Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» 14 (594) 2016

Вернуться к номеру

Пам’яті Георгія Вікторовича Дзяка

Статья опубликована на с. 21 (Мир)

 

24 листопада 2016 р. на 72-му році пішов із життя видатний учений, ректор ДУ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», академік Національної академії медичних наук України, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, завідувач кафедри внутрішньої медицини, почесний громадянин м. Дніпра, депутат Дніпровської міської ради, почесний член Української федерації вчених, заступник голови асоціацій терапевтів, кардіологів України, голова Проблемної комісії Міністерства охорони здоров’я і Національної академії медичних наук України «Кардіологія і ревматологія», член Європейського кардіологічного товариства, заступник головного редактора видання «Український кардіологічний журнал», головний редактор журналу «Медичні перспективи» Георгій Вікторович Дзяк.

Георгій Вікторович народився 20 березня 1945 року в Дніпропетровську в сім’ї лікарів. Його батьки-лікарі були для нього всім. Віктор Миколайович, лікар-кардіолог від Бога, і Лідія Петрівна, стоматолог, багато в чому сформували його особистість, духовний світ, наділили найціннішими людськими чеснотами — порядністю, цілеспрямованістю, титанічною працьовитістю.
Дитинство і юність Георгія Вікторовича минули в середовищі наукових дискусій, палких дебатів, обговоренні найбільш гострих проблем вітчизняної та зарубіжної медицини, бо відомо, що істина народжується в полеміці. Домашня атмосфера була наповнена ідеями й водночас сімейним затишком, теплотою. Збиралися фронтові друзі, колеги, відомі вчені, серед них професори Євген Іванович Ємельяненко, Дмитро Павлович Чухрієнко, Євген Пилипович Богацький, Микола Васильович Миртовський, Леон Антонович Луковський, Тимофій Єремійович Гнилорибов, Степан Федорович Олійник, Володимир Іванович Архипенко, Дмитро Аврамович Дорогань і багато інших, хто згодом створив імідж вітчизняної медичної науки.
У 1968 році закінчив із відзнакою Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора медичний інститут за спеціальністю «лікувальна справа». У період навчання в аспірантурі названого закладу захистив кандидатську дисертацію «Особливості зовнішнього дихання і кардіогемодинаміки у спортсменів-плавців, підводників і водолазів» (1970). У 1971 році тут же розпочав трудову діяльність асистентом кафедри госпітальної терапії, у 1980 році захистив докторську дисертацію «Гіпертрофія і дистрофія міокарда як наслідок гіперфункції серця», з 1979 — завідувач кафедри госпітальної терапії. У 1983 році йому присвоєно звання професора. Перший проректор із навчальної роботи в 1987–1996 рр., із 1996 року — ректор Дніпропетровської державної медичної академії.
Професор Г.В. Дзяк — всесвітньо відомий вчений у галузі терапії й талановитий організатор вітчизняної науки. Він створив наукову школу кардіологів і ревматологів України. Під його керівництвом розроблено сучасний науковий підхід до діагностики, лікування і профілактики захворювань серцево-судинної системи, який широко використовується в закладах охорони здоров’я і дає значний медико-соціальний ефект. За роки лікарської діяльності ним надана висококваліфікована допомога десяткам тисяч терапевтичних хворих. Його особиста професійна майстерність відзначається в діагностиці, лікуванні й профілактиці захворювань серцево-судинної системи. За його безпосередньою участю в галузі була удосконалена система надання медичної допомоги кардіологічним хворим.
Георгієм Вікторовичем Дзяком підготовлена блискуча плеяда вчених, які працюють в системі охорони здоров’я не тільки України, але й далеко за її межами. Під його керівництвом виконано 48 кандидатських та 14 докторських дисертацій. Результати наукових досліджень професора і його колег відбито в понад 400 наукових публікаціях.
Під редакцією і при безпосередній участі Георгія Вікторовича видано вісімнадцять монографій, дев’ять навчально-методичних посібників та підручник із внутрішніх хвороб. Георгій Вікторович має 31 авторське свідоцтво і є співавтором двох відкриттів.
