Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 8 (87) 2017

Back to issue

Dexmedetomidine as a component of postoperative analgosedation in patients with severe traumatic brain injury

Authors: Хижняк А.А.(1), Ієвлєва В.І.(2), Волкова Ю.В.(1), Шарлай К.Ю.(1)
(1) — Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
(2) — Харківська міська клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги імені проф. О.І. Мещанінова, м. Харків, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Як відомо, адекватна аналгоседація забезпечує антистресовий захист при проведенні інтенсивної терапії, у тому числі й у пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою. Тому метою нашого дослідження було вивчення впливу дексмедетомідину як компонента аналгоседації на напруженість стресорних реакцій організму у пацієнтів з тяжкою черепно-мозковою травмою. Проведено проспективне дослідження, що включало 80 пацієнтів з ізольованою тяжкою черепно-мозковою травмою у післяопераційному періоду. Хворим 1-ї групи (n = 40) аналгоседацію здійснювали за допомогою морфіну та натрію оксибутирату, у хворих 2-ї групи (n = 40) додатково застосовували α2-адреноміметик дексмедетомідин. На етапах дослідження (1-ша, 3-тя, 5-та та 7-ма доба) визначали рівень інсуліну, кортизолу, глюкози у сироватці крові, розраховували індекс HOMA. Вже на 3-тю добу вивчені маркери стресу мали вірогідно нижчий рівень у хворих 2-ї групи. Тому отримані результати дозволяють зробити висновок, що при додаванні дексмедетомідину як компонента аналгоседації зниження напруженості стресорних реакцій відбувається раніше.

Как известно, адекватная аналгоседация обеспечивает антистрессовую защиту при проведении интенсивной терапии, в том числе и у пациентов с тяжелой черепно-мозговой травмой. Поэтому целью нашего исследования было изучение влияния дексмедетомидина как компонента аналгоседации на напряженность стрессорных реакций организма у пациентов с тяжелой черепно-мозговой травмой. Проведено проспективное исследование 80 пациентов с изолированной тяжелой черепно-мозговой травмой в послеоперационном периоде. Больным 1-й группы (n = 40) аналгоседацию осуществляли с помощью морфина и натрия оксибутирата, у больных 2-й группы (n = 40) дополнительно применяли α2-адреномиметик дексмедетомидин. На этапах исследования (1-е, 3-и, 5-е и 7-е сутки) определяли уровень инсулина, кортизола, глюкозы в сыворотке крови, рассчитывали индекс HOMA. Уже на 3-и сутки изученные маркеры стресса имели достоверно более низкий уровень у больных 2-й группы. Поэтому полученные результаты позволяют сделать вывод, что при добавлении дексмедетомидина как компонента аналгоседации снижение напряженности стрессорных реакций происходит раньше.

It is known that an adequate analgosedation provides anti-stress protection in patients with severe traumatic brain injury too. Therefore, the purpose of our study was to investigate the effect of dexmedetomidine as a component of analgosedation on the intensity of stress reactions in patients with severe traumatic brain injury. Eighty patients with isolated severe traumatic brain injury in the postoperative period were examined. In group 1 (n = 40), analgosedation was carried out with morphine and sodium oxybutyrate, in group 2 (n = 40), α2-adrenomimetic dexmedetomidine was additio­nally used. At the stages of the study (days 1, 3, 5 and 7), the levels of insulin, cortisol, and glucose in the blood serum were determined, and the HOMA index was calculated. On the third day, patients in group 2 had significantly lower levels of the stress markers. The obtained results allow us to conclude that with the addition of dexmedetomidine as a component of analgosedation, the reduction of the stress reactions may occur earlier.


Keywords

тяжка черепно-мозкова травма; аналгоседація; дексмедетомідин; стресорні ­реакції

тяжелая черепно-мозговая травма; аналгоседация; дексмедетомидин; стрессорные реакции

