Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International neurological journal 3 (81) 2016

Back to issue

Зв’язок між ступенем ураження мієліну периферичних нервів та рівнем антитіл до периферичного мієлінового білка 22 у хворих на ЦД 2-го типу, ускладнений діабетичною полінейропатією

Authors: Скрипко Л.А. - Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна; Сегін Н.Т. - Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, м. Івано-Франківськ, Україна

Categories: Neurology

Sections: Medical forums

print version

Статтю опубліковано на с. 160

 

Актуальність. Ранньою несприятливою прогностичною ознакою при діабетичній полінейропатії (ДПН) є зниження показника швидкості поширеності збудження (ШПЗ) руховими нервами нижніх кінцівок, що характеризує ураження мієліну. Периферичний мієліновий білок 22 (peripheral myelin protein 22 — ​PMP 22) — ​один із ключових компонентів мієлінової оболонки, підвищення його рівня в сироватці крові можна вважати критерієм активності демієлінізуючого процесу.

Мета: вивчити зв’язок між ступенем ураження мієліну периферичних нервів та рівнем антитіл до РМР 22 у хворих на ЦД 2-го типу, ускладнений ДПН.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 102 хворих на ЦД 2-го типу, ускладнений симптомними стадіями ДПН (Dyck P.J., Tomas P.K., 1999), які перебували на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Івано-Франківської ОКЛ, та 20 практично здорових осіб (ПЗО). Проведено електронейроміографічне (ЕНМГ) тестування периферичних нервів нижніх кінцівок («Нейрон-ЕМГ-Мікро», «Нейрософт», РФ); визначення рівня антитіл до PMP 22 в сироватці крові (ELISA, США). Статистична обробка здійснена за допомогою статистичних методів аналізу з використанням Statistica (StatSoft, Inc.) і MS Excel.
Результати та їх обговорення. З прогресуванням ДПН у обстежених хворих виявлено суттєве підвищення рівня антитіл до PMP 22 порівняно з ПЗО (р < 0,001). Помітна також різниця між показниками при різних стадіях ДПН, що підтверджує наростання ступеня демієлінізації периферичних нервів із прогресуванням полінейропатії. Високий рівень антитіл до PMP 22 спостерігався серед пацієнтів зі стадією IIБ, що свідчило про найбільш глибокий ступінь демієлінізації та проявлялось клінічно парезом розгиначів стоп. При аналізі ЕНМГ виявлено тенденцію до зниження ШПЗ у хворих зі стадією ІІБ (р > 0,05), а у пацієнтів із ІІІ стадією ДПН показники ШПЗ вірогідно знижувалися порівняно зі стадією ІІА (р < 0,05), що свідчило про суттєве наростання явищ демієлінізації.
Висновки. Значний вплив на розвиток ускладнень ДПН мають імунні процеси, про що свідчить високий рівень антитіл до РМР 22 у хворих на ЦД 2-го типу, показник якого вірогідно зростає з прогресуванням полінейропатії, на фоні зниження ШПЗ периферичними нервами.


Back to issue