Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал Том 13, №1, 2017
Вернуться к номеру
Особливості фенотипування лімфоцитів у хворих з активованою рецидивуючою герпетичною інфекцією першого/другого типу та порушенням репродукції
Авторы: Шмига Т.В., Гаєвська В.Ю., Гаєвський В.Ю.
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Резюме
Метою дослідження був аналіз особливостей змін субпопуляції лімфоцитів за даними імунограми у хворих із рецидивуючою герпетичною інфекцією та репродуктивними порушеннями. Матеріали та методи. Вивчено особливості фенотипування лімфоцитів у 120 хворих з активованою рецидивуючою герпетичною інфекцією першого/другого типу (ВПГ 1/2), серед яких у 63 пацієнтів була діагностована безплідність. Результати. Виявлено збільшення рівня кілерних клітин: CD16+/56+ (NK-клітин) при помірно рецидивуючій інфекції (1–5 рецидивів протягом року) та CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів) при часто рецидивуючій інфекції (6 і більше рецидивів протягом року). Висновки. У безплідних хворих із рецидивуючою інфекцією ВПГ 1/2 спостерігався дефіцит клітин із супресорною активністю: CD4+CD25+CD127–-лімфоцитів (регуляторних Т-клітин) та CD3+/8+-лімфоцитів (Т-супресорів/кілерів).
Целью исследования был анализ особенностей изменений субпопуляции лимфоцитов по данным иммунограммы у больных с рецидивирующей герпетической инфекцией и репродуктивными нарушениями. Материалы и методы. Изучены особенности фенотипирования лимфоцитов у 120 больных с активированной рецидивирующей герпетической инфекцией первого/второго типа (ВПГ 1/2), среди которых у 63 пациентов было диагностировано бесплодие. Результаты. Выявлено увеличение уровня киллерных клеток: CD16+/56+ (NK-клеток) при умеренно рецидивирующей инфекции (1–5 рецидивов в течение года) и CD3+/8+ (Т-супрессоров/киллеров) при часто рецидивирующей инфекции (6 и более эпизодов в течение года). Выводы. У бесплодных больных с рецидивирующей инфекцией ВПГ 1/2 наблюдался дефицит клеток с супрессорной активностью: CD4+CD25+CD127–-лимфоцитов (регуляторных Т-клеток) и CD3+/8+-лимфоцитов (Т-супрессоров/киллеров).
The aim of the study was an analysis of the features of changes in lymphocyte subpopulation according to the data of immunography in patients with a recrudescent herpetic infection and reproductive violations. Materials and methods. The peculiarities of lymphocyte phenotyping were studied in 120 patients with activated recurrent herpetic infection of the first/second type (herpes simplex virus (HSV) 1/2), among whom 63 patients were diagnosed with infertility. Results. An increase in the level of killer cells was detected: CD16+/56+ (NK-cells) — in moderately recurrent infection (1–5 relapses within one year) and CD3+/8+ (T-suppressor/killer cells) — in frequently recurrent infection (6 or more episodes during the year). Conclusions. In infertile patients with recurrent HSV 1/2 infection, there has been observed a deficit of cells with suppressive activity: CD4+CD25+CD127– (regulatory T-cells) lymphocytes and CD3+/8+ (T-suppressor/killer cells) lymphocytes.
Ключевые слова
простий герпес; рецидив; безплідність
простой герпес; рецидив; бесплодие
herpes simplex; relapse; infertility
Вступ
При інфікуванні організму вірусом простого герпесу (ВПГ) захисну роль відіграють різноманітні специфічні та неспецифічні гуморальні й клітинні фактори імунітету, пов’язані з кооперацією віруснейтралізуючих антитіл, макрофагів, інтерферону, лейкоцитів та лімфоцитів [6]. Лімфоцити — головні клітини імунної системи, що координують і здійснюють імунну відповідь внаслідок продукування запальних цитокінів, відповідають за формування специфічного імунітету, здійснюють функцію імунного нагляду в організмі, забезпечують захист від усього чужорідного, зберігаючи генетичну сталість внутрішнього середовища [7, 17, 20, 21].
Рецидивуюча герпетична інфекція, особливо з маніфестацією на шкірі та слизових оболонках, є одним з найбільш поширених видів герпетичної інфекції, спричиненої вірусом простого герпесу першого та другого типів (ВПГ 1/2) [2, 4]. Більш тяжкі форми пов’язані з ураженням очей, геніталій, внутрішніх органів і центральної нервової системи [8, 13].
Існує все більше доказів того, що вірусні інфекції відіграють певну роль у патогенезі жіночої і чоловічої безплідності [14]. Численні дані клінічних спостережень свідчать про те, що хронічна герпетична інфекція є одним із факторів зниження репродуктивних можливостей як жіночого, так і чоловічого організму фертильного віку [9]. Простий герпес 1-го типу виявлений у 29 % обстежених жінок з безплідністю, а 2-го — у 34 %. У патологічний процес втягується передміхурова залоза та яєчки в чоловіків, маткові труби в жінок, що може спричинити безплідність [14].
У наш час недостатньо вивчені імунологічні механізми реактивації герпетичної інфекції, що лежать в основі рецидивування захворювання [1]. Використання в клінічній практиці методів оцінки імунного статусу хворих з різноманітними проявами герпетичної патології виявило в них імунологічні порушення, що відіграють суттєву роль у персистенції вірусу та патогенезі рецидивуючого простого герпесу. Відомо, що при порушеннях імунного статусу герпетична інфекція набуває більш тяжкого перебігу з частими та тривалими рецидивами, що пов’язано з недостатністю імунітету або з надмірною імунною реакцією [16, 22].
Відсутність повної елімінації вірусу простого герпесу з організму сприяє серйозним порушенням імунітету, результатом яких при рецидивуючій формі активованої герпетичної інфекції є зміни функціональної активності та загальної кількості лімфоцитів, зміни в системі інтерферону, макрофагально-клітинній ланці [5, 12, 15, 18].
Глибокий аналіз стану клітинного імунітету у хворих на рецидивуючий герпес дозволив зробити висновок про неповноцінність цієї ланки імунітету у період як рецидиву, так і ремісії [19]. Це є віддзеркаленням вторинного імунного дефіциту. Отже, при рецидивуючому герпесі в першу чергу страждає клітинний імунітет. Проте чи впливає глибина порушень у клітинному імунітеті хворих на частоту рецидивів ВПГ 1/2, поки остаточно не з’ясовано.
Патогенетичні аспекти безплідності, зумовлені імунологічними факторами, все ще не до кінця виявлені. Тому метою нашого дослідження був аналіз особливостей змін субпопуляції лімфоцитів за даними імунограми у хворих з рецидивуючою інфекцію ВПГ 1/2 та репродуктивними порушеннями.
Отримані результати досліджень допоможуть розкрити взаємозв’язок між рецидивуючою герпетичною інфекцією та імунними порушеннями у хворих за умов безплідності, частково визначити причини, що її зумовлюють.
Матеріали та методи
Проведено проспективне дослідження 120 хворих віком до 35 років і понад 50 років, з верифікованим діагнозом «рецидивуючий простий герпес» та наявністю рецидиву герпетичної інфекції протягом останнього місяця. Верифікація діагнозу здійснювалася на підставі клінічної картини рецидивуючої герпетичної інфекції, даних анамнезу, лабораторних критеріїв (полімеразна ланцюгова реакція: визначали кількість фрагментів ДНК ВПГ 1/2 у крові; серологічна діагностика: виявляли антитіла IgM–ВПГ1/2 та IgG ВПГ1/2 у сироватці крові). Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Критеріями включення в конт–рольну групу були: відсутність симптомів і маніфестації герпетичної інфекції протягом принаймні останнього року; відсутність гострих інфекцій протягом принаймні одного місяця до моменту взяття крові; відсутність хронічних запальних і автоімунних захворювань. Додатково у даної групи осіб контролювався рівень IgM ВПГ 1/2 та IgG ВПГ 1/2 у сироватці крові для виключення прихованого безсимптомного перебігу хронічної герпетичної інфекції.
Хворі були розподілені на дві групи: за частотою рецидивів (83 хворі з помірно рецидивуючою інфекцію ВПГ 1/2 і 37 хворих з часто рецидивуючою інфекцію ВПГ 1/2) та репродуктивною здатністю (63 плідних і 57 безплідних).
Фенотипування лімфоцитів проводили із застосуванням методу проточної цитофлюориметрії. Для дослідження використовували антитіла СD3-FITC/CD22-PE, СD3-FITC/CD4-PE,
СD3-FITC/CD8-PE, СD3-FITC/CD (16+56)-PE, CD4-FITC (Becton Dickinson Immunocytometry Systems), CD25-PE (Dako Cytomation), CD25-PC5, CD127-PE (Beckman Coulter); розчини для лізису еритроцитів, фіксації лейкоцитів (Becton Dickinson Immunocytometry Systems); для фіксації і забарвлення клітин (eBioscience). Забарвлення клітин антитілами до поверхневих і внутрішньоклітинних антигенів проводили відповідно до протоколів виробників. Аналіз зв’язування антитіл з клітинами виконували на проточному цитофлюориметрі FACS Calibur (Becton Dickinson, США) з використанням програмного забезпечення Cell Quest (Becton Dickinson Immunocytometry Systems). Лімфоцити виділяли за параметрами прямого і бокового світлорозсіювання. Активовані ефекторні Т-лімфоцити типували як регуляторні Т-лімфоцити — CD4+CD25brig+CD 127neg [11] відповідно до міжнародних рекомендацій.
Імунологічні показники оцінювали за абсолютною і відносною їх кількістю у венозній крові хворих.
Статистична обробка отриманих результатів досліджень проводилась з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики за допомогою пакета статистичних програм Excel 2002 та Statistika for Windows (Statsoft Ins, США) [10]. Рівень вірогідності визначали за критерієм Стьюдента [3].
Результати
Проведений аналіз результатів фенотипування лімфоцитів у хворих із різною частотою рецидивів інфекції ВПГ 1/2 показав збільшення рівня кілерних клітин — CD16+/56+ (NK-клітин) у відносних (26,3 ± 2,32 %; Р < 0,05) та особливо в абсолютних значеннях (0,52 ± 0,09 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою при помірно рецидивуючій інфекції (1–5 рецидивів протягом року) даного вірусу (табл. 1).
Зростання пулу інших кілерних клітин — CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів) у відносних (32,8 ± 2,73 %; Р < 0,01) і абсолютних значеннях (0,59 ± 0,09 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою спостерігалось у хворих із частими рецидивами інфекції ВПГ 1/2 (6 і більше рецидивів протягом року) даного вірусу. Порівняння рівня CD3+/8+ клітин у хворих із помірним і частим рецидивуванням ВПГ 1/2 також виявило вірогідне збільшення кількості цих клітин у хворих із частими рецидивами цієї інфекції.
Обговорення
Аналіз субпопуляційного складу лімфоцитів плідних і безплідних хворих з рецидивуючою інфекцією ВПГ 1/2 показав (табл. 2), що рівень CD16+/56+ (NK-клітин) був підвищений у відносних (25,8 ± 2,75 %; Р < 0,05), а найбільше — в абсолютних значеннях (0,50 ± 0,08 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою у плідних хворих. У безплідних хворих була вірогідно збільшена кількість CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів) у відносних (29,8 ± 2,19 %; Р < 0,05) і абсолютних значеннях (0,64 ± 0,09 г/л; Р < 0,01) порівняно з контрольною групою і з плідними хворими (Р < 0,05). Перебіг рецидивуючої інфекції ВПГ 1/2 супроводжувався незначним збільшенням відносних значень Т-хелперів/індукторів (CD3+/4+) до рівня 31,5 ± 2,56 % (Р < 0,05) у безплідних хворих порівняно з плідними.
Отримані дані можуть свідчити про дисфункцію імунної системи у безплідних хворих, на існування якої при рецидивах герпетичної інфекції і вказують ряд авторів [1, 16, 22].
У хворих із безплідністю спостерігалось зменшення абсолютної кількості регуляторних Т-клітин — CD4+CD25+CD127–-лімфоцитів (0,02 ± 0,010 г/л; Р < 0,05) порівняно з контрольною групою. Рівень цих клітин був також вірогідно нижчим у безплідних хворих порівняно з плідними (Р < 0,05). Зниження рівня CD4+CD25+CD127–-лімфоцитів у безплідних хворих вказує на послаблення супресорної активності цих клітин та можливу участь у формуванні безплідності.
Висновки
Рецидивуюча інфекція ВПГ 1/2 супроводжується збільшенням рівня кілерних клітин: помірно рецидивуюча (1–5 рецидивів протягом року) — CD16+/56+ (NK-клітин), часто рецидивуюча (6 і більше рецидивів протягом року) — CD3+/8+ (Т-супресорів/кілерів).
У безплідних хворих із рецидивуючою інфекцією ВПГ 1/2 спостерігається дефіцит клітин із супресорною активністю: CD4+CD25+CD127–-лімфоцитів (регуляторних Т-клітин) та CD3+/8+-лімфоцитів (Т-супресорів/кілерів).
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Амбалов Ю.М. Способ моделирования рецидивов заболевания у больных простым герпесом и его патогенетическое обоснование / Ю.М. Амбалов, О.А. Рязанова, А.П. Коваленко // Цитокины и воспаление. — 2012. — Т. 11, № 3. — С. 52-53.
2. Бондарев Л.С. Герпесвирусные инфекции — современный взгляд на проблему / Л.С. Бондарев, А.А. Заплотная, Ю.П. Сотник // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2006. — Т. 7, № 3. — С. 473-478.
3. Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц. — М.: Практика, 1998. — 459 с.
4. Дранник Г.Н. Инфекции, вызываемые вирусами простого герпеса / Г.Н. Дранник, Е.В. Свидро // Здоров’я України. — 2007. — № 2. — С. 24-25.
5. Железнякова Г.Ф. Регуляторные Т-лимфоциты в иммунном ответе на инфекцию / Г.Ф. Железнякова // Журнал инфектологии. — 2011. — Т. 3, № 1. — С. 6-12.
6. Злотникова М.В. Механизмы естественного и адаптивного иммунитета при инфекциях, вызванных вирусами простого герпеса 1 и 2 типа / М.В. Злотникова // Проблемы здоровья и экологии. — 2014. — № 1. — С. 7-14.
7. Зміни показників клітинного імунітету у хворих на герпетичну інфекцію / [К.Л. Сервецький, Т.В. Чабан, А.Г. Олійник, О.Є. Нікітіна]. — Матеріали VIІІ з’їзду інфекціоністів України. — Вінниця, 2010. — 107 с.
8. Марданлы С.Г. Герпетическая инфекция (простой герпес) / С.Г. Марданлы, Г.И. Кирпичникова, В.А. Неверов. — 2-е изд., испр. и доп. — Электрогорск: ЗАО «ЭКОлаб», 2010. — 56 с.
9. Науменко В.А. Герпесвирусы и мужское бесплодие: есть ли связь? / В.А. Науменко, А.А. Кущ // Вопросы вирусологии. — 2013. — № 58(3). — С. 4-9.
10. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных програм Statistica / О.Ю. Реброва. — M.: Медиасфера, 2002. — 312 с.
11. Селютин А.В. Методы определения содержания Т-регуляторных клеток в периферической крови / А.В. Селютин, С.А. Сельков // Terra medica. — 2008. — № 4. — С. 19-21.
12. Фрейдлин И.С. Иммунная система и противовирусный иммунитет: вопросы общей вирусологии / И.С. Фрейдлин. — СПб.: СПбГМА им. И.И. Мечникова, 2007. — С. 65-29.
13. Черкасова В.С. Герпетична інфекція: клініко-імунологічні та психосоматичні особливості / В.С. Черкасова // Український медичний альманах. — 2011. — Т. 14, № 1. — С. 221-223.
14. Asymptomatic seminal infection of herpes simplex virus: impact on male infertility / S.H. Monavari, M.S. Vaziri, M. Khalili [et al.] // J. Biomed. Res. — 2013. — Vol. 27(1). — Р. 56-61.
15. Forbes L.R. CD16 deficiency discovered in a cohort of patients with severe herpesviral infections using a new diagnostic test / L.R. Forbes, M. Paessler, J.S. Orange // J. Allergy Clin. Immunol. — 2009. — Vol. 123(2 Suppl.). — Р. S67.
16. Grinde B. Herpesviruses: latency and reactivation — viral strategies and host response / B. Grinde // J. Oral. Microbiol. — 2013. — Vol. 5. — Р. 4-10.
17. Human CD4+CD25(high)CD127 (low/neg) regulatory T cells / H. Su, M.S. Longhi, P. Wang [et al.] // Methods Mol. Biol. — 2012. — Vol. 806. — Р. 287-299.
18. Immune evasion by herpes simplex virus / A.R. Retamal-Díaz, P.A. Suazo, I. Garrido [et al.] // Rev. Chil. Infectol. — 2015. — Vol. 32(1). — Р. 58-71.
19. Inflammation and reactivation of latent herpesviruses in older adults / J.M. Bennett, R. Glaser, W.B. Malarkey [et al.] // Brain. Behav. Immun. — 2012. — Vol. 26(5). — Р. 739-746.
20. Natural killer cells as novel helpers in anti-herpes simplex virus immune response / S. Nandakumar, S.N. Woolard, D. Yuan [et al.] // J. Virol. — 2008. — Vol. 82(21). — Р. 10820-10831.
21. Ralainirina N. Control of NK cell functions by CD4+CD25+ regulatory T cells / N. Ralainirina, A. Poli, T. Michel // J. Leukoc. Biol. — 2007. — Vol. 81, № 1. — P. 144-153.
22. Roizman B. Herpes Simplex Viruses / B. Roizman, D.M. Knipe, R.J. Whitley // Fields Virology. — 5th ed. / Ed. by D. Knipe, P. Howley. — Philadelphia: Lippincott, Williams and Wilkins, 2007. — P. 2502-2601.