Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Kidneys" Том 6, №2, 2017

Back to issue

The correlation between renal functional reserve and serum uric acid and quality of life in chronic kidney disease stage I–III

Authors: Савицька Л.М.
КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна

Categories: Nephrology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Визначення функціонального ниркового резерву дає клініцисту додаткову інформацію про перебіг захворювання, дозволяє раніше виявити порушення, відповідно, провести їх корекцію і вплинути на подальший перебіг захворювання та його прогноз. Мета дослідження: оцінити стан функціонального ниркового резерву в пацієнтів із хронічною хворобою нирок І–ІІІ стадії та виявити його взаємозв’язок із рівнем сечової кислоти в сироватці крові та якістю життя пацієнтів. Матеріали та методи. У 22 пацієнтів із хронічною хворобою нирок було проведено обстеження для визначення стану функціонального ниркового резерву за методикою А.І. Гоженка, адаптованою до амбулаторних умов, із виявленням рівнів сечової кислоти в сироватці крові до та після водно-сольового навантаження 0,5% розчином натрію хлориду з розрахунку 0,5 % від маси тіла. Якість життя визначалася за опитувальником SF-36. Результати. Функціональний нирковий резерв був збережений у 19 пацієнтів (87 %) і становив у середньому 115 ± 54 %, знижений — у 2 пацієнтів (9 %) і становив у середньому 5,7 ± 2,1 %, відсутній — в 1 пацієнта (4 %) і становив –41 %. Рівень функціонального ниркового резерву корелював із рівнем сечової кислоти в сироватці крові, визначеним через годину після проведення водно-сольового навантаження (p = 0,60, p-level 0,018), а також із середнім значенням сечової кислоти, визначеним за 4 роки (p = 0,74, p-level 0,0015). Виявлено також взаємозв’язок між станом функціонального ниркового резерву і такими показниками якості життя, як фізичне функціонування (p = 0,60, p-level 0,03), життєва активність (p = 0,68, p-level 0,01), психічне здоров’я (p = 0,58, p-level 0,04). Висновки. При отриманні високих значень функціонального ниркового резерву в пацієнта варто простежити в динаміці за показниками його сечової кислоти.

Актуальность. Определение функционального почечного резерва дает клиницисту дополнительную информацию о течении заболевания, позволяет раньше выявить нарушения, соответственно, провести их коррекцию и повлиять на дальнейшее течение заболевания и его прогноз. Цель исследования: оценить состояние функционального почечного резерва у пациентов с хронической болезнью почек I–III стадии и выявить его взаимосвязь с уровнем мочевой кислоты в сыворотке крови и качеством жизни пациентов. Материалы и методы. У 22 пациентов с хронической болезнью почек было проведено обследование для определения состояния функционального почечного резерва по методике А.И. Гоженко, адаптированной к амбулаторным условиям, с выявлением уровня мочевой кислоты в сыворотке крови до и после водно-солевого нагрузки 0,5% раствором натрия хлорида из расчета 0,5 % от массы тела. Качество жизни определялось по опроснику SF-36. Результаты. Функциональный почечный резерв был сохранен у 19 пациентов (87 %) и составил в среднем 115 ± 54 %, снижен у 2 пациентов (9 %) и составил в среднем 5,7 ± 2,1 %, отсутствовал у 1 пациента (4 %) и составил –41 %. Уровень функционального почечного резерва коррелировал с уровнем мочевой кислоты в сыворотке крови, определенным через час после проведения водно-солевой нагрузки (p = 0,60, p-level 0,018), а также со средним значением мочевой кислоты, определенным за 4 года (p = 0,74, p-level 0,0015). Выявлена также взаимосвязь между состоянием функционального почечного резерва и такими показателями качества жизни, как физическое функционирование (p = 0,60, p-level 0,03), жизненная активность (p = 0,68, p-level 0,01), психическое здоровье (p = 0,58, p-level 0,04). Выводы. При получении высоких значений функционального почечного резерва у пациента следует проследить в динамике его показатели мочевой кислоты.

Background. In clinical practice the renal functional reserve can be an important tool to identify the early kidney functional damage, cure them and impact diseases prognosis. The aim of this article was to review the concept of renal functional reserve in its relation with serum uric acid level and the quality of life in chronic kidney disease stage I–III. Materials and methods. The study included twenty-two patients with chronic kidney disease stage I–III. We used the renal functional reserve test of Hozhenko A.I. adapted to ambulatory medical care services with measuring serum uric acid level before and after water-salt loading with 0.5% sodium chloride. We assessed the quality of life using the SF-36 questionnaire. Results. Functional renal reserve was preserved in 19 patients (87 %) and averaged 115 ± 54 %, decreased in 2 patients (9 %), average 5.7 ± 2.1 %, and was absent in 1 patient (4 %) and va­lued –41 %. The level of functional renal reserve correlated with serum uric acid level, measured an hour after the water-salt load (p = 0.60; p-level 0.018), and the ave­rage value of uric acid was determined over 4 years (p = 0.74; p-level 0.0015). The renal functional reserve related with the scales of physical functio­ning (p = 0.60; p-level 0.03), vital activity (p = 0.68; p-level 0.01) and mental health (p = 0.58; p-level 0.04) while examining health-related qua­lity of life. Conclusions. Our findings indicate that serum uric acid levels should be controlled in patients with high renal functional reserve.