Коло наукових інтересів Г.В. Дзяка та очолюваної ним кафедри було широке й різноманітне: це питання спортивної медицини, реабілітація хворих із ревматичними пороками серця, вивчення імунологічного статусу в нормі й при патологічних станах, вивчення центральної та периферичної гемодинаміки при різних захворюваннях серцево-судинної системи, розробка нового методу профілактики жовчнокам’яної хвороби. Пріоритетними напрямами наукової роботи Георгія Вікторовича лишалися кардіологія та ревматологія. Особливу увагу він приділяв питанням профілактики та лікування атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, остеоартрозу, ревматоїдного артриту. Було створено Центр із діагностики та лікування артеріальної гіпертензії. До клінічної практики впроваджено сучасні методи лікування хворих на гострий інфаркт міокарда (тромболітична терапія, стентування). Один із лідерів українських кардіологів та терапевтів, академік Георгій Вікторович Дзяк як ніхто інший знав справжню картину існуючих проблем у медицині, науці й освіті.
Теоретичні й практичні надбання Георгій Вікторович виклав у низці монографій, серед яких «Гиперлипидемии, атеросклероз, ишемическая болезнь сердца», «Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб», «Сердце спортсмена — анализ биомеханика», «Нестероидные противовоспалительные препараты», «Хвороби органів серцево-судинної системи», «Ренальные эффекты производных вазопрессина», «Тромбоэмболия легочной артерии», «Суточное мониторирование артериального давления», «Пептиды вазопрессинового ряда и поведение».
Як керівник вузу, Георгій Вікторович Дзяк багато уваги приділяв співдружності науково-дослідної та навчально-методичної, видавничої діяльності колективу ДЗ «ДМА» з іншими закладами України та зарубіжжя. У медичній академії було введено єдиний державний випускний практично-орієнтований іспит. Кілька років знання студентів оцінюються тестовими ліцензійними іспитами «Крок». Значна увага приділялася гуманітарному вихованню молоді: цьому сприяють лекції з історії України, її культури, курси з етики, естетики, деонтології, екології.
Г.В. Дзяк — ініціатор запровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи навчання, тестового контролю та інтегрованого комплексного іспиту. За його ініціативою була відроджена підготовка студентів зі спеціальності «фармація» і «клінічна фармація», англомовна підготовка іноземних громадян.
Ректор Г.В. Дзяк — ініціатор створення медичного центру, діагностичного центру, клініки медичної академії. Створення таких підрозділів забезпечило умови підвищення якості підготовки фахівців на додипломному та післядипломному рівнях.
Його внесок у науку та охорону здоров’я був неодноразово відзначений урядовими нагородами: орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1997), ІІ ступеня (2001), медаллю «За заслуги в охороні здоров’я» імені М.Д. Стражеска (2001). Г.В. Дзяк нагороджений золотою медаллю Альберта Швейцера за великі заслуги у справі гуманізму та медицини, орденом Святого Станіслава IV ступеня (2001). Ім’я Георгія Вікторовича відоме далеко за межами нашої країни. Його обрано академіком Нью-Йоркської академії наук (1998) та Академії медицини Польщі (1998). Г.В. Дзяк став членом Європейського кардіологічного товариства, дійсним членом Петровської академії наук та мистецтв Росії, Міжнародної професорської асоціації.
Колеги дуже цінували Георгія Вікторовича як працьовитого керівника, який турбувався про своїх підлеглих. Любов до людей була однією з основних рис академіка Г.В. Дзяка. Саме вона була потужною силою, що притягувала тисячі однодумців, учнів і колег у рідній академії та в численних куточках наукового і професійного світу.
Георгій Вікторович залишиться в нашій пам’яті мудрим і досвідченим керівником, людиною, яка підтримувала і розвивала медичну освіту регіону на світовому рівні. Його смерть — це втрата для наукової та медичної громадськості усієї України.
Поділяємо гіркий біль утрати. Нехай світла пам’ять про Георгія Вікторовича назавжди залишиться в наших серцях.  


Вернуться к номеру