Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 5 (84) 2017

Back to issue

Acute respiratory distress syndrome in children. What’s new?

Authors: Снисарь В.И.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Респіраторний дистрес-синдром у дітей — одна з найскладніших патологій, з якою доводиться стикатися у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії. У педіатричній практиці були відсутні конкретні рекомендації щодо діагностики та лікування дітей різних вікових груп. Не було конкретних педіатричних дефініцій для респіраторного дистрес-синдрому дорослих. У 2015 році експертами Погоджувальної конференції з педіатричного гострого респіраторного дистрес-синдрому (ПГРДС) (The Pediatric Acute Lung Injury Consensus Conference) були опубліковані конкретні визначення по ГРДС у дітей, а також подані пріоритетні напрямки для майбутніх досліджень. Було розроблено в цілому 151 рекомендацію, що стосуються розділів, пов’язаних із педіатричним гострим респіраторним дистрес-синдромом: визначення, поширеність та епідеміологія; патофізіологія, супутні захворювання та тяжкість; респіраторна підтримка; легенева, допоміжна і нелегенева терапія; моніторинг; неінвазивна респіраторна підтримка та вентиляція; екстракорпоральні методи лікування; захворюваність і довгострокові результати. У цій статті надані основні розроблені рекомендації та конкретизований ряд позицій, що мають особливості тільки для педіатричного ГРДС. До того ж, визначено ряд відмінностей між гострим респіраторним дистрес-синдромом дорослих та дітей як в його діагностиці, так і в лікуванні. При оцінці оксигенації, рівня гіпоксемії та визначенні тяжкості педіатричного ГРДС були прийняті такі показники, як індекс осксигенації (OI) = (FIO2 × середній тиск в дихальних шляхах (Paw) × 100) / РаО2, та індекс насичення киснем (OSI) = (FIO2 × Paw × 100) / SpO2 [11, 12]. Все це буде оптимізувати та покращувати терапію ГРДС у дітей і в подальшому знижувати показник їх смертності від цієї патології.

Респираторный дистресс-синдром у детей — одна из самых сложных патологий, с которой приходится сталкиваться в отделении реанимации и интенсивной терапии. В педиатрической практике отсутствовали конкретные рекомендации по диагностике и лечению детей различных возрастных групп. Не было конкретного педиатрического определения для респираторного дистресс-синдрома взрослых. В 2015 году экспертами Согласительной конференции по педиатрическому острому респираторному дистресс-синдрому (ОРДС) (The Pediatric Acute Lung Injury Consensus Conference) были опубликованы конкретные определения по ОРДС у детей, а также даны приоритетные направления для будущих исследований. Были разработаны в общей сложности 151 рекомендация, которые касались разделов, связанных с педиатрическим острым респираторным дистресс-синдромом: определение, распространенность и эпидемиология; патофизиология, сопутствующие заболевания и тяжесть; респираторная поддержка; легочная, вспомогательная и нелегочная терапия; мониторинг; неинвазивная респираторная поддержка и вентиляция; экстракорпоральные методы лечения; заболеваемость и долгосрочные результаты. В этой статье представлены основные разработанные рекомендации и конкретизирован ряд позиций, которые имеют особенности только для педиатрического ОРДС. К тому же определен ряд различий между острым респираторным дистресс-синдромом взрослых и детей как в его диагностике, так и в лечении. При оценке оксигенации, уровня гипоксемии и определении тяжести педиатрического ОРДС были приняты такие показатели, как индекс осксигенации (OI) = (FIO2 × среднее давление в дыхательных путях (Paw) × 100) / РаО2) и индекс насыщения кислородом (OSI) = (FIO2 × Paw × 100) / SpO2) [11, 12]. Все это будет оптимизировать и улучшать терапию ОРДС у детей и в дальнейшем снижать показатель смертности от этой патологии.

Respiratory distress syndrome in children is one of the most severe pathologies in the pediatric intensive care unit. In pediatric practice, there were no specific recommendations for the diagnosis and treatment of children of diffe­rent ages. There was no specific definition for pediatric acute respiratory distress syndrome (ARDS). In 2015, experts from the Pediatric Acute Lung Injury Consensus Conference published the specific definition of ARDS in children, and given the priority areas for future research. There were issued up to 151 recommendations, which concerned sections related to pediatric acute respiratory distress syndrome: definition, prevalence and epidemiology; pathophysiology, severity and co-morbidity; respiratory support; pulmonary, supplementary and non-pulmonary therapy; monitoring; non-invasive respiratory support and ventilation; extracorporeal oxygenation; morbidity and long-term outcome. This article presents the main recommendations designed and specified for a number of positions, which have features only for pediatric ARDS. Moreover, several differences were determined in acute respiratory distress syndrome between adults and children, in both diagnosis and treatment. To evaluate the degree of hypoxemia and to determine the severity of pediatric ARDS, we have used the oxygenation index: OI = FIO2 × mean airway pressure (Paw) × 100 / PaO2, and the oxygen saturation index: OSI = FIO2 × Paw × 100 / SpO2 [11, 12]. All this facilities will optimize and improve ARDS therapy in children and reduce the rate of mortality from this disease in future.


Keywords

гострий респіраторний дистрес-синдром; діти

острый респираторный дистресс-синдром; дети

acute respiratory distress syndrome; children


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Ashbaugh D.G., Bigelow D.B., Petty T.L. et al. Acute respiratory distress in adults // Lancet. — 1967. — 2. — 319-323.
2. Bernard G.R., Artigas A., Brigham K.L. et al. The Ameri–can-European Consensus Conference on ARDS. Definitions, mechanisms, relevant outcomes, and clinical trial coordination // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 1994. — 149. — 818-824
3. Ranieri V.M., Rubenfeld G.D., Thompson B.T. et al. Acute respiratory distress syndrome: The Berlin definition // JAMA. — 2012. — 307. — 2526-2533.
4. Ferguson N.D., Kacmarek R.M., Chiche J.D. et al. Scree–ning of ARDS patients using standardized ventilator settings: Influence on enrollment in a clinical trial // Intensive Care Med. — 2004. — 30. — 1111-1116.
5. Villar J., Pérez-Méndez L., Kacmarek R.M. Current definitions of acute lung injury and the acute respiratory distress syndrome do not reflect their true severity and outcome // Intensive Care Med. — 1999. — 25. — 930-935.
6. Villar J., Pérez-Méndez L., López J. et al. HELP Network: An early PEEP/FIO2 trial identifies different degrees of lung injury in patients with acute respiratory distress syndrome // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2007. — 176. — 795-804.
7. Gowda M.S., Klocke R.A. Variability of indices of hypo–xemia in adult respiratory distress syndrome // Crit. Care Med. — 1997. — 25. — 41-45.
8. Santschi M., Jouvet P., Leclerc F. et al. PALIVE Investigators: Pediatric Acute Lung Injury and Sepsis Investigators Network (PALISI); European Society of Pediatric and Neonatal Intensive Care (ESPNIC); Acute lung injury in children; Therapeutic practice and feasibility of international clinical trials // Pediatr. Crit. Care Med. — 2010. — 11. — 681-689.
9. Santschi M., Randolph A.G., Rimensberger P.C. et al. Pediatric Acute Lung Injury Mechanical Ventilation Investigators; Pediatric Acute Lung Injury and Sepsis Investigators Network; European Society of Pediatric and Neonatal Intensive Care; Mechanical ventilation strategies in children with acute lung injury; A survey on stated practice pattern // Pediatr. Crit. Care Med. — 2013. — 14. — e332-e337
10. Pediatric Acute Lung Injury Consensus Conference Group. Pediatric acute respiratory distress syndrome: consensus recommendations from the Pediatric Acute Lung Injury Consensus Conference // Pediatr. Crit. Care Med. — 2015. — 16(5). — 428-139.
11. Thomas N.J., Shaffer M.L., Willson D.F. et al. Defining acute lung disease in children with the oxygenation saturation index // Pediatr. Crit. Care Med. — 2010. — 11. — 12-17.
12. Khemani R.G., Thomas N.J., Venkatachalam V. et al. Pediatric Acute Lung Injury and Sepsis Network Investigators (PALISI); Comparison of SpO2 to PaO2 based markers of lung disease severity for children with acute lung injury // Crit. Care Med. — 2012. — 40. — 1309-1316.
13. Власенко А.В., Остапченко Д.В., Мещеряков Г.Н. и соавт. Выбор параметров искусственной вентиляции легких у больных с острым респираторным дистресс-синдромом // Анестезиология и реаниматология. — 2004. — 6. — 4-8.
14. Неверин В.К., Митрохин А.А., Власенко А. В. Методы оптимизации положительного давления в конце выдоха при критических состояниях и их использование у больных с септическими осложнениями политравмы // Экспериментальные, клинические и организационные проблемы общей реаниматологии: Сб. трудов к 60-летию НИИ общей реаниматологии РАМН / Под ред. акад. РАМН В.А. Неговского. — М.: Медицина, 1996. — 291-300.
15. Peruzzi W.T. The current status of PEEP // Respir. Care. — 1996. — 41 (4). — 273-274.
16. Кассиль В.Л., Лескин Г.С., Выжигина М.А. Респираторная поддержка: Руководство по искусственной и вспомогательной вентиляции легких в анестезиологии и интенсивной терапии. — М.: Медицина, 1997.
17. Шанин Ю.Н., Костюченко А.Л. Реанимационная терапия острых дыхательных расстройств. Реаниматология. — Л., 1975.
18. Голубев А.М., Мороз В.В., Лысенко Д.В. ИВЛ-индуцированное острое повреждение легких // Общая реаниматология. — 2006. — 2 (4). — 8-12.
19. Pinhu L., Whitehead T., Evans T., Griffiths M. Ventilator_associated lung njury // Lancet. — 2003. — 361 (9354). — 332-340.
20. Александрович Ю.С., Пшениснов К.В. Интенсивная терапия в педиатрии. Острый респираторный дистресс-синдром в педиатрической практике // Вестник интенсивной терапии. — 2014. — № 3. — С. 23-29.
21. Arnold J.H., Truog R.D., Thompson J.E. et al. High-frequency oscillatory ventilation in pediatric respiratory failure // Crit. Care Med. — 1993. — 21. — 272-278.
22. Bollen C.W., van Well G.T., Sherry T. et al. High frequency oscillatory ventilation compared with conventional mechanical ventilation in adult respiratory distress syndrome: A randomized controlled trial [ISRCTN24242669] // Crit. Care 2005. — 9. — R430-R439
23. Sud S., Sud M., Friedrich J.O. et al. High frequency oscillation in patients with acute lung injury and acute respiratory distress syndrome (ARDS): Systematic review and meta-analysis // BMJ. — 2010. — 340. — С. 2327.
24. Young D., Lamb S.E., Shah S. et al. OSCAR Study Group. High-frequency oscillation for acute respiratory distress syndrome // N. Engl. J. Med. 2013. — 368. — 806-813.
25. Ferguson N.D., Cook D.J., Guyatt G.H. et al. OSCILLATE Trial Investigators. Canadian Critical Care Trials Group. High-frequency oscillation in early acute respiratory distress syndrome // N. Engl. J. Med. — 2013. — 368. — 795-805.
26. Randolph A.G., Wypij D., Venkataraman S.T., Hanson J.H., Gedeit R.G., Meert K.L. et al. Effect of mechanical ventilator weaning protocols on respiratory outcomes in infants and children: a randomized controlled trial // JAMA. — 2002. — 288 (20). — 2561-2568.
27. Anand K.J., Willson D.F., Berger J., Harrison R., Meert K.L., Zimmerman J. et al. Tolerance and withdrawal from prolonged opioid use in critically ill children // Pediatrics. — 2010. — 125 (5). — el208-el225.
28. Tobias J.D. Tolerance, withdrawal, and physical dependency after long-term sedation and analgesia of children in the pediatric intensive care unit // Crit. Care Med. — 2000. — 28 (6). — 2122-2132.
29. Curley M.A., Wypij D., Watson R.S., Grant M.J., Asaro L.A., Cheifetz I.М. et al. Protocolized sedation vs. usual care in pediatric patients mechanically ventilated for acute respiratory failure: a randomized clinical trial // JAMA. — 2015. — 313(4). — 379-389.
30. Hayden J.C., Breatnach C., Doherty D.R., Healy M., Howlett M.M., Gallagher P.J., Cousins G. Efficacy of a2-agonists for sedation in pediatric critical care: a systematic review // Pediatr. Crit. Care Med. — 2016. — 17(2). — e66-e75.
31. Whalen L.D., Di Gennaro J.L., Irby G.A., Yanay O., Zimmerman J.J. Long-term dexmedetomidine use and safety profile among critically ill children and neonates // Pediatr. Crit. Care Med. — 2014. — 15(8). — 706-714.
32. Société de Réanimation de Langue Française: commandations d’Experts (RE) et Formalisée d’Experts (RFE). Available at.: http.//www.srlf.org/mediatheque/conferencerecommandations/ re-et-rfe/index.phtml. Accessed May 18, 2014

Similar articles

International Guidelines for Intensive Care in Acute Respiratory Distress Syndrome
Authors: Мальцева Л.А., Мосенцев Н.Ф., Гришин В.И., Базиленко Д.В., Билан О.М. — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.08.31
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
New Respiratory and Hemodynamic Strategies of the Revised Berlin Definitions of the Acute Respiratory Distress Syndrome
Authors: Мальцева Л.А., Мосенцев Н.Ф., Мищенко Е.А., Борзова А.В., Передeрий М.Н.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.08.30
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Никонов В.В., Павленко А.Ю., Белецкий А.В. Харьковская медицинская академия последипломного образования
"Emergency medicine" 7-8 (38-39) 2011
Date: 2011.12.23
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Authors: Е.В. Григорьев, А.С. Разумов, ГОУ ВПО «Кемеровская государственная медицинская академия Росздрава», г. Кемерово; Ю.А. Чурляев, Филиал ГУ НИИ общей реаниматологии РАМН, г. Новокузнецк, Россия
"Emergency medicine" 6(19) 2008
Date: 2009.03.23
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency

Back to issue