Лікування хворих на хронічну судинно-мозкову недостатність із застосуванням фізіотерапії
Авторы: Сіделковський О.Л., Монастирський В.О., Овсянніков О.А.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ
Разделы: Школа Аксимед
Версия для печати
Мета: вивчити поєднану дію магнітного поля та лазерного випромінювання на перебіг дисциркуляторної енцефалопатії та оптимізувати її лікування.
Зростання захворюваності на цереброваскулярну патологію призводить до інвалідизації та значної втрати працездатності, раннього старіння населення. Це диктує необхідність пошуку засобів лікування судинно-мозкових розладів, в тому числі немедикаментозних, що будуть доповнювати фармакотерапію.
Зокрема, викликає цікавість метод поєднаної дії магнітного поля та лазерного випромінювання ― магнітолазерна терапія (МЛТ), що чинить вазоактивну та антигіпоксичну дію, поліпшує реологічні властивості крові.
Методи та результати дослідження
Було проведене клініко-неврологічне обстеження з оцінкою тяжкості стану хворих за шкалами Бартел, MMSE, нейровізуалізаційна верифікація дисциркуляторної енцефалопатії за допомогою МРТ головного мозку.
На базі денного стаціонару спеціалізованої неврологічної клініки «Аксімед» було обстежено 64 пацієнти з хронічною церебральною ішемією на тлі церебрального атеросклерозу та артеріальної гіпертензії. Клінічні прояви хвороби були представлені вестибулоатактичним синдромом (100 %), когнітивною дисфункцією (62,6 %) та екстрапірамідними розладами (41,2 %). Усіх пацієнтів було розподілено на дві групи: I група ― 31 пацієнт отримував уніфіковану інфузійну метаболічну терапію; II група ― 33 хворі, крім вищевказаної терапії, отримували 10-денний курс МЛТ на шийно-потиличну ділянку із щільністю лазерного випромінювання 10 мВт/см2 та напруженням магнітного поля 20 мТл. В 1-шу та 10-ту добу перебування в стаціонарі у пацієнтів було оцінено ступінь неврологічного дефіциту за шкалою Бартел та стан когнітивних функцій за шкалою MMSE.
Під час оцінки результатів лікування було відмічено статистично вірогідний регрес неврологічного дефіциту (атаксія, прояви судинного паркінсонізму) на 10,2 % та когнітивних розладів на 7,4 % у пацієнтів II групи, які отримували у складі комплексного лікування МЛТ, що формалізувалося зростанням сумарного балу за шкалами Бартел та MMSE порівняно з пацієнтами I групи (р < 0,05).
Висновки
Застосування методу магнітолазерної терапії є ефективним у лікуванні хронічної судинно-мозкової недостатності, сприяє регресу неврологічного дефіциту, що є підставою для його включення у комплексну терапію цереброваскулярної патології.