Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

International neurological journal 5 (91) 2017

Back to issue

Triggers for the debut of a motor manifestation of Parkinson’s disease

Authors: Бойко А.В.
Белорусская медицинская академия последипломного образования, г. Минск, Республика Беларусь

Categories: Neurology

Sections: Medical forums

print version


Summary

Актуальність. Хвороба Паркінсона (ХП) — одне з найбільш частих нейродегенеративних захворювань. Незважаючи на 200-річчя його наукового вивчення, етіологія ХП залишається до кінця невідомою. Раніше встановлено, що латентна і премоторна фаза на 4–10 років передують розвитку класичних проявів ХП. Залишається відкритим питання виділення провокуючого фактора клінічної маніфестації моторних симптомів ХП. Мета дослідження: визначити найбільш часті провокуючі фактори розвитку моторних симптомів ХП шляхом проведення анкетного опитування пацієнтів. Матеріали та методи. Опитано 120 пацієнтів з ХП. Анкета розроблена автором для виявлення факторів, що провокують маніфестацію ХП. Отримані клінічні дані й результати анкетування піддали статистичній обробці. Рівень значущості р приймали рівним 0,05. Результати. 53,33 % (64 пацієнта) зв’язали розвиток моторних симптомів ХП із перенесеною значущою гострою психотравмуючою ситуацією. Часовий інтервал між дією стресового чинника і дебютом захворювання варіював від 1 дня до 4 років (медіана (Me) 5,2 місяця; 95% ДІ 2,1–9,1 місяця). Перенесені гострі респіраторні інфекції в дебюті розвитку або за 2–4 місяці до розвитку ХП відзначили 3,33 % (4 людини). Больові синдроми різної локалізації були виявлені у 8,33 % (10 осіб). Відсутність будь-якого провокуючого фактора відзначили 35 % (42 опитаних). Обробка клінічних даних (стать, вік дебюту ХП і склад за клінічними формами ХП) не виявила статистично значущих відмінностей між групами з різними провокуючими факторами дебюту ХП. Висновки. Розвиток моторних симптомів ХП у багатьох пацієнтів може бути спровоковано низкою факторів, серед яких переважав дистрес. Сформульована автором гіпотеза формування зони абсолютної рефрактерності в дофамінергічній системі після стресового впливу в дебюті моторних симптомів ХП потребує експериментального підтвердження.

Актуальность. Болезнь Паркинсона (БП) — одно из самых частых нейродегенеративных заболеваний. Несмотря на 200-летие его научного изучения, этиология БП остается до конца неизвестной. Ранее установлено, что латентная и премоторная фаза на 4–10 лет предшествуют развитию классических проявлений БП. Остается открытым вопрос выделения провоцирующего фактора клинической манифестации моторных симптомов БП. Цель исследования: определить наиболее частые провоцирующие факторы развития моторных симптомов БП путем проведения анкетного опроса пациентов. Материалы и методы. Опрошено 120 пациентов с БП. Анкета разработана автором для выявления факторов, провоцирующих манифестацию БП. Полученные клинические данные и результаты анкетирования подвергли статистической обработке. Уровень значимости р принимали равным 0,05. Результаты. 53,33 % (64 пациента) связали развитие моторных симптомов БП с перенесенной значимой острой психотравмирующей ситуацией. Временной интервал между действием стрессового фактора и дебютом заболевания варьировал от 1 дня до 4 лет (медиана (Me) 5,2 месяца; 95% ДИ 2,1–9,1 месяца). Перенесенные острые респираторные инфекции в дебюте развития или за 2–4 месяца до развития БП отметили 3,33 % (4 человека). Болевые синдромы различной локализации были выявлены у 8,33 % (10 человек). Отсутствие любого провоцирующего фактора отметили 35 % (42 опрошенных). Обработка клинических данных (пол, возраст дебюта БП и состав по клиническим формам БП) не выявила статистически значимых различий между группами с различными провоцирующими факторами дебюта БП. Выводы. Развитие моторных симптомов БП у ряда пациентов может быть спровоцировано рядом факторов, среди которых преобладал дистресс. Сформулированная автором гипотеза формирования зоны абсолютной рефрактерности в дофаминергической системе после стрессового воздействия в дебюте моторных симптомов БП нуждается в экспериментальном подтверждении.

Background. Parkinson’s disease (PD) is one of the most frequent neurodegenerative diseases. In spite of the 200-year scientific study of PD, its etiology remains unknown until today. Earlier the latent and premotor phases were found to 4–10 years precede the development of the standard manifestations of PD. Triggers determination of clinical manifestation of PD motor symptoms is still an open question. The goal of the study is to determine the most frequent triggers of PD’s motor symptoms mani­festation through a questionnaire survey of patients. Materials and methods. One hundred and twenty PD patients were interviewed. The author designed questionnaire aimed to identify the factors provoking PD manifestation. There was a statistical analysis of clinical data and the results of the interview. The level of significance (p) sets at 0.05. Results. 53.33 % (64 patients) associated the development of PD motor symptoms with a previous significant acute psychotraumatic situation (distress). The time
interval between the stress factors action and the debut of the dise­ase ranged from 1 day to 4 years (median (Me) 5.2 months; 95% CI 2.1–9.1 months). 3.33 % (4 people) noted acute respiratory infections at the time of PD manifestation or 2–4 months before the disease debut. 8.33 % (10 people) detected pain syndromes of varying localization. 35 % (42 respondents) noted the absence of triggers. Processing of clinical data (gender, age, PD debut and BP clinical forms structure) did not reveal any statistically significant differences between groups with different triggers for PD manifestation. Conclusions. Manifestation of PD motor symptom in some patients may be triggered by a number of factors, among which distress is. Further experiments have to verify author’s hypothesis of the formation of the absolute refractory area in dopaminergic system after stress exposure before the onset of PD motor symptoms.


Keywords

хвороба Паркінсона; маніфестація; провокуючі фактори

болезнь Паркинсона; манифестация; провоцирующие факторы

Parkinson’s disease; manifestation; triggers


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Papuć E., Kurzepa J., Kurys-Denis E., Grabarska A., Krupski W., Rejdak K. Humoral response against glial derived antigens in Parkinson’s disease // Neurosci Lett. — 2014. — 30 (566). — 77-81. doi: 10.1016/j.neulet.2014.02.043.
2. Lu M. Hu G. Targeting metabolic inflammation in Parkinson’s disease: implications for prospective therapeutic strategies // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. — 2012. — 39 (6). — 577-85. doi: 10.1111/j.1440-1681.2011.05650.x.
3. Schapira A.H. Etiology of Parkinson’s disease // Neurology. — 2006. — 66 (10 Suppl. 4). — S10-23. PMID: 16717248.
4. Maguire-Zeiss K.A., Short D.W., Federoff H.J. Synuclein, dopamine and oxidative stress: co-conspirators in Parkinson’s di–sease? // Brain. Res. Mol. Brain. Res. — 2005. — 134 (1). — 18-23. doi: 10.1016/j.molbrainres.2004.09.014.
5. Smith A.D., Castro S.L., Zigmond M.J. Stress-induced Parkin–son’s disease: a working hypothesis // Physiol. Behav. — 2002. — 77 (4–5). — 527-31. PMID: 12526994.
6. Kibel A., Drenjancević-Perić I. Impact of glucocorticoids and chronic stress on progression of Parkinson’s disease // Med. Hypo–theses. — 2008. — 71 (6). — 952-6. doi: 10.1016/j.mehy.2008.06.036.
7. Martino D., Giovannoni G. Antibasal ganglia antibodies and their relevance to movement disorders // Curr. Opin. Neurol. — 2004. — 8 (17). — 425-32. PMID: 15247537, 
8. McKee D.H., Sussman J.D. Case report: severe acute Parkinsonism associated with streptococcal infection and antibasal ganglia antibodies // Mov. Disord. — 2005. — 12 (20). — 1661-3. doi: 10.1002/mds.2064.
9. Snider L.A., Swedo S.E. Post-streptococcal autoimmune disorders of the central nervous system // Curr. Opin. Neurol. — 2003. — 16 (3). — 359-65. doi: 10.1097/01.wco.0000073938.19076.31. 
10. Von Coelln R., Shulman L.M. Clinical subtypes and genetic heterogeneity: of lumping and splitting in Parkinson disease // Curr. Opin. Neurol. — 2016. — 29 (6). — 727-34. doi: 10.1097/WCO.0000000000000384. 
11. Marras C. Subtypes of Parkinson’s disease: state of the field and future directions // Curr. Opin. Neurol. — 2015. — 28 (4). — 382-6. doi: 10.1097/WCO.0000000000000219.
12. Vilensky J.A., Gilman S., McCall S. A historical analysis of the relationship between encephalitis lethargica and postencephalitic parkinsonism: a complex rather than a direct relationship // Mov. Di–sord. — 2010. — 25 (9). — 1116-23. doi: 10.1002/mds.22908.
13. Metz G.A. Stress as a modulator of motor system function and pathology // Rev. Neurosci. — 2007. — 18 (3–4). — 209-22. PMID: 18019607.
14. De Pablos R.M., Herrera A.J., Espinosa-Oliva A.M. et al. Chronic stress enhances microglia activation and exacerbates death of nigral dopaminergic neurons under conditions of inflammation // J. Neuroinflammation. — 2014. — 24 (11). — 34. doi: 10.1186/1742-2094-11-34.
15. Jellinger K.A. Neuropathological spectrum of synucleinopathies // Mov. Disord. — 2003. — 18, Suppl. 6. — S2-12. doi: 10.1002/mds.10557.

Back to issue