Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
день перший день другий

UkraineNeuroGlobal


UkraineCardioGlobal

Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології

Актуальні інфекційні захворювання день перший день другий

Травма та її наслідки

UkraineOncoGlobal

UkrainePediatricGlobal

Національна школа терапевтів України
день перший ЗАЛА СИНЯ
день перший ЗАЛА БОРДО
день другий ЗАЛА СИНЯ <
день другий ЗАЛА БОРДО

Жінка та війна: формули виживання

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Журнал "Медицина невідкладних станів" 4 (75) 2016

Повернутися до номеру

Досвід медичної евакуації тяжкопоранених та хворих із зони проведення антитерористичної операції військовими лікарями Дніпропетровського шпиталю

Автори: Полякова О.В., Сорокіна О.Ю., Ухач Ю.Д.
Дніпропетровський клінічний шпиталь, в/ч А4615, м. Дніпро, Україна

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Вступ. У Збройних силах України з січня 2016 року введено стандарти Організації Північно-Атлантичного альянсу з медичної евакуації для використання під час спільних операцій із країнами — членами альянсу. Стандарти надають можливість розробляти надійні та ефективні системи евакуації, включаючи аеромедичну. 
Мета: узагальнити підходи щодо евакуації тяжкопоранених та хворих авіатранспортом та порівняти їх із світовими стандартами. 
Матеріали та методи. За час проведення АТО лікарями шпиталю евакуйовано 3596 поранених та хворих, із них гелікоптером — 2612, реанімобілем — 646 та залізничним транспортом — 338. Проводилося вторинне транспортування, що мало на меті переміщення хворого із мобільних госпіталів та центральних районних лікарень на етапи більш спеціалізованої допомоги (нейрохірургія, опікові відділення, токсикологія, інтенсивна терапія тощо). 
Результати. Транспортування хворих організовувалося відправляючою стороною за принципом, що користь від перевезення вища за ризики, які пов’язані із транспортуванням. Була налагоджена надійна комунікація, що дозволило отримати попередню інформацію про хворих, оцінити ризики та доукомплектувати необхідне обладнання. Евакуація забезпечувалася анестезіологічною бригадою, до якої входили лікар-анестезіолог та, за потребою, хірург. Мінімально необхідним обладнанням були: монітори неінвазивного визначення артеріального тиску, пульсоксиметри та кардіомонітори, апарати штучної вентиляції легень, кисневі балони, аспіратори, шприцеві помпи та теплі розчини для інфузії, вакуумні ноші, медикаменти. 
Висновки. Налагоджена комунікація на різних етапах евакуації дозволяє правильно підготувати тяжкопоранених та хворих та зменшує ризик нанесення додаткових пошкоджень у процесі транспортування; під час вторинного транспортування пацієнти підлягають такому ж рівню догляду, як і в відділеннях інтенсивної терапії.


Повернутися до номеру