Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 13, №1, 2017

Back to issue

Influence of nutrient correction on adiponectin circulating level and cardiovascular risk factors in patients with type 2 diabetes mellitus and non-alcoholic fatty liver disease

Authors: Дунаєва I.П.
ДУ «Iнститут проблем ендокринної патологiї iм. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харкiв, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Мета — оцiнити вплив дiєтичних рекомендацiй на рiвень адипонектину в циркуляцiї та гемодинамiчнi характеристики у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки. Матеріали та методи. Обстежено 34 хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки (15 жiнок та 19 чоловiкiв) із тривалiстю захворювання 10,37 ± 1,00 року. Середнiй вiк хворих становив 61,09 ± 1,76 року. Результати. Подано результати впливу стандартного лiкування з включенням нутрiєнтної терапiї хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки на рiвень адипонектину в циркуляцiї та показники гемодинамiки, ехокардiографiчнi характеристики та структурно-функцiональний стан судин. Установлено значуще пiдвищення адипонектину, визначено найбiльший ефект стосовно нормалiзацiї артерiального тиску, вплив на масу мiокарда лiвого шлуночка, нормалiзацiю порожнин лiвого шлуночка, дуже низький вплив на нормалiзацiю систолiчної функцiї лiвого шлуночка (фракцiя викиду). Висновки. Аналiз динамiки показникiв дiастолiчної функцiї показав збiльшення швидкостей раннього наповнення лiвого шлуночка, зниження швидкостей пiзнього наповнення лiвого шлуночка, а також зростання їх спiввiдношень. Аналiз показникiв структурно-функцiонального стану судин показав зниження швидкостi пульсової хвилi в соннiй артерiї та черевнiй аортi, зростання ступеня ендотелiйзалежної вазодилатацiї за вiдсутностi вірогідних змiн товщини комплексу iнтима-медiа.

Цель — оценить влияние диетических рекомендаций на уровень адипонектина в циркуляции и гемодинамические характеристики у больных сахарным диабетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени. Материалы и методы. Обследованы 34 пациента с сахарным диабетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени (15 женщин и 19 мужчин) с длительностью заболевания 10,37 ± 1,00 года. Средний возраст больных составлял 61,09 ± 1,76 года. Результаты. Представлены результаты влияния стандартного лечения с включением нутриентной терапии больных сахарным диабетом 2-го типа с неалкогольной жировой болезнью печени на уровень адипонектина в циркуляции и показатели гемодинамики, эхокардио­графические характеристики и структурно-функциональное состояние сосудов. Установлено значимое повышение адипонектина, определены наилучший эффект относительно нормализации артериального давления, влияние на массу миокарда левого желудочка, нормализацию полостей левого желудочка, очень низкое влияние на нормализацию систолической функции левого желудочка (фракция выброса). Выводы. Анализ динамики показателей диастолической функции показал увеличение скоростей раннего наполнения левого желудочка, снижение скоростей позднего наполнения левого желудочка, а также рост их соотношений. Анализ структурно-функционального состояния сосудов показал снижение скорости пульсовой волны в сонной артерии и брюшной аорте, рост степени эндотелийзависимой вазодилатации при отсутствии достоверных изменений толщины комплекса интима-медиа.

Aim — to evaluate the influence of dietary recommendations on adiponectin circulating level and haemodynamic characteristics in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and non-alcoholic fatty liver disease. Materials and methods. 34 patients with type 2 DM and non-alcoholic fatty liver disease were examined (15 women and 19 men) with duration of disease of 10.37 ± 1.00 years. The average age of patients was 61.09 ± 1.76 years. Results. The article presents the results of the effect of standard treatment with inclusion of nutrient therapy in type 2 DM patients with non-alcoholic fatty liver disease on adiponectin circulating level and hemodynamics, echocardiographic characteristics and structural-functional condition of the vessels. A significant increase of adiponectin level was found. The greatest effect is defined in terms of normalization of the blood pressure. Then follow the impact on the left ventricular mass and then — on the normalization of the left ventricular cavity. Very low effect was found on the norma­lization of left ventricular systolic function (ejection fraction).Conclusions. The analysis of the dynamics of diastolic function indicators showed the increase of the early left ventricular filling velocity, the decrease in the late left ventricular filling velocity, as well as the growth of their relations. The analysis of the structural-functional condition of the vessels showed the decrease of pulse wave velocity in the carotid artery and abdominal aorta, the growth of the endothelium-dependent vasodilation degree in the absence of significant changes in the thickness of the intima-media.


Keywords

цукровий дiабет 2-го типу; нутрiєнтна корекція; ремоделювання міокарда; неалкогольна жирова хвороба печінки; адипонектин

сахарный диабет 2-го типа; нутриент­ная коррекция; ремоделирование миокарда; неалкогольная жировая болезнь печени; адипонектин

type 2 diabetes mellitus; nutrient correction; myocardial remodeling; nonalcoholic fatty liver disease; adiponectin

Вступ

Цукровий дiабет (ЦД) у всьому свiтi є одним із поширених хронiчних захворювань та глобальною медичною соцiальною та економiчною проблемою сучасностi [1, 2].
Останнiми десятилiттями констатується значне зростання захворюваностi на ЦД у всiх країнах та на всiх континентах, головним чином за рахунок ЦД 2-го типу. Даний факт пов’язаний із цiлим рядом соцiально-економiчних факторiв та загальною урбанiзацiєю населення [2, 3].
ЦД 2-го типу становить собою тяжке хронiчне захворювання, що асоцiйоване з пiдвищенням ризику розвитку специфiчних мiкросудинних ускладнень та передчасного атеросклерозу, якi саме i призводять до ранньої iнвалiдизацiї та смертностi [4, 5]. 
Патологiя серцево-судинної системи спостерігається бiльше нiж у половини хворих на ЦД 2-го типу, а, за даними деяких авторiв, її поширенiсть досягає 90–100 %. Такi пацієнти становлять групу дуже високого кардiоваскулярного ризику з огляду на те, що причиною смертi в 75 % випадкiв серед таких пацiєнтiв є серцево-судиннi захворювання (ССЗ). Поширеність iшемiчної хвороби серця у хворих на ЦД 2-го типу сягає 50–60 %, при цьому атеросклеротичнi змiни судин у хворих на дiабет виникають на 8–10 рокiв ранiше, нiж у загальнiй популяцiї. Рання iнвалiдизацiя та висока смертнiсть унаслiдок розвитку кардiоваскулярних ускладнень дозволяють розглядати ЦД 2-го типу як ССЗ [6].
Окрiм виникнення серцево-судинних катастроф, суттєве мiсце серед кластера метаболiчних порушень за умов наявності ЦД 2-го типу займає патологiя печiнки, а саме неалкогольна жирова хвороба печiнки (НАЖХП). Бiльшiсть дослiдникiв видiляють НАЖХП у складi метаболiчного синдрому або синдрому iнсулiнорезистентностi [7–11]. 
Вивчення механiзмiв розвитку судинних ускладнень у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП є актуальним питанням сучасної медицини, оскiльки наявнiсть супутньої патологiї iстотним чином впливає на перебiг ЦД. Коморбiднiсть патологiй має спiльнi патогенетичнi взаємозв’язки і тим самим потенцiює збiльшення кардiоваскулярних ризикiв [12]. 
Останнiм часом активно вивчається роль гормонiв (адипокiнiв) жирової тканини в метаболiчних змiнах та розвитку i прогресуваннi серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД 2-го типу [13–15].
Адипокiни є бiологiчно активними бiлками, що синтезуються в жировiй тканинi та надходять до периферiйної кровi, мають паракринний, автокринний i ендокринний механiзми дiї, впливаючи на метаболiзм лiпiдiв, гомеостаз глюкози, процеси запалення, ангiогенез, регуляцiю iмунiтету, утворення кiсткової тканини, пухлинний рiст [16].
Окрiм того, адипокiни вiдiграють певну роль у регуляцiї функції пiдшлункової залози, метаболiзму глюкози й жирiв та модуляцiї чутливостi тканин до iнсулiну. Тому саме порушення їх балансу може лежати в основi розвитку ЦД 2-го типу [17, 18]. У той же час результати дослiджень щодо вивчення бiологiчних ефектiв адипокiнiв залишаються не до кiнця визначеними. Щодо участi в модуляцiї проявiв активності iнсулiну, адипокiни умовно розподiляються на сенсибiлiзатори (лептин i адипонектин) та антагонiсти (фактор некрозу пухлини α, iнтерлейкiн-6, резистин) iнсулiну [19].
Серед адипокiнiв особливу увагу до себе привертає адипонектин, якому притаманнi множиннi бiологiчнi ефекти, такi як: iнсулiн-сенситайзернi [20], антиатерогеннi [21], протизапальнi [22] та антионкогенні [23], що верифiкованi переважно експериментально. 
Адипонектин, вiдкритий Maeda (Osaka) у 1994 роцi, як гормон жирової тканини не тiльки конт–ролює чутливiсть тканин до iнсулiну, але й вiдiграє важливу роль в обмiнi речовин при ожирiннi, вiн є специфiчним адипокiном, що синтезується тiльки адипоцитами [24–27].
Адипонектин є найбiльш поширеним бiлком, що видiляється бiлою жировою тканиною [28–31], циркулює у високих рiвнях у кровi, а його концентрацiя в сироватцi кровi обернено пропорцiйна масi вiсцерального жиру.
Крiм вищезазначених ефектiв гормона адипонектину, дуже важливим є його плейотропний вплив на загальнi метаболiчнi зсуви в органiзмi [32, 33].
Доведено, що розвиток ЦД 2-го типу може бути пов’язаний із порушеннями регуляцiї секрецiї адипонектину. В експериментальних роботах введення рекомбiнантного адипонектину пригнiчувало синтез глюкози печiнкою. Так, показано, що зниження екскрецiї адипонектину корелює з IР, при цьому адипонектин пов’язаний із метаболiзмом глюкози. Також установлено, що адипонектин виконує захисну функцiю проти гiперглiкемiї та IР [33].
До основних функцiй адипонектину належать: пiдвищення iнсулiночутливостi тканин; антиатерогенний ефект [34, 35]; окиснення жирiв; зменшення маси жирової тканини; протизапальна дiя [34–36]; вплив на метаболiзм глюкози [37].
Також адипонектину притаманна ангiопротек–тивна дiя (зниження експресiї молекул мiжклiтинної адгезiї та пригнiчення пролiферацiї мiоцитiв судинною стiнкою [37–39]; зниження системної запальної реакцiї, сприяння процесу активацiї репарацiї клiтин) [40]. Тепер активно дискутуються питання щодо генетичної детермiнацiї розвитку НАЖХП, а саме ролi однонуклеотидного полiморфiзму гена адипонектину [41–44].
