Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Методи знеболювання хворих із скелетною травмою на догоспітальному етапі

Authors: Баркова Є.В., Сорокіна О.Ю., Буряк Т.О.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета роботи: визначити епідеміологію скелетної травми та клінічну ефективність знеболювання, проведеного на догоспітальному етапі.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 53 карток виїзду бригади швидкої медичної допомоги (форма 110/о) за період квітень-травень 2015 р. У дослідження включено хворих із скелетною травмою, не ускладненою черепно-мозковою травмою та пошкодженням внутрішніх органів.
Результати та обговорення. Виявлено, що кількість хворих, які були не знеболені, становила 19,9 %, знеболені препаратами групи НПЗЗ — 47,0 %, наркотичними аналгетиками — 11,3 %. Комбінацію НПЗЗ із наркотичним аналгетиком використовували у 21,8 % випадків.
У постраждалих із травмою кінцівок показники гемодинаміки після отримання травми змінювались за гіпердинамічним типом, що було наслідком вираженого больового синдрому. 
У групі хворих, які були знеболені НПЗЗ в/м, зміни параметрів гемодинаміки були незначними (зменшення систолічного АТ в середньому на 5 % та рівня ЧСС на 6 % від вихідного рівня). При в/в введенні НПЗЗ зміна артеріального тиску становила 10 %, ЧСС — 17,3 % від вихідного рівня.
У пацієнтів, яким знеболювання проводили наркотичними аналгетиками (в/м шлях введення), рівень тиску знижувався на 7 %, рівень ЧСС — на 16,4 %, тоді як при в/в введенні зміна рівня тиску становила 15 %, а ЧСС — до 23,6 % від вихідного рівня.
При знеболюванні постраждалих комбінацією НПЗЗ із наркотичним аналгетиком зміни становили: при в/м введенні препаратів — 8 %, ЧСС зменшувалась на 20,9 %, при в/в введенні середні значення АТ систолічного знижувалися на 20 %, ЧСС — на 37,4 % від вихідного рівня.
Висновки. Наявність у хворих гіпердинамічного типу гемодинаміки свідчить про недостатню швидкість розвитку необхідного рівня знеболювання при внутрішньом’язовому шляху введення аналгетиків на догоспітальному етапі.

Similar articles

Authors: Гомон М.Л., Тереховський А.І., Куцик О.В., Вигонюк А.В.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.08.31
Sections: Medical forums
The experience of using nalbuphine hydrochloride in the intraoperative multimodal analgesia scheme as a part of the Enhanced Recovery after Surgery protocol in bariatric surgery
Authors: Євсєєва В.В.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
Державного управління справами, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №5(92), 2018
Date: 2018.10.10
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the treatment of postoperative pain after mastectomy
Authors: Голембієвська Г.О., Лісецький В.А.
Українська військово-медична академія, Київський міський клінічний онкологічний центр, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №8(95), 2018
Date: 2019.02.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Методики знеболювання в пацієнтів з онкологічною патологією молочної залози
Authors: Павлов О.О., Подрез Е.В. — Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії, трансфузіології та гематології, Харківська медична академія післядипломної освіти
"Emergency medicine" 7 (62) 2014
Date: 2015.02.24
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue