Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 15 (634) 2017

Back to issue

Вибір біофлавоноїдів у лікуванні та профілактиці гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей

Authors: Височина І.Л.
д.м.н., доцент, завідувач кафедри сімейної медицини ФПО, Державний заклад «Дніпропетровська медична академія», м. Дніпро, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version

Вступ

На сьогодні, як і впродовж майже всього періоду життя людства, грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є актуальною проблемою медицини, тому що вони характеризуються масовістю, сезонністю та багаторічною циклічністю і вражають щорічно як мінімум до 25 % населення всього світу. За даними ВООЗ, грип та ГРВІ є однією з головних причин смертності у світі — щорічно гинуть до чотирьох мільйонів осіб, і тому необхідність пошуку дієвих заходів профілактики та лікування цієї групи інфекційних хвороб не викликає сумнівів, це нагальне завдання сучасної науки. Забезпечення дієвого й ефективного контролю грипу та ГРВІ є невирішеним завданням навіть на рівні сучасної медицини, що насамперед обумовлено високою питомою вагою та поширеністю ГРВІ, етіологічний спектр яких складається з понад двохсот видів респіраторних вірусів, що об’єктивно утруднює проведення етіотропно обґрунтованого лікування цього класу захворювань.
У дітей, які є найбільш вразливими щодо захворюваності на респіраторну інфекцію, вибір препаратів для превентивного використання й лікування грипу та ГРВІ і досі залишається складним завданням у практиці лікаря, адже перелік лікарських засобів та діючих речовин, що можуть бути застосованими, є досить великим і постійно зростає. У медицині ХХІ століття одним з інструментів науково обґрунтованого та доцільного вибору правильного вирішення означеної проблеми є доказова медицина [2, 5, 7].
Проведений нами аналіз систематичних оглядів літератури з питань лікування та профілактики ГРВІ, даних метааналізів, результатів до- та постклінічних досліджень, які мають високий рівень доказовості, дозволив констатувати, що етіологічно та патогенетично обґрунтованим є призначення біофлавоноїдів, а саме етанольного екстракту протефлазід (основна діюча речовина — флавоноїдні глікозиди) та лікарських форм на його основі — Імунофлазід®, Протефлазід®, для яких доведено наявність прямої противірусної дії, імунокоригуючих властивостей, антиоксидантної активності та які мають високу ефективність і безпечність при застосуванні в дітей, вагітних і дорослих [1–9, 11, 12].
Етанольний екстракт протефлазід, отриманий за технологією спиртового екстрагування рослинної сировини двох дикорослих злаків — Щучки дернистої і Війника наземного, є багатокомпонентною сумішшю природних сполук — хлорофілу, амінокислот, флавоноїдних глікозидів, карбонових кислот та інших додаткових сполук. У 2002 році на основі 100% екстракту протефлазід був зареєстрований лікарський препарат краплі Протефлазід® (вміст етанолу до 90 %), а у 2006 році для дітей з неонатального віку — сироп Імунофлазід® із вмістом 2% екстракту протефлазіду [6].
Доказова база протефлазіду є унікальною: понад десять оглядів літератури (2008–2016 рр.); 4 метааналізи, (2014–2016 рр.), 15 звітів і наукових публікацій із результатами клінічних досліджень, виконаних у період 2003–2015 рр. на базі лікувальних установ України, за участю понад 1150 осіб, з них понад 970 дітей віком від 0 до 18 років, 74 звіти й наукові публікації результатів клінічних досліджень, виконаних у період 2002–2015 рр. на базі лікувальних установ України і Росії, за участю понад 3150 осіб, з них: дітей (різного віку) — понад 900 осіб, вагітних жінок — понад 330 осіб.
Метою нашого дослідження було вивчення клініко-імунологічної ефективності превентивного використання різних лікарських форм діючої речовини протефлазіду — сиропу Імунофлазід® у дітей віком від 4 до 9 років життя та крапель Протефлазід® у дітей віком від 9 до 17 років — у сезонній профілактиці грипу та ГРВІ.

Матеріали та методи

Під нашим наглядом перебувала 91 дитина віком від 4 до 17 років. Обов’язковою умовою включення до групи спостереження були результати об’єктивного огляду, що дозволяли констатувати відсутність будь-яких клінічних ознак ГРВІ або загострення хронічного захворювання в дитини.
Розподіл до груп спостереження здійснювався за віком дітей та призначенням біофлаваноїдів у вигляді сиропу або крапель. До першої групи спостереження, яка в схемі профілактики отримувала сироп Імунофлазід®, увійшли 39 дітей віком від 4 до 9 років; до другої групи спостереження увійшли 52 дитини віком від 9 до 17 років, які в схемі сезонної профілактики грипу та ГРВІ отримували краплі Протефлазід®. Тривалість сезонної профілактики ГРВІ в даному дослідженні становила 2 тижні. Сироп Імунофлазід® та краплі Протефлазід® призначались відповідно до віку дитини з дотриманням інструкції виробника.
Усім дітям, які перебували під нашим наглядом, було проведено аналіз анамнестичних даних та оцінку даних об’єктивного огляду. Мікроекологію біотопу слизових верхніх дихальних шляхів та імунний статус (уміст лейкоцитів, лімфоцитів, CD25+, IgA, IgM, IgG, рівень TFβ1 (DRG ELISA, Німеччина), вміст цитокінів IL-4, IL-10, IL-12р70 і IL-12р40+p70 (ELISA, Diaclone, Франція), IL-2 (ELISA Kit, Фінляндія) у сироватці крові) досліджували в динаміці лікування двічі: до та після профілактичного використання препаратів протефлазіду.
Рівень адаптації визначався за індексом функціональних змін (ІФЗ), який розраховувався за формулою: ІФЗ = 0,011 • ЧСС + 0,014 • САТ + 0,08 • ДАТ + 0,014 • вік + 0,009 • маса – 0,009 • ріст – 0,27, та оцінювався за рекомендаціями авторів (патент № 26173; Квашніна Л.В. та співавт., 2005). Психофізіологічне дослідження дозволило визначити тип темпераменту обстежених дітей та оцінити стійкі індивідуальні особливості їх поведінки, емоційного реагування (тест Айзенка (Горбатов, 2003; Райгородский, 2002)) та виявити особливості характеру як базової стійкої характеристики особистості. Тип, працездатність та стійкість нервової системи в обстежених дітей визначали за допомогою тепінг-тесту Є.П. Ільїна (Ильин, 1981).
Клінічну ефективність включення флавоноїдів до сезонної профілактики оцінювали за інтенсивністю ГРВІ (результати катамнестичного спостереження впродовж року або двох після закінчення профілактичних заходів), динамікою стану біоценозу слизових верхніх дихальних шляхів (ВДШ), клінічними характеристиками перебігу ГРВІ в катамнезі спостереження, результатами імунологічного обстеження, а також враховували динаміку психофізіологічних показників.
Статистична обробка результатів досліджень проводилась за допомогою ліцензійної програми Statistica v. 6.1 (серійний номер AJAR 909 E415822FA) з використанням параметричних і непараметричних критеріїв. Оцінку взаємозв’язку між чинниками проводили за коефіцієнтами кореляції Спірмена (r), показником відношення шансів і його 95% довірчим інтервалом. Для побудови моделей оцінки ступеня адаптованості й прогнозування ризику розвитку дезадаптації в дітей залежно від низки чинників використано теорему Байєса і послідовний (секвенціальний) аналіз Вальда з розрахунком інформаційної міри Кульбака (І), логістичну регресію. Використовувалось три рівні статистичної значимості результатів досліджень — p < 0,05; p < 0,01 та p < 0,001; при p < 0,1 визначали тенденцію [10].

Результати та обговорення

Проведене спостереження було динамічним — у сезоні двох різних календарних років із катамнестичним спостереженням упродовж наступних двох років. Групи обстежених дітей були репрезентативними та порівнянними, що дозволило об’єднати результати різних років спостереження для формування остаточних висновків.
Модель адаптації в обстежених дітей — інтеграція тісних міжсистемних кореляційних зв’язків між клініко-анамнестичними чинниками (фізичний розвиток, стан бактеріоносійства, кратність перенесених гострих респіраторних захворювань, хронічні вогнища інфекції, паління в підлітків тощо), показниками стану імунної системи (цитокіновий профіль IL-2, IL-4, IL-10, IL-12p70, IL-12p40+p70, TGFβ1; сироваткові імуноглобуліни A, M, G класів та sIgA) та особливостями психологічних характеристик особистості (індивідуально-типологічні — темперамент, характер, тепінг-тест; наявність межових невротичних розладів; емоційний профіль: висока тривожність, колірний вибір та ін.).
Дослідження цитокінового балансу в школярів показало, що саме вміст IL-10, фізіологічне значення якого пов’язане з протизапальними властивостями, визначав рівень адаптації обстежених дітей (р = 0,042; r = –0,264), що в клініці корелювало з формуванням астенічного синдрому в дітей з рекурентним перебігом ГРВІ насамперед за рахунок зниження працездатності (р = 0,035; r = 0,273) та з палінням у підлітків (р = 0,023; r = –0,293). Концентрація IL-12р70, що була вірогідно вищою в дітей — бактеріоносіїв умовно-патогенної та патогенної флори на слизових ВДШ, корелювала з проявами астенічного синдрому, які насамперед характеризували загальну виснаженість дітей із рекурентними ГРВІ (підвищена стомлюваність (р = 0,004; r = 0,367), зниження пам’яті (р = 0,004; r = 0,368), зниження апетиту (р = 0,002; r = –0,395)) та проведеними в анамнезі адено- або тонзилектомією (р = 0,004; r = 0,367), що визначало низький рівень протиінфекційного захисту цих дітей. IL-12 належать до прозапальних цитокінів і є ключовою ланкою посилення клітинно-опосередкованої імунної відповіді та ініціації ефективного протиінфекційного захисту проти вірусів, бактерій, грибів і найпростіших.
Оцінка адаптаційних можливостей дітей 4–17 років у періоді клінічного благополуччя показала, що в частки пацієнтів наявні різнорівневі порушення адаптації, які відповідають змішаному типу дезадаптаційного синдрому (поєднання труднощів психофізіологічної адаптації, дисбаланс цитокінів на рівні імунної відповіді та наявність дисбіозу слизових зіва та носа). Треба відзначити, що в дітей, які мали рекурентний перебіг ГРВІ та прояви астенічного синдрому (превалювали скарги на поганий сон, загальну слабкість, підвищену стомлюваність та головний біль), виявлено незадовільний рівень ІФЗ та зрив адаптації, причому майже кожна третя дитина мала прояви напруження адаптації, що дозволяє констатувати наявність низького функціонального резерву організму, що й обумовило необхідність проведення коригуючих лікувальних програм та обов’язкових профілактичних заходів у всіх дітей.
За нашими даними, усі діти, які отримували сироп Імунофлазід® і краплі Протефлазід®, добре переносили прийом препаратів, алергічних та будь-яких побічних реакцій не відмічено в жодної дитини.
Аналіз результатів динамічного обстеження дітей від 4 до 17 років упродовж трьох років показав, що проведення лікувально-профілактичних заходів супроводжувалось підвищенням рівня адаптації та покращанням стану здоров’я пацієнтів, які перебували під нашим наглядом. Слід зазначити, що значне покращення реєструвалось у 35,2 % всіх спостережень, і при цьому позитивна динаміка спостерігалась протягом 2–3 років на фоні проведення мінімум двох курсів превентивної сезонної імунної профілактики сиропом Імунофлазід® і краплями Протефлазід®. Залежно від тяжкості порушень адаптації та особливостей імунітету в обстежених дітей для досягнення ефекту покращання в 30 % спостережень була необхідність повторного призначення препаратів протефлазіду в наступному календарному сезоні. Також оцінка рівня імунобіологічної резистентності дитячого організму показала, що в динаміці катамнестичного спостереження ефекту погіршення не було зареєстровано в жодної дитини.
