Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 6 (614) 2017

Back to issue

Стан скелетної м’язової тканини в жінок української популяції

Authors: Поворознюк В.В., Дзерович Н.І., Белінська А.С., Ткачук А.А.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Sections: Clinical researches

print version

Вступ

У всьому світі спостерігається суттєве постаріння населення. На 1 січня 2010 року в Україні частка осіб віком 50 років і старше становить 17,3 млн (32 % від загального числа чоловіків та 42 % — жінок) [9]. Фактично більше ніж кожен четвертий житель України перебуває у віковій групі 50 років та старше, для якої характерним є погіршення стану здоров’я та збільшення числа захворювань [1, 2, 9].
На сьогодні серед геріатричних синдромів науковці світу приділяють велику увагу вивченню саркопенії та дряхлості, що асоційовані з підвищенням ризику падінь, погіршенням якості життя, функціональних можливостей і, відповідно, зростанням летальності пацієнтів [8, 11, 15].
Згідно з консенсусом European Working Group on Sarcopenia in Older People (2009), саркопенія — синдром, що характеризується прогресивним і генералізованим зниженням скелетної м’язової маси та її сили з ризиком розвитку таких ускладнень, як порушення рухливості, зниження якості життя й смерті [9]. Для встановлення діагнозу «саркопенія» необхідно визначення не тільки скелетної м’язової маси, але й її сили та функціональних можливостей.
Поширеність стану значно варіює (5–70 %) залежно від віку, статі та етнічної приналежності [3, 13]. 
За даними літератури, пік накопичення маси скелетних м’язів припадає на вік 40 років, після чого поступово показник знижується. Середня втрата м’язової маси в людини становить 1 % на рік після 50 років [3, 4], 1,4–2,5 % — після 60 років [5] та може досягати 50 % у віці 80 років і старше [6]. Атрофія м’язової тканини перебігає по-різному у функціонально різних м’язах. М’язова сила збільшується до 30 років, у віці від 30 до 50 років — плато, а потім показник знижується на 24–36 % у віці від 50 до 70 років [5]. За даними інших авторів, сила скелетної мускулатури знижується на 10–15 % кожну декаду після 50 років. Відхилення показника значно зростає після 75 років [7] та досягає 30 % [5].
В епідеміологічних дослідженнях найчастіше проводять вимір сили скелетних м’язів кисті за допомогою динамометрії. Дані лонгітудинального дослідження показали, що сила скелетної мускулатури кисті знижується із віком на 12 % у чоловіків і 19 % у жінок у віці 65 років і старше [10]. Однак дані дослідження Baltimore Longitudinal Study of Aging показали, що не всі особи втрачають силу скелетної мускулатури з віком: 48 % у віковій групі до 40 років, 29 % — 40–59 років, 15 % — старше 60 років [10].
Установлено, що оцінка сили скелетних м’язів кисті має вірогідний зв’язок із ризиком падінь, недієздатністю, погіршенням якості життя, тривалістю госпіталізації [14]. Дослідження A. Newman та співавт. підтвердили, що саме виміри сили скелетних м’язів кисті та чотириголового м’яза, а не визначення маси скелетних м’язів є вагомими та незалежними предикторами летальності людей літнього віку [12].
З урахуванням вищезазначеного необхідні подальші дослідження щодо вивчення особливостей втрати не тільки маси скелетних м’язів із віком, а й її сили та функції.
Метою даного дослідження було вивчити особливості сили та функціональних можливостей скелетної м’язової тканини в жінок різного віку.

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 248 жінок (середній вік — 62,86 ± 13,11 року, середній зріст — 1,59 ± 0,07 м, середня маса тіла — 71,95 ± 14,71 кг, середній індекс маси тіла — 28,48 ± 5,80 кг/м2), які залежно від віку були розподілені на групи за класифікацією за десятиріччями: 20–29 (n = 10), 30–39 (n = 10), 40–49 (n = 11), 50–59 (n = 49), 60–69 (n = 80), 70–79 (n = 75), 80–89 (n = 13) років.
Силу скелетної мускулатури оцінювали за допомогою кистьового пружинного динамометра, що пацієнт стискає кистю витягнутої верхньої кінцівки. Сила стискання (кгс) вказується стрілкою на спеціальній шкалі динамометра. Функціональні можливості скелетних м’язів та ризик падінь оцінювали за допомогою тестів: «дві ступні разом», «напівтандем», «тандем», «на одній нозі», «сісти — встати», «8-кроковий», «3-метровий», «4-метровий» та «15-метровий» тести. Знежирену масу всього тіла, верхніх та нижніх кінцівок оцінювали за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (Prodigy, GEHC Lunar, Madison, WI, США).
Результати подані у вигляді M ± SD. Статистичний аналіз проводили з використанням програми Statistica 6.0. Використовували однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA з поправкою Шеффе.

Результати дослідження

При оцінці сили скелетної мускулатури за допомогою динамометрії максимальні показники встановлені у жінок вікової групи 20–29 років. Вірогідно нижчі показники сили скелетної м’язової тканини порівняно з жінками 20–29 років спостерігались у жінок вікових груп 60–69, 70–79 та 80–89 років (рис. 1). Вірогідних відмінностей між показниками сили скелетних м’язів правої та лівої кисті не виявлено.
При оцінці функціональних можливостей скелетної мускулатури та ризику падінь у жінок різного віку встановлені вірогідно нижчі показники у вікових групах 50–59, 60–69, 70–79 та 80–89 років порівняно з показниками жінок 20–29 років при використанні таких тестів: «тандем», «на одній нозі», «сісти — встати», «3-метрового» та «4-метрового», «8-крокового» (рис. 2–5). При оцінці показників тестів «тандем» та «напівтандем» вірогідних відмінностей із віком в обстежених жінок не виявлено, що суб’єктивно можна пояснити більш «простим» виконанням зазначених тестів. При оцінці функціональних можливостей жінок за допомогою «15-метрового» тесту вірогідно гірші показники спостерігаються у жінок вікової групи 80–89 років (рис. 6).
Ураховуючи дані консенсусу з діагностики саркопенії (EWGSOP, 2009), для встановлення діагнозу «саркопенія» необхідно визначення не тільки скелетної м’язової маси, але й її сили та/або функціональних можливостей. Згідно з алгоритмом EWGSOP, 2009 (рис. 7) [13] при проведенні скринінгу осіб із саркопенією найбільш важливим є визначення функціональних можливостей скелетних м’язів, а саме швидкості ходьби. До того ж межею швидкості ходьби є показник 0,8 м/с.
При проведенні аналізу результатів даної вибірки встановлено вірогідне зниження швидкості ходьби у жінок 50 років і старше порівняно з показниками в жінок 20–29 років (F = 11,49; p < 0,001) та збільшення частки жінок із віком, швидкість ходьби яких менше ніж 0,8 м/с (рис. 8).

Висновок

Максимальні показники сили та функціональних можливостей скелетних м’язів спостерігаються у жінок вікової групи 20–29 років. Вірогідне зниження показника сили скелетних м’язів, визначеної за допомогою кистьової динамометрії, спостерігається в жінок вікової групи 60–69 років та старше. При визначенні функціональних можливостей скелетних м’язів та ризику падінь вірогідно гірші показники встановлені в жінок віком понад 50 років.

Bibliography

Список літератури знаходиться в редакції

Similar articles

State of Skeletal Muscle Tissue in Women in the Ukrainian Population
Authors: Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I., Belinska A.S., Tkachuk A.A. - State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
"Pain. Joints. Spine." 4 (20) 2015
Date: 2016.02.29
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual
Стан скелетної м’язової тканини в українських жінок постменопаузального віку
Authors: Поворознюк В.В., Дзерович Н.І., Белінська А.С., Паламарчук А.А. - ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ
"Тrauma" Том 16, №3, 2015
Date: 2015.08.06
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Роль вітаміну D та лікувальної фізичної культури в корекції саркопенії
Authors: Поворознюк В.В., Дзерович Н.І.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 7, №3, 2017
Date: 2017.12.27
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Diagnosis and prevention of sarcopenia
Authors: Поворознюк В.В.(1), Дзерович Н.І.(1), Синєок Л.Л.(2), Романенко М.С.(2)
(1) — ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — Лабораторія геродієтетики ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

"Pain. Joints. Spine." Том 7, №4, 2017
Date: 2018.02.13
Categories: Rheumatology, Traumatology and orthopedics
Sections: Specialist manual

Back to issue