Нові книги
Сучасні академічні знання у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря
UkraineNeuroGlobal
UkraineCardioGlobal
Сучасні тренди діагностики і лікування в стоматології
Актуальні інфекційні захворювання
Травма та її наслідки
UkraineOncoGlobal
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
UkrainePediatricGlobal
Національна школа терапевтів України
день перший
день другий
день третій
Жінка та війна: формули виживання
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Журнал "Медицина невідкладних станів" 4 (75) 2016
Повернутися до номеру
Оцінка ефективності декомпресивної краніотомії за тяжкої черепно-мозкової травми
Автори: Сірко А.Г.
Дніпропетровська медична академія МОЗ України, м. Дніпро, Україна
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова, м. Дніпро, Україна
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Мета — вивчення кількісних показників впливу декомпресивної краніотомії (ДК) у потерпілих за тяжкої ЧМТ на фізіологічні параметри функціонування головного мозку та результати лікування.
Матеріали та методи. Проведене проспективне дослідження 75 постраждалих із тяжкою ЧМТ (оцінка за ШКГ під час госпіталізації 8 балів і менше), яким виконано ДК та розкриття твердої оболонки головного мозку. Жінок було 14, чоловіків — 61, вік хворих — від 17 до 70 років. Вимірювання внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) проводили з використанням паренхіматозних датчиків на моніторі Brain Pressure Monitor REF HDM 26.1/FV500 виробництва Spiegelberg (Гамбург, Німеччина). Вивчено вплив ДК на такі параметри: ВЧТ, церебральний перфузійний тиск, мозковий кровообіг за результатами транскраніальної допплерографії, частоту геморагічної прогресії вогнищевих забоїв, частоту та характер інтра- та післяопераційних ускладнень, летальність, якість життя потерпілих за тяжкої ЧМТ.
Результати та обговорення. Однобічна широка лобно-скронево-тім’яна ДК (не менше 12 см у діаметрі) є ефективним методом зниження ВЧТ. Виконання ДК сприяє зниженню вихідного ВЧТ у середньому на 59,5 ± 26,1 %. Виконання ДК зумовлює вірогідне підвищення церебрального перфузійного тиску із 56,8 ± 24,4 мм рт.ст. до 77,7 ± 20,4 мм рт.ст. (р < 0,05). Виконання ДК зумовлює суттєве збільшення лінійної швидкості кровотоку в середній мозговій та внутрішній сонній артерії як на боці операції, так і на протилежному. Установлено суттєве зниження індексу пульсації на боці півкулі великого мозку, де здійснювали ДК, що свідчить про зниження периферійного опору внаслідок зниження ВЧТ. З інтраопераційних ускладнень найбільш часто відзначали: геморагічну прогресію вогнищевих забоїв (40 %), вклинення ГМ у кістковий дефект (27,3 %), появу епізодів інтраопераційної гіпотензії (14,5 %). З ранніх післяопераційних ускладнень найчастіше (у 25,5 % хворих) відзначали утворення субдуральної гігроми. Якість життя хворих (quality of life), які вижили, дорівнювала в середньому 73 % від величини нормального стану здоров’я.
Висновки. Визначені ефективність, показання та протипоказання до виконання ДК, консервативні та хірургічні методи профілактики ускладнень після ДК у хворих за тяжкої ЧМТ.