Журнал "Медицина невідкладних станів" 5 (76) 2016
Повернутися до номеру
Актуальність вивчення проблеми післяопераційного делірію в пацієнтів похилого віку
Автори: Павлов О.О., Луцик С.А. - Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина невідкладних станів
Розділи: Клінічні дослідження
Версія для друку
Післяопераційний делірій є несприятливим післяопераційним ускладненням, що може розвинутися в пацієнтів будь-якого віку, від дітей до літніх людей. Розвиток делірію пов’язаний з подовженням терміну проведення механічної вентиляції легень, тривалістю перебування в палатах інтенсивної терапії та зниженням функціональної активності. Пацієнти з післяопераційним делірієм потребують залучення додаткової робочої сили й часу медичного персоналу. Поданий літературний огляд виявляє недостатню кількість досліджень щодо профілактичних заходів із запобігання розвитку делірію в післяопераційному періоді в пацієнтів похилого віку. Високоякісна періопераційна допомога для літніх пацієнтів є соціальною й фінансовою необхідністю. Літні пацієнти є одним з найбільш швидко зростаючих сегментів населення. Розвиток післяопераційного делірію призводить до збільшення перебування в стаціонарі й корелює зі смертністю та зниженням якості життя. Запобіжне виявлення осіб, схильних до розвитку делірію, створення центрів передового досвіду дозволяє оптимізувати хірургічне лікування таких пацієнтів і покращувати результати. У майбутньому передбачається проведення досліджень на довгостроковій основі й визначення результатів лікування поряд із аналізом летальних випадків та якості життя оперованих пацієнтів. Результати подібних досліджень мають допомагати клініцистам у визначенні показань до хірургічного лікування.
Послеоперационный делирий является неблагоприятным послеоперационным осложнением, которое может развиться у пациентов любого возраста, от детей до пожилых людей. Развитие делирия связано с продлением срока проведения механической вентиляции легких, продолжительностью пребывания в палатах интенсивной терапии и снижением функциональной активности. Пациенты с послеоперационным делирием нуждаются в дополнительной рабочей силе и времени медицинского персонала. Представленный литературный обзор выявляет недостаточное количество исследований для проведения профилактических мероприятий по предотвращению развития делирия в послеоперационном периоде у пациентов пожилого возраста. Высококачественная периоперационная помощь для пожилых пациентов является социальной и финансовой необходимостью. Пожилые пациенты — один из самых быстрорастущих сегментов населения. Развитие послеоперационного делирия приводит к увеличению пребывания в стационаре и коррелирует со смертностью и снижением качества жизни. Превентивное выявление лиц, склонных к развитию делирия, создание центров передового опыта позволяет оптимизировать хирургическое лечение таких пациентов и улучшать результаты. В будущем предполагается проведение исследований на долгосрочной основе и определение результатов лечения наряду с анализом летальных случаев и качества жизни оперированных пациентов. Результаты подобных исследований должны помогать клиницистам в определении показаний к хирургическому лечению.
Postoperative delirium is an unfavorable postoperative complication that can occur in patients of any age, from children to the elderly. The development of delirium is associated with prolongation of mechanical ventilation, the duration of stay in the intensive care units and reduced functional activity. Patients with postoperative delirium require additional labor force and time of the medical staff. The present literature review reveals insufficient number of researches on measures to prevent the development of delirium in the postoperative period in elderly patients. High-quality perioperative care for the elderly is a social and financial need. Elderly patients is one of the fastest growing segments of the population. The development of postoperative delirium leads to increased hospital stay and correlates with mortality and reduced quality of life. Identifying individuals predisposed to the development of delirium, creating centers of advanced experience enables to optimize the surgical treatment of these patients and to improve outcomes. In the future, the researches are expected to be long-term and to determine treatment outcomes along with an analysis of deaths and the quality of life of operated patients. The results of such studies should help clinicians in detecting certain indications for the surgical treatment.
делірій, післяопераційний період, похилий вік, актуальність.
делирий, послеоперационный период, пожилой возраст, актуальность.
delirium, postoperative period, advanced age, urgency.
Статтю опубліковано на с. 98-101
Післяопераційний делірій (ПОД) є несприятливим післяопераційним ускладненням, що може розвинутися в пацієнтів будь-якого віку, від дітей до літніх людей.
1. Attard A. Delirium and its treatment / Attard A., Ranjith G., Taylor D. // Drugs. — 2008. — V. 22. — P. 631-644.
2. Bergeron N. Intensive care delirium screening checklist: evaluation of a new screening tool / Bergeron N., Dubois M.J., Dumont M., Dial S., Skrobik Y. // Intensive Care Medicinr. — 2014. — V. 27. — P. 859-864.
3. Borthwick M. Detection, prevention and treatment of delirium in critically ill patients / Borthwick M., Bourne R., Craig M., Egan A., Oxley J. // United Kingdom Clinical Pharmacy Association. — 2014. — V. 23. — P. 334-339.
4. Campbell N. Pharmacological management of delirium in hospitalized adults — a systematic evidence review / Campbell N., Boustani M.A., Ayub A., Fox G.C., Munger S.L., Ott C. // Geriatric Internal Medicine. — 2014. — V. 24(7). — P. 848-853.
5. Chaput A.J. Postoperative delirium: risk factors and management: Continuing professional development / Chaput A.J., Bryson G.L. // Canada Anesthesiology. — 2012. — V. 59. — P. 304-320.
6. Contín A.M. Postoperative delirium after elective orthopedic surgery / Contín A.M., Perez-Jara J., Alonso-Contín A., Enguix A., Ramos F. // Internal Geriatric Psychiatry. — 2015. — V. 20. — P. 595-597.
7. Crocq M.A. Clinical potentialities and perspectives for the use of aripiprazolein other disorders than its classical indications. A critical analysis of the recent literature / Crocq M.A., Camus V., Millet B., Gliskman J., Azorin J.M. // Encephalon. — 2008. — V. 34. — P. 187-193.
8. Deiner S. Postoperative delirium and cognitive dysfunction / Deiner S., Silverstein J.H. // British Anesthesiology. — 2012. — V. 103. — P. 41-46.
9. Dίaz V. Use of procholinergics in the prevention of postoperative delirium in hip fracture surgery in the elderly. A randomized controlled trial / Díaz V., Rodríguez J., Barrientos P., Serra M. // Review Neurology. — 2011. — V. 33. — P. 716-719.
10. Ely E.W. Delirium as a predictor of mortality in mechanically ventilated patients in the intensive care unit / Ely E.W., Shintani A., Truman B., Speroff T., Gordon S.M. // American Medicine Annual. — 2015. — V. 291. — P. 1753-1762.
11. Ely W. The impact of delirium in the intensive care unit on hospital length of stay / Ely W., Gautam S., Margolin R., Francis J. // Intensive Care Medicine. — 2011. — V. 27. — P. 1892-1900.
12. Figueroa-Ramos M. Sleep and delirium in ICU patients: A review of mechanisms and manifestations / Figueroa-Ramos M., Arroyo-Novoa C., Lee K., Padilla G. // Intensive Care Medicine. — 2014. — V. 35. — P. 781-795.
13. Flaherty J.H. The evaluation and management of delirium among older persons / Flaherty J.H. // Medicine Clinical North Ame–rica. — 2015. — V. 95. — P. 555-577.
14. Folstein M.F. «Mini-mental state». A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician / Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R. // Journal of psychiatric research. — 2015. — V. 12. — P. 189-198.
15. Fong H.K. The role of postoperative analgesia in delirium and cognitive decline in elderly patients / Fong H.K., Sands L.P., Leung J.M. // Intensive Care Medicine. — 2014. — V. 102. — P. 1255-1266.
16. Furuse T. Sigma‑1 receptor agonist fluvoxamine for postoperative delirium in older adults: report of three cases / Furuse T., Hashimoto K. // Annual Psychiatry. — 2010. — V. 9. — P. 28-33.
17. Girard T. Efficacy and safety of a paired sedation and ventilator weaning protocol for mechanically ventilated patients in intensive care / Girard T., Kress J., Fuchs B., Thomason J. // Lancet. — 2015. — V. 371. — P. 126-134.
18. Gonzalez M. Impact of delirium on short-term mortality in elderly inpatients: a prospective cohort study / Gonzalez M., Martinez G., Calderon J. // Psychosomatics. — 2013. — V. 50. — P. 234-238.
19. Inouye S. Delirium in older persons / Inouye S. // New England Medicine. — 2012. — V. 354. — P. 1157-1165.
20. Inouye S.K. Precipitating factors for delirium in hospitalized elderly persons / Inouye S.K., Charpentier P.A. // American Medicine Annual. — 2013. — V. 275. — P. 852-857.
21. Jacobi J. Clinical practice guidelines for the sustained use of sedatives and analgesics in the critically ill adult / Jacobi J., Fra–ser G.L., Coursin D.B. // Critical Care Medicine. — 2012. — V. 30. — P. 119-141.
22. Jacobs D.G. Special considerations in geriatric injury / Jacobs D.G. // Current Opinion Critical Care. — 2013. — V. 9. — P. 535-539.
23. Kim S.W. Risperidone versus olanzapine for the treatment of delirium / Kim S.W., Yoo J.A., Lee S.Y. // Human Psychopharmacology. — 2014. — V. 25. — P. 298-302.