Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 4 (75) 2016

Back to issue

Особливості анестезіологічного забезпечення при бойовій травмі черепа та головного мозку

Authors: Хитрий Г.П.(1), Рабощук О.В.(1), Онищенко А.К.(2)
1 - Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
2 - Національний військово-медичний клінічний центр МО України, м. Київ, Україна

Sections: Medical forums

print version

Мета: проаналізувати анестезіологічне забезпечення у поранених з бойовою травмою черепа та головного мозку (БТЧГМ). 
Матеріали та методи. Ретроспективне дослідження виконано на підставі аналізу даних про 37 поранених із БТЧГМ, яким проводились оперативні втручання під загальною анестезією у ней–рохірургічному відділенні НВМКЦ «ГВКГ» у 2014–2015 рр. Досліджували поширеність інтраопераційної гіпотензії (ІГ), різницю в гемодинамічних ефектах загальних анестетиків у групах поранених із кульовим та мінно-вибуховим пораненням голови, взаємозв’язок між дозою загального анестетика та ступенем травматичного пригнічення свідомості. Критерії включення пацієнтів у дослідження: кульове або мінно-вибухове поранення голови, відсутність супутніх захворювань серцево-судинної системи (ССС), шоковий індекс < 0,8, відсутність задокументованих епізодів критичної гіпоксії та гіпотензії. Тяжкість поранень та рівень свідомості поранених оцінювали за шкалами ВПХ-П та ШКГ. 
Результати. У групах поранених із кульовим та мінно-вибуховим пораненням голови значима різниця у пригніченні ССС загальними анестетиками не спостерігалася, у 25 поранених зафіксовано щонайменше один епізод ІГ. Найбільше зниження систолічного АТ визначено при застосуванні тотальної внутрішньовенної анестезії на основі пропофолу, САТ = 72 ± 8 мм рт.ст. Виявлено обернено пропорційний зв’язок між рівнем травматичного пригнічення свідомості та дозою загальних анестетиків, особливо за рахунок зменшення індукційної дози. 
Висновки. Різниця у механізмі ушкодження при кульовому та мінно-вибуховому пораненні не має суттєвого впливу на гемодинамічні ефекти загальних анестетиків. Корекція дози загального анестетика відповідно до ступеня травматичного пригнічення свідомості може зменшити дозозалежну депресію ССС та опосередковане вторинне ушкодження головного мозку.


Back to issue