектами від паління марихуани. Відмінною особливістю продукту спайс від наркотиків є те, що товар реалізується через Інтернет або мережу спеціалізованих магазинів. Ускладнює контроль за продуктами спайс той факт, що для більшості синтетичних канабіноїдів, виявлених дотепер у сумішах для паління, відсутні офіційні відомості про їх біологічну активність та наркотичний потенціал. Обмеженість знань про хімічні характеристики та токсичність нових сполук сприяла формуванню сфери обігу речовин, де відсутня будь-яка відповідальність державних контролюючих органів за поширення подібного товару. В більшості країн такий особливий «відкритий» маркетинговий механізм поширення сумішей для паління значною мірою запобіг своєчасному офіційному визнанню такого товару як кримінального та життєво небезпечного. Механізм реалізації через Інтернет унеможливив його вилучення з торговельної мережі та ускладнив втручання в ситуацію спеціальних державних контрольних органів [5, 24].
Сьогодні найбільш поширеними продуктами, що продаються під маркою спайс, є «срібний спайс», «золотий спайс», «алмазний спайс», «спайс арктичної синергії», «спайс тропічної синергії», «єгипетський спайс» та інші. Крім того, є безліч інших рослинних сумішей, яким приписується схожий ефект: «вогонь Юкатану», «дим», «почуття», «удар землі», «місячні камені», «блакитний лотос», «галактичне золото», «чорна мамба», «АК-47» та багато інших. Важливо зазначити, що швидкість інновацій у цій галузі настільки висока, що будь-який список продуктів на момент його публікації застаріває.
Популярність сумішей спайс обумовлена специфічними біологічними ефектами синтетичних агоністів канабіноїдів. Сьогодні мало що відомо про токсикокінетику та токсикодинаміку нових синтетичних сполук, однак можна припустити, що вони мають значний токсичний потенціал. Синтетичні канабіноїди діють на молекулярному, клітинному рівні та на рівні цілісного організму. На молекулярному та клітинному рівнях речовини здатні впливати на нейронні системи; на рівні організму здатні викликати хімічну залежність, що проявляється синдромами психічної залежності й абстинентним синдромом. Численні клінічні спостереження довели здатність синтетичних сполук змінювати окремі поведінкові та фізіологічні характеристики організму; викликати гіпотермію, каталепсію, пригнічення спонтанної рухової активності та багато інших. Оскільки синтетичні канабіноїди в продуктах спайс були протестовані тільки в умовах лабораторії, ризик для здоров’я людини від диму повністю невідомий.
Біологічні ефекти агоністів канабіноїдних рецепторів формують різноманітну клінічну симптоматику, особливо яскраву при передозуванні токсиканту. У більшості гострих випадків наявні зміни психічного стану, яскраві сни, тривога, галюцинації, тахікардія, тремор кінцівок, судоми, збудження з подальшим пригніченням функції центральної нервової системи. Небезпека для здоров’я пов’язана з розвитком галюцинацій, можливістю заподіяння фізичної шкоди та смерті. У багатьох пацієнтів із підвищеною фізичною активністю є ризик розвитку рабдоміолізу через підвищення рівня креатинкінази та ниркову недостатність. Крім того, існує ймовірність того, що толерантність до цих синтетичних канабіноїдів може розвинутися досить швидко, і, отже, це може викликати відносно високий потенціал для формування фізичної залежності. Цілком зрозуміло, що необхідні подальші дослідження для надійної оцінки цих ризиків [6, 10, 12, 26].
За повідомленнями спеціалізованих відділень з лікування отруєнь (Харків, Миколаїв, Одеса), останнім часом реєструються вкрай тяжкі випадки передозувань продуктами спайс зі смертельними наслідками. У таких випадках характерна картина набряку мозку, дихальної та серцево-судинної недостатності. В описаних клінічних проявах гострого ураження центральної нервової системи вбачалася аналогія з тяжкими і необоротними порушеннями, що виникали при отруєнні інгаляційними наркотиками.
Хімічна ідентифікація синтетичних канабіноїдів та інших токсичних продуктів, що містяться в сумішах спайс, є складним завданням. Найчастіше етикетки на барвистих упаковках продуктів спайс вказують на те, що продукт містить певну кількість (у грамах) суміші, що складається з декількох потенційно психотропних рослин. Проте існує брак інформації про повний хімічний склад, фармакологію і токсикологію рослинних матеріалів, що нібито містяться у продукції спайс. Відсутність еталонних компонентів в аналітичних лабораторіях значно ускладнює хіміко-токсикологічний аналіз та своєчасну ідентифікацію токсичних компонентів. На практиці тест-системи для діагностики наркотиків і психотропних речовин на їхній уміст у сечі позитивних результатів не дають, лише у поодиноких випадках спостерігаються позитивні тести на марихуану [18, 20, 25].
