Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Вплив фізичних факторів на анестезіологічну бригаду під час аеромедичної евакуації гелікоптером

Authors: Полякова О.В., Сорокіна О.Ю., Денисюк К.В., Шаповал І.С.
Дніпропетровський клінічний шпиталь, в/ч А4615, м. Дніпро, Україна

Sections: Medical forums

print version

Вступ. Сучасний бій характеризується напруженістю та швидкоплинністю, динамічністю та рішучістю. Це призводить до одночасного збільшення кількості тяжкопоранених, які потребують термінової евакуації на наступні етапи медичної допомоги. Евакуація в скорочені терміни здійснюється гелікоптером. 
Мета: дослідити вплив фізичних факторів на психофізіологічний стан та працездатність бригади під час аеромедичної евакуації гелікоптером. 
Матеріали та методи. Дослідження реалізовано шляхом статистичної обробки результатів тестування членів анестезіологічної бригади до, під час та після евакуації гелікоптером. Застосовувалися: темпінг-тест, тест Горбова — Шульца, тест Бурдона та проба Яроцького. Також лікарям проводили контроль артеріального тиску та пульсу на вказаних етапах дослідження. Під час дослідження враховано фактори, що впливають на напруженість роботи: кількість поранених/хворих, тяжкість їх стану та проведення штучної вентиляції легень. 
Результати. Відмічено зниження показників концентрації уваги на 40 %, стійкості уваги на 42 %, перемикання уваги на 25 %, стійкості рухливої сфери та лабільності нервових процесів — на 18,2 %. Показники середнього артеріального тиску змінилися з 82 ± 7 мм рт.ст. до 114 ± 10 мм рт.ст., пульсу — з 70 ± 7 до 89 ± 5. Також відбулося зниження порогу чутливості вестибулярного апарату з 82 до 45 с (на 45 %). 
Висновки. Під час аеромедичної евакуації гелікоптером анестезіологічна бригада зазнає негативного впливу фізичних та психологічних факторів, що призводить до виснаження та сповільнення нервових процесів, зниження концентрації і стійкості уваги, пам’яті, працездатності загалом та погіршення самопочуття. Тому необхідним є розширення складу медичної бригади, лімітування кількості вильотів, їх періодичності, визначення придатності членів медичної бригади до евакуації гелікоптером, організація тренінгів та навчань.

Similar articles

Authors: Левченко Е.В., Слободянюк А.Т.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" №2(97), 2019
Date: 2019.04.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Medical forums
Authors: Полякова О.В., Сорокіна О.Ю., Ухач Ю.Д.
Дніпропетровський клінічний шпиталь, в/ч А4615, м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.09.01
Sections: Medical forums
Особливості організації і діяльності шпиталів в умовах надзвичайних ситуацій
Authors: Кочін І.В., Акулова О.М., Сидоренко П.І., Василенко В.М., Гут Т.М., Ільїна В.М., Гайволя О.О., Шило І.Ф., Трошин Д.О. ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» Кіровоградський базовий медичний коледж імені Є.Й. Мухіна Комунальна установа «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Запорізької обласної ради» Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області, м. Запоріжжя
"Emergency medicine" 2 (49) 2013
Date: 2013.04.10
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue