Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный эндокринологический журнал 8 (80) 2016

Вернуться к номеру

Патогенетические аспекты нарушений менструальной функции у женщин с ожирением (обзор литературы)

Авторы: Ахмедова Ш.У., Садыкова Д.Ш.
Ташкентский педиатрический медицинский институт, г. Ташкент, Республика Узбекистан

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Проблема ожиріння і фертильних порушень є важливою складовою частиною репродуктивної ендокринології. Проблема інфертильності при ожирінні розглядається через вісь «гіпоталамус — ​гіпофіз — ​гонади» і метаболічні порушення. Окрім наростання ступеня тяжкості ожиріння, захворювання призводить до виникнення різних форм порушень менструальної функції з моменту становлення менархе. Дослідження показують, що ожиріння впливає на вік появи менархе, становлення менструальної функції і циклічну діяльність яєчників. Вважають, що ожиріння обумовлює велику частоту безпліддя, вірогідність розвитку синдрому полікістозних яєчників і більш раннє настання менопаузи. При цьому патогенез репродуктивних порушень і їх гормональна основа до кінця не вивчені, і дані, наявні із цього приводу, суперечливі. Прогресуюче зростання числа хворих з ожирінням, особливо в осіб жіночої статі, на тлі різних репродуктивних порушень обумовлює актуальність вивчення цієї проблеми. Більш того, ожиріння як медико-соціальна проблема продовжує залишатися маловивченим. Так, не встановлені причини, що пояснюють механізми розвитку репродуктивних порушень, особливо у жінок. Немає чітких настанов для лікарів і хворих на ожиріння про ефективні методи лікування і профілактики цього поширеного захворювання. Відомо, що в гіпоталамусі, головним чином у ділянці паравентрикулярних ядер, відбувається інтеграція багатьох імпульсів, що надходять з кори головного мозку, підкіркових утворень, по симпатичній і парасимпатичній нервовій системі. Порушення будь-якої ланки цього регуляторного механізму може призвести до змін споживання їжі, відкладення і мобілізації жиру і зрештою до розвитку ожиріння. Виявилось, що відчуття голоду і насичення, а також витрачання енергії залежать від чисельних регуляторних механізмів, що функціонують за принципом зворотного зв’язку між центральною і вегетативною нервовою системою, ендокринними залозами і жировою тканиною. Детальніше вивчення цих регуляторних систем дозволить виробити нові методи лікування ожиріння. Таким чином, імовірність розвитку ожиріння і його ступеня визначаються як чинниками зовнішнього середовища, так і генетичними механізмами. Ожиріння є визначальним чинником в генезі репродуктивних порушень і обумовлює високу частоту як первинного, так і вторинного безпліддя і аменореї. Розвиток репродуктивних порушень у жінок фертильного віку з ожирінням має стадійність. При збереженні репродуктивної функції відзначається гіпергонадотропінемія в першій фазі менструального циклу, яка до лютеїнової фази циклу нормалізується і супроводжується гіперандрогенією, гіперкортизолемією, при нормальних значеннях естрадіолу з прогестероном. Першим етапом генеративних порушень у жінок з ожирінням є розвиток відхилень у периферичній ланці регуляції і репродуктивної функції — ​обмінно-метаболічний варіант гонадального гормоногенезу (гіперандрогенія, гіперкортизолемія) на тлі нормальних значень естрадіолу і прогестерону і відносної нормогонадотропінемії. Другий етап розвитку репродуктивних порушень — ​порушення центральної регуляції репродуктивної функції. Встановлено, що основним нейрогормональним відхиленням є порушення ритму секреції гонадотропінів з їх прогресуючим зниженням при зростанні індексу маси тіла, обумовленого як гіперпролактинемією, так і, можливо, зниженням секреції гонадоліберинів гіпоталамуса. Вважають, що інсулінорезистентність і, як наслідок, гіперінсулінемія підвищують синтез ЛГ-залежних андрогенів в яєчниках, які впливають на інсуліноподібний фактор росту‑1 тека-клітин яєчників і запускають весь каскад генетично запрограмованих і обумовлених зовнішніми чинниками порушень репродукції. Таким чином, центральні механізми регуляції гонадотропної функції гіпофіза, місцеві яєчникові чинники і метаболічні порушення на сьогодні розглядаються як визначальні чинники в порушеннях репродукції при ожирінні. Крім наростання ступеня тяжкості ожиріння, захворювання призводить до виникнення різних форм порушень менструальної функції з моменту становлення менархе. При будь-якій формі ожиріння розвивається патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, що призводить до оваріальної недостатності.

Проблема ожирения и фертильных нарушений является важной составной частью репродуктивной эндокринологии. Проблема инфертильности при ожирении рассматривается через ось «гипоталамус — ​гипофиз — ​гонады» и метаболические нарушения. Помимо нарастания степени тяжести ожирения, заболевание приводит к возникновению различных форм нарушений менструальной функции с момента становления менархе. Исследования показывают, что ожирение влияет на возраст появления менархе, становление менструальной функции и циклическую деятельность яичников. Полагают, что ожирение обусловливает большую частоту бесплодия, вероятность развития синдрома поликистозных яичников и более раннее наступление менопаузы. При этом патогенез репродуктивных нарушений и их гормональная основа до конца не изучены, и данные, имеющиеся по этому поводу, противоречивы. Прогрессирующий рост числа больных с ожирением, особенно у лиц женского пола, сопровождающийся различными репродуктивными нарушениями, обусловливает актуальность изучения данной проблемы. Более того, ожирение как медико-социальная проблема продолжает оставаться малоизученным. Так, не установлены причины, объясняющие механизмы развития репродуктивных нарушений, особенно у женщин. Нет четких руководств для врачей и больных с ожирением об эффективных методах лечения и профилактики этого широко распространенного заболевания. Известно, что в гипоталамусе, главным образом в области паравентрикулярных ядер, происходит интеграция множества импульсов, поступающих из коры головного мозга, подкорковых образований, по симпатической и парасимпатической нервной системе. Нарушение любого звена этого регуляторного механизма может привести к изменениям потреб­ления пищи, отложению и мобилизации жира и, в конечном итоге, к развитию ожирения. Оказалось, что чувство голода и насыщения, а также расходование энергии зависят от многочисленных регуляторных механизмов, функционирующих по принципу обратной связи между центральной и вегетативной нервной системой, эндокринными железами и жировой тканью. Более подробное изучение этих регуляторных систем позволит выработать новые методы лечения ожирения. Таким образом, вероятность развития ожирения и его степени определяется как факторами внешней среды, так и генетическими механизмами. Развитие репродуктивных нарушений у женщин фертильного возраста с ожирением имеет стадийность. При сохранности репродуктивной функции имеют место гипергонадотропинемия в первой фазе менструального цикла, которая к лютеиновой фазе цикла нормализуется и сопровождается гиперандрогенией (повышение тестостерона в крови), гиперкортизолемией, при нормальных значениях эстрадиола с прогестероном. Первым этапом генеративных нарушений у женщин с ожирением является развитие отклонений в периферическом звене регуляции и репродуктивной функции — ​обменно-метаболический вариант гонадального гормоногенеза (гиперандрогения, гиперкортизолемия) на фоне нормальных значений эстрадиола и прогестерона и относительной нормогонадотропинемии. Второй этап развития репродуктивных нарушений — ​нарушение центральной регуляции репродуктивной функции. Уста-
новлено, что основным нейрогормональным отклонением является нарушение ритма секреции гонадотропинов с их прогрессирующим снижением по мере возрастания индекса массы тела, обусловленного как гиперпролактинемией, так и, возможно, снижением секреции гонадолиберинов гипоталамуса. Полагают, что инсулинорезистентность и, как следствие, гиперинсулинемия повышают синтез ЛГ-зависимых андрогенов в яичниках, которые оказывают действие на инсулиноподобный фактор роста‑1 тека-клеток яичников и запускают весь каскад генетически запро­граммированных и обусловленных внешними факторами нарушений репродукции. Центральные механизмы регуляции гонадотропной функции гипофиза, местные яичниковые факторы и метаболические нарушения на сегодняшний день рассматриваются как определяющие факторы в нарушениях репродукции при ожирении. Таким образом, помимо нарастания степени тяжести ожирения, заболевание приводит к возникновению различных форм нарушений менструальной функции с момента становления менархе. При любой форме ожирения развивается патология гипоталамо-гипофизарной системы, приводящая к овариальной недостаточности.

The problem of obesity and infertility is an important part of reproductive endocrinology. The problem of infertility at obesity is considered through the system of hypothalamus-pituitary-gonads and metabolic disorders. Besides increasing degree of obesity, the disease leads to the various types of menstrual function disorders from the time of menarche. The studies showed that obesity has an impact on the age of menarche, development of menstrual function and cycle activity of ovaries. Probably, the obesity causes the high incidence of infertility, the risk of polycystic ovary syndrome, and early menopause. The pathogenesis of reproductive disorders and their hormonal basis have not been study yet, and literature data on this question are contradictory. The increasing number of patients with obesity, especially women, which is combined with different reproductive disorders, determines the actua­lity of studying this problem. Furthermore, obesity as a medical and social problem remains understudied. For example, the causes explaining the mechanisms of development of reproductive disorders, especially in women, are not established. We have not guidelines for physicians and for patients with obesity regarding effective methods of treatment and prevention of this disease. It is known that in hypothalamus, mostly in the area of paraventricular nucleus, there is an integration of a lot of impulses from the brain cortex, subcortical structures, through the sympathetic and parasympathetic nervous system, hormonal and metabolic ones. The disorder of any part of this regulatory mechanism may lead to the changes of eating, lipid distribution in the body and to the development of obesity. It was showed, that hunger and satiation, as well as energy expenditure, depend on many regulatory mechanisms functioning by the rule of feedback between central and vegetative nervous system, endocrine organs and fatty tissue. More detail investigation of these regulatory mechanisms will make it possible to do develop new methods of obesity treatment. So, the risk of obesity development also depends on genetic mechanisms. The obesity is main active factor in the genesis of reproductive disorders and lead to the high incidence of primary and secondary infertility and amenorrhea. The development of reproductive disorders in fertile age women with obesity has some stages. In preserved reproductive function, there is hypergonadotropinemia in the first phase of menstrual cycle, which normalizes by the luteal phase of cycle and is associated with hyperandrogenemia (an increase of testosterone in the blood), hypercortisolemia, with the normal values of estradiol and progesterone, thus, this is the mechanism of feedback regulation of hypotalamo-pituitary-ovarial system on the whole. The first step of generative disorders in women with obesity are changes in peripheral link of regulation and reproductive function — ​metabolic type of gonadal hormone genesis (hyperandrogenemia, hypercortisolemia) on the basis of normal levels of estradiol and progesterone. Secondary stage in the development of reproductive disorders is the disorder of central regulation of reproductive function. It was found that main neurohormonal disorder is a violation of the rhythm of gonadotropin secretion with their progressive decrease as body mass index increases, which is determined by both hyperprolactinemia and, probably, decreased gonadoliberine secretion. It is believed that insulin resistance and hyperinsulinemia increase the synthesis of luteinizing hormone-dependent androgens in ovaries, which have an impact on the insulin-like growth factor 1 of ovarian theca-cells and activate the whole cascade of genetic disorders of reproduction. So, the central mechanism of regulation of the pituitary function, local ovaries factors and metabolic disorders nowadays are main factors of reproductive disorders in obesity. Besides increase in the degree of obesity, the disease leads to the development of various types of disorders of menstrual function from the time of menarche. In any type of obesity, the pathology of hypothalamic-pituitary system usually develops, which lead to the ovarian insufficiency. That is why, it is necessary to take a look on the problem of women infertility in terms of actual knowledge about obesity and its complications.


Ключевые слова

ожиріння; порушення менструальної функції

ожирение; нарушение менструальной функции

obesity; menstrual disorders


Список литературы

1. Бессесен Д.Г., Кушнер Р. Избыточный вес и ожирение. Профилактика, диагностика и лечение. — ​М.: Бином, 2004. — 240 с.
2. Беляков Н.А., Мазурова В.И. Ожирение. — ​СПб., 2003. — 520 с.
3. Дедов И.И., Мельниченко Г.А. Ожирение: этиология, патогенез, клинические аспекты. — ​М., 2004. — 456 с.
4. Карпова Е.А. Применение бигуанидов при синдроме поликистозных яичников // Ожирение и метаболизм. — 2004. — № 1. — ​С. 30-33.
5. Курмачева Н.А. Опыт применения сиофора (метформина) у женщин с абдоминальным ожирением и бесплодием // Проблемы репродукции. — 2003. — № 2. — ​С. 51-54.
6. Кулаков В.И., Корнеева И.Е. Современные подходы к диагностике и лечению женского бесплодия // Акушерство и гинекология. — 2002. — № 2. — ​С. 56-59.
7. Крапивина Н.А. Оптимизация лечения ожирения у женщин репродуктивного возраста: Автореф. дис… на соиск. уч. ст. к.м.н. — ​Томск, 2005. — 141 с.
8. Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворкян М.А. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии. — ​М., 2001. — 247 с.
9. Мгалоблишвили И.Б., Мгалоблишвили М.Б., Осидзе К.Р. и др. Различные формы поликистозных яичников // Проблемы репродукции. — 2000. — № 5. — ​С. 8-10.
10. Мишиева Н.Г., Назаренко Т.А., Фанченко Н.А. Влияние метформина на эндокринную и репродуктивную функцию у женщин с синдромом поликистозных яичников // Проблемы репродукции. — 2001. — ​Т. 7, № 3.
11. Назаренко Т.А., Дуринян Э.Р., Зыряева Н.А. Ановуляторное бесплодие у женщин: методы и схемы индукции овуляции // Акушерство и гинекология. — 2002. — № 4. — ​С. 58-61.
12. Наримова Г.Д. Половые нарушения у женщин фертильного возраста, страдающих ожирением: Дис… на соискание уч. ст. к.м.н. — ​Ташкент, 2007. — 156 с.
13. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Н. и др. Гинекологическая эндокринология. — ​М., 1993. — 499 с.
14. Озерская И.А. Ультразвуковая диагностика эндокринной патологии яичников // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2002. — № 2. — ​С. 136-143.
15. Calle E.E., Rodriguez C., Walker-Thurmond K. Overweight, obesity, and mortality from cancer in a prospectively studied cohort of U.S. adults // N. Engl. J. Med. — 2003. — ​Vol. 348. — ​P. 1625-1638.
16. Cameron A.J., Spence A.C., Laws R. A Review of the Relationship Between Socioeconomic Position and the Early-Life Predictors of Obesity // Curr. Obes. Rep. — 2015. — ​Vol. 4(3). — ​P. 350-62. — ​doi: 10.1007/s13679-015-0168-5.
17. Hirofumi S., Masako Sh., Naoto N. Lifestyle, obesity, and insulin resistance // Diabetes Care. — 2001. — ​Vol. 24, № 3. — ​P. 608.
18. Feakins R.M. Obesity and metabolic syndrome: pathological effects on the gastrointestinal tract // Histopathology. — 2015 Nov 24. — ​doi: 10.1111/his.12907. [Epub ahead of print]
19. Mantzios M., Wilson J.C. Mindfulness, Eating Behaviours, and Obesity: A Review and Reflection on Current Findings // Curr. Obes. Rep. — 2015. — ​Vol. 4(1). — ​P. 141-146. — ​doi: 10.1007/s13679-014-0131-x.
20. Patrick M., Christopher B.D., Nicholas H.C. Do different dimensions of the metabolic syndrome change together over time? Evidence supporting obesity as the central feature // Diabetes Care. — 2001. — ​Vol. 24, № 10. — ​P. 1758-1763.
21. Sugimoto S., Nakajima H., Kosaka K. Miglitol has potential as a therapeutic drug against obesity // Nutr. Metab. (Lond.). — 2015. — ​Vol. 12. — ​P. 51.
22. Shuldiner A.R., Munir K.M. Genetics of obesity: more complicated than initially thought // Lipids. — 2003. — ​Vol. 38, № 2. — ​P. 97-101.
23. Shalitin S., Phillip M. Role of obesity and leptin in the pubertal process and pubertal growth // Int. J. Obesity. — 2003. — ​Vol. 27, № 8. — ​P. 869-874.
24. Spahlholz J., Baer N., Konig H.H. Obesity and discrimination — ​a systematic review and meta-analysis of observational studies // Obes. Rev. — 2015 Nov 24. — ​doi: 10.1111/obr.12343. [Epub ahead of print]
25. Speakman J.R. The «Fat Mass and Obesity Related» (FTO) gene: Mechanisms of Impact on Obesity and Energy Ba–lance // Curr. Obes. Rep. — 2015. — ​Vol. 4(1). — ​P. 73-91. — ​doi: 10.1007/s13679-015-0143-1.
26. Gertjan V.D. The role of leptin in the regulation of energy balance and adipocity // J. Neuroendocrinol. — 2001. — ​Vol. 13, № 10. — ​P. 913-921.
27. Williams E.P., Mesidor M., Winters K. Overweight and Obesity: Prevalence, Consequences, and Causes of a Growing Public Health Problem // Curr. Obes. Rep. — 2015. — ​Vol. 4(3). — ​P. 363-370. — ​doi: 10.1007/s13679-015-0169-4.
28. WHO. Prevention and management of the global epidemic of obesity. Report of the WHO Consultation on Obesity (Geneva, 3–5 June, 1997). — ​Geneva: WHO, 1997.

Похожие статьи

Динамика антропометрических показателей у женщин фертильного возраста с ожирением при различных схемах терапии
Авторы: Исмаилов С.И., Абдувахабова М.Б.
Ташкентский педиатрический медицинский институт, г. Ташкент, Республика Узбекистан

Международный эндокринологический журнал Том 13, №2, 2017
Дата: 2017.05.18
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Нарушения менструального цикла у женщин фертильного возраста с ожирением
Авторы: Ахмедова Ш.У., Садыкова Д.Ш. - Ташкентский педиатрический медицинский институт, г. Ташкент, Республика Узбекистан
Международный эндокринологический журнал 8 (72) 2015
Дата: 2016.02.12
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования

Вернуться к номеру