Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

International journal of endocrinology Том 13, №4, 2017

Back to issue

Thyroid pathology in patients with acromegaly: review of literature and own researches

Authors: Булдигіна Ю.В., Терехова Г.М., Болгов М.Ю., Федько Т.В.
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Проведено аналіз медичної наукової літератури та ретроспективний аналіз медичної документації хворих, які перебували в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з метою дослідження тиреоїдної патології у хворих на акромегалію. За даними міжнародних досліджень, найбільшу частку в структурі тиреоїдної патології хворих на акромегалію становить багатовузловий зоб, а частота випадків раку щитоподібної залози (ЩЗ) перебуває в межах від 3 до 12,5 %. Серед хворих на акромегалію, які лікувались у клініці інституту, патологія ЩЗ спостерігалась у 97,7 % пацієнтів, при цьому частка багатовузлового зоба дорівнювала 51,2 %, автоімунного тиреоїдиту — 13,9 %, раку ЩЗ — 4,6 %. З цього випливає висновок щодо необхідності постійного моніторингу стану ЩЗ у хворих на акромегалію для своєчасної діагностики та лікування, особливо це стосується ризику розвитку раку ЩЗ.

Проведен анализ медицинской научной литературы и ретроспективный анализ медицинской документации больных, находившихся в клинике ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комисаренко НАМН Украины» с целью исследования тиреоидной патологии у больных акромегалией. По данным международных исследований, наибольшую долю в структуре тиреоидной патологии составляет многоузловой зоб, а частота случаев рака щитовидной железы (ЩЖ) колеблется от 3 до 12,5 %. Среди больных акромегалией, лечившихся в клинике института, патология ЩЖ наблюдалась у 97,7 % пациентов, при этом частота случаев многоузлового эутиреоидного зоба составила 51,2 %, аутоиммунного тиреоидита — 13,9 %, рака ЩЖ — 4,6 %. Таким образом, необходим постоянный мониторинг состояния ЩЖ у больных акромегалией для своевременной диагностики и лечения тиреопатий, особенно это касается риска развития рака ЩЖ.

The analysis of medical scientific literature and retrospective analysis were performed using medical documents of patients treated in the cliniс of the State Institution “V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine”, in order to study a thyroid pathology in acromegalic patients. In accordance with data of international studies, the multinodular goiter constitutes the biggest part in the structure of thyroid pathology of acromegalic patients, and the incidence of thyroid cancer ranges from 3 to 12.5 %. Among acromegalic patients who were treated in this clinic, the thyroid pathology was observed in 97.7 % of patients, and the part of multinodular goiter made up 51.2 %, autoimmune thyroiditis — 13.9 %, thyroid cancer — 4.6 %. It may be concluded that it is necessary to evaluate on a constant basis the condition of thyroid gland in acromegalic patients for timely diagnosis and treatment, especially in terms of thyroid cancer risk.