Узагальнення результатів оцінки ефективності превентивного використання препаратів Імунофлазід® і Протефлазід® показало, що в групі дітей з рекурентними ГРВІ суттєво збільшилась кількість дітей з доброю адаптацією (у 8 разів) і не реєструвалось випадків зриву адаптації (p < 0,001).
Аналіз та узагальнення результатів цього дослідження на підставі статистичної обробки всіх отриманих даних показали, що незалежно від віку обстежених дітей та використання різних лікарських форм екстракту протефлазід — сиропу Імунофлазід® у дітей віком від 4 до 9 років життя та крапель Протефлазід® у дітей віком від 9 до 17 років — клінічна ефективність сезонної профілактики грипу та ГРВІ, а також зміни стану мікроекології слизових ВДШ та імунні складові мали статистичні паралелі (що насамперед пов’язано з використанням однакової стандартизованої основи етанольного екстракту протефлазід незалежно від форми випуску лікарського засобу — сироп або краплі), що дозволило в подальшому описі результатів роботи об’єднати всі дані для формулювання остаточних висновків щодо результатів нашого дослідження. Єдиною відмінністю були органолептичні вподобання серед обстежених дітей, а саме: сироп Імунофлазід®, за оцінкою батьків дітей віком від 4 до 6 років і безпосередньо самих дітей молодшого шкільного віку від 6 до 8 років, є більш приємним, ніж краплі, на той час як діти, старші за 9 років, обирали краплі, вони пояснили необхідністю вживати менший об’єм лікарської речовини при проведенні двотижневого курсу профілактичних заходів.
Катамнестичне спостереження впродовж двох років за всіма дітьми, які були під нашим наглядом, показало, що ефективність профілактики біофлавоноїдами в усіх дітей (рис. 1), які отримували препарати протефлазіду (Імунофлазід®, Протефлазід®), у середньому становила 82 % за рахунок зменшення кратності (у 1,7 раза) та тривалості (на 2 дні) ГРВІ (р ≤ 0,01).
Поряд зі зниженням частоти ГРВІ у дітей віком від 4 до 17 років (рис. 1), які перебували під нашим наглядом, було зареєстровано більш легкий перебіг тих випадків ГРВІ, яким не вдалося запобігти, порівняно з тяжкістю перебігу аналогічних ГРВІ у період до проведення превентивного курсу протефлазідом (Імунофлазід®, Протефлазід®) за рахунок зменшення кількості випадків формування ускладненого перебігу гострих респіраторних інфекцій в три рази, причому в кожної другої дитини не було відзначено формування середньотяжкого або тяжкого перебігу тих ГРВІ, яким не вдалося запобігти (рис. 1).
Треба відзначити, що в 13 дітей (30 %) віком від 4 до 9 років, які мали рекурентний перебіг ГРВІ і які в двох послідовних сезонах проведеного спостереження отримували профілактику саме сиропом Імунофлазід®, при катамнестичному спостереженні після кожного профілактичного курсу біофлавоноїдів виявлено зменшення кратності ГРВІ до рівня епізодично хворіючих дітей, а це лише 1–2 епізоди ГРВІ проти 4–6 до початку профілактики (р ≤ 0,01), причому 3 дитини зовсім не хворіли протягом року (р ≤ 0,05).
Контрольні мікробіологічні дослідження стану біоценозу слизових ВДШ (рис. 1) у дітей відразу після закінчення профілактичного застосування біофлавоноїдів (Імунофлазід®, Протефлазід®) показали формування стану еубіозу в більшості спостережень — 50 проти 24 % спостережень до початку превентивної терапії (p < 0,001).
У наших попередніх роботах [3] було доведено, що основним імунологічним ефектом протефлазіду (Імунофлазід®, Протефлазід®) у дітей шкільного віку є його здатність контролювати пролонгацію запального процесу на імунологічному рівні шляхом модуляції та врівноваження цитокінового балансу, що запобігає подальшому рецидивуванню або хронізації інфекційного процесу (р < 0,05). Так, при початковому високому рівні IL-12р70 у сироватці крові протефлазід знижує його до середнього (t = 3,5; p < 0,01), а якщо він був низьким, то, навпаки, призначення протефлазіду підвищує його вміст (t = 2,23; р < 0,05).
Отже, включення біофлавоноїдів у вигляді препаратів Імунофлазід®, Протефлазід® до сезонної профілактики ГРВІ у дітей шкільного та дошкільного віку є безпечним та ефективним заходом, що підтверджується доведеним впливом на стан адаптації дитини, показники імунного статусу, супроводжується відновленням мікроекології слизових ВДШ та має клінічно підтверджену ефективність, що дозволяє рекомендувати їх використання в схемах сезонної профілактики гострої респіраторної захворюваності, особливо в когорті пацієнтів із рекурентними респіраторними захворюваннями.

Висновки

1. Оцінка рівня імунобіологічної резистентності дитячого організму показала, що в динаміці катамнестичного спостереження ефекту погіршення не було зареєстровано в жодної дитини, яка приймала препарати протефлазіду. На фоні проведення двох курсів сезонної профілактики сиропом Імунофлазід® чи краплями Протефлазід® значне покращення реєструвалось у 35,2 % всіх спостережень, і при цьому позитивна динаміка спостерігалась протягом 2–3 років.
2. Проведення профілактичних заходів у дітей шкільного та дошкільного віку з використанням препаратів рослинного походження Імунофлазід® та Протефлазід® дозволяє зменшити тривалість перебігу гострої респіраторної інфекції в середньому на 2 дні та зменшити кратність ГРВІ в 1,7 раза впродовж року, що супроводжується більш легким перебігом тих випадків ГРВІ, яким не вдалося запобігти.
3. Превентивне використання біофлавоноїдів у вигляді сиропу Імунофлазід® та крапель Протефлазід® призводить до формування стану еубіозу слизових ВДШ: кількість дітей з еубіозм збільшилась у два рази.
4. Ефективність профілактики ГРВІ у дітей віком від 4 до 9 років із використанням препарату Імунофлазід® сироп та у дітей від 9 до 17 років — Протефлазід® краплі становить 82 % та характеризується доброю переносимістю, що свідчить про високу безпеку цих лікарських засобів.

Bibliography

1. Абатуров А.Е. Реализация противовирусного и антиоксидантного действия биофлавоноидов при лечении острых респираторных вирусных инфекций / А.Е. Абатуров, И.Л. Высочина // Здоровье ребенка. — 2016. — С. 128-134.
 
2. Бекетова Г.В. Иммунофлазид в педиатрии: системный анализ эффективности и безопасности применения / Г.В. Бекетова, Н.В. Хайтович, А.И. Гриневич // Педиатрия. Восточная Европа. — 2014. — № 3(07). — С. 10. 
 
3. Височина І.Л. Ефективність превентивного використання флавоноїдів у дітей шкільного віку в комплексі заходів щодо зниження захворюваності на гострі респіраторні захворювання / І.Л. Височина, О.Є. Абатуров // Современная педиатрия. — 2017. — № 4(84). — С. 55-60.
 
4. Зубаренко А.В. Иммунофлазид® в профилактике инфекционных болезней у детей первого года жизни / А.В. Зубаренко [и др.] // Современная педиатрия. — 2015. — № 3. — С. 49-53.
 
5. Иммунофлазид® сироп: лечение и профилактика ОРВИ и гриппа // Новости медицины и фармации. — 2014. — № 21–22 (523-524). — С. 8-9.
 
6. Інструкція для медичного застосування препарату Імунофлазід®, Проте–флазід®.
 
7. Камінський В.В. Протефлазід у вагітних: системний огляд результатів післяреєстраійних спостережень за безпечністю та ефективністю застосування / Камінський В.В., Шалько М.Н., Гриневич О.Й. — Держінформнауки України, 2014.
 
8. Крамарев С.А. Метаанализ результатов клинических исследований эффективности флавоноидов при вирусных и вирусно-бактериальных заболеваниях у детей / С.А. Крамарев, А.И. Гриневич, О.Б. Тонковид, О.В. Выговская // Cовременная педиатрия. — 2014. — № 5(61). — С. 1-7.
 
9. Кузнецова Л.В. Влияние флавоноидов на показатели клеточного иммунитета у детей и подростков, которые болеют гриппом и острыми респираторными вирусными инфекциями, до и после лечения / Кузнецова Л.В. // Лабораторная диагностика. Восточная Европа. — 2017. — Т. 6, № 3. — С. 429-436.
 
10. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — К.: Морион, 2000. — 320 с.
 
11. Мониторинг клинического применения лекарственного препарата Проте–флазид® капли врачами различных специальностей на территории Украины в 2015 г. // Новости медицины и фармации. — 2016. — № 14(594). — С. 5.
 
12. Муквіч О.М. Превентивна та лікувальна ефективність біофлавоноїдів у дітей з рекурентними респіраторними інфекціями / О.М. Муквіч, Т.М. Камінська // Здоров’я дитини. — 2017. – Т. 2, № 12. — С. 31-36. 

Similar articles

Preventive and therapeutic effectiveness of bioflavonoids in children  with recurrent respiratory infections
Authors: Муквіч О.М., Камінська Т.М.
Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

"Child`s Health" Том 12, №2, 2017
Date: 2017.05.05
Categories: Pediatrics/Neonatology
Sections: Clinical researches
Authors: С.О. Риков, М.А. Знаменська. Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня «Центр мікрохірургії ока»
"News of medicine and pharmacy" Офтальмология (324) 2010 (тематический номер)
Date: 2010.08.09

Back to issue