Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії та в періопераційний період

Authors: Світлик Ю.О.(1), Підгірний Я.М.(1), Гарбар М.О.(1), Світлик Г.В.(2)
1 - Кафедра анестезіології та інтенсивної терапії ФПДО
2 - Кафедра сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета. Оперативне втручання із застосуванням епідуральної анестезії (ЕА) зміщує вегетативний баланс організму в бік симпатикотонії. Метою дослідження було вивчити особливості вегетативної нервової системи (ВНС) у вузький період — час оперативного втручання. 
Матеріали та методи. Обстежено 26 чоловіків віком від 30 до 65 років, які оперувалися з приводу пахових гриж під ЕА. Дослідження ВНС проводилося за допомогою холтерівської системи з оцінкою варіабельності ритму серця (ВРС). Час реєстрації охоплював інтраопераційний період — від розрізу шкіри до завершення оперативного втручання (час піку ЕА). Для порівняння використано показники 134 пацієнтів із порівнюваним анестезіологічним забезпеченням та характером оперативного втручання, одержані в активний період, включаючи час оперативного втручання. У контрольну групу увійшли 12 практично здорових чоловіків-волонтерів, які не зазнавали оперативного втручання. 
Отримані результати. Не виявлено статистично вірогідної різниці при порівнянні симпатовагального індексу LF/HF в осіб групи контролю та в пацієнтів під час оперативного втручання (1,83 ± 0,20 і 1,88 ± 0,22 відповідно). Співвідношення LF/HF в періопераційний період становило 3,07 ± 0,10, вірогідно перевищуючи межі норми та дані, отримані інтраопераційно (р ≤ 0,05). Величина pNN50 у групі контролю становила 6,3 ± 0,8, на тлі епідуральної анестезії — 11,08 ± 1,36, у періопераційний період — 21,06 ± 1,51, відображаючи прогресуюче компенсаторне зростання парасимпатичного тонусу. 
Висновки. У періопераційний період виявлено зміщення вегетативного балансу організму в бік симпатикотонії, що може свідчити про емоційний вплив на ВРС. Оперативне втручання характеризувалося гармонійним станом ВНС, що є ознакою безпечності ЕА та адекватності знеболювання. Наступним етапом наукового пошуку може бути дослідження змін ВНС на тлі загальної анестезії.


Back to issue