На сьогодні накопичено значну кiлькiсть результатiв дослiджень, порiвняльного аналiзу показникiв захворюваностi на хронiчнi неiнфекцiйнi хвороби та рацiонiв харчування в рiзних країнах свiту. Визначено багато харчових факторiв ризику кардiоваскулярної хвороби, ЦД, ожирiння та iн. i зроблено висновок, що розвиток та прогресування бiльшостi захворювань залежать вiд харчування. На жаль, такi спланованi дослiдження в Українi майже не проводяться. Однак вiдомо, що харчування бiльшостi верств населення нашої країни є незбалансованим i висококалорiйним. Енергетична цiннiсть рацiону задовольняється за рахунок вуглеводiв та жирiв, що надходять iз харчових продуктiв низької якостi.
Водночас країни, яким протягом останнiх трьох десятилiть вдалося досягти суттєвого зниження смертностi, насамперед вiд ССЗ (США, Австралiя, Фiнляндiя), пiд час розробки та реалiзацiї профiлактичних програм значний акцент зробили саме на змiни характеру харчування.
Правильно спланованi та науково обґрунтованi дiєтичнi рекомендацiї як для хворих на ЦД 2-го типу, так i для хворих із НАЖХП, а особливо за умов поєднання зазначених патологiй, є необхiдною складовою в лiкуваннi такої категорiї хворих.
Слiд звернути увагу на те, що до складу сучасного харчування належать переважно продукти, що пройшли гарячу кулiнарну обробку, результатом якої, згiдно з дослiдженнями, поданими Американською асоцiацiєю харчування, є утворення високого рiвня кiнцевих продуктiв глiкування (КПГ). Вiдомо, що останнi в продуктах харчування сприяють збiльшенню ОС та процесiв запалення.
Американськими вченими проведено дослiд–жен–ня щодо визначення рiвня КПГ у 549 продуктах харчування та порiвняння впливу процедур приготування, різновидів кулiнарної обробки блюд на рiвень КПГ, а також дослiдження властивостей, що гальмують утворення нових КПГ. Так, на основi вказаного вище проведеного дослiдження сформульованi пiдходи до зниженого вживання КПГ у продуктах повсякдення. Наведено данi, якi свiдчать, що сухий жар при приготуванні продуктів сприяє утворенню нових КПГ в 10–100 разiв більше, ніж вживання тих же продуктiв у сирому виглядi [45].
Продукти тваринного походження, до складу яких належать багато жирiв та бiлків, звичайно, багатi на КПГ та мають тенденцiю до утворення нових КПГ у процесi приготування їжi, та, навпаки, їжа, що багата вуглеводами (овочi, фрукти, необробленi зерновi), має у своєму складi вiдносно небагато КПГ, навiть пiсля кулiнарної обробки.
Новi данi, отриманi про КПГ, є цiнним iнструментом для оцiнки споживання КПГ та розглядатимуться як керiвництво у виборi продуктiв харчування з метою зменшення їх споживання [46–48]. Утворення КПГ є частиною нормального метаболiзму. Однак, якщо рiвень їх стає надмiрно високим у тканинах та кровообiгу, вiдбуваються патологiчнi змiни, що призводять до цiлого спектра захворювань [49]. Патологiчнi ефекти КПГ пов’язанi передусім з їх можливiстю збiльшувати окисне напруження в органiзмi із залученням патологiчної дiї оксидативного стресу та процесу запалення шляхом зв’язування з рецепторами клiтинної поверхнi або перехресного зв’язування з бiлками в органiзмi, при цьому змiнюються їх структура та функцiя [50–54]. 
Необхiдно зазначити, що КПГ утворюються не тiльки в органiзмi, але iснують i в продуктах харчування, а саме наявні в натуральних продуктах харчування, що не пройшли кулiнарну обробку, переважно тваринного походження. У результатi приготування їжi утворюються новi КПГ у цих харчових продуктах, а приготування на грилi, смаження на вiдкритому вогнi чи в духовцi, обсмажування призводять до збiльшення i пiдсилення нового утворення КПГ [47, 55].
Рiзноманiтнi продукти харчування в сучасних дiєтах пiдлягають кулiнарнiй або тепловiй обробцi з точки зору безпеки та зручностi, а також для того, щоб пiдсилити, покращити смак, колiр та зовнiшнiй вигляд приготованих страв, але разом із тим не завжди враховується той факт, що вищезазначене викликає утворення КПГ.
В експериментальних дослiдженнях показано, що споживання мишами продуктiв харчування, багатих КПГ, впливає на розвиток атеросклерозу [56] та ниркової патологiї [57], а обмежене споживання їх запобігає судинній та нирковій дисфункцiї [57, 58], виникненню ЦД 1-го та 2-го типiв [59], покращує чутливiсть до iнсулiну [60, 61] та прискорює процеси загоєння ран [62].
У дослiдженнях, проведених у здорових осiб, установлений прямий кореляцiйний взаємозв’язок КПГ у циркуляцiї з маркерами ОС [63].
Оцiнюючи разом результати вищезазначених дослiджень, як експериментальних, так i проведених серед людської популяцiї, можна передбачити, що виключення КПГ iз рацiону харчування може сприяти гальмуванню процесу виникнення хронiчних захворювань та процесу старiння у тварин i, не виключено, людей [64, 65] за рахунок зменшення окисного напруження в органiзмi. 
Разом із тим дотепер iснує недостатньо iнфор–мацiї щодо впливу КПГ на стан окисного напруження саме в органiзмi людини. Є необхiднiсть в створеннi конкретних схем включення/виключення продуктiв харчування для хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП.
Мета дослiдження — оцiнити вплив дiєтичних рекомендацiй на рiвень адипонектину в циркуляцiї та гемодинамiчнi характеристики у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП.

Матерiали та методи 

Обстежено 34 хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП (15 жiнок та 19 чоловiкiв) із тривалiстю захворювання 10,37 ± 1,00 року. Середнiй вiк хворих становив 61,09 ± 1,76 року. Індекс маси тіла (ІМТ) становив 30,08 ± 0,74 кг/м2. Хворi перебували в станi декомпенсацiї вуглеводного обмiну. Рiвень глiкованого гемоглобiну (HbA1c) становив 7,31 ± 0,25 %.
Усi пацiєнти обстеженi клiнiчним методом із проведенням вимiрювання маси тiла, росту. Розрахований показник IМТ за формулою: IМТ = маса тiла (кг)/ріст2 (м2). Нормальне значення IМТ становить 18,5–24,9 кг/м2. Надлишок маси тiла вiдповiдає значенню IМТ вiд 25 до 29,9 кг/м2, а ожирiння — понад 29,9 кг/м2, причому при I ступенi ожирiння IМТ становить 30–34,9 кг/м2, при II — вище 35 кг/м2.
Антропометричнi вимiрювання включали визначення окружності талiї (ОТ) i вiдношення ОТ до окружності стегон (ОТ/ОС). Значення показника ОТ/ОС, що перевищує 0,85 у жiнок i 0,9 у чоловiкiв, свiдчить про абдомiнальний тип ожирiння.
Усiм пацiєнтам проводилося багаторазове вимiрювання артерiального тиску (АТ) у положеннi сидячи.
Визначення глiкемiї натще i постпрандiальної глiкемiї проводилося глюкозооксидазним методом на аналiзаторi BIOSEN C-line, рiвня HbA1c у кровi — колориметричним методом за допомогою набору «Дiабет-тест», загального холестерину — ферментативним методом за допомогою наборiв «Новохол», холестерину лiпопротеїнiв високої щiльностi — колориметричним методом за допо–могою набору «ЛВП-Холестерин-Ново», ЗАТ «Вектор-Бест» (Російська Федерація). Концентрацiя триглiцеридiв у сироватцi кровi визначалася ферментативним методом за допомогою набору PLIVA-Lachema. Оцiнка холестерину лiпопротеїнiв низької щiльностi визначалася за стандартною формулою. Визначення активностi аспартатамiнотрансферази й аланiнамiнотрансферази в сироватцi кровi проводилося за методом Райтмана — Френкеля.
ЕхоКГ-дослiдження проводили в одно- i двомiрному режимах за допомогою апарата RADMIR (Ultima PRO 30) (м. Харкiв, Україна). Сканування здiйснювали датчиком із частотою 3,5 МГц із парастернальної й апiкальної позицiй. Визначали такі показники: кiнцево-дiастолiчний розмiр (КДР), кiнцево-систолiчний розмiр (КСР), товщину стiнки мiжшлуночкової перегородки (ТСМШП), масу мiокарда лiвого шлуночка (ММЛШ) та iндекс маси мiокарда лiвого шлуночка (IММЛШ) [66]. Оцiнку систолічної функцiї ЛШ проводили згiдно з такими показниками: кiнцево-дiастолiчним об’ємом (КДО), кiнцево-систолiчним об’ємом (КСО), ударним об’ємом, хвилинним об’ємом, фракцiєю викиду (ФВ), товщиною стiнки мiокарда лiвого шлуночка (ТСМЛШ) або 2 Н/D, розмiром аорти i лiвого передсердя. ММЛШ розраховували за формулою R. Dereveux et al.:
1,04 • [(TCMШПд + ТЗСМЛШд + КДР) • 3] – – [КДР] • 3 – 13,6.
Обчислення iндексу товщини стiнки мiокарда ЛШ (IТСМЛШ) є чутливiшим параметром, що характеризує геометричний тип ремоделювання мiокарда ЛШ (2Н/D), або IТСМЛШ = (ТЗСМЛШд + ТСМШПд)/КДР.
Потiм розраховували iндекс маси мiокарда лiвого шлуночка щодо росту пацiєнтiв: IММЛШ (г/м) = ММЛШ/З, де З — зрiст пацiєнта в метрах.
Проаналiзували товщину комплексу інтима-медіа, частоту її збільшення або нерiвномiрностi, а також наявнiсть атеросклеротичних бляшок у дослiджених судинах, у тому числі з розвитком –стенозу.
Електрокардiографiчне дослiдження було виконано у всiх пацiєнтiв. Гiпертрофiя мiокарда ЛШ виявлена втричі частiше у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП.
Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Microsoft Exсеl 2003. Вiрогiднiсть розбіжностей визначали за t-критерiєм Стьюдента та за допомогою точного методу Фiшера (F). Статистичнi показники подано в таблицях так: середнє арифметичне — похибка середнього арифметичного, n — обсяг групи, що аналiзують. Рiзницю мiж показниками вважали статистично значущою, якщо р < 0,05.

