Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный эндокринологический журнал 8 (80) 2016

Вернуться к номеру

Від редактора

Статтю опубліковано на с. 7-8
 
Керівництво Міністерства охорони здоров’я стверджує, що з 2017 року наша медицина житиме й працюватиме по-новому. Анонсуються нові реформи, проекти і схеми, які зроблять медичну допомогу якісною і доступною. Змін зазнають і статус медичних закладів, і умови оплати праці медиків, і маршрути пацієнтів, і схеми фінансування, адже гроші змусять курсувати за хворою людиною. Дуже хотілося б вірити, що новій команді вдасться зрушити реформи з мертвої точки. Але для реалізації будь-яких планів, якщо вони стосуються оновлення системи, має бути міцна фінансова основа. Чи стане такою опорою для медичної галузі Державний бюджет наступного року? За словами очільників Міністерства, на 2017 рік уряд виділить на охорону здоров’я 3,4 % Держбюджету, що становить 88 млрд грн. При цьому з виділених грошей 68 млрд грн піде на медичну субвенцію, а 21 % — на первинну ланку. На кожного пацієнта на первинну ланку виділять 292 грн на рік. Це більше, ніж у попередні роки. Так, у 2015 р. сума становила 57 млрд грн, а в 2016-му — 56 млрд грн. На закупівлю ліків у 2017 році дадуть на 2 млрд грн більше.
Однак при цьому, згідно з рекомендаціями ВООЗ та ЄС, фінансування медицини має становити не менше 5 % ВПП. Особливо це важливо для тих країн, де проводяться реформи. Що найбільше тривожить медиків? Передусім відсутність чіткої програми діяльності галузі як на наступний рік, так і на перспективу. Лікарям доводиться працювати в непростих умовах, адже втрачається можливість реалізувати свої знання й уміння в лікувальних закладах, база яких формувалася чверть століття тому. Відтік медиків на роботу за кордон сягнув рекордних показників, у селах закриваються останні ФАП, а в райлікарнях понад половину лікарів передпенсійного та пенсійного віку, дефіцит лікарів перевищує 42 тис., а медсестер — понад 100 тисяч. Багато років поспіль до бюджету не включають фінансування таких статей, як технічне обслуговування, повірка й ремонт медичного обладнання та апаратури. Не виняток і бюджет 2017 року. За таких умов хворі не можуть отримати якісної діагностики та лікування, а це призводить до хибних діагнозів і лікарських помилок, а іноді й до летального кінця. Навіть у столиці більшість діагностичного та операційного обладнання працює по 18–20 років і більше. У багатьох клініках по 6–18 місяців простоюють МРТ, КТ, ангіографи та інше дороге обладнання — бракує коштів на ремонт та заміну блоків. Про яке впровадження міжнародних стандартів і протоколів лікування йдеться, коли немає елементарних умов для лікування й методів діагностики, якими вже давно користується весь світ?
Новорічне вітання читачам з колишньої
гетьманської резиденції, однієї із столиць України й
історичного заповідника — Батурина.
На території історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» на майдані Гетьманської Слави напроти Воскресенської церкви — усипальниці Кирила Розумовського розташований пам’ятник «Молитва за Україну». Пам’ятник має вигляд скульптурної групи з п’яти постатей українських гетьманів, у часи яких Батурин був столицею України, — Дем’яна Многогрішного, Івана Самой–ловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика та Кирила Розумовського. Навколо столу п’ятеро ставних чоловіків схилилися над картою України. Таким чином скульптурна композиція символізує єдність помислів гетьманів про соборність України. Скульптурну композицію вінчає застигла в польоті фігура Богородиці, що прикриває представницьку групу своїм захисним омофором.
Не всі з них могли зустрічатися в житті навіть теоретично. Але кожен так чи інакше мав відношення до міста Батурина. Перш ніж стати містом-музеєм і місцем ожилої історії, Батурину довелося пережити чимало трагедій.
Тут все нагадує про холодний листопадовий день 1708 року, коли до стін Батурина підступило 20-тисячне російське військо князя Олександра Меншикова, надіслане московським царем Петром I, щоб помститися за перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII у Північній війні. Усвідомлюючи складність облоги добре укріпленої цитаделі, росіяни діяли хитрістю. «Спочатку були переговори, — розповідає історик Мамалага. — Меншиков обіцяв, поповнивши запаси, відразу піти. Козаки відмовили йому делікатно, порекомендувавши звернутися до гетьмана, який був уже на підході. Перший штурм відбили легко, і Меншиков відступив за Сейм. Здавалося, Батурин вистояв — захисники вже святкували перемогу. І тут свою трагічну роль відіграла зрада. Наказний прилуцький полковник Іван Ніс повідомив Меншикову про потайний хід і прикрив своїми бійцями вихід російського десанту. Адже тоді теж була гібридна війна...»
 
І завершу віршованим вітанням відомого українського гумориста Миколи Савчука:
 
З Батурина-столиці,
З гетьманів резиденції
Складаю новорічні вам
Бажання і сентенції:
 
Гетьманської вам слави —
Вершить великі справи!
Гетьманської вам сили —
Дробить проблемні брили!
 
Гетьманських вам скарбів,
Фінансових дарів!
Приємних, дружніх слів!
Солодких, милих снів!
 
Хай шлях ваш осява
Гетьманська булава!
Ходіть гетьманським кроком!
З Новим вас, друзі, роком!
 
З найщирішими побажаннями щасливого Нового, 2017 року,
головний редактор професор Володимир Іванович Паньків
 

Похожие статьи


Вернуться к номеру