Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology 3 (75) 2016

Back to issue

Prevalence of Оsteoporosis and Low Bone Mineral Density in Ukrainian Women with Obesity and Metabolic Syndrome

Authors: Поворознюк В.В. - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна; Мартинюк Л.П. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета дослідження: визначення частоти остеопорозу та низької мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в українських жінок з ожирінням та метаболічним синдромом. Матеріали і методи. Обстежено 1605 осіб, середній вік яких становив 62,31 ± 9,52 року, а середня маса тіла — ​76,48 ± 14,65 кг. Усі обстежені знаходилися в періоді постменопаузи. Пацієнтки були розділені на три групи. До першої групи (800 осіб) увійшли жінки без ожиріння, до другої (572 особи) — ​з ожирінням. Третю групу (233 особи) становили хворі з метаболічним синдромом. Оцінку МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки проводили на двохенергетичному рентгенівському денситометрі (Prodigy, 2005). Висновок щодо нормальної МЩКТ, остеопорозу та низької МЩКТ робили відповідно до критеріїв офіційної позиції ISCD (2007) (оновлена у 2015 р.). Результати. Частоту остеопорозу та низької МЩКТ у жінок другої та третьої груп порівнювали з такою в осiб першої групи. Нами не виявлено вірогідних відмінностей у показниках МЩКТ між хворими другої і третьої груп на відміну від першої групи. Висновки. У хворих з ожирінням і метаболічним синдромом частота остеопорозу та низької МЩКТ є вірогідно нижчою порівняно з показниками групи жінок без ожиріння, а метаболічний синдром і ожиріння однаковою мірою позитивно впливають на стан мінеральної щільності кісткової тканини.

Цель исследования: изучение частоты остеопороза и низкой минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у украинских женщин с ожирением и метаболическим синдромом. Материалы и методы. Обследовано 1605 человек, средний возраст которых составил 62,31 ± 9,52 года, средняя масса тела — ​76,48 ± 14,65 кг. Все обследованные находились в периоде постменопаузы. Пациентки были разделены на три группы. В первую группу (800 человек) вошли женщины без ожирения, во вторую (572 чел.) — ​с ожирением. Третью группу (233 человека) составили больные с метаболическим синдромом. Оценку МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника и шейки бедренной кости проводили на двухэнергетическом рентгеновском денситометре (Prodigy, 2005). Заключение относительно нормальной МПКТ, остеопороза и низкой МПКТ делали согласно критериям официальной позиции ISCD (2007) (обновлена в 2015 г.). Результаты. Частоту остеопороза и низкой МПКТ у женщин второй и третьей групп сравнивали с таковыми в первой группе. Нами не было выявлено достоверных отличий в показателях МПКТ между больными второй и третьей групп в отличие от первой группы. Выводы. У больных с ожирением и метаболическим синдромом частота остеопороза и низкой МПКТ достоверно ниже по сравнению с показателями группы женщин без ожирения, а метаболический синдром и ожирение в одинаковой степени позитивно влияют на минеральную плотность костной ткани.

Objective: to determine the incidence of osteoporosis and low bone mineral density (BMD) in Ukrainian women with obesity and metabolic syndrome. Materials and methods. The study involved 1,605 persons, whose mean age was 62.31 ± 9.52 years, the average body mass — ​76.48 ± 14.65 kg. All women were in postmenopausal period. Patients were divided into three groups. First group (800 people) included women without obesity, second one (572 persons) — ​with obesity. Third group (233 people) consisted of patients with metabolic syndrome. BMD of lumbar spine and femoral neck was measured by dual-energy X-ray absortiometer (Prodigy, 2005). Conclusion about normal BMD, osteoporosis and low BMD was made according to the ISCD (2007) criteria for official position (updated in 2015). Results. The incidence of osteoporosis and low BMD in women from the second and third groups were compared with those in the first group. We have found no significant differences in performance of BMD between patients of second and third groups unlike the first group. Conclusions. In patients with obesity and metabolic syndrome, the prevalence of osteoporosis and low BMD is significantly lower as compared with the group of women without obesity, and metabolic syndrome and obesity have equally positive effect on bone mineral density.


Keywords

остеопороз, мінеральна щільність кісткової тканини, ожиріння, метаболічний синдром.

остеопороз, минеральная плотность костной ткани, ожирение, метаболический синдром.

osteoporosis, bone mineral density, obesity, metabolic syndrome.

Статтю опубліковано на с. 13-18

 

Вступ

Остеопороз — ​найбільш поширене метаболічне захворювання скелета, що характеризується зменшенням щільності кісткової тканини, порушенням мікроархітектоніки кістки, збільшенням ризику переломів із суттєвим впливом на захворюваність і смертність [4, 6]. Найбільш часто остеопороз уражає жінок у постменопаузальному періоді, що пов’язано, зокрема, з дефіцитом естрогенів [5]. Збільшення кількості людей похилого і старечого віку внаслідок старіння населення вказує на те, що соціально-економічні наслідки остеопорозу будуть зростати [6].
У зв’язку зі зміною способу життя людини все частіше відбувається порушення жирового обміну з розвитком ожиріння [1, 3]. Починаючи з минулого сторіччя науковці відзначили поєднання ожиріння з артеріальною гіпертензією (АГ), дисліпідемією, порушенням вуглеводного обміну [1, 2]. Цей симптомокомплекс отримав назву метаболічного синдрому (МС) [7, 11].
У світі активно вивчається зв’язок МС та серцево-судинних захворювань [2, 3] і значно менше робіт щодо впливу МС на стан кістково-м’язової системи. Аналіз літератури стосовно зв’язку ожиріння, МС і мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) показав протиріччя думок щодо даного питання. Відомо, що жирова тканина, яка є місцем перетворення андрогенів в естрогени, має захисний вплив на кісткову тканину [4, 5]. Так, S.S. Fatima та співавт. [8] у своїй роботі також пишуть про позитивний вплив ожиріння на МЩКТ, P.M. Freitas та iн. [9] вважають, що периферійна та центральна жирова тканина мають захисний вплив щодо розвитку остеопорозу, A. Maghraoui та співавт. [14], J. Shen та iн. [18] також відзначають, що наявність ожиріння в жінок сприяє не лише покращенню показників МЩКТ, але й зниженню ризику остеопоротичних вертебральних переломів. Інші ж автори [13, 15, 17] доводять, що підвищена маса тіла не завжди має захисний вплив щодо розвитку низької МЩКТ, а S. von Gonelli et al. (2014) [10], B.J. Kim et al. (2013) [12], V. Gilsanz et al. (2009) [19] указують, що МС є незалежним фактором ризику остеопоротичних переломів.
Наявність суперечливих даних у літературі щодо зв’язку МС і стану кісткової тканини спонукала нас до цього дослідження.
Метою дослідження було визначення частоти остеопорозу та показників МЩКТ в українських жінок з ожирінням та МС.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети нами було проведено комплексне обстеження 1605 жінок на базі Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу. У дослідження включили осіб віком від 40 до 79 років (середній вік становив 62,30 ± 9,52 року) у періоді постменопаузи (середня тривалість менопаузи — ​14,25 ± 8,64 року). Визначали антропометричні показники: зріст (м), масу тіла (кг), індекс маси тіла (ІМТ), вираховуючи останній за формулою: ІМТ = маса тіла (кг) / зріст (м2). Середній зріст обстежених становив 1,61 ± 0,06 м, середня маса тіла — ​76,48 ± 14,64 кг, ІМТ — ​29,77 ± 5,52 кг/м2. У дослідження не включали жінок, які мали захворювання, що впливають на метаболізм кісткової тканини.
Усі пацієнти були розділені на три групи. До першої групи увійшло 800 жінок без ожиріння (ІМТ ≤ 29,9 кг/м2). Другу групу становили 572 особи з ожирінням (ІМТ ≥ 30,0 кг/м2), дiагноз якого встановлювали згідно з класифікацією надлишкової маси тіла та ожиріння [20]. 233 пацієнтки третьої групи мали метаболічний синдром. Цей діагноз верифікували відповідно до критеріїв, рекомендованих Міжнародною діабетичною федерацією [11], у яких крім наявності абдомінального ожиріння, що визначалося за окружнiстю талії > 80 см, було не менше двох компонентів із чотирьох нижчеперерахованих: рівень тригліцеридів ≥ 1,7 ммоль/л або проведення гіполіпідемічної терапії; рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) < 1,29 ммоль/л або перебування хворих на специфічній терапії з приводу дисліпідемії; АГ (рівень систолічного артеріального тиску (АТ) ≥ 130 мм рт.ст. і/або рівень діастолічного АТ ≥ 85 мм рт.ст.) або проведення антигіпертензивної терапії з приводу раніше діагностованої АГ; рівень глюкози в плазмі крові натще ≥ 5,6 ммоль/л або раніше діагностований цукровий діабет 2-го типу. Групи були порівнянними за віком і тривалістю менопаузи.
МЩКТ визначали з використанням двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) на апаратi Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005, США). Вимірювали сумарний вміст мінералу в досліджуваній ділянці (г), проекційну мінеральну щільність кістки (г/см2), Т- і Z-критерії. Нами були проаналізовані результати ДРА поперекового відділу хребта (L1-L4) та шийки стегнової кістки. Показник Т-критерію, нижчий від –1,0 стандартного відхилення (СВ), розцінювали як низьку МЩКТ (показник від –1,0 до –2,5 СВ свідчив про наявність остеопенії, менше –2,5 СВ — ​про остеопороз) відповідно до критеріїв ВООЗ (1993) та офіційної позиції ISCD (2007) [16].
Статистичний аналіз проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Результати подані як середні величини та стандартне відхилення (М ± σ). Взаємозв’язок маси тіла та МЩКТ визначали, використовуючи лінійну регресію. Різницю між групами визначали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA з поправкою Шеффе. Оцінку статистичної значимості показників МЩКТ у групах обстежених хворих проводили за допомогою непараметричного визначення критерію χ2. Різниця показників двох груп вважалася вірогідною при показнику р < 0,05.

Результати дослідження

Нами було проведено основні клінічні та антропометричні обстеження в пацієнток трьох груп. Середні показники віку та тривалості менопаузи вірогідно не відрізнялися між групами (р > 0,05). Середні показники маси тіла були вірогідно вищими в другій групі (87,67 ± 11,70 кг) порівняно з першою і третьою групами (66,53 ± 9,17 кг та 83,14 ± 12,50 кг відповідно) (р < 0,001), а в третій групі — ​порівняно з першою групою (р < 0,001). Такі ж результати отримано стосовно ІМТ. Середні показники росту у хворих першої групи становили 1,61 ± 0,07 м, другої — ​1,59 ± 0,06 м, третьої — ​1,600 ± 0,006 м і вірогідно не відрізнялися в другій і третій, а також у першій та третій групах (р > 0,05), проте в другій були вірогідно нижчими порівняно з першою групою (р < 0,05).
Проведене визначення показників ліпідного спектра крові (рис. 1) не виявило вірогідної відмінності середніх показників рівня загального холестерину між групами пацієнтів (р > 0,05).
У той час як середній рівень тригліцеридів у третій групі (6,12 ± 3,25 ммоль/л) був вірогідно вищим порівняно з першою (5,92 ± 2,20 ммоль/л) і другою (5,95 ± 2,97 ммоль/л) групами (р < 0,001), між останніми двома групами за цьим показником вірогідних відмінностей виявлено не було (р < 0,05). Середні показники рівня ЛПВЩ вірогідно відрізнялися між трьома групами пацієнтів (р < 0,001) і були найнижчими у третій групі (1,15 ± 0,26 ммоль/л), порівняно з першою і другою групою (1,59 ± 0,39 ммоль/л і 1,46 ± 0,33 ммоль/л). Середні показники ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) були вірогідно вищими в третій групі (4,20 ± 1,098 ммоль/л) порівняно з першою групою (3,90 ± 1,07 ммоль/л) (р < 0,05).
У табл. 1 наведено результати дослідження стану МЩКТ в групах обстежених пацієнтів. Виявлено, що мінеральна щільність кісткової тканини на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) та шийки стегнової кістки була вірогідно нижчою в осіб першої групи (р < 0,001), у той час як ці показники у хворих другої та третьої груп вірогідно не відрізнялися між собою (р > 0,05).
За допомогою апарата ДРА серед усіх обстежених залежно від групи були виділені жінки з нормальною і низькою МЩКТ (остеопенією та остеопорозом) на рівні поперекового відділу хребта і шийки стегнової кістки. Отримані результати наведені на рис. 1.
Дослідження МЩКТ поперекового відділу хребта показало, що в першiй групi остеопороз траплявся приблизно в кожної третьої пацієнтки (32,58 %), тоді як у третiй — ​в 11,60 %, а в другiй — ​лише у 8,22 %. Навпаки, кількість жінок iз нормальною кістковою тканиною серед осіб другої групи була вдвічі вищою від першої групи (табл. 2).
Остеопороз у ділянці шийки стегнової кістки спостерігався приблизно вдвічі частіше в осіб першої групи порівняно з хворими третьої групи і втричі — ​другої групи (21,07; 11,59; 7,52 % відповідно) (табл. 3).
Оцінку статистичної значущості показників МЩКТ у групах обстежених хворих проводили за допомогою непараметричного визначення критерію χ2.
Порівняння груп пацієнтів показало, що у хворих першої групи вірогідно частіше спостерігається знижена МЩКТ на рівні поперекового відділу хребта порівняно з жінками другої і третьої груп (χ2 = 123,92, р < 0,001 і χ2 = 59,27, р < 0,001 відповідно). У хворих другої і третьої груп вірогідних відмінностей виявлено не було (χ2 = 0,47, р > 0,05).
Результати обстеження шийки стегнової кістки показали також вірогідну відмінність у зниженні МЩКТ між пацієнтами першої і другої груп (χ2 = 52,97, р < 0,001) та між хворими першої і третьої груп (χ2 = 37,28, р < 0,001). Вірогідної відмінності між хворими другої і третьої груп виявлено не було (χ2 = 0,23, р > 0,05).

Обговорення

Нами було проаналізовано стан показників МЩКТ у групах обстежених жінок. Результати цього дослідження підтвердили літературні дані щодо вірогідного позитивного впливу ожиріння на показники МЩКТ поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки.
Менша частота остеопорозу та низької МЩКТ у хворих другої та третьої груп може свідчити про протекторний вплив жирової тканини на кістку.
Результати нашого дослідження показали дещо більшу частоту остеопорозу на рівні поперекового відділу хребта та шийки стегнової кістки у хворих третьої групи (11,60 та 11,59 % відповідно) порівняно з особами другої групи (8,22 та 7,52 %), що потребує подальшого вивчення впливу окремих компонентів МС на якість та мінеральну щільність кісткової тканини та особливості цих показників у віковому аспекті.
Нами був виявлений вищий відсоток низької МЩКТ на рівні шийки стегнової кістки порівняно з поперековим відділом хребта в пацієнтів усіх груп, що є підтвердженням того, що губчаста тканина більшою мірою страждає в період менопаузи.

Висновки

1. У хворих з ожирінням та МС частота остеопорозу та низької МЩКТ є вірогідно вищою порівняно з показниками групи жінок без ожиріння.
2. Метаболічний синдром і ожиріння однаковою мірою позитивно впливають на мінеральну щільність кісткової тканини.
Конфлікт інтересів. Автор гарантує відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті.

Bibliography

1. Загайко А.Л. Метаболічний синдром: механізми розвитку та перспективи антиоксидантної терапії: Монографія / Загайко А.Л., Вороніна Л.М., Стрельченко К.В. — ​Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2007. — 216 с.

2. Маколкин В.И. Метаболический синдром / В.И. Маколкин. — ​М.: Медицинское информационное агентство, 2010. — 144 с.

3. Мамедов М.Н. Как предупредить риск развития ишемической болезни сердца и сахарного диабета? / М.Н. Мамедов // Международный эндокринологический журнал. — 2007. — № 5(11). — ​С. 47-60.

4. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика и лечение / Корж Н.А., Поворознюк В.В., Дедух Н.В., Зупанец И.А. — ​Харьков: Золотые страницы, 2002. — 486 с.

5. Поворознюк В.В. Сучасні принципи діагностики, профілактики та лікування захворювань кістково-м’язової системи у людей похилого віку // Збірник наукових праць. Вип. 1 / За ред. професора В.В. Поворознюка — ​К.: Експрес, 2008 — ​276 с.

6. Поворознюк В.В. Захворювання кістково-м’язової системи у людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті): У 4 т. / Поворознюк В.В. — ​К., 2014. — ​Т. 4. — 672 с.

7. Alberti K.G., Zimmet P.Z. Definition, diagnosis and classification of diabetes mellitus and its complications: Part 1: diagnosis and classification of diabetes mellitus provisionаl report of a WHO consultation // Diabet. Med. — 1998. — ​Vol. 15(7). — ​P. 539-553. PMID: 9686693 [PubMed — ​indexed for MEDLINE].

