Нові книги
СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий
АКУШЕРИ ГІНЕКОЛОГИ
КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ
СТОМАТОЛОГИ
ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий
ТРАВМАТОЛОГИ
ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)
ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ
ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ
АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ
ГІНЕКОЛОГИ
Журнал "Медицина невідкладних станів" 4 (75) 2016
Повернутися до номеру
Особливості клініки сучасних кримінальних отруєнь
Автори: Кучма А.Б.(1), Струк В.Ф.(1), Могорита Є.В.(2)
1 - Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, м. Київ, Україна
2 - Київське обласне психіатрично-наркологічне медоб’єднання, м. Київ, Україна
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
У відділення інтенсивної терапії (ВІТ) та екстракорпоральної детоксикації (ЕД) з літа 2015 року щотижнево госпіталізується від 1 до 10 пацієнтів з імовірно кримінальними отруєннями з території поряд з залізничними та автовокзалами міста Києва. Більше половини з них — військовослужбовці, бійці Національної гвардії України чи демобілізовані. На даний момент пацієнтів з подібною клінікою доставляють з різних районів міста, суттєво збільшився відсоток цивільного населення. Смертельних випадків серед цієї категорії пацієнтів на госпітальному етапі не зафіксовано.
Мета: дослідити клінічну картину та визначити можливі препарати сучасних кримінальних отруєнь.
Матеріали та методи. Проаналізовано характерні токсикологічні синдроми у 100 пацієнтів, які надійшли у ВІТ та ЕД за період з жовтня 2015 по березень 2016 року. Критеріями включення були люди з відсутнім або низьким рівнем алкоголю в крові (до 0,9 проміле включно), знайдені без цінностей, які не пам’ятають обставин втрати свідомості або вказують на ймовірний кримінальний характер отруєння. Виключались пацієнти з судомними нападами будь-якої етіології, наркотичною залежністю в анамнезі, виявленими ознаками черепно-мозкової травми, гострого порушення мозкового кровообігу, гіпоглікемії чи загострення хронічної патології.
Результати та обговорення. Найвідомішим препаратом кримінальних отруєнь вважається –α2-адреноміметик клонідин (клофелін). Про нього згадується у фаховій літературі, він широко відомий у масовій культурі (художні фільми). Отруєння клонідином має характерну клініку: седація; міоз; брадикардія, аритмія; гіпотензія, колапас, рідко — гіпертензія (через дію на периферичні рецептори); гіперкаліємія, гіпо-/гіперглікемія; гіпотермія, брадипное. На даний час за рахунок обмежень в продажі клонідину отримати його складніше. Крім того, з кримінальною метою раніше застосовувались 0,15% очні краплі. Тепер є лише 0,01% внутрішньовенна форма та таблетована по 0,15 мг.
При обстеженні пацієнтів, які надходили у наше відділення, у жодного не виявлено брадикардії. Пацієнти характеризувались наступними симптомами: середня частота пульсу — 90 ± 5 ударів за 1 хвилину; при очному обстеженні — помірний мідріаз, хоча були й випадки міозу; фотореакція ослаблена або практично відсутня. За відсутності ускладнень у вигляді переохолодження артеріальний тиск у межах норми. Слинотеча.
Рівень свідомості порушений, від глибокого оглушення до сопору, рідше — коми. Часто психомоторне збудження, дезорієнтованість, можливі галюцинації. Лабораторне обстеження на бензодіазепіни, опіоїди, фенотіазиди та барбітурати негативне. У 15 % з проаналізованих пацієнтів був відсутній алкоголь у крові. Пацієнти вказують, що вживали незначну кількість алкоголю.
Указана клінічна картина не характерна для отруєння клонідином, оскільки більше проявляється холінолітичний синдром. Як відомо, при отруєнні холінолітичними препаратами показано введення галантаміну. У пацієнтів введення галантаміну давало короткочасний позитивний ефект. Холінолітичний синдром виникає при передозуванні дифенгідраміном (димедролом), атропіном, доксиламіном та багатьма іншими препаратами. Серед них менш відомим є кримінальний препарат — атиповий нейролептик клозапін (азалептин, азалептол).
Обіг клозапіну не регулюється настільки строго. Він широко використовується у психіатрії, у тому числі за рахунок своєї дешевизни. Окрім того, у засобах масової інформації є поодинокі згадки про отруєння військовослужбовців саме клозапіном. У спеціалізованій токсикологічній лабораторії відсутні технічні засоби виявлення рівня клозапіну та клонідину чи їх метаболітів у біологічних рідинах.
Висновки. Останніми роками структура кримінальних отруєнь змінилась. Замість клонідину на перше місце вийшли препарати з холінолітичною дією. Для виявлення більш точної інформації необхідний розвиток лабораторної бази, проте, зважаючи на вказані дані, у значній частині випадків імовірне застосування клозапіну.