Международный эндокринологический журнал 8 (80) 2016

Вернуться к номеру

Оцінка сумарного серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою і порушенням толерантності до глюкози

Оцінка сумарного серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою  і порушенням толерантності до глюкози

Авторы: Чернявська І.В.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Мета. Своєчасне виявлення хворих категорії високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань, для яких більш раннє втручання для корекції кардіоваскулярного ризику буде максимально ефективним. Матеріали і методи. Обстежено 70 пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст. та порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) і високим серцево-судинним ризиком згідно з Фремінгемськими критеріями віком від 30 до 55 років. Проводили порівняльний аналіз оцінки серцево-судинного ризику за двома шкалами — ​SCORE і PROCAM. Результати. При порівнянні результатів оцінки серцево-судинного ризику за SCORE і PROCAM у процентному відношенні кількість чоловіків з високим серцево-судинним ризиком вища на 52,3 % порівняно з жінками за шкалою SCORE, а за шкалою PROCAM — більша лише на 2,3 %. На відміну від жінок у чоловіків суттєвої різниці в оцінці серцево-судинного ризику за двома шкалами не виявлено. Відповідно до отриманих результатів кількість жінок із високим серцево-судинним ризиком у процентному відношенні за шкалою PROCAM на 50 % вища порівняно зі шкалою SCORE. Висновки. Найбільший вплив на рівень сумарного серцево-судинного ризику пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст. та ПТГ мають вік пацієнта, рівень систолічного артеріального тиску, куріння, порушення ліпідного та вуглеводного обміну. Проводячи оцінку сумарного серцево-судинного ризику, не варто обмежуватись лише визначенням тих факторів, що враховує шкала SCORE, доцільно оцінювати фактори ризику і за шкалою PROCAM, особливо у жінок.

Цель. Своевременное выявление больных категории высокого риска развития сердечно-сосудистых заболеваний, для которых более раннее вмешательство для коррекции кардиоваскулярного риска будет максимально эффективным. Материалы и методы. Обследовано 70 пациентов с гипертонической болезнью II ст. и нарушенной толерантностью к глюкозе (НТГ) и высоким сердечно-сосудистым риском согласно Фремингемским критериям в возрасте от 30 до 55 лет. Проводили сравнительный анализ оценки сердечно-сосудистого риска по двум шкалам — ​SCORE и PROCAM. Результаты. При сравнении результатов оценки сердечно-сосудистого риска по SCORE и PROCAM количество в процентном отношении мужчин с высоким сердечно-сосудистым риском выше на 52,3 % по сравнению с женщинами по шкале SCORE, а по шкале PROCAM у мужчин больше на 2,3 %. У мужчин существенной разницы в оценке сердечно-сосудистого риска по двум шкалам не обнаружено в отличие от женщин. Согласно полученным результатам количество женщин с высоким сердечно-сосудистым риском в процентном отношении по шкале PROCAM на 50 % выше по сравнению со шкалой SCORE. Выводы. Наибольшее влияние на уровень суммарного сердечно-сосудистого риска пациентов с гипертонической болезнью II ст. и НТГ имеют возраст пациента, уровень систолического артериального давления, курение, нарушение липидного и углеводного обмена. Проводя оценку суммарного сердечно-сосудистого риска, не стоит ограничиваться только определением тех факторов, которые учитывает шкала SCORE, целесообразно оценивать факторы риска и по шкале PROCAM, особенно у женщин.

Aim. Timely reveal of the patients at high risk of cardiovascular diseases for whom earlier intervention for cardiovascular risk correction is the most effective. Materials and methods. Seventy patients aged 30–55 years old with stage 2 hypertension, impaired glucose tolerance (IGT) and high cardiovascular risk were examined according to Framingham criteria. Cardiovascular risk was compared by SCORE and PROCAM results. Results. Percentage ratio of males with high cardiovascular risk was higher by 52.3 % in comparison to females by SCORE and by 2.3 % in comparison to females by PROCAM. Males did not present any significant discrepancy by evaluation of cardiovascular risk by both scores unlike females. Obtained results showed that total cardiovascular risk in females was twofold higher by PROCAM compared to SCORE scale. Conclusions. Total cardiovascular risk level in patients with stage 2 hypertension and IGT is influenced by age, systolic blood pressure level, smoking, lipid storage disease and carbohydrate metabolism disorder. When we evaluate total cardiovascular risk, we should not be limited only by determination of factors determined in SCORE. It is reasonable to evaluate risk factors by PROCAM, too, especially for females.