Keywords

функціональний нирковий резерв; сечова кислота; хронічна хвороба нирок

функциональный почечный резерв; мочевая кислота; хроническая болезнь почек

renal functional reserve; uric acid; chronic kidney disease


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Molitoris B.A. Rethinking CKD Evaluation: Should We Be Quantifying Basal or Stimulated GFR to Maximize Precision and Sensitivity? // American Journal of Kidney Diseases. — 2017. — Т. 69, № 5. — С. 675-683.
2. Иванов Д.Д. Блокаторы ренин-ангиотензиновой системы и функциональный резерв почек. Есть ли предел ренопротекции? // Почки. — 2015. — № 4(14). — С. 12-15.
3. Ronco C. Glomerular and tubular kidney stress test: new tools for a deeper evaluation of kidney function / C. Ronco, L.S. Chawla // Nephron. — 2016. — Т. 134, № 3. — С. 191-194.
4. Sharma A. Renal functional reserve and renal recovery after acute kidney injury / A. Sharma, M. J. Mucino, C. Ronco // Nephron Clinical Practice. — 2014. — Т. 127, № 1–4. — С. 94-100.
5. Thomas D.M. What does the renal reserve mean? / D.M. Thomas, G.A. Coles, J.D. Williams // Kidney internatio–nal. — 1994. — Т. 45, № 2. — С. 411-416.
6. Barai S. Functional renal reserve capacity in different stages of chronic kidney disease / S. Barai, F. Nalesso, M. Meola et al. // Nephrology. — 2010. — Т. 15, № 3. — С. 350-353.
7. Zuccala A. Renal functional reserve in patients with a reduced number of functioning glomeruli / A. Zuccala, R. Gaggi, A. Zucchelli, P. Zucchelli // Clinical nephrology. — 1989. — Т. 32, № 5. — С. 229-234.
8. Krishna G.G. Preservation of renal reserve in chronic renal disease / G.G. Krishna, S.C. Kapoor // American journal of kidney diseases. — 1991. — Т. 17, № 1. — С. 18-24.
9. Samoni S. Intra-parenchymal renal resistive index variation (IRRIV) describes renal functional reserve (RFR): pilot study in healthy volunteers / S. Samoni, F. Nalesso, M. Meola et al. // Frontiers in Physiology. — 2016. — Т. 7.
10. Кобалава Ж.Д. Артериальная гипертония. Ключи к диагностике и лечению / Ж.Д. Кобалава, Ю.В. Котовская, В.С. Моисеев. — Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 864 с.
11. Bosch J.P. Renal functional reserve in humans: effect of protein intake on glomerular filtration rate / J.P. Bosch, A. Saccaggi, A. Lauer et al. // The American journal of medicine. — 1983. — Т. 75, № 6. — С. 943-950.
12. Bilo H.J.G. Effects of chronic and acute protein admini–stration on renal function in patients with chronic renal insufficiency / H.J.G. Bilo, G.H. Schaap, E. Blaak et al. // Nephron. — 1989. — Т. 53, № 3. — С. 181-187.
13. Хиснутдинова Л.А. Значение функционального почечного резерва при хронических заболеваниях почек / Л.А. Хиснутдинова, А.Н. Иаксудова, И.Г. Салихов // Казанский медицинский журнал. — 2009. — С. 425-428.
14. Fliser D. Renal functional reserve in healthy elderly subjects / D. Fliser, M. Zeler, R. Nowack, E. Ritz // Journal of the American Society of Nephrology. — 1993. — Т. 3, № 7. — С. 1371-1377.
15. Musso C.G. Renal reserve in the oldest old / C.G. Musso, J. Reynaldi, B. Martinez // International urology and nephro–logy. — 2011. — Т. 43, № 1. — С. 253-256.
16. Sulikowska B. Dopamine-Induced Changes in Serum Erythropoietin and Creatinine Clearance Reflect Risk Factors for Progression of IgA Nephropathy / B. Sulikowska, R.J. Johnson, J. Wiechecka-Korenkiewicz et al. // Journal of Investigative Me–dicine. — 2015. — Т. 63, № 6. — С. 811-815.
17. Rook M. Predictive Capacity of Pre-Donation GFR and Renal Reserve Capacity for Donor Renal Function After Li–ving Kidney Donation / M. Rook, H.S. Hofker, W.J. Van Son // American journal of transplantation. — 2006. — Т. 6, № 7. — С. 1653-1659.
18. Fuhrman D.Y. Rapid assessment of renal reserve in young adults by cystatin C / D.Y. Fuhrman, P.S. Maier, G.J. Schwartz // Scandinavian journal of clinical and laboratory investigation. — 2013. — Т. 73, № 4. — С. 265-268.
19. Rodenbach K.E. Renal Response to a Protein Load in Healthy Young Adults as Determined by Iohexol Infusion Clea–rance, Cimetidine-Inhibited Creatinine Clearance, and Cystatin C Estimated Glomerular Filtration Rate / K.E. Rodenbach, D.Y. Fuhrman, P.S. Maier, G.J. Schwartz // Journal of Renal Nutrition. — 2017. — doi: 10.1053/j.jrn.2017.01.021.
20. Функціональний нирковий резерв: фізіологічне значення функціонального ниркового резерву та обґрунтування методики його визначення / А.І. Гоженко, А.В. Кравчук, В.М. Сірман, О.П. Никитенко та ін. // Почки. — 2015. — № 4. — С. 7-11.
21. Гоженко А.І. Функціональний нирковий резерв: Монографія / А.І. Гоженко, А.В. Кравчук, О.П. Никитенко, О.М. Москоленко, В.М. Сірман. — Одеса: Фенікс, 2015. — 180 с.

Similar articles

Additional diagnostic capabilities of water-salt loadings in patients  with chronic kidney disease stage І–ІІІ
Authors: Савицька Л.М.
КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна

"Kidneys" Том 8, №1, 2019
Date: 2019.03.06
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Hyperuricemia and prognosis in chronic kidney disease
Authors: Іванов Д.Д.(1), Савицька Л.М.(2), Бабенко З.В.(3)
(1) — НМАПО імені П.Л. Шупика, кафедра нефрології та нирково-замісної терапії, м. Київ, Україна
(2) — КЗ КОР «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна
(3) — Міська клінічна лікарня № 10, м. Одеса, Україна

"Kidneys" Том 6, №3, 2017
Date: 2017.09.04
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Сечова кислота і її роль у прогресуванні ХХН: чи достатньо ми знаємо?
Authors: Савицька Л.М. - Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна
"News of medicine and pharmacy" 5 (574) 2016
Date: 2016.06.14
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
Renoprotection and its association  with eGFR and renal functional reserve
Authors: Іванов Д.Д.(1), Гоженко А.І.(2), Савицька Л.М.(3)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України», м. Одеса, Україна
(3) — Комунальний заклад Київської обласної ради «Київська обласна лікарня № 2», м. Київ, Україна

"Kidneys" Том 7, №4, 2018
Date: 2018.12.12
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual

Back to issue