Keywords

акромегалія; багатовузловий зоб; рак щитоподібної залози

акромегалия; многоузловой зоб; рак щитовидной железы

acromegaly; multinodular goiter; thyroid cancer

Акромегалія — тяжке нейроендокринне захворювання, обумовлене хронічною гіперпродукцією соматотропного гормону (СТГ) у хворих із завершеним фізіологічним ростом, яке характеризується патологічним диспропорційним періостальним ростом кісток, хрящів, м’яких тканин, внутрішніх органів, а також порушенням морфофункціонального стану серцево-судинної, легеневої системи, периферичних ендокринних залоз і різних видів метаболізму. 
Епідеміологічних даних про реальну поширеність акромегалії небагато насамперед через те, що період від появи перших ознак захворювання до встановлення діагнозу може становити від 5 до 15 років. У 80–90-х роках минулого сторіччя поширеність акромегалії оцінювалась як 40–60 випадків на 1 млн населення. Згідно з даними міжнародних реєстрів, поширеність акромегалії становить від 40 до 125 пацієнтів на 1 млн населення. Але останніми роками при застосуванні активного пошуку виникають повідомлення про значно більшу поширеність цієї патології. Наприклад, у Бельгії в 2006 р. було зареєстровано понад 100 хворих на 1 млн населення, у Німеччині — від 70 пацієнтів (за зверненням) до 1024 (при активному пошуку); в Ісландії зафіксовано 126 хворих, Іспанії — 16–76 хворих на 1 млн [1]. На жаль, в Україні точні дані про поширеність акромегалії наразі відсутні. 
Перші повідомлення про зв’язок між акромегалією та розвитком зоба припадають на 30-ті роки ХХ сторіччя. Так, у 1936 р. Herrmann et al. провели обстеження 73 хворих на акромегалію і відзначили, що майже в усіх пацієнтів спостерігався зоб [2], що був діагностований у 82,2 % пацієнтів, які лікувались з приводу акромегалії, та у 90,4 % пацієнтів 
з активною стадією хвороби, в той час як у конт–рольній групі це число становило 18,1 %. Трапляються поодинокі дослідження щодо впливу тривалості 
гіперсекреції СТГ на розвиток тиреоїдної патології. В 1997 р. N.W. Cheung et al. [3] встановили, що при меншій тривалості захворювання спостерігається розвиток дифузного зоба, а надалі, в умовах постійної гіперсекреції інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) і його впливу на ЩЗ, розвивається вузловий зоб. Проведені в подальшому дослідження підтвердили факт, що збільшення ЩЗ при акромегалії та розвиток вузлового/багатовузлового зоба залежать від збільшення рівня ІФР-1, оскільки було виявлено, що пацієнти з більшим рівнем ІФР-1 мають більші розміри зоба [4–6]. Метааналіз, проведений Wolinski et al. в 2014 р. [7], продемонстрував збільшення кількості новоутворень ЩЗ у пацієнтів з акромегалією (включаючи злоякісні), порівняно із загальною популяцією (табл. 1). 
Результати ретроспективного дослідження, проведеного турецькими вченими в 2014 р. [8], засвідчили, що при акромегалії найчастіше спостерігався багатовузловий еутиреоїдний зоб, а кількість випадків раку ЩЗ становила 7,8 % (табл. 2).
В аналогічному дослідженні, яке включало аналіз структури та частоти тиреоїдної патології у 106 пацієнтів з акромегалією, було продемонстровано, що найбільшу частку серед патології ЩЗ становив саме багатовузловий нетоксичний зоб (табл. 3) [9].
Російські дослідники [10] вивчали частоту розвитку новоутворень ЩЗ у 125 пацієнтів з акромегалією (групу контролю становили 324 особи). Отримані результати свідчили про істотне збільшення частоти захворювань ЩЗ, зокрема раку, у пацієнтів з акромегалією, особливо цей ризик підвищений у осіб чоловічої статі незалежно від віку, тривалості хвороби та рівнів ІФР-1 (табл. 4). 
Таким чином, аналіз існуючих закордонних досліджень щодо тиреоїдної патології у хворих на акромегалію вказує на її значну поширеність і різноманітність. В Україні стан ЩЗ при акромегалії досі не вивчався, що й обумовило проведення нашого дослідження.
Мета дослідження — оцінка частоти та розподілу нозологічних форм патології ЩЗ, частоти злоякісних новоутворень, аналіз функціонального стану ЩЗ у хворих з акромегалією на підставі ретроспективного аналізу медичної документації.

Матеріали та методи

Дослідження проводилось у клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» шляхом аналізу медичної документації хворих, які обстежувались з метою встановлення/підтвердження діагнозу «акромегалія» упродовж останніх 10 років. У хворих на акромегалію досліджувався структурний і функціональний стан ЩЗ. 
Для визначення об’єму та структури ЩЗ проводилось пальпаторне й ультразвукове дослідження за стандартною методикою (апарати Toshiba SSA-580A та Ultima PA ГРИС. 941217.01343 ИЗ). Оцінювання розмірів ЩЗ за даними пальпації здійснювалося згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я 2001 року. За наявності вогнищевих утворень виконувалася тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія під контролем ехографії у положенні хворого лежачи на спині.
Оцінювання функціонального стану ЩЗ проводилось шляхом визначення вмісту гормонів (тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (вT4), вільного трийодтироніну (вT3)) у сироватці венозної крові методом радіоімунологічного аналізу за допомогою стандартних наборів фірми Immunotech (Чехія), за яких нормальні значення ТТГ знаходяться в інтервалі 0,17–4,05 мМО/л; вT4 — в інтервалі 11,5–23,0 пмоль/л; вT3 — в інтервалі 2,5–5,8 пмоль/л. Антитіла до тиреоїдної пероксидази (ТПО) також визначались радіоімунологічним методом за допомогою стандартного набору фірми Immunotech (Чехія). Нормальними вважаються значення антитіл до ТПО від 0 до 100 МО/мл. 
Усім хворим на акромегалію визначались вміст СТГ та ІФР-1 за допомогою стандартних наборів фірми Immunech Bio (Чехія).

Результати

Для виконання поставлених завдань дослідження була проаналізована медична документація 86 пацієнтів з акромегалією, серед яких було 20 (23,2 %) чоловіків і 66 (76,7 %) жінок віком від 22 до 88 років (у середньому 56,8 ± 1,54 року). Тривалість захворювання на момент початку дослідження коливалася від 1 до 15 років і в середньому становила 6,0 ± 1,2 року. 
Серед загальної кількості хворих у 64 (74,4 %) пацієнтів спостерігалась активна стадія захворювання, у 22 (25,6 %) пацієнтів — ремісія (після проведеного хірургічного чи комбінованого лікування). 
При дослідженні структурного та функціонального стану ЩЗ було встановлено, що тільки у 2 (2,3 %) хворих із 86 обстежених не було виявлено патології ЩЗ. Решта пацієнтів мала тиреопатії, що представлені за нозологіями (табл. 5). Загалом у більшості хворих на акромегалію переважав багатовузловий еутиреоїдний зоб (51,2 %), розміри якого коливались від 11,49 до 123,34 см3 і в середньому становили 38,88 ± 3,47 см3. Розміри вузлових утворень коливались від 5 до 68 см3

Обговорення

При ретроспективному вивченні цитологічних досліджень отримано такі дані: у 68,2 % випадків виявлений аденоматозний вузол або вузловий зоб з аденоматозною гіперплазією фолікулярного епітелію, у 2,3 % — вузловий зоб з Б-клітинною метаплазією, у 29,5 % — кістозно змінений вузол. Отримані нами дані підтверджують результати аналогічних іноземних досліджень [3–9], що вказують на перевагу саме багатовузлового еутиреоїдного зоба в структурі тиреоїдної патології у хворих на акромегалію. При проведенні нашого дослідження у 4 (4,6 %) хворих на акромегалію виявлено рак ЩЗ: у двох випадках — папілярну карциному, в одному випадку — фолікулярну карциному і в одному — медулярний рак. 

Висновки

1. Патологія ЩЗ спостерігається у 97,7 % хворих на акромегалію.
2. У структурі тиреоїдної патології переважав багатовузловий еутиреоїдний зоб (51,2 %), рак ЩЗ спостерігався у 4,6 % хворих на акромегалію.
3. Постійний моніторинг стану ЩЗ у хворих на акромегалію є необхідним для своєчасної діагностики та лікування тиреопатій, особливо це актуально у зв’язку з ризиком розвитку раку ЩЗ.
 
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Пронин В.С., Чуброва Н.А., Пронин Е.В., Котляревская Е.И. Распространенность и лечебное пособие при акромегалии / В.С. Пронин, Н.А. Чуброва, Е.В. Пронин [и др.] // Медицинский совет. — 2014. — № 11. — С. 70-74.
2. Herrmann B.L., Baumann H., Janssen O.E., Gorges R., Schmid K.W., Mann K. Impact of disease activity on thyroid disease in patients with acromegaly: basal evaluation and follow-up / B.L. Herrmann, H. Baumann, O.E. Janssen [et al.] // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. — 2004. — Vol. 112. — Р. 225-30.
3. Cheung N.W., Boyages S.C. The thyroid gland in acrome–galy: an ultrasonographic study / N.W. Cheung, S.C. Boyages // Clin. Endocrinol. (Oxf). — 1997. — Vol. 46. — P. 545-9. 
4. Scacchi M., Andrioli M., Carzaniga C. et al. Elastosonographic evaluation of thyroid nodules in acromegaly / М. Scacchi, М. Andrioli, С. Carzaniga [et al.] // Eur. J. Endocrinol. — 2009. — Vol. 161. — Р. 607-613.
5. Tramontano D., Cushing G.W., Moses A.C., Ingbar S.H. Insulin-like growth factor-1 stimulates the growth of rat thyroid cells in culture and synergizes the stimulation of DNA synthesis introduced by TSH and Graves′-Ig G / D. Tramontano, G.W. Cushing, A.C. Mo–ses [et al.] // Endocrinology. — 1986. — Р. 1196940-1196942. 
6. Miyakawa M., Sagi M., Tsushima T., Wakai K., Shisume K. Thyroid volume and serum thyroglobulin levels in patients with acromegaly; correlation with plasma insulin-like growth factor I levels / M. Miyakawa, M. Sagi, T. Tsushima [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1988. — Vol. 67. — Р. 215-20. 
7. Wolinski K., Czarnywojtek A., Ruchala M. Risk of thyroid nodular disease and thyroid cancer in patients with acromegaly — meta-analysis and systematic review / K. Wolinski, A. Czarnywojtek, M. Ruchala // PLoS One. — 2014. — Vol. 9(2). — P. e88787. 10.1371/journal.pone.0088787
8. Dogan S., Atmaka A., Dagdelen S., Erbas B., Erbas T. Evaluation of thyroid diseases and differentiated thyroid cancer in acromegalic patients / S. Dogan, A. Atmaka, S. Dagdelen [et al.] // Endocrine. — 2014. — Vol. 45(1). — P. 114-121. 10.1007/s12020-013-9981-3
9. Uchoa H.B., Lima G.A., Correa L.L., Vsdal A.P., Cavallieri S.A., Vaisman V., Buesku A., Gadelha M.R. Prevalence of thyroid disease in patients with acromegaly: experience of a Brazilian center / Н.В. Uchoa, G.A. Lima, L.L. Correa [et al.] / Arq. Brazil. Endocrinol. Metab. — 2013. — Vol. 57(9). — Р. 685-690. 
10. Князева О.В., Молитословова Н.Н., Рожинская Л.Я. Частота выявляемости новообразований щитовидной железы / О.В. Князева, Н.Н. Молитословова, Л.Я. Рожинская // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. — 2015. — Т. 11, № 3. — С. 34-37.

Back to issue