severe traumatic brain injury; analgosedation; dexmedetomidine; stress reactions


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Терехина Н.А. Диагностическое значение определения содержания лактата крови при черепно-мозговой травме / Н.А. Терехина, П.А. Акимов, Г.В. Анисимов // Вестник новых медицинских технологий. — 2012. — Т. ХIХ, № 4. — С. 58-59.
2. Гук А.П. Епідеміологія черепно-мозкової травми в Україні // Мат-ли V з’їзду нейрохірургів України, 25–28 червня, 2013. — Ужгород, 2013. — С. 38.
3. Черепно-мозговая травма: современные принципы неотложной помощи / Е.Г. Педаченко, И.П. Шлапак, А.П. Гук, М.Н. Пилипенко. — К.: ВИПОЛ, 2009. — С. 276.
4. Педаченко Є.Г. Сучасні підходи та інноваційні технології в лікуванні черепно-мозкової травми // Мат-ли V з’їзду нейрохірургів України, 25–28 червня 2013. — Ужгород, 2013. — С. 52-53.
5. Tonner P.H. Sedation and analgesia in the intensive care unit / Tonner P.H., Weiler N., Paris A., Scholz J. // Curr. Opin. Anaesthesiol. — 2003. — Vol. 16. — P. 113-121.
6. Mattia C. SIAARTI recommendations for analgo-sedation in intensive care unit / Mattia C., Savoia G., Paoletti F. // Minerva Anestesiol. — 2006. — Vol. 72. — P. 769-805.
7. Sessler C.N. Patient-focused sedation and analgesia in the ICU // Chest. — 2008. — Vol. 133. — P. 552-565.
8. Egerod I. Cultural changes in ICU sedation management / Egerod I. // Qual. Health Res. — 2009. — Vol. 19. — P. 687-696.
9. Karabinis A. Safety and efficacy of analgesia-based sedation with remifentanil versus standard hypnoticbased regimens in intensive care unit patients with brain injuries: a randomized, controlled trial / Karabinis A., Mandragos K., Stergiopoulos S. // Crit. Care. — 2004. — Vol. 8. — Р. 268-280.
10. Park G. A comparison of hypnotic and analgesic based sedation in a general intensive care unit / Park G, Lane M., Ro–gers S., Bassett P. // Br. J. Anaesth. — 2007. — Vol. 98. — P. 76-82.
11. Kress J.P. Daily interruption of sedative infusions in critically ill patients undergoing mechanical ventilation / Kress J.P., Pohlman A.S., O’Connor M.F., Hall J.B. // N. Engl. J. Med. — 2000. — Vol. 342. — P. 1471-1477.
12. Impact of systematic evaluation of pain and agitation in an intensive care unit / G. Chanques, S. Jaber, E. Barbotte [et al.] // Crit. Care Med. — 2006. — Vol. 34. — P. 1691-1699.
13. Penttila J. Cardiovascular and parasympathetic effects of dexmedetomidine in healthy subjects / Penttila J., Helminen A., Anttila M. [et al.] // Cah. J. Physiol. Pharmacol. — 2004. — Vol. 82. — P. 359-362.
14. Кобеляцкий Ю.Ю. Медикаментозная седация: выбор оптимального препарата. Новая возможность — дексмедетомидин / Ю.Ю. Кобеляцкий, Р.А. Ткаченко, В.А. Жовнир // Medicine Review. — 2012. — № 3(21). — С. 20-25.
15. Szumita P. Sedation and analgesia in the intensive care unit. — evaluating the role of dexmedetomidine / Szumita P., Baroletti S., Anger K. [et al.] // Am. J. Health Syst. Pharm. — 2007. — Vol. 64. — P. 37-44.
16. Venn R. Comparison between dexmedetomidine and propofol for sedation in the intensive care unit — patient and clinician perceptions / Venn R., Grounds R.M. // Br. J. Anaesth. — 2001. — Vol. 87. — P. 684-690.
17. Triltsch A. Bispectral index-guided sedation with dexmedetomidine in intensive care. — a prospective, randomized, double blind, placebo-controlled phase II study / Triltsch A., Welte M., von Homeyer P. [et al.] // Crit. Care Med. — 2002. — Vol. 30. — P. 1007-1014.
18. Farag E. Use of alpha(2)-agonists in neuroanesthesia: An overview / Farag E., Argalious M., Sessler D.I. [et al.] // Ochsner. J. — 2011. — Vol. 11(1). — P. 57-69.
19. Ma D. Dexmedetomidine produces its neuroprotective effect via the alpha2A-adrenoceptor subtype / Ma D., Hossain M., Rajakumaraswamy N. [et al.] // Eur. J. Pharmacol. — 2004. — Vol. 502. — P. 87-97.
20. Billings F. Alpha 2-adrenergic agonists protect against radiocontrast-induced nephropathy in mice / Billings F., Chen S., Kim M. [et al.] // Am. J. Physiol. Renal. — 2008. — Vol. 295. — F. 741-748.
21. Jakob M. Dexmedetomidine vs midazolamor propofol for sedation during prolonged mechanical ventilation: two randomized controlled trials / Jakob M., Ruokonen Е., Grounds М. [et al.] // JAMA. — 2012. — Vol. 307(11). — P. 1151-1160.
22. Куликов А.С. Дексмедетомидин: новые возможности в анестезиологии / А.С. Куликов, А.Ю. Лубнин // Анестезиология и реаниматология. — 2013. — № 1. — С. 37-41.
23. Онысько О.В., Сороковиков В.А. Исследование уровня кортизола в крови у пациентов с тяжелой черепно-мозговой травмой в коматозном состоянии // Сибирский медицинский журнал. — 2010. — № 5. — С. 93-94.
24. Черний В.И., Куглер С.Е. Особенности нутритивной поддержки при критических состояниях, обусловленных острой церебральной недостаточностью // Медицина неотложных состояний. — 2015. — № 5(68). — С. 36-42.
25. Унжаков В.В. Интенсивная терапия метаболических нарушений при тяжелой черепно-мозговой травме: Автореф. дис… д-ра мед. наук: