Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Невроз нав'язливих станів

Невроз нав'язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад) — це стан, при якому людину охоплюють тривожні думки, яких вона не може позбутися. Ця постійна нервова напруженість, у свою чергу, викликає нав'язливі неконтрольовані дії. Відмінною рисою цього захворювання є збережена критичність хворого до свого стану (тобто думки і рухи оцінюються ним як чужі).

Виділяють три форми (види) обсесивно-компульсивного розладу:

1. Одноразова: ознаки неврозу тривають місяцями і навіть роками на одному рівні інтенсивності (або з віком сходять нанівець).
2. Ремітуюча: ознаки неврозу то загострюються, то згасають.
3. Прогресуюча: симптоми посилюються, а тривожність і страхи розростаються, тобто приєднуються все нові страхи і ритуали для захисту від них.

Існує кілька гіпотез, що стає причиною розвитку неврозу нав'язливих станів: біологічні чинники, спадковість, порушення хімічного балансу в клітинах головного мозку, нестача серотоніну, органічні зміни в головному мозку, психологічні чинники. Гостра психотравма або пролонгований стрес можуть спровокувати розвиток неврозу. Однак саме обсесивно-компульсивний розлад розвинеться тільки у людини, схильної до нього біологічно. Без такої схильності психіка відреагує іншим чином.

Симптоми неврозу нав'язливих станів:

● нав'язливі думки і дії, причому хворий розуміє, що нав'язливі думки йому чужі, а рухи безглузді, але не може з ними впоратися;
● постійні сумніви, перевірка, чи все в порядку;
● ритуальні дії;
● фобії (мізофобія, соціофобія, еритрофобія, агорафобія, клаустрофобія тощо);
● ірраціональні страхи-бажання (стоячи біля дороги із жвавим рухом, боїться кинутися під колеса, стоячи на висоті — зробити крок вниз, маючи під рукою ніж — завдати комусь або собі ушкодження);
● нав'язливе рахування (хворий починає рахувати буквально все: стовпи на дорозі, кількість машин червоного/білого/будь-якого іншого кольору, сірники в коробці);
● компульсії, нав'язливі рухи (перебирання чоток, постукування пальцями по столу, шмигання носом, знімання порошинок); найвідомішими і поширеними компульсіями є оніхофагія, дерматиломанія, трихотиломанія;
● неадекватний перфекціонізм.

Лікувати невроз нав’язливих станів конче необхідно, адже цей стан схильний до прогресування і з часом може перейти навіть у психотичну форму. Лікуванням неврозу має займатися невролог або психотерапевт, у складних випадках можлива участь психіатра.