Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"Emergency medicine" 6 (85) 2017

Back to issue

Cognitive impairment in the acute period of combat trauma in comparison with the combined trauma of peacetime

Authors: Криштафор А.А.(1), Усенко Л.В.(1), Йовенко И.А.(2), Криштафор Д.А.(1, 2), Черненко В.Г.(1, 2), Шайда О.А.(1)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
(2) — КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова» ДОС, г. Днепр, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Травми є однією з причин розвит­ку критичних станів і когнітивних порушень як їх наслідків. Когнітивні порушення, що виникають у критичних хворих, можуть не тільки значно уповільнити процес відновлення і погіршити якість життя після виписки з лікарні, але й безпосередньо бути пов’язаними з більш високою летальністю. Одним із важливих чинників, що пригнічують когнітивні функції у травмованих пацієнтів, може бути посттравматичний стресовий розлад. Мета дослідження: визначити відмінності тяжкості і характеру когнітивних порушень, викликаних бойовою травмою, від викликаних травмою, отриманою в мирній обстановці, і вплив на когнітивні функції синдрому посттравматичного стресового розладу в гострому періоді. Матеріали та методи. Обстежено 42 постраждалих (26 — із «мирною» травмою і 16 — із бойової травмою). Рівень когнітивних функцій до травми оцінювався за опитувальником CFQ на 2-гу — 3-тю добу після травми; шкали MoCA і MMSE застосовували на 2-гу добу у відділенні інтенсивної терапії, при переведенні з відділення і перед випискою. Тяжкість травми оцінювали за шкалою ISS. Вираженість реакції на травматичний стрес — за шкалою IES-R. Дані оброблялися з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Результати. В обох групах вихідний рівень когнітивних функцій був в межах вікової норми. За віком і тяжкістю травми групи були співставимими. Відзначено вірогідне зниження когнітивних функцій в обох групах відносно до вихідного рівня (на 15–20 %). За час лікування когнітивні функції у постраждалих поступово відновлювалися, але до кінця лікування не досягали вихідного рівня. Психологічна реакція на травму і стрес на момент знаходження у відділенні інтенсивної терапії виявилася низькою в обох групах, однак у групі з бойової травмою вона була вірогідно вище за рахунок більш високого показника фізіологічної збудливості. Незважаючи на незначну вираженість реакції на стрес, в обох групах виявлена помірна негативна кореляція між показниками когнітивних шкал і шкали реакції на стрес (r = –0,47 зі шкалою MoCA і r = –0,33 зі шкалою MMSE). В міру одужання вираженість цього зв’язку знижувалася відповідно до –0,44 і –0,27. Висновки. При використанні шкали MoCA відзначено більш виражене зниження когнітивних функцій, ніж при використанні шкали MMSE. Оцінка того, яка зі шкал більш об’єктивна, потребує окремого дослідження.

Актуальность. Травмы являются одной из причин развития критических состояний и когнитивных нарушений как их следствия. Когнитивные нарушения, возникающие у критических больных, могут не только значительно замедлить процесс восстановления и ухудшить качество жизни после выписки из больницы, но и напрямую быть связанными с более высокой летальностью. Одним из важных факторов, угнетающих когнитивные функции у травмированных пациентов, может быть посттравматическое стрессовое расстройство. Цель исследования: определить отличия тяжести и характера когнитивных нарушений, вызванных боевой травмой, от вызванных травмой, полученной в мирной обстановке, и влияние на когнитивные функции синдрома посттравматического стрессового расстройства в остром периоде. Материалы и методы. Обследовано 42 пострадавших (26 — с «мирной» травмой и 16 — с боевой травмой). Уровень когнитивных функций до травмы оценивался по опроснику CFQ на 2-е — 3-и сутки после травмы; шкалы MoCA и MMSE применяли на 2-е сутки в отделении интенсивной терапии, при переводе из отделения и перед выпиской. Тяжесть травмы оценивали по шкале ISS. Выраженность реакции на травматический стресс — по шкале IES-R. Данные обрабатывались с использованием методов параметрической и непараметрической статистики. Результаты. В обеих группах исходный уровень когнитивных функций был в пределах возрастной нормы. По возрасту и тяжести травмы группы были сопоставимы. Отмечено достоверное снижение когнитивных функций в обеих группах по отношению к исходному уровню (на 15–20 %). За время лечения когнитивные функции у пострадавших постепенно восстанавливались, но к концу лечения не достигали исходного уровня. Психологическая реакция на травму и стресс на момент нахождения в отделении интенсивной терапии оказалась низкой в обеих группах, однако в группе с боевой травмой она была достоверно выше за счет более высокого показателя физиологической возбудимости. Несмотря на незначительную выраженность реакции на стресс, в обеих группах выявлена умеренная отрицательная корреляция между показателями когнитивных шкал и шкалы реакции на стресс (r = –0,47 со шкалой MoCA и r = –0,33 со шкалой MMSE). По мере выздоровления выраженность этой связи снижалась соответственно до –0,44 и –0,27. Выводы. При использовании шкалы MoCA отмечено более выраженное снижение когнитивных функций, чем при использовании шкалы MMSE. Оценка того, какая из шкал более объективна, нуждается в отдельном исследовании.

