Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Особливості клінічного перебігу негоспітальних пневмоній у період епідемії грипу 2016 року

Authors: Полінчук І.С., Арбузова В.О., Полінчук І.М., Сидорко Ю.В., Арбузова В.О., Цимбал Ю.Ф., Туряниця С.В., Степаненко П.П.
КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша», м. Херсон, Україна

Sections: Medical forums

print version

Актуальність. У період грудня 2015 — січня 2016 року під час епідемії грипу в більшості областей України відмічено різке зростання захворюваності на негоспітальну пневмонію. Подібна картина спостерігалася в 2009–2010 роках. За даними МОЗ України, від ускладнень грипу в 2009 році померло близько 300 людей, у 2010 р. — 292 особи, у період цьогорічної епідемії — 370 осіб (МОЗ, 08.04.2016 р.). 
Мета — підвищення якості медичної допомоги пацієнтам із негоспітальною пневмонією під час епідемії грипу. 
Матеріали та методи. Робота виконана на матеріалах відділень анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) та відділення пульмонології КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша». Використані методи епідеміологічного та статистичного аналізів. 
Результати та їх обговорення. Усього в лікарні з діагнозом «негоспітальна пневмонія» проліковано: у 2007 р. — 237 осіб, у 2008 р. — 257, у 2009 — 345, у 2012 — 252, у 2013 — 307, у 2014 — 292, у 2015 — 301, у 2016 (січень — лютий) — 130. Із них із пневмонією IV кл. проліковано у ВАІТ: 2008 рік — 29 осіб (померло 5 осіб — 17,24 %); 2009 — 40 (померло 8 — 20,00 %); 2010 р. — 17 осіб (померло 2 — 11,76 %); 2011 р. — 29 осіб (померло 5 — 17,24 %); 2012 р. — 17 (померло 3 — 17,65 %); 2013 р. — 34 (померло 3 — 8,82 %); 2014 р. — 23 (померло 2 — 8,70 %); 2015 р. — 27 (померло 4 — 14,81 %); 2016 р. (січень — лютий) — 28 (померли 3 — 10,71 %). Особливості клінічного перебігу негоспітальних пневмоній у 2016 році. Вік пацієнтів: 18–77 років, серед них: 18–39 років — 7 осіб (25,00 %); 40–59 років — 13 осіб (46,43 %); 60–75 років — 7 осіб (25,00 %), старші за 75 років — 1 особа (3,37 %). Гендерний склад: чоловіки — 17 (60,71 %), жінки — 11 (39,29 %). Жоден пацієнт не мав щеплення від грипу. Маніфестація захворювання в усіх випадках супроводжувалася підвищенням температури тіла до 38–39 °С, непродуктивним кашлем, задишкою, лейкопенією. Середня тривалість догоспітального етапу становила 7 діб (від 1 до 16 діб), 14 пацієнтів за медичною допомогою не звертались, лікувались самостійно. У подальшому наступала швидка декомпенсація газообміну з розвитком респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності. Структура госпіталізації до ВАІТ: направлення поліклінік — 10 осіб (35,71 %), швидка медична допомога — 5 осіб (17,86 %), самостійно звернулися до стаціонару 3 особи (10,72 %), переведені з інших відділень — 10 осіб (35,71 %). Домінуючою супутньою патологією був надлишок ваги (71,43 % випадків). Серед них: індекс маси тіла в 4 осіб (14,29 %) відповідав ІІ ст. ожиріння, у 16 осіб (57,14 %) цей показник був від 35 до 50, що відповідає ІІІ–ІV ст. Середня тривалість лікування у ВАІТ становила 6,75 ліжко-дня. Схеми антибактеріальної терапії: 1) цефалоспорини ІV покоління + фторхінолони ІІІ покоління — 23 випадки; 2) антибіотики резерву (карбапенеми) — 5 випадків. Озельтамівір використовувався вибірково, за абсолютними показаннями. Проводилася респіраторна підтримка під динамічним контролем газового складу крові: від інгаляції зволоженого кисню до неінвазивної штучної вентиляції легень (12 осіб) та інвазивної штучної вентиляції легень (3 особи). Вірусологічні дослідження в 5 випадках виявилися позитивними: грип А — 1; грип В — 2; парагрип — 2. 
Висновки. 1. Група ризику при негоспітальних пневмоніях під час епідемії грипу: чоловіки молодого та середнього віку з надмірною масою тіла, які не мають щеплення від грипу та несвоєчасно звертаються за медичною допомогою. 2. Неінвазивна штучна вентиляція легень є надзвичайно ефективною методикою при РДС-синдромі.


Back to issue