Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Тяжка інтубація: особистий досвід

Authors: Костирко Р.Б., Тітов І.І., Голуб В.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна

Sections: Medical forums

print version

Незважаючи на успіхи, що були досягнуті в анестезіології останніми роками, тяжка інтубація залишаєтся важливою проблемою анестезіологічного забезпечення.
Мета: оптимізувати алгоритм дії лікаря-анестезіолога при необхідності проведення інтубації пацієнта з тяжкими дихальними шляхами.
Матеріали і методи. Нами проведено аналіз випадків тяжкої інтубації у пацієнтів, яким проводилось знеболювання в операційних відділеннях оториноларингології та щелепно-лицьової хірургії обласної клінічної лікарні у 2006–2015 рр.
Результати та обговорення. За період 2006–2015 рр. у даних операційних проведено 9978 наркозів з інтубацією трахеї та штучною вентиляцією легень (ШВЛ). Із них у 165 (1,65 %) випадках була тяжка інтубація (невдала спроба інтубації досвідченим анестезіологом). Повторна спроба проводилась після зміни положення голови пацієнта (положення Джексона і т.п.) із застосуванням спеціального провідника (Endotracheal tube introducer фірми SanMed) і в 116 (70,3 %) пацієнтів була успішною. З третьої спроби було заінтубовано 36 (21,8 %) пацієнтів. У 6 (3,6 %) із них ми застосовували провідник і клинок Маккоя (Timesco, Великобританія), а в 7 (4,2 %) — відеоларингоскоп Airtraq, усі ці пацієнти були успішно заінтубовані. Ще 6 (3,6 %) пацієнтів були заінтубовані з четвертої спроби іншим спеціалістом. У 7 (4,2 %) пацієнтів інтубація була виконана за допомогою бронхоскопа. Одного (0,6 %) пацієнта змушені були пробудити із застосуванням ларингеальної маски для забезпечення ШВЛ та інтубувати на наступний день через відсутність лікаря-бронхоскопіста в стаціонарі на момент операції. 
Висновки. Проблема тяжкої інтубації вимагає постійної настороженості лікаря та, здебільшого, може бути вирішена при достатній оснащеності стаціонарів, належному рівні спеціальної підготовки спеціалістів і наявності підготовленого набору обладнання та інструментів.


Back to issue