Background. Injuries are one of the causes of the development of critical states and cognitive disorders as their consequences. Cognitive impairment that occur in critical patients can not only significantly slow the recovery process and worsen the quality of life after discharge from the hospital, but also directly related to higher lethality. One of the important factors that oppress cognitive functions in traumatized patients may be posttraumatic stress disorder. The purpose of the study was to determine the differences in severity and nature of cognitive impairment caused by combat trauma from trauma caused in a peaceful environment and the impact on cognitive functions of the posttraumatic stress disorder syndrome in the acute period. Materials and methods. 42 victims (26 with a “peaceful” trauma and 16 with a combat trauma) were examined. The level of cognitive functions before the injury was assessed by the Cognitive Failures Questionnaire for 2–3 days after injury; the Montreal Cognitive Assessment (MoCA) and Mini-Mental State Examination (MMSE) scales were used on the day 2 in the intensive care unit, when transferring from the department and before discharge. The severity of the injury was assessed on the Injury Severity Score. The severity of the response to traumatic stress was evaluated according to the Impact of Event Scale — Revised scale. The data were processed using parametric and non-parametric statistics. Results. In both groups, the baseline level of cognitive function was within the age range. Both groups were comparable by age and severity of the injuries. There was a significant decrease in cognitive functions in both groups in relation to the baseline (by 15–20 %). During the treatment, the cognitive functions of the victims were gradually restored, but by the end of treatment, they did not reach the baseline level. The psychological response to trauma and stress at the time of being in the intensive care unit was low in both groups, but in the group with the combat trauma, it was significantly higher due to a higher physiological excitability. Despite the low severity of the response to stress, a moderate negative correlation between the cognitive scales and the stress response scale was found in both groups (r = –0.47 with the MoCA and r = –0.33 with the MMSE). With the recovery, the severity of this relationship decreased to –0.44 and –0.27, respectively. Conclusions. When using the MoCA, there was a more pronounced decrease in cognitive functions than when using the MMSE. An assessment of which of the scales is more objective requires a separate study.


Keywords

когнітивні порушення; політравма; бойова травма; посттравматичний стресовий розлад

когнитивные нарушения; политравма; боевая травма; посттравматическое стрессовое расстройство

cognitive impairment; polytrauma; combat trauma; posttraumatic stress disorder


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Bryson G.L. Evidence-based clinical update: General ane–sthesia and the risk of delirium and postoperative cognitive dysfunction / G.L. Bryson, A. Wyand // Can. J. Anesth. — 2006. — № 53. — Р. 669. — doi: 10.1007/BF03021625.
2. Rundshagen I. Postoperative Cognitive Dysfunction / I. Rundshagen // Deutsches Ärzteblatt International. — 2014. — № 111(8). — P. 119-125. — doi: 10.3238/arztebl.2014.0119.
3. Girard T.D. Delirium as a Predictor of Long-Term Cognitive Impairment in Survivors of Critical Illness / T.D. Girard, J.C. Jackson, P.P. Pandharipande, B.T. Pun, J.L. Thompson, A.K. Shintani, S.M. Gordon, A.E. Canonico, R.S. Dittus, G.R. Bernard, E.W. Ely // Critical care medicine. — 2010. — № 38(7). — Р. 1513-1520. — doi: 10.1097/CCM.0b013e3181e47be1.
4. Pandharipande P.P. Long-term cognitive impairment after critical illness / P.P. Pandharipande, T.D. Girard, J.C. Jackson, A. Morandi, J.L. Thompson, B.T. Pun, N.E. Brummel, C.G. Hughes, E.E. Vasilevskis, A.K. Shintani, K.G. Moons, S.K. Geevarghese, A. Canonico, R.O. Hopkins, G.R. Bernard, R.S. Dittus, E.W. Elyet // N. Engl. J. Med. — 2013. — Vol. 369. — P. 1306-1316.
5. Румянцева С.А. Неврологические расстройства при синдроме полиорганной недостаточности / С.А. Румянцева // Нервные болезни. — 2003. — № 2. — URL: http://cyberleninka.ru/article/n/nevrologicheskie-rasstroystva-pri-sindrome-poliorgannoy-nedostatochnosti (дата обращения: 29.03.2017).
6. Криштафор А.А. Когнитивные нарушения, обусловленные критическими состояниями, как проявление церебральной недостаточности / А.А. Криштафор // Медицина неотложных состояний. — 2015. — № 2(65). — URL: http://cyberleninka.ru/article/n/kognitivnye-narusheniya-obuslovlennye-kriticheskimi-sostoyaniyami-kak-proyavlenie-tserebralnoy-nedostatochnosti (дата обращения: 23.07.2017).
7. Фаршатов Р.С. Качество жизни реанимационных больных как один из важнейших показателей эффективности интенсивной терапии / Р.С. Фаршатов, Р.Н. Кильдебекова // Медицина. — 2016. — № 2. — С. 23-31.
8. Beth Skwarecki. Delirium in ICU Patients Linked to Mortality, Longer Stays // Medscape. — Jun 04, 2015. — URL: http://www.medscape.com/viewarticle/845901.
9. Salluh J.I.F. Outcome of delirium in critically ill patients: systematic review and meta-analysis / J.I.F. Salluh, H. Wang, E.B. Schneider, N. Nagaraia, G. Yenokyan, A. Damluji, R.B. Serafim, R.D. Stevens // BMJ. — 2015. — 350. — doi: https://doi.org/10.1136/bmj.h2538 (Published 03 June 2015).
10. O’Donnel M.L. Posttraumatic disorders following injury: an empirical and methodological review / M.L. O’Donnel, M. Creamer, R.A. Bryant, U. Schnyder, A. Shalev // Clinical Psychology Review. — 2003. — Vol. 23. — P. 587-603. — doi: https://doi.org/10.1016/S0272-7358(03)00036-9.
11. Baker S. The Injury Severity Score: a method for descri–bing patients with multiple injuries and evaluating emergency care / S. Baker, B. O’Niell, W. Haddon, W. Long // J. Trauma. — 1974. — № 14. — P. 187-196.
12. Nasreddine Z.S. The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: A Brief Screening Tool For Mild Cognitive Impairment / Z.S. Nasreddine, N.A. Phillips, V. Bedirian, S. Charbonneau, V. Whitehead, I. Collin, J.L. Cummings, H. Chertkow // Journal of the American Geriatrics Society. — 2005. — Vol. 53, I. 4. — P. 695-699. — doi: 10.1111/j.1532-5415.2005.53221.x.
13. Holsinger T. Does This Patient Have Dementia? / T. Holsinger, J. Deveau, M. Boustani, J.W. Williams // JAMA. — 2007. — № 297(21). — P. 2391-2404. — doi: 10.1001/jama.297.21.2391.
14. Волков А.О. Как оценить когнитивные функции перед кесаревым сечением? / А.О. Волков, Е.Н. Клигуненко, И.А. Ветошка // Современные проблемы науки и образования. — 2014. — № 3. — URL: https://science-education.ru/ru/article/view?id=13474 (дата обращения: 26.04.2017).
15. Мельницкая Т.Б. Шкала оценки влияния травматического события (IES-R) применительно к радиационному фактору [Электронный ресурс] / Т.Б. Мельницкая, А.В. Хавыло, Т.В. Белых // Психологические исследования: электронный научный журнал. — 2011. — № 5(19). — URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2011n5-19/546-melnitskaya-et-al-19.html (дата обращения: 16.07.2017). 0421100116/0057.
16. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса. — СПб.: Питер, 2001. — 272 с.

Similar articles

Peculiarities of cognitive impairment in patients wounded in action
Authors: Криштафор А.А.(1), Йовенко И.А.(2), Черненко В.Г.(1, 2), Клименко К.А.(2), Криштафор Д.А.(1, 2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
(2) — КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" 2 (81) 2017
Date: 2017.05.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Prevention and treatment of cognitive impairment due to combat trauma using multiorgan-protective drugs
Authors: Криштафор А.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" 8 (87) 2017
Date: 2018.02.05
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Correction of cognitive functions in the acute period of polytrauma using choline alphoscerate
Authors: Криштафор А.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" №1(88), 2018
Date: 2018.03.23
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Diagnosis of the central nervous system violations severity in anesthesiology and intensive care medicine by determining cognitive dysfunction
Authors: Усенко Л.В., Криштафор А.А., Канюка Г.С.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" 5 (84) 2017
Date: 2017.09.14
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches

Back to issue