Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

"News of medicine and pharmacy" 15 (634) 2017

Back to issue

Штрих-коди біля ліжка польського пацієнта — вже реальність!

Sections: News

print version

Однією з особливостей страхової медицини в європейських країнах, у тому числі в Польщі, є те, що ліки пацієнт отримує безкоштовно. У випадку стаціонарного лікування в кожному відділенні є тижневий запас необхідних ліків в окремій кімнаті — міні-складі, з якого вони згідно з призначенням лікаря надходять до пацієнтів через медичних сестер. А в кожній лікарні є внутрішньолікарняна аптека, що тримає місячний запас ліків для всіх відділень. На цьому шляху виникає ефект людського фактора, що призводить до помилок у фармакотерапії. Чи є ця проблема масштабною?
У Польщі не проводиться реєстрація такого роду випадків, а інформація про них поширюється тільки тоді, коли пацієнт втрачає здоров’я або життя.
Американські дослідження показали, що на помилки, пов’язані з ліками, припадає 20 % від загальної кількості призначених у стаціонарах ліків. У структурі цих помилок 38 % стосуються саме неправильного подання ліків.
Також вважається, що кошти, пов’язані з витратами на додаткову медичну допомогу внаслідок помилок, яких припустилися у фармакотерапії, становлять близько 17–29 млрд доларів на рік.
Натомість британські дослідження свідчать, що серед 8 млн госпіталізацій за рік близько 850 тис. пов’язані з інцидентами у фармакотерапії, що загрожують безпеці пацієнта, унаслідок цього додаткові кошти в розмірі 2 млрд фунтів витрачаються на додаткові дні перебування таких пацієнтів у лікарні.
Масштаб цього явища залежить насамперед від таких факторів, як використання документів у паперовому вигляді, велика кількість мануальних медсестринських маніпуляцій, а також відсутність підтримки з боку телеінформаційної системи.
Інформатизація всієї системи охорони здоров’я Польщі вже кілька разів відкладалася, а внутрішньолікарняна давно вже існує поряд із паперовою. Спочатку створюються паперові документи, дані з яких за допомогою клавіатури комп’ютера переносяться до телеінформаційної системи. Натомість проведені понад 20 років тому дослідження показали, що така методика вводу даних загрожує ризиком виникнення 1 помилки на 100 знаків. Це означає, що дані, отримані таким способом, будуть значною мірою неправдивими, неповними й непридатними до подальшого використання. А метою накопичення даних в електронному вигляді є не зміна носія інформації, а передусім підвищення ефективності обміну даними на визначеній основі для окремих зацікавлених сторін МОЗ. Дискусії щодо електронної медичної документації найчастіше зводяться до обговорення ефекту оцифрованих даних. Забувається про те, що з огляду на мету подальшого використання таких даних найважливішим є спосіб отримання та накопичення даних на попередніх етапах, наприклад протягом процесу госпіталізації пацієнта, а особливо під час призначення пацієнту лікування.
Спочатку на папері, потім в інформаційній системі
Спосіб організації цього процесу найчастіше змушує медсестринський персонал працювати як з електронними документами, так і з паперовими. Це випливає з неправильної конфігурації інформаційної системи, а також із відсутності переносного обладнання, що полегшувало б роботу медичних сестер. Призначення лікаря в першу чергу фіксується на папері, а до інформаційної системи переноситься post factum. На підставі паперового документа відбувається приготування лікувальних засобів для того, щоб дати їх пацієнту, а верифікація назви, дози, дати придатності ліків виконується на око. На практиці це означає, що медсестра мусить переглядати всі доступні упаковки ліків, унаслідок чого може дати ліки з довшим терміном придатності. Насправді інформація про те, які ліки повинні даватись пацієнту, знаходиться в інформаційній системі, але перевірка відповідності наявних ліків лікарським призначенням відбувається на підставі паперового документа. Крім того, проблемою є спосіб ідентифікації пацієнтів. Незважаючи на існуюче в Польщі зобов’язання кодувати дані пацієнтів, у більшості випадків — навіть якщо лікарня дотримується правових норм — на браслетах пацієнтів розміщені їх дані, що не відповідають правовим вимогам (дані повинні бути в закодованому вигляді, їх не зможе інтерпретувати людина, яка не має відповідного переносного обладнання). Також проблемою є факт запізнього підтвердження подання ліків пацієнту, що загрожує відсутністю вірогідних даних про рівень і локалізацію запасів ліків на даний момент.
Досвід з інших галузей
Тим часом застосування технік, перевірених в інших галузях, що полягають у скануванні штрих-кодів, дозволяють викорінити значну кількість помилок. У випадку лікарні це стосується сканування штрих-кодів, розміщених на ліках та браслетах пацієнтів. Умовою, звичайно, є відповідно налаштована телеінформаційна система й наявність переносного обладнання, наприклад медичного планшета чи терміналу. У тих самих дослідженнях, які продемонстрували наслідки, пов’язані з ручним введенням даних на клавіатурі, доведено також, що при скануванні штрих-кодів ризик допущеної помилки різко знижується й становить 1 помилку на 10 млн знаків.
Користь від застосування штрих-кодів була доведена ще 40 років тому, коли їх почали використовувати в торгівлі з метою автоматизації процесу продаж. У лікарні штрих-коди можуть бути використані в багатьох галузях, а найважливішим є сканування штрих-коду біля ліжка пацієнта (bedside scanning). Така раціоналізація видачі ліків пацієнтам полягає в автоматизації дій, пов’язаних з верифікацією даних з лікарських призначень щодо укомплектованих ліків. Уже приготовані ліки даються пацієнту за допомогою переносного терміналу. Варто підкреслити, що метою сканування штрих-кодів при комплектації ліків не є впровадження механізму пошуку винних у помилковій комплектації, а тільки недопущення помилкової комплектації або видачі пацієнту неправильно приготованих ліків. Сканування штрих-кодів має передусім збільшити безпеку пацієнтів, а також збільшити комфортність праці медсестринського персоналу.
Дослідження підтверджують
Спостерігаючи різноманітні технічні й технологічні рішення в галузі охорони здоров’я, можемо відзначити прагнення до впровадження одноманітних способів комунікації для того, щоб можливі були накопичення, агрегація та обмін інформацією в максимально ефективний спосіб. Турбота про безпеку пацієнта, що стала абсолютним пріоритетом в охороні здоров’я, прискорює темп реалізації стандартних рішень, перевірених в інших галузях. Це демонструють європейські та світові тенденції. Популярні протягом років внутрішні рішення, які ще називають приватними, поступаються місцем рішенням стандартним. Суб’єкти охорони здоров’я й пацієнти перестають захищати використання таких рішень як джерело конкурентної переваги, воно починає розглядатися як спосіб зменшення коштів, необхідних для функціонування об’єктів охорони здоров’я. Унаслідок застосування стандартного підходу в галузі обслуговування пацієнта й керування рухом лікувальних продуктів зменшуються кошти, пов’язані з обслуговуванням пацієнта.
Дослідження, проведені у 2012 р. фірмою McKinsey & Company, показали, що техніки автоматичного накопичення даних суттєво знижують кількість помилок, які виникають через неправильне подання лікувального продукту, завдяки чому лікарні не повинні будуть зазнавати додаткових витрат, які тягне за собою триваліша госпіталізація пацієнтів. Серед багатьох можливих рішень найбільшою ефективністю характеризуються методи з використанням штрих-кодів GS1. Дослідження довели їх перевагу над внутрішніми рішеннями, нав’язаними ІТ-компаніями. Крім того, проведений аналіз довів, що застосування штрих-кодів GS1 у практиці лікарень дозволить заощадити близько 2,7–4,3 млн доларів за рік. Скорочення частки помилок у випадку використання цих кодів сягає 30 %.
Штрих-коди й правове поле
У Польщі впровадженню рішень щодо використання штрих-кодів біля ліжка пацієнта сприяють два правових акти. Першим з них є закон від 6 вересня 2001 року про фармацевтичну промисловість (№ 45 від 2008 р., ст. 271 із пізнішими змінами), який регулює спосіб ідентифікації медичних продуктів у Польщі. Згідно з цим законом основним способом ідентифікації таких продуктів є штрих-коди згідно із system EAN UCG. Згаданий в законі опис system EAN UCG стосується в реальності глобальної системи GS1. У 2005 р. змінено назву стандартів з EAN USS на GS1. Натомість слова kod identyfikacyjny EAN на практиці та згідно з номенклатурою, прийнятою в рамках системи GS1, означають неповторюваний ідентифікаційний номер, що має назву «глобальний номер комерційної одиниці» (Global Trade Item Number — GTIN). Це 13-значний номер, поданий на упаковці у вигляді стандартного штрих-коду EAN-13. Номер GTIN становить ключ доступу до баз даних, у яких зберігається основна інформація про продукт, наприклад номер серії чи дату придатності.
Другим правовим актом є закон від 15 квітня 2015 року про лікувальну діяльність (2015 р., ст. 618 із пізнішими змінами), який накладає на лікарні обов’язок охорони особистих даних пацієнтів через застосування знаків, ідентифікуючих пацієнта, що містять інформацію, яка дозволяє встановити ПІБ, дату народження пацієнта, записану таким чином, щоб її не могли прочитати неуповноважені особи. Ідеальним рішенням, що відповідає правовим вимогам і водночас сприяє автоматизації процесу видачі ліків, є браслет зі штрих-кодом. Таке рішення роками використовується в практиці багатьох лікарень в усьому світі.
Персонал підтверджує: стало краще
Серед медичних сестер також панує думка, що сканування штрих-кодів повинне назавжди утвердитися в лікарнях. Головна медична сестра однієї з найбільших лікарень Познані Аleksandra Ludwiczak визнає, що завдяки простому скануванню штрих-кодів госпіталізація пацієнта може бути безпечною й ефективною. Сканування кодів біля ліжка пацієнта дозволяє перевірити, чи ліки, приготовані для пацієнта, відповідають призначенням лікаря. Говорить також, що завдяки такому рішенню збільшується рівень безпеки пацієнта, як і комфорт роботи персоналу. Наявні ще кілька років тому в медичних сестер переживання щодо нових технологій поступаються свідомій готовності до застосування простих і перевірених рішень, спрямованих на досягнення вищого рівня обслуговування пацієнта.
У напрямку безпечної госпіталізації
Синергія обох правових актів створює фундамент для впровадження перевірених в інших галузях методів автоматизації та електронізації лікарняної діяльності, спрямованої в даному випадку на безпечну госпіталізацію. Умовами є відповідно налаштована телеінформаційна система, доступність медичних документів на зразок призначення лікаря в електронному вигляді, а також використання переносного обладнання. Таке обладнання дозволяє медичній сестрі виконувати певні дії без повернення до комп’ютерного столу. В ідеальних умовах медична сестра, перед тим як приступити до безпосередньої видачі ліків пацієнту, бере їх з аптечки відділення, скануючи їх штрих-коди. Одночасно має доступ до електронного призначення лікаря, що дозволяє перевірити відповідність даних ліків. Наступне сканування штрих-коду з браслета пацієнта дозволяє впевнитись, що приготовані ліки призначені саме для цього пацієнта. Після позитивної верифікації пацієнт отримує ліки, а стан ліків у відділенні оновлюється автоматично. Потрібно підкреслити, наскільки важливу роль відіграє накопичення правильних даних в телеінформаційній системі, а також відповідний зв’язок між ними. Адже дослідження також показали, що некомпетентно запрограмована, неправильно використана або неефективно впроваджена телеінформаційна система не лише не збільшує безпеки пацієнта, а й призводить до збільшення кількості помилок через явище помилок унаслідок застосування технологій (technology-induced errors).
Також варто зауважити, що сканування штрих-кодів біля ліжка пацієнта можливе незалежно від того, яка телеінформатична система і модель розподілу лікувальних продуктів використовується. Методика сканування може бути модифікована залежно від способу й місця надходження лікувальних засобів до пацієнта.
Усі ці рішення — на часі, і в багатьох польських лікарнях вони вже впроваджуються повною мірою чи частково.
Матеріал підготовлено експертами
проекту «Ваше місце в Європі медичній»
Катериною Приданюк
та Русланом Романишиним
Реєстрація для отримання щомісячних
матеріалів — http://www.polmedklub.com/
ua/registration
 
