Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Ренопротекція при трансплантації нирки

Authors: Гриценко С.М.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета: розробка комплексу протиішемічного та протиреперфузійного захисту ниркового трансплантата. 
Матеріали і методи. Проведено дослідження гемодинаміки, кисневого режиму, деяких показників метаболізму, а також крові, яка відтікає від ниркового трансплантата на 5-й та 30-й хвилинах реперфузії, 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му добу післяопераційного періоду у 204 хворих, котрим виконана алотрансплантація трупної донорської нирки. Хворі розподілені на групи залежно від методики ренопротекції.
У групу 1 (контрольна) включені 117 хворих, які оперовані під тотальною внутрішньовенною анестезією з ШВЛ, керованою гідратацією кристалоїдами в об’ємі, що підтримує ЦВТ на рівні 10–12 мм рт.ст., уведенням блокаторів кальцієвих каналів (верапаміл у дозі 0,15 мг/кг) і манітолу.
У групу 2 включено 87 хворих, які оперовані під тотальною внутрішньовенною анестезією з ШВЛ, керованою гідратацією кристалоїдами в об’ємі, що підтримує ЦВТ на рівні 10–12 мм рт.ст., уведенням в ниркову артерію трансплантата альпростадилу (вазапростан) у дозі 20 мкг і системно у дозі 20 мкг протягом 5 діб.
Перекисне окислювання ліпідів (ПОЛ) оцінювали визначенням первинних і вторинних продуктів ПОЛ. Стан антиокисних механізмів оцінювали за рівнем ретинолу, токоферолу, аскорбінової кислоти, каталази і церулоплазміну. Для кількісного визначення супероксиддисмутази використовували імуноферментний метод із стандартними наборами фірми BenderMedSystems (Австрія). 
Результати та їх обговорення. Встановлено, що до трансплантації нирки у реципієнтів груп 1 і 2 спостерігався нормодинамічний тип кровообігу, артеріальна гіпертензія 1-ї ст., знижена доставка кисню. Вихідний стан ПОЛ у реципієнтів характеризувався підвищеною активністю і пригніченням активності АОС. На 5-й хвилині реперфузії у реципієнтів 2-ї групи у венозній крові, що відтікає від ниркового трансплантата, має місце субкомпенсований метаболічний ацидоз. Концентрація СuZn-супероксиддисмутази вірогідно зросла в середньому на 47,3 % порівняно з вихідним показником. Концентрація вітаміну А була знижена в середньому на 9,6 %. На 30-й хвилині після відновлення кровотоку трансплантата у реципієнтів 2-ї групи у венозній крові продовжував зберігатися субкомпенсований метаболічний ацидоз. У реципієнтів групи 1 посилення процесів ПОЛ спостерігалося тільки в першу добу. На етапі реперфузії ниркового трансплантата у реципієнтів 2-ї групи активність системи ПОЛ обмежувалася підвищенням активності СuZn-супероксиддисмутази на фоні зниження вивчених ланок АОС. У найближчому і ранньому післяопераційному періодах обмеження активності процесів ПОЛ в основному відбувалося за рахунок зростання каталазної активності. Концентрація аскорбінової кислоти була нижча від норми більш ніж у три рази. Негайна функція ниркового трансплантата відзначена: в контрольній групі у 86,3 % реципієнтів, у групі 2 — у 94,87 %. Комплексна програма анестезії та протиішемічного захисту трансплантатів дозволяє збільшити кількість ниркових трансплантатів із негайною функцією на 8,48 % (р < 0,05), зменшити тижневу летальність з 1,7 % до 0. Фармакологічний протиішемічний захист ниркових трансплантатів на етапі реперфузії більш ефективний при використанні альпростадилу (вазапростану) у реципієнтів 2-ї групи з керованою гідратацією кристалоїдами до досягнення у реципієнтів цільового ЦВТ 10–12 мм рт.ст.
Висновки. При застосуванні вазапростану на етапі реперфузії ниркового трансплантата активність системи ПОЛ обмежувалася підвищенням активності СuZn-супероксиддисмутази. На 5-й і 30-й хвилинах реперфузії мали місце різнонаправлені зміни ланок АОС: підвищення антиоксидантної активності СuZn-супероксиддисмутази і зниження активності вітамінів А, Е і С при незмінній пригніченій активності каталази і церулоплазміну. 

Similar articles

Chronic Renal Allograft Rejection
Authors: Zohrabian R.O., Shelest V.V. - SI "The National Institute of Surgery and Transplantation named after A.A. Shalimova" NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
"Kidneys" 2 (16) 2016
Date: 2016.05.20
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Authors: В.А. Маслянко, І.І. Білоус, Л.Б. Павлович, Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
International journal of endocrinology 3(15) 2008
Date: 2008.11.27
Categories: Neurology, Endocrinology
Sections: Clinical researches
Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів після трансплантації
Authors: Matthew R. WEIR, MD, Daniel J. SALZBERG, MD, Department of Medicine, University of Maryland, Baltimore, MD, USA
"Hypertension" 2(22) 2012
Date: 2013.02.01
Categories: Family medicine/Therapy, Cardiology, Therapy
Sections: Specialist manual
Authors: Гриб В.А., ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
International neurological journal 7 (37) 2010
Date: 2011.01.13
Categories: Neurology

Back to issue