Результати 

Розроблено комплекс дiєтичних рекомендацiй для пацiєнтiв, які хворiють на ЦД 2-го типу з НАЖХП. За основу брали склад КПГ у продуктах харчування, що були запропонованi Американською асоцiацiєю харчування [67]. Ураховували етнiчнi особливості й оцiнювали також вмiст КПГ лише тих продуктiв, що споживають саме мешканцi України, беручи до уваги типові методи кулiнарної обробки. 
Оцiнка рiвня адипонектину та гемодинамiчних показникiв проведена до початку та через 6 мiсяцiв дотримання пацiєнтами запропонованих схем харчування. При цьому залишалися незмiнними стандартнi схеми лiкування.
У табл. 1 наведено дані щодо терапевтичного ефекту нутрiєнтної терапiї на тлі стандартного лiкування стосовно адипонектину та гемодинамiчних характеристик у хворих на ЦД 2-го типу з НАЖХП. Так, на тлі використання нутрiєнтної терапiї отримано значуще пiдвищення рiвня адипонектину в циркуляцiї в пацiєнтiв, якi перебували пiд наглядом, що засвiдчує необхiднiсть i перспективнiсть нутрiєнтної корекцiї.
Данi, що подані в табл. 1, свiдчать про високовірогідний ефект лiкувального комплексу за нормалiзацiєю морфофункцiональних характеристик ЛШ, що проявилося в зменшеннi систолічного АТ (САТ) на 23,1 % (р < 0,001), діастолічного (ДАТ) — на 16,5 % (р < 0,001), КСР — на 10,1 % (р < 0,01), КДР — на 6,5 % (р < 0,05), товщини задньої стінки (ТЗС) — на 6,4 % (р < 0,001), ТМШП — на 13,4 % (р < 0,001), КДО — на 13,9 % (р < 0,05), КСО — на 22,7 % (р < 0,05), ММЛШ — на 16,8 % (р < 0,001) й пiдвищення ФВ на 8 % (р > 0,05).
При ранжируванні гемодинамiчних ефектiв нутрiєнтної корекцiї на фонi стандартної терапiї за допомогою значення F-критерiю встановлено (рис. 1) три кластери ефекту. Дуже високий ефект (перший кластер) вiдзначається щодо нормалiзацiї ДАТ (F = 101,1), САТ (F = 79,9) i ТМШП (F = 38,9). 
Помiрна дiя комплексної терапiї встановлена щодо ММЛШ (F = 16,3), IММЛШ (F = 15,5) i ТЗСЛШ (F = 12,1), бiльш слабкий ефект відзначається стосовно нормалiзацiї КСД (F = 7,4), КСО (F = 6,0), КДО (F = 5,1), КДР (F = 5,5) і ФВ (F = 5,0).
Таким чином, найбiльший ефект комплексного лiкування з включенням нутрiєнтної терапiї встановлено стосовно нормалiзацiї АТ. Потiм відзначено його вплив на ММЛШ, згодом — на нормалiзацiю розмiрiв порожнин ЛШ, і дуже низький ефект спостерігався щодо нормалiзацiї систолiчної функцiї ЛШ (ФВ).
Використання середньоарифметичного значення F-критерiю дозволяє надати комплексну оцiнку впливу лiкування на окремi системи органiзму. Високий лiкувальний ефект (перший ранг) вiдмiчено стосовно нормалiзацiї АТ, потім — нормалiзацiї гiпертрофiї мiокарда ЛШ (другий ранг) і розмiрiв порожнин ЛШ (третiй ранг).
На наступному етапi аналiзувався вплив комплексної терапiї на динамiку ехокардiографiчних показникiв у пацiєнтiв iз ЦД 2-го типу та НАЖХП (табл. 2).
Як подано в табл. 2, пiд впливом лiкування в пацiєнтiв iз ЦД 2-го типу та НАЖХП вiдбулося вірогідне (p < 0,01) зменшення дiаметрiв аорти i ЛП, а також об’ємiв передсердь. 

Обговорення 

У хворих вірогідно (p < 0,01) знизився КСД при невірогідному зниженнi КДД. Основний показник систолiчної функцiї (ФВ) дещо збiльшився, проте невірогідно. Це можна пояснити тим, що в дослiдження були включенi пацiєнти зi збереженою ФВ, тому зазначений показник не мав суттєвих змiн при лiкуваннi. У той же час ступiнь i швидкiсть передньозаднього вкорочення волокон мiокарда, що також вiдображують стан скоротливої функцiї серця, у процесi лiкування вірогідно (p < 0,01) збiльшувалися. Установлено також вірогідне (p < 0,01) зниження відносної товщини стінок (ВТС) ЛШ, ТМШП i ТЗСЛШ за вiдсутностi рiзниць у змiнi IММЛШ. 
Аналiз динамiки показникiв дiастолiчної функцiї показав вірогідне (p < 0,01) збiльшення швидкостей раннього наповнення ЛШ як при спектральному, так i при тканинному допплерi, зниження швидкостей пiзнього наповнення ЛШ, а також зростання їх спiввiдношень (табл. 2). При цьому в пацiєнтiв, які перебували пiд наглядом, знизилися DT та IVRT (p < 0,001). Крiм того, вiдзначено вірогідне (p < 0,001) зниження iнтегрального показника дiастолiчної функцiї Е/е, що свідчить про зменшення вираженостi дiастолiчної дисфункцiї.
Аналiз показникiв структурно-функцiонального стану судин показав, що пiд впливом проведеної комплексної терапiї вiдбулося вірогідне (p < 0,001) зниження швидкостi пульсової хвилi (ШПХ) у соннiй артерiї та черевнiй аортi (ЧА), а також зростання ступеня ендотелiйзалежної вазодилатації (ЕЗВД) за вiдсутностi вірогідних змiн товщини інтима-медіа. Зазначенi змiни показникiв свiдчать про зниження ЕД (табл. 3).

Висновки

1. Стандартне лiкування хворих на цукровий дiабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печiнки з включенням нутрiєнтної корекцiї позитивно впливає на рiвень адипонектину в циркуляцiї.
2. Нутрiєнтна корекцiя є дуже важливою складовою комплексного лiкування хворих на цукровий дiабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печiнки, оскiльки призводить до значущих позитивних гемодинамiчних змiн, ехокардiографiчних характеристик та структурно-функцiонального стану судин.
3. Нутрiєнтна корекцiя потребує широкого впровадження в лiкувальну практику хворих на цукровий дiабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печiнки у зв’язку з комплексним позитивним впливом на фактори кардiоваскулярного ризику.
 
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. International Diabetes Federation (IDF). Diabetes Atlas. — 7th ed. — Vancouver, Canada, 2015.
2. Маньковский Б.Н. Распространенность невыявленного сахарного диабета 2 типа и предиабета в Украине: результаты эпидемиологического исследования «Диапазон» / Б.Н. Маньковский // Дiабет. Ожирiння. Метаболiчний синдром. — 2014. — № 5. — С. 70-75.
3. Левит Ш. Сахарный диабет 2-го типа: время изменить концепцию / Ш. Левит, Ю.И. Филиппов, А.С. Горелышев // Сахарный диабет. — 2013. — № 1. — С. 91-102.
4. DeFronzo R.A. Insulin resistance, lipotoxity, type 2 diabetes and atherosclerosis: the missing links. The Claude Bernard Lecture 2009 / R.A. DeFronzo // Diabetologia. — 2010. — Vol. 53. — P. 1270-1287.
5. Однонуклеотидний полiморфiзм гена адипонектину (+276Т) та експресiя складових iнсулiнорезистентного стану у хворих на цукровий дiабет 2 типу [Текст] / Ю.I. Караченцев, М.Ю. Горшунська, Н.О. Кравчун [та iн.] // Пробл. ендокрин. патологiї. — 2013. — № 2. — С. 7-17.
6. ESC guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD / L. Rydén, P.J. Grant, S.D. Anker [et al.] // Russ J. Cardiol. — 2014. — Vol. 3, № 107. — P. 7-61.
7. Histopathology of pediatric nonalcoholic fatty liver disea–se / J.B. Schwimmer, C. Behling, R. Newbury [et al.] // Hepatolo–gy. — 2005. — Vol. 42, № 3. — P. 641-649.
8. Nonalcoholic steatohepatitis and nonalcoholic Fatty liver disease in young women with polycystic ovary syndrome / T.L. Setji, N.D. Holland, L.L. Sanders [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2006. — Vol. 91, № 5. — P. 1741-1747.
9. Панькiв В.I. Iнсулiнорезистентнiсть як ключовий патофiзiологiчний механiзм розвитку метаболiчного синдрому / В.I. Панькiв // Практ. ангiологiя. — 2012. — № 5/6. — С. 24-28.
10. Михальчук Л.М., Єфімов А.С. Неалкогольна жирова хвороба печiнки // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2010. — № 2(26). — С. 71-82.
11. Боднар П.М. Неалкогольна жирова хвороба печiнки у хворих на цукровий дiабет типу 2: патогенез, дiагностика та лiкування (лекцiя) / П.М. Боднар, Г.П. Михальчишин, Н.М. Кобиляк // Ендокринологiя. — 2012. — Т. 17, № 1. — С. 94-101.
12. Coronary revascularization in patients with type 2 diabetes and results of the BARI 2D trial / B.E. Sobel // Coron Artery Dis. — 2010. — Vol. 21, № 3. — P. 189-198.
13. Kadowaki T. Adiponectin and adiponectin receptors / T. Kadowaki, T. Yamauchi // Endocr. Rev. — 2005. — Vol. 26, № 3. — P. 439-451.
14. Adiponectin suppresses gluconeogenic gene expression in mouse hepatocytes independent of LKB1-AMPK signaling / R.S. Ahima, R.A. Miller, Q. Chu [et al.] // J. Clin. Invest. — 2011. — Vol. 121, № 6. — P. 2518-2528.
15. Горшунська М.Ю. Загальний та високої молекулярної ваги адипонектин у хворих на цукровий дiабет 2 типу за урахуванням статi, глiкемiчного контролю та ступеня iнсулiнорезистентностi (огляд лiтератури та власнi данi) [Текст] / М.Ю. Горшунська // Проблеми ендокринної патологiї. — 2012. — № 2. — С. 91-107.
16. Serum insulin-like growth factor I (IGF-I), IGF-bin–ding proteins 2 and 3, and the risk for development of malignancies in adults with growth hormone (GH) deficiency treated with GH: data from KIMS (Pfizer International Metabolic Database) / V. Popovic, A.F. Mattsson, R.C. Gaillard [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2010. — Vol. 95, № 9. — P. 4449-4454.
17. Dyck D.J. The role of adipokines as regulators of skeletal muscle fatty acid metabolism and insulin sensitivity / D.J. Dyck, G.J. Heigenhauser, C.R. Bruce // Acta Physiol. (Oxf.). — 2006. — Vol. 186, № 1. — P. 5-16.
18. Шварц В.Я Адипонектин: патофизиологические аспекты / В.Я. Шварц // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. — 2009. — № 3. — С. 34-38.
19. Protective effect of epicardial adiponectin release on atrial fibrillation following cardiac surgery / A. Kourliouros, K. Karastergiou, P. Gukop, M.T. Hosseini [et al.] // Oxford Journals Medicine & Health Interactive CardioVasc Thoracic Surgery. — 2009. — Vol. 9, № 2. — P. 87.
20. Catalysis of decarboxylation by a preorganized heterogeneous microenvironment: crystal structures of abzyme 21D8 / K. Hotta, H. Lange, D.J. Tantillo [et al.] // J. Mol. Biol. — 2000. — Vol. 302, № 5. — P. 1213-1225.
21. Yamauchi J. Neurotrophin 3 activation of TrkC induces Schwann cell migration through the c-Jun N-terminal kinase pathway / J. Yamauchi, J.R. Chan, E.M. Shooter // Proc. Natl Acad. Sci. USA. — 2003. — Vol. 100, № 24. — P. 14421-1446.
22. Obesity, adiponectin and vascular inflammatory disease / N. Ouchi, S. Kihara, T. Funahashi [et al.] // Curr. Opin Lipidol. — 2003. — Vol. 14, № 6. — P. 561-566.
23. Adiponectin-induced antiangiogenesis and antitumor activity involve caspase-mediated endothelial cell apoptosis / E. Bråkenhielm, N. Veitonmäki, R. Cao [et al.] // Proc. Natl Acad. Sci. USA. — 2004. — Vol. 101, № 8. — P. 2476-2481.
24. The circadian clock machinery controls adiponectin expression / M. Barnea, N. Chapnik, Y. Genzer [et al.] // Mol. Cell Endocrinol. — 2015. — Vol. 399. — P. 284-287.
25. Construction of cTnC-linker-TnI (P) Genes, Expression of Fusion Protein and Preparation of Lyophilized Protein / X. Song, X. Liu, L. Cai [et al.] // Sheng Wu Yi Xue Gong Cheng Xue Za Zhi. — 2015. — Vol. 32, № 6. — P. 1267-1272.
26. Identification of Volatile Chemical Constituents from Hui Formula "Ha Hei Lili" by GC-MS / X.Q. Ma, M. Wang, X.X. Xu [et al.] // Zhong Yao Cai. — 2015. — Vol. 38, № 10. — P. 2176-2179.
27. Ghoshal K. Adiponectin: Probe of the molecular paradigm associating diabetes and obesity / K. Ghoshal, M. Bhattacharyya // World J. Diabetes. — 2015. — Vol. 6, № 1. — P. 151-166.
28. Adiponectin levels in women with polycystic ovary syndrome / F.Jr. Orio, S. Palomba, T. Cascella [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2003. — Vol. 88, № 6. — P. 2619-2623.
29. Evaluation of metabolic risk markers in polycystic ovary syndrome (PCOS). Adiponectin, ghrelin, leptin and body composition in hirsute PCOS patients and controls / D. Glintborg, M. Andersen, C. Hagen [et al.] // Eur. J. Endocrinol. — 2006. — Vol. 155, № 2. — P. 337-345.
30. Evaluation of two fully automated novel enzyme-linked immunosorbent assays for the determination of human adiponectin in serum / L. Risch, G. Hoefle, C. Saely [et al.] // Clin. Chim. Acta. — 2006. — Vol. 373, № 1–2. — P. 121-126.
31. Within-individual stability of obesity-related biomarkers among women / R.C. Kaplan, G.Y. Ho, X. Xue [et al.] // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. — 2007. — Vol. 16, № 6. — P. 1291-1293.
32. Evidence for altered adipocyte function in polycystic ovary syndrome / E. Carmina, F. Orio, S. Palomba [et al.] // Eur. J. Endocrinol. — 2005. — Vol. 152, № 3. — P. 389-394.
33. Hill M.J. Adipokines and the clinical laboratory: what to measure, when and how? / M.J. Hill, S. Kumar, P.G. McTernan // J. Clin. Pathol. — 2009. — Vol. 62, № 3. — P. 206-211.
34. Berg A.H. ACRP30/adiponectin: an adipokine regulating glucose and lipid metabolism / A.H. Berg, T.P. Combs, P.E. Scherer // Trends Endocrinol Metab. — 2002. — Vol. 13, № 2. — Р. 84-89.
35. Vega G.L. Metabolic risk susceptibility in men is partially related to adiponectin/leptin ratio / G.L. Vega, S.M. Grundy // J. Obes. — 2013. — Vol. 10. — P. 49-67.
36. Горшков И.П. Роль адипокинов в патогенезе сахарного диабета 2 типа и метаболического синдрома (обзор) / И.П. Горшков, В.И. Золоедов // Вестник новых медицинских технологий. — 2010. — Т. 17, № 1. — С. 132-134.
37. TNF-alpha inhibits insulin action in liver and adipose tissue: A model of metabolic syndrome / S.S. Solomon, O. Odunusi, D. Carrigan [et al.] // Horm. Metab. Res. — 2010. — Vol. 42, № 2. — P. 115-121.
38. Insulin resistance induced by tumor necrosis factor-alpha in myocytes and brown adipocytes / M. Lorenzo, S. Fernández-Veledo, R. Vila-Bedmar [et al.] // J. Anim. Sci. — 2008. — Vol. 86, № 14. — P. 94-104.
39. Bremer A.A. Adipose tissue dysfunction in nascent metabolic syndrome / A.A. Bremer, I. Jialal // J. Obes. — 2013. — Vol. 9. — P. 31-39.
40. Insights into the role of macrophage migration inhibitory factor in obesity and insulin resistance / O.M. Finucane, C.M. Reynolds, F.C. McGillicuddy [et al.] // Proc. Nutr. Soc. — 2012. — Vol. 71, № 4. — P. 622-633.
41. Anthocyanin increases adiponectin secretion and protects against diabetes-related endothelial dysfunction / Y. Liu, D. Li, Y. Zhang [et al.] // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2014. — Vol. 306, № 8. — P. 975-988.
42. Adiponectin receptor 1 (ADIPOR1) rs1342387 polymorphism and risk of cancer: a meta-analysis / L.X. Yu, N.N. Zhou, L.Y. Liu [et al.] // Asian. Pac. J. Cancer Prev. — 2014. — Vol. 15, № 18. — P. 15-20.
43. Pharmacological ceramide reduction alleviates alcohol-induced steatosis and hepatomegaly in adiponectin knockout mice / J.M. Correnti, E. Juskeviciute, A. Swarup [et al.] // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2014. — Vol. 306. — P. 959-973.
44. Полторак В.В. Адипонектин та цукровий дiабет 2-го типу (патогенетичнi аспекти як пiдґрунтя для оптимiзацiї антидiабетичної фармакотерапiї) / В.В. Полторак, М.Ю. Горшунська, Н.С. Красова // Мiжнародний ендокринологічний журнал. — 2014. — № 5. — С. 95-104.
45. Advanced Glycation End Products in Foods and a Practical Guide to Their Reduction in the Diet / J. Uribarri, S. Woodruff, S. Goodman [et al.] // J. Am. Diet Assoc. — 2010. — Vol. 110, № 6. — P. 911-916.
46. Brownlee M. Biochemistry and molecular cell biology of diabetic complications / M. Brownlee // Nature. — 2001. — Vol. 414. — P. 813-820.
47. Bohlender J.M. Advanced glycation end products and the kidney / J.M. Bohlender, S. Franke, G. Stein, G. Wolf // Am. J. Physiol. Renal. Physiol. — 2005. — Vol. 289. — P. 645-659.
48. O’Brien J. Nutritional and toxicological aspects of the Maillard browning reaction in foods / J.O’Brien, P.A. Morrissey // Crit. Rev. Food Sci Nutr. — 1989. — Vol. 28. — P. 211-248.
49. Ulrich P. Protein glycation, diabetes, and aging / P. Ulrich, A. Cerami // Recent Prog. Horm. Res. — 2001. — Vol. 56. — P. 1-21.
50. Eble A.S. Nonenzymatic glycosylation and glucose-dependent cross-linking of proteins / A.S. Eble, S.R. Thorpe, J.W. Baynes // J. Biol. Chem. — 1983. — Vol. 258. — P. 9406-9412. 
51. Vlassara H. The AGE-receptor in the pathogenesis of diabetic complications / H. Vlassara // Diabetes Metab. Rev. — 2001. — Vol. 17. — P. 436-443. 
52. Schmidt A.M. Activation of receptor for advanced glycation end products: A mechanism for chronic vascular dysfunction in diabetic vasculopathy and atherosclerosis / A.M. Schmidt, S.D. Yan, J.L. Wautier, D. Stern // Circ. Res. — 1999. — Vol. 84. — P. 489-497. 
53. Abordo E.A. Accumulation of alpha-oxoaldehydes during oxidative stress: A role in cytotoxicity / E.A. Abordo, H.S. Minhas, P.J. Thornalley // Biochem. Pharmacol. — 1999. — Vol. 58. — P. 641-648. 
54. The advanced glycation endproduct N-[carboxymethyl]-lysine, is a product of both lipid peroxidation and glycoxidation reactions / M.X. Fu, J.R. Requena, A.J. Jenkins [et al.] // J. Biol. Chem. — 1996. — Vol. 271. — P. 9982-9986. 
55. Advanced glycoxidation end products in commonly consumed foods / T. Goldberg, W. Cai, M. Peppa [et al.] // J. Am. Diet. Assoc. — 2004. — Vol. 104. — P. 1287-1291.
56. Dietary glycotoxins promote diabetic atherosclerosis in apolipoprotein E-deficient mice / R.Y. Lin, R.P. Choudhury, W. Cai [et al.] // Atherosclerosis. — 2003. — Vol. 168. — P. 213-220. 
57. Prevention of diabetic nephropathy in mice by a diet low in glycoxidation products / F. Zheng, C. He, W. Cai [et al.] // Diabetes Metab. Res. Rev. — 2002. — Vol. 18. — P. 224-237. 
58. Lowering of dietary advanced glycation endproducts (AGEs) reduces neointimal formation after arterial injury in genetically hypercholesterolemic mice / R.Y. Lin, E.D. Reis, A.T. Dore [et al.] // Atherosclerosis. — 2002. — Vol. 163. — P. 303-311. 
59. Fetal or neonatal low-glycotoxin environment prevents autoimmune diabetes in NOD mice / M. Peppa, C. He, M. Hattori [et al.] // Diabetes. — 2003. — Vol. 52. — P. 1441-1445. 
60. Improved insulin sensitivity is associated with restricted intake of dietary glycoxidation products in the db/db mouse / S.M. Hofmann, H.J. Dong, Z. Li [et al.] // Diabetes. — 2002. — Vol. 51. — P. 2082-2089. 
61. Insulin resistance and type 2 diabetes in high-fat-fed mice are linked to high glycotoxin intake / O. Sandu, K. Song, W. Cai [et al.] // Diabetes. — 2005. — Vol. 54. — P. 2314-2319. 
62. Adverse effects of dietary glycotoxins on wound hea–ling in genetically diabetic mice / M. Peppa, H. Brem, P. Ehrlich [et al.] // Diabetes. — 2003. — Vol. 52. — P. 2805-2813. 
63. Circulating glycotoxins and dietary advanced glycation end-products: Two links to inflammatory response oxidative stress, and aging / J. Uribarri, W. Cai, M. Peppa [et al.] // J. Gerontol. A Biol. Sci. Med. Sci. — 2007. — Vol. 62. — P. 427-433.
64. Vlassara H. Glycoxidation and diabetic complications: Modern lessons and a warning? / H. Vlassara, J. Uribarri // Rev. Endocrin. Metab. Disord. — 2004. — Vol. 5. — P. 181-188.
65. Advanced Glycation End Products in Foods and a Practical Guide to Their Reduction in the Diet / J. Uribarri, S. Woodruff, S. Goodman [et al.] // J. Am. Diet. Assoc. — 2010. — Vol. 110, № 6. — P. 1-27.
66. Kovalyova O. Left ventricular remodeling and tumor necrosis factor-alpha on hypertension / O. Kovalyova, O. Nyzhegorodtseva // Eur. J. Echocardiography. — 2002. — Vol. 3, Suppl. 1. — P. 15.
67. Дунаєва I.П. Нутрiєнтна корекцiя у хворих на цукровий дiабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печiнки / I.П. Дунаєва, О.Г. Дорош, Ю.I. Караченцев // Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal). — 2016. — № 6. — С. 41-53.

Similar articles

Адипонектин та цукровий діабет 2-го типу (патогенетичні аспекти як підґрунтя для оптимізації антидіабетичної фармакотерапії)
Authors: Полторак В.В. - ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»; Горшунська М.Ю. - Харківська медична академія післядипломної освіти; Красова Н.С. - ДУ «Інститут проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського НАМН України»
International journal of endocrinology 5 (61) 2014
Date: 2014.10.10
Categories: Endocrinology
Adiponectin gene single-nucleotide polymorphisms in patients with type 2 diabetes mellitus and nonalcoholic fatty liver disease
Authors: Yu. Karachentsev(1, 2), M. Gorshunska(2), T. Tyzhnenko(1), N. Krasova(1), I. Dunaeva(1), A. Gladkih(1), Zh. Leshchenko(1), A. Pochernyaev(1), T. Mishchenko(1), O. Plohotnichenko(1), L. Atramentova(1), N. Kravchun(1), V. Роltorak(1)
(1) — State Institution “V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine
(2) — Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine

International journal of endocrinology Том 13, №4, 2017
Date: 2017.07.17
Categories: Endocrinology
Sections: Specialist manual
The role of adipocytokines in the development of non-alcoholic fatty liver disease in patients with hypertension and obesity
Authors: Яринич Ю.М.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

International journal of endocrinology Том 14, №4, 2018
Date: 2018.08.23
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches
Authors: Кіхтяк О.П., Кафедра ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
International journal of endocrinology 4 (28) 2010
Date: 2010.08.08
Categories: Endocrinology

Back to issue