Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Кардіопротективна життєва поведінка як базовий компонент персоніфікованої профілактики неінфекційних соматичних захворювань

Авторы: Сіделковський О.Л., Макареня В.В., Овсянніков О.А.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ

Разделы: Школа Аксимед

Версия для печати

Мета: сформулювати дефініцію терміна «кардіопротективний спосіб життя» та провести апробацію технології виявлення кардіоваскулярного ризику з наступним алгоритмом його немедикаментозної корекції в умовах амбулаторного прийому пацієнтів із соматичною патологією.

Досягнення амбітної стратегічної мети ВООЗ ― зменшення до 2025 року кардіоваскулярної смертності до 25 % ― базується на концепції раннього виявлення факторів ризику з наступним консультуванням пацієнтів щодо необхідності дотримання засад здоров’язберігаючої життєвої поведінки, що реалізується у форматі кардіопротективного способу життя (КПСЖ).

Згідно з нашим тлумаченням, КПСЖ ― це компетентно інформований та мотиваційно детермінований стиль індивідуальної здоров’язберігаючої життєвої поведінки, що формується на науковій парадигмі усунення модифікованих факторів ризику (МФР) власними зусиллями пацієнта і спрямований на підвищення адаптаційних можливостей організму немедикаментозними засобами.

Використання лікарем терміна «КПСЖ» більш доцільне, ніж абстрактного поняття «здоровий спосіб життя». Адже при спілкуванні с пацієнтом інформація стосовно наявних у нього факторів кардіоваскулярного ризику вже створює емоційно-мотиваційний стимул до бажання підвищити якість та тривалість життя немедикаментозними засобами.

Технологія виявлення та оцінювання МФР передбачає вимірювання антропометричних показників, артеріального тиску та ЧСС у стані спокою, визначення показників ліпідного метаболізму та цукру крові, самооцінку стану здоров’я та наявність шкідливих звичок. Кількісна (бальна) оцінка кожного показника передбачала його диференціацію: 0 ― норма, а від 1 до 4 одиниць ― дуже погано. Інтерпретація суми балів за її збільшенням здійснюється у такому порядку: низький ризик, незначно підвищений, підвищений, значно підвищений, загрозливо підвищений.

Отримана інформація дозволяє лікарю аргументовано пропонувати пацієнту індивідуальну оздоровчо-профілактичну програму використання немедикаментозних засобів.

Таким чином, використання в амбулаторних умовах експрес-технології виявлення та оцінювання факторів ризику є важливою складовою персоніфікованої немедикаментозної профілактики неінфекційної соматичної патології.