Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Журнал "Медицина невідкладних станів" 4 (75) 2016
Повернутися до номеру
Методи знеболювання хворих із скелетною травмою на догоспітальному етапі
Автори: Баркова Є.В., Сорокіна О.Ю., Буряк Т.О.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Мета роботи: визначити епідеміологію скелетної травми та клінічну ефективність знеболювання, проведеного на догоспітальному етапі.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 53 карток виїзду бригади швидкої медичної допомоги (форма 110/о) за період квітень-травень 2015 р. У дослідження включено хворих із скелетною травмою, не ускладненою черепно-мозковою травмою та пошкодженням внутрішніх органів.
Результати та обговорення. Виявлено, що кількість хворих, які були не знеболені, становила 19,9 %, знеболені препаратами групи НПЗЗ — 47,0 %, наркотичними аналгетиками — 11,3 %. Комбінацію НПЗЗ із наркотичним аналгетиком використовували у 21,8 % випадків.
У постраждалих із травмою кінцівок показники гемодинаміки після отримання травми змінювались за гіпердинамічним типом, що було наслідком вираженого больового синдрому.
У групі хворих, які були знеболені НПЗЗ в/м, зміни параметрів гемодинаміки були незначними (зменшення систолічного АТ в середньому на 5 % та рівня ЧСС на 6 % від вихідного рівня). При в/в введенні НПЗЗ зміна артеріального тиску становила 10 %, ЧСС — 17,3 % від вихідного рівня.
У пацієнтів, яким знеболювання проводили наркотичними аналгетиками (в/м шлях введення), рівень тиску знижувався на 7 %, рівень ЧСС — на 16,4 %, тоді як при в/в введенні зміна рівня тиску становила 15 %, а ЧСС — до 23,6 % від вихідного рівня.
При знеболюванні постраждалих комбінацією НПЗЗ із наркотичним аналгетиком зміни становили: при в/м введенні препаратів — 8 %, ЧСС зменшувалась на 20,9 %, при в/в введенні середні значення АТ систолічного знижувалися на 20 %, ЧСС — на 37,4 % від вихідного рівня.
Висновки. Наявність у хворих гіпердинамічного типу гемодинаміки свідчить про недостатню швидкість розвитку необхідного рівня знеболювання при внутрішньом’язовому шляху введення аналгетиків на догоспітальному етапі.