8. Fatima S.S., Farooq S., Tauni M.A. et al. Effect of raised body fat on vitamin D, leptin and bone mass // J. Pak. Med. Assoc. — 2015. — ​Vol. 65(12). — ​P. 1315-1319. PMID: 26627514.

9. Freitas P.M., Garcia Rosa M.L., Gomes A.M. et al. Central and peripheral fat body mass have a protective effect on osteopenia or osteoporosis in adults and elderly? // Osteoporos. Int. — 2016. — ​Vol. 27(4). — ​P. 165916-63. doi: 10.1007/s00198-015-3414-5.

10. Gonelli S., Caffarelli C., Nuti R. Obesity and fracture risk // Clin. Cases Miner. Bone Metab. — 2014. — ​Vol. 11(1). — ​P. 9-14.

11. International Diabetes Federation. Worldwide definition of the metabolic syndrome. Available at: http://www.idf.org/webdata/docs/MetSyndrome_FINAL.pdf. Access, August 24, 2005.

12. Kim B.J., Ahn S.H., Bae S.J. et al. Association between metabolic syndrome and bone loss at various skeletal sites in postmenopausal women: a 3-year retrospective longitudinal study // Osteoporos. Int. — 2013. — ​Vol. 24(8). — ​P. 2243-2252. doi: 10.1007/s00198-013-2292-y.

13. Lu L.J., Nayeem F., Anderson K.E. et al. Lean body mass, not estrogen or progesterone, predicts peak bone mineral density in premenopausal women // J. Nutr. — 2009. — ​Vol. 139(2). — ​P. 250-256.

14. Maghraoui A., Sadni S., El Maataoui A. et al. Influence of obesity on vertebral fracture prevalence and vitamin D status in postmenopausal women // Nutr. Metab. (London). — 2015. — ​Vol. 12. — ​P. 44. doi: 10.1186/s12986-015-0041-2.

15. Maïmoun L., Mura T., Leprieur E. et al. Impact of obesity on bone mass throughout adult life: Influence of gender and severity of obesity // Bone. — 2015. pii: S8756-3282(15)00421-4. doi: 10.1016/ j.bone.2015.11.020.

16. Official Positions of the International Society for Clinical Densiometry, Copyright ISCD, http://www.iscd.org/official-positions/2015-iscd-official-positions-adult/

17. Poiana C., Carsote M., Radoi V. et al. Prevalent osteoporotic fractures in 622 obese and non-obese menopausal women // J. Med. Life. — 2015. — ​Vol. 8(4). — ​P. 462-466.

18. Shen J., Leslie W.D., Nielson C.M. et al. Associations of body mass index with incident fractures and hip structural parameters in a large Canadian cohort // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2016. — ​Vol. 101(2). — ​P. 476-484. doi: 10.1210/jc.2015-3123.

19. Gilsanz V., Chalfant J., Mo A.O. et al. Reciprocal relations of subcutaneous and visceral fat to bone structure and strength // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2009. — ​Vol. 94(9). — ​P. 3387-3393. doi: 10.1210/jc.2008-2422 PMCID: PMC2741723.

20. World Health Organization. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO consultation on obesity. World Health Organization: Geneva, 2000. — 9 p. 

Similar articles

Частота остеопорозу та низької мінеральної щільності кісткової тканини в українських жінок з ожирінням та метаболічним синдромом
Authors: Поворознюк В.В.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна
Мартинюк Л.П.
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

"News of medicine and pharmacy" 13 (589) 2016
Date: 2016.12.19
Sections: Clinical researches
Bone mineral density and trabecular bone tissue quality in obese men
Authors: Поворознюк В.В., Мусієнко А.С.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №1, 2017
Date: 2017.04.12
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
The treatment of osteoporosis in Parkinson’s disease patients
Authors: Поворознюк В.В.(1), Бистрицька М.А.(1), Балацька Н.І.(2)
1 - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
2 - ПВНЗ «Київський медичний університет», м. Київ, Україна

"Тrauma" Том 19, №5, 2018
Date: 2018.11.26
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Gender peculiarities of bone mineral density in patients with Parkinson’s disease
Authors: Поворознюк В.В., Бистрицька М.А., Карабань І.М., Карасевич Н.В.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 8, №1, 2018
Date: 2018.06.04
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue