Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Симуляційні методи навчання — сучасний напрямок розвитку післядипломної освіти в медицині

Authors: Матюха Л.Ф., Малютіна Н.В., Васильєва Н.В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Інститут сімейної медицини, кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, м. Київ, Україна

Sections: Medical forums

print version

З метою визначення самооцінки рівня володіння практичними навичками за шкалою оцінки знань Королівського коледжу лікарів загальної практики було проведено анкетування серед лікарів-практиків за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» (n = 111) до тренінгу в симуляційному центрі. Залежно від лікарського стажу були сформовані групи: 1-ша — лікарі зі стажем до 10 років (n = 44), 2-га — від 10 до 20 років (n = 32), 3-тя — більше 20 років (n = 35). За результатами аналізу отриманих даних установлено, що відмінності самооцінки рівня володіння практичними навичками між групами були не вірогідні. Лікарі оцінили свій рівень знань до заняття в тренінговому центрі щодо виконання всіх перелічених маніпуляцій як такий, що потребує підвищення. Найнижчу загальну бальну оцінку отримали маніпуляції, що не досягали рівня компетенції, а саме потрійний прийом П. Сафара та прийом Геймліха в дорослих (79,45 та 72,60 % опитаних відповідно); катетеризація периферичної вени внутрішньовенним катетером (71,23 %); надання пацієнту стабільного положення на боці (47,95 %) та налагодження внутрішньовенної інфузії (36,99 %). Після проведення практичного заняття в симуляційному центрі з відпрацюванням певного переліку практичних навичок було проведене повторне анкетування. За результатами повторного анкетування було визначено, що респонденти оцінили свій рівень володіння практичними навичками після проходження тренінгу вірогідно вище порівняно з результатами початкового анкетування. Найбільшої позитивної динаміки набула самооцінка щодо прийому Геймліха та потрійного прийому П. Сафара в дорослих (на 100 %). За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що загальний лікарський стаж не впливає на рівень володіння практичними навич–ками в умовах без постійного їх відпрацювання та удосконалення, а застосування симуляційних методів навчання характеризується високим ступенем ефективності щодо оволодіння практичними навичками та уміннями.


Back to issue