Шановні українські лікарі та медсестри!
З грудня 2017 року розпочинається конкурс для відбору лікарів та медсестер, які зацікавлені в отриманні досвіду співпраці з європейськими колегами в Польщі та Німеччині.
Конкурс спільно з польськими та німецькими лікарнями проводить проект «Ваше місце в Європі медичній», www.polmedklub.com.
Перший напрям конкурсу — підтвердження свого диплому в Польщі чи Німеччині та отримання практичного досвіду праці лікарем чи медсестрою в польських чи німецьких лікарнях у вигляді 9-річних програм.
Другий напрям конкурсу — співпраця на взаємовигідній основі з польськими колегами на тему медичного туризму для пацієнтів з діагнозами хвороб цивілізації — хронічних неінфекційних захворювань у дорослих та дітей.
Суть та умови конкурсу:
1. Він розрахований на українських медиків з нульовим знанням польської чи німецької мови.
Знання мов вітається, але не є перевагою для участі в конкурсі.
2. Умовами конкурсу передбачена компенсація витрат українського медика на вивчення мови — на момент підписання контракту з польською чи німецькою лікарнею.
3. Відбір конкурсантів відбувається за критеріями готовності до початку своєї медичної кар’єри з нуля, здатності до навчання протягом кількох років, здатності змінити свої життєві підходи в Україні на європейські.
4. Технічно участь у конкурсі — це співбесіда по скайпу українською чи російською мовою.
Записатись на участь у конкурсі можна в представника проекту «Ваше місце в Європі медичній» в Україні Людмили Лучинської: тел.: +38 (098) 842-91-48, e-mail: luchinskali@gmail.com, http://www.polmedklub.com.

Similar articles

Authors: О.А. Беденко-Зваридчук, керівник юридичної компанії «МедАдвокат», керівник проекту «Медико-правовий портал 103-aw.org.ua», голова комітету з медичного права Асоціації правників України
"News of medicine and pharmacy" 5 (403) 2012
Date: 2012.04.10
Безпека та нормативно-правовий супровід лікарських засобів: від розробки до медичного застосування (пам’яті професора, д.м.н. Вікторова Олексія Павловича)
Authors: Матвєєва О.В., Логвіна І.О., Струкова І.В., Васильєва В.А., Хоромська О.Л., Євко О.І., Євтушенко Н.М., Підлісна І.В., Борецька М.П. - ДП «Державний експертний центр МОЗ України», м. Київ, Україна
"News of medicine and pharmacy" 12 (588) 2016
Date: 2016.12.02
Sections: Medical forums
Authors: О.О. Качмар, І.П. Маргосюк, Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець
International neurological journal 3(19) 2008
Date: 2008.12.12
Categories: Neurology
Sections: Specialist manual

Back to issue