Ключевые слова

порушення толерантності до глюкози; гіпертонічна хвороба; фактори ризику; серцево-судинний ризик

нарушение толерантности к глюкозе; гипертоническая болезнь; факторы риска; сердечно-сосудистый риск

impaired glucose tolerance; hypertension; risk factors; cardiovascular risk


Список литературы

1. Росул М.М., Фейса С.В, Іваньо Н.В., Корабельщикова М.О. Профілактика серцево-судинних захворювань: роль сімейного лікаря // Україна. Здоров’я нації. — 2015. — № 1(33). — ​С. 178-181.
2. Лисенко І.Ю. Концептуальні підходи до обґрунтування оптимізації системи виявлення та моніторингу факторів ризику серцево-судинних захворювань у державних службовців // Український медичний часопис. — 2015. — № 3(107). — ​С. 26-28.
3. Мітченко О.І., Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Якушко Л.В., Лептинорезистентність та серцево-судинний ризик // Український терапевтичний журнал. — 2015. — № 4. — ​С. 26-32.
4. Піщиков В.А., Ященко Ю.Б., Кондратюк Н.Ю. [та ін.] Основні підходи до профілактики хвороб системи кровообігу // Український мед. часопис. — 2014. — № 6(104), X/XII. — ​С. 45-48.
5. Дячук Д.Д., Мороз Г.З., Гідзинська І.М. Сучасні стратегії профілактики серцево-судинних захворювань // Главный врач. — 2014. — № 6. — ​С. 15-19.
6. Мороз Г.З., Гідзинська І.М. Чинники ризику серцево-судинних захворювань та їх поширеність: актуальні аспекти (Частина 1) // Therapia. — 2014. — № 8/9. — ​С. 46-48.
7. Скибчик В.А., Бабляк С.Д., Матвієнко Ю.О. Прогностична цінність факторів ризику серцево-судинних захворювань для визначення тривалості життя 50-річних жінок // Укр. мед. часопис. — 2012 (І/ІІ). — № 1(87). — ​С. 130-132.
8. Горбась І.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: куріння // Практична ангіологія. — 2011. — № 7–8(46–47).
9. Горбась І.М. Шкала SCORE в клінічній практиці: переваги та обмеження // Артеріальна гіпертензія. — 2009. — № 2(4).
10. Garkusha S., Korzun V. Experience of the functioning of the cabinet of blood lipid spectrum correction and treatment of various forms of obesity in the prevention of the diseases of cardiovascular system // Environment & health. — 2015. — ​Vol. 1. — ​P. 31-34.
11. Zhang Yi., Lelong H., Kretz S. еt аl. Characteristics and Future Cardiovascular Risk of Patients With Not-At-Goal Hypertension in General Practice in France: The AVANT’AGE Study // J. Clin. Hypertens. (Greenwich). — 2013. — ​Vol. 15. — ​P. 291-295.
12. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension [Text] / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // European Heart Journal. — 2013. — ​Vol. 34. — ​P. 2159-2219.

Похожие статьи

Взаємозв’язок між лептинорезистентністю та серцево-судинним ризиком у хворих із гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом
Авторы: МІТЧЕНКО О.І., РОМАНОВ В.Ю., КУЛИК О.Ю., ЯКУШКО Л.В. - ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України, м. Київ
Журнал «Артериальная гипертензия» 3 (41) 2015
Дата: 2015.09.16
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Авторы: Горбась І.М. ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМНУ, м. Київ
Журнал «Артериальная гипертензия» 2(4) 2009
Дата: 2009.07.02
Рубрики: Семейная медицина/Терапия, Кардиология, Терапия
Вибір методу профілактики цукрового діабету 2-го типу: патогенетичний підхід з використанням воглібозу
Авторы: Паньків В.І. — Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ; Чернявська І.В. — Івано-Франківський національний медичний університет
Международный эндокринологический журнал 7 (63) 2014
Дата: 2015.02.11
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста

Вернуться к номеру