Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 3 (81) 2016

Back to issue

Характеристика когнітивного функціонування у хворих з наслідками черепно-мозкової травми різних вікових груп

Authors: Салій З.В., Шкробот С.І. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна

Categories: Neurology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 158-159

 

Мета роботи: дослідити особливості когнітивного функціонування у хворих з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) залежно від віку.

Матеріал і методи дослідження. У 367 хворих з наслідками ЧМТ (99 — ​легка ЧМТ, 118 — ​середньої тяжкості та у 150 — ​тяжка), середнього віку (42,72 ± 0,51 року) дослідили стан когнітивного функціонування за допомогою МоСА-тесту.
Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, пацієнтів розподілили на групи: І — ​молодий вік (до 29 років), n = 41, жінок — ​14,60 %, неврологічний дефіцит оцінено в 2,78 ± 0,34 бала; ІІ — ​середній вік (30–44 роки), n = 138, жінок — ​13,77 %, неврологічний дефіцит — ​3,11 ± 0,19 бала та ІІІ — ​зрілий вік (45–60 років), n = 188, жінок — ​16,48 %, неврологічний дефіцит — ​3,29 ± 0,17 бала.
Результати та їх обговорення. Значення МоСА-тесту у першій групі — ​21,83 ± 0,60 бала, у другій — ​22,14 ± 0,28 бала, у третій — ​21,11 ± 0,24 бала. Різниця між результатами груп середнього та зрілого віку не була вірогідною (р = 0,06).
У групі молодого та зрілого віку відсоток пацієнтів з деменцією був практично на одному рівні (20 та 19 % відповідно). Найбільша частка осіб з легким когнітивним зниженням — ​у групі середнього віку (54 %), помірним когнітивним зниженням — ​у групі зрілого віку (36 %). Не зафіксовано когнітивної дисфункції у 20 % осіб молодого віку, 12 % — ​середнього та 11 % — ​зрілого віку. За середнім значенням рубрик «назви», «орієнтація», «абстракція» групи не відрізнялись. Нижчі значення рубрик «зорово-конструктивні навички», «пам’ять», «мова» у пацієнтів зрілого віку не набули підтвердження статистичною вірогідністю (р = 0,06).
З метою встановлення факторів, що впливають на результат МоСа-тесту у кожній віковій категорії, досліджено кореляційні зв’язки. Так, у осіб молодого віку МоСА-тест продемонстрував зв’язок із рівнем освіти — ​r = 0,563; р = 0,000 (залежність окремих рубрик від даного показника: зорово-конструктивні навички — ​r = 0,313; р = 0,046, пам’ять — ​r = 0,340; р = 0,03, увага — ​r = 0,461; р = 0,02, здатність до абстрагування — ​r = 0,341; р = 0,029, орієнтація — ​r = 0,384; р = 0,013). Жіноча стать була пов’язана з гіршими результатом рубрики «орієнтація» — ​r = –0,363; р = 0,020.
У осіб середнього віку спектр залежностей був більшим: освіта/МоСА-тест — ​r = 0,465; р = 0,000 (у тому числі освіта/зорово-конструктивні навички — ​r = 0,351; р = 0,000, освіта/пам’ять — ​r = 0,291; р = 0,001, освіта/мова — ​r = 0,300; р = 0,000), вид травми/мова — ​r = –0,230; р = 0,007, депресія/пам’ять — ​r = –0,226; р = 0,008, депресія/увага — ​r = –0,178; р = 0,037.
У пацієнтів зрілого віку кореляція МоСА-тесту з освітою була слабшою, ніж в попередніх групах (r = 0,391; р = 0,000). Окрім цього, встановлено, що до факторів, які негативно впливають на результат, слід віднести вік (r = –0,166; р = 0,000), неврологічний дефіцит (r = –0,147; р = 0,044) та наявність депресивного розладу (r = –0,249; р = 0,000). Кореляційний зв’язок неврологічного дефіциту з рубрикою «зорово-конструктивні навички» був на рівні r = –0,240; р = 0,001, з рубрикою «пам’ять» — ​r = –0,177; р = 0,017. У жінок результати тестування були вищими (r = 0,158; р = 0,030).
Висновок. Легке когнітивне зниження частіше діагностували у осіб середнього віку, помірне когнітивне зниження — ​у осіб зрілого віку, деменцію — ​у групах молодих і зрілих осіб. Встановлено певні закономірності впливу клінічних чинників на розвиток когнітивного дефіциту у хворих різного віку.

Similar articles

Структура когнітивних розладів у хворих з наслідками черепно-мозкової травми
Authors: Салій З.В. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
International neurological journal 3 (81) 2016
Date: 2016.07.18
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Динаміка когнітивного функціонування у хворих в ранньому післяопераційному періоді
Authors: Гребеник М.В., Салій І.І. - ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України», м. Тернопіль, Україна
International neurological journal 3 (81) 2016
Date: 2016.07.18
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Когнітивні порушення в пацієнтів із гідроцефалією при хронічній ішемії мозку
Authors: Насалик Р.Б., Шкробот С.І. - Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології, ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України»
International neurological journal 3 (73) 2015
Date: 2015.12.21
Categories: Neurology
Sections: Medical forums
Stratification of Factors for the Development of Cognitive and Neurologic Deficiency in Patients with Traumatic Brain Injury Consequences
Authors: Salii Z.V., Shkrobot S.I., Milevska-Vovchuk L.S. - SHEI «Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of MH of Ukraine», Ternopil, Ukraine
International neurological journal 7 (77) 2015
Date: 2016.02.08
Categories: Neurology
Sections: Clinical researches

Back to issue