Легалізація продуктів спайс є актуальною юридичною проблемою. Включення будь-якої речовини до спеціального державного переліку, що підлягає контролю (наркотики та прекурсори), — особлива процедура, яка потребує чіткої ідентифікації психоактивного або наркотичного агента.
Подібні висновки формують цілий каскад регулюючих і репресивних заходів, що суттєво впливають на прийняття експертних та судових рішень. У випадках із продукцією спайс необхідно вірогідне визначення властивостей агоністів ВС1-рецепторів і наявність наркогенного потенціалу [8, 9, 13, 16, 17, 21, 23].
Оскільки визначення хімічного складу нових синтетичних продуктів є досить складним завданням, у законодавстві багатьох країн були застосовані обмеження превентивного характеру винятково на підставі структурної схожості продуктів спайс та синтетичних канабіноїдів. У більшості європейських країн (Великобританія, Франція, Німеччина, Австрія, Польща, Швейцарія) швидко розгледіли приховану загрозу і негайно відреагували забороною на поширення і використання сумішей для паління. Наприклад, в Республіці Білорусь суміші заборонили остаточно. Для цього в новій редакції закону про наркотики ввели поняття «аналог наркотичних речовин». Нова редакція закону Республіки Білорусь «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та їх прекурсори» набрала чинності з 20 жовтня 2012 року.
Кабінет Міністрів України вніс суміші для паління до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у 2010 р. З метою встановлення хімічної структури рослинних сумішей для паління було залучено низку спеціалістів, зокрема Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, Інституту органічної хімії НАН України, а для вивчення їх впливу на організм людини були проведені дослідження фахівцями Інституту фармакології та токсикології НАМН України, Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія», Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків МОЗ України [1–5].
Відповідно до результатів проведених досліджень встановлено, що у сумішах для паління виявлено синтетичні канабіноїди та ряд їхніх гомологів. За своєю структурою та дією на організм людини визначені речовини є аналогічними особливо небезпечній психотропній речовині тетрагідроканабінолу, що включений до переліку наркотичних засобів і заборонений для використання на території України. Список «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» був доповнений новими позиціями:
- синтетичні канабіноїди HU-210, JWH-018, JWH-073, JWH-200 тощо;
- сальвінорина;
- шавлія віщунів (окремою позицією виділено листя шавлії віщунів);
- гавайська троянда (окремо зазначено її насіння);
- блакитний лотос (та окремо — квіти й листя блакитного лотоса).
У 2014 р. постановою від 26 грудня 2014 року за № 712 зазначений перелік був доповнений ще одинадцятьма позиціями.
Слід зазначити, що суміші для паління не є фармакопейними препаратами і тому не можуть розглядатися безпосередньо як психотропні речовини та прекурсори. Невизначеність їх статусу відкриває невтішні перспективи щодо широкого застосування цього продукту серед молоді з фатальними наслідками. За масштабами «легального» продажу по всій території України та фатальними наслідками від їхнього вживання суміші спайс можна порівняти з новою хімічною зброєю. В існуючих регуляторних умовах в Україні обмежується відповідальність міністерств та інших державних повноважних органів у процедурі прийняття рішень щодо регуляції продажу продуктів спайс або їхньої повної заборони.
У цілому токсикологічна ситуація, що склалася в Україні останніми роками через поширення «дизайнерських» наркотиків, характеризується:
- масштабною рекламою трав’яних сумішей в мережі Інтернет;
- широким необмеженим доступом до зазначених продуктів у пунктах роздрібної торгівлі, де суміші спайс реалізуються найчастіше під виглядом лікарських засобів альтернативної медицини або харчових добавок;
- помірно невисокою ціною небезпечного товару (від 150 до 400 грн за 10 г суміші);
- стрімким поширенням практики вживання токсичних наркотичних речовин серед молоді та підлітків;
- прогресивним збільшенням кількості передозувань та смертельних отруєнь в окремих регіонах України за останні 2 роки.
Сьогоднішня токсикологічна ситуація спонукає до негайного вирішення важливого завдання — розробки ефективних регуляторних заходів щодо запобігання розповсюдженню на території України потенційно небезпечних хімічних речовин. В цьому контексті визначена ключова роль державного регулятора в розробці запобіжних заходів фатальних наслідків застосування сумішей спайс серед молоді на прикладі досвіду окремих країн.

Висновки

Сьогодні вільне розповсюдження продуктів спайс у вигляді сумішей для паління формує істотну токсикологічну проблему в Україні, обумовлюючи вражаючу статистику гострих отруєнь з фатальними наслідками. Складність та різноманітність хімічного складу сумішей для паління робить їх потенційно небезпечними для споживачів, украй ускладнює лабораторну ідентифікацію небезпечних компонентів і розробку заходів щодо запобігання смертельним наслідкам. Ця токсикологічна проблема може бути вирішена шляхом об’єднання зусиль Міністерства охорони здоров’я та відомчих науково-дослідних установ, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України з метою прийняття важливих рішень щодо заборони продуктів спайс або суттєвих обмежень їхнього продажу в Україні.

Список литературы

1. Про внесення змін до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: пост. КМУ від 26.12.2014 р., № 712 [Електрон. ресурс]. — ​Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

2. Про внесення змін до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: пост. КМУ від 31.05.2009 р., № 373 [Електрон. ресурс]. — ​Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

3. Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: пост. КМУ від 06.05.2000 р., № 770 [Електрон. ресурс]. — ​Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

4. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України від 26.12.2006 р., № 530-V [Електрон. ресурс]. — ​Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

5. Судова фармація, доказова фармація та фармацевтичне законодавство як складові фармацевтичного права у програмі реалізації державної політики в сфері боротьби із злочинністю та порушеннями правил обігу психоактивних речовин на 2011–2017 рр.: Мат-ли VII Міжнар. наук.-​практ. конф. (19–20 листоп. 2010 р., м. Харків) / За ред. В.В. Шаповалова, В.В. Шаповалова (мол.), В.О. Шаповалової. — ​Х.: ТОВ «Оберіг», 2010. — 190 с.

6. Курдиль Н.В. Актуальные вопросы клинической и лабораторной диагностики отравлений курительными смесями «Спайс» / И.С. Зозуля, О.В. Иващенко, А.Г. Богомол, В.Ф. Струк // Мат-ли IV Мiжнар. медичн. конгресу «Впровадження сучасних досягнень медичної науки у практику охорони здоров’я», Київ, 15–17 квітня, 2015. — ​С. 109.

7. Курдиль Н.В. Актуальные вопросы токсикологии и лабораторной идентификации синтетических каннабиноидов (подготовлено по мат-лам Европейского центра мониторинга наркотиков и наркомании — ​EMCDDA) // Медицина неотложных состояний. — 2015. — № 2(65). — ​С. 9-18.

8. Adrian M. What the History of Drugs Can Teach Us About the Current Cannabis Legalization Process: Unfinished Business // Subst. Use Misuse. — 2015. — 50(8–9). — 990-1004.

9. Bersani G., Iannitelli A. Legalization of cannabis: between political irresponsibility and loss of responsibility of psychiatrists // Riv. Psichiatr. — 2015 Sep-Oct. — 50(5). — 195-8.

10. Forrester M., Kleinschmidt K., Schwarz E., Young A. Synthetic cannabinoid and marijuana exposures reported to poison centers // Hum. Exp. Toxicol. — 2012. — 31. — 1006.

11. Dargan P., Wood D. Novel recreational drugs and «Legal Highs» over the last five years // J. Med. Toxicol. — 2010; early online publications.

12. Forrester M., Kleinschmidt K., Schwarz E., Young A. Synthetic cannabinoid exposures reported to Texas poison centers // J. Addict. Dis. — 2011. — 30. — 351.

13. Hall W. Erratum to: challenges in minimizing the adverse effects of cannabis use after legalization // Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. — 2015 Sep. — 50(9). — 1327.

14. Howlett A.C., Breivogel C.S., Childers S.R., Deadwyler S.A., Hampson R.E., Porrino L.J. Cannabinoid physiology and pharmacology: 30 years of progress // Neuropharmacology. — 2004. — 47. — 345.

15. Hoyte C.O., Jacob J., Monte A.A., Al-Jumaan M., Bronstein A.C., Heard K.J. A characterization of synthetic cannabinoid exposures reported to the National Poison Data System in 2010 // Ann. Emerg. Med. — 2012. — 60. — 435.

16. Johnson L.A., Johnson R.L., Alfonzo C. Spice: a legal marijuana equivalent // Mil. Med. — 2011. — ​Vol. 176, № 6. — ​P. 718-720.

17. Kikura-Hanajiri R., Uchiyama N., Kawamura M., Ogata J., Goda Y. Prevalence of new designer drugs and their legal status in Japan // Yakugaku Zasshi. — 2013. — 133. — 31.

18. Logan B.K., Reinhold L.E., Xu A., Diamond F.X. Identification of synthetic cannabinoids in herbal incense blends in the United States // J. Forensic. Sci. — 2012. — 57. — 1168.

19. McCarberg B.H., Barkin R.L. The future of cannabinoids as analgesic agents: a pharmacologic, pharmacokinetic, and pharmacodynamic overview // Am. J. Ther. — 2007. — 14. — 475-83.

20. Vardakou I., Pistos C., Spiliopoulou C. Spice drugs as a new trend: mode of action, identification and legislation // Toxicol. Lett. — 2010. — 197. — 157-62.

21. Ogrodnik M., Kopp P., Bongaerts X., Tecco J.M. An economic analysis of different cannabis decriminalization scenarios // Psychiatr. Danub. — 2015 Sep. — 27, Suppl. 1. — ​S309-14. Review.

22. Pertwee R.G. Cannabinoid pharmacology: the first 66 years // Br. J. Pharmacol. — 2006. — 147 (Suppl. 1). — ​Р. 163-71.

23. Spithoff S., Emerson B., Spithoff A. Cannabis legalization: adhering to public health best practice // CMAJ. — 2015, Nov 3. — 187(16). — 1211-6.

24. Tofighi B., Lee J.D. Internet highs — ​Seizures after consumption of synthetic cannabinoids purchased online // J. Addict. Med. — 2012. — 6. — 240.

25. Understanding the Spice phenomenon. — ​European Monitoring Centre for Drugs and Drug Addiction (EMCDDA), 2009. — 37 p.

26. Vandrey R., Dunn K.E., Fry J.A., Girling E.R. A survey study to characterize use of Spice products (synthetic cannabinoids) // Drug Alcohol Depen. — 2012. — 120. — 238.  


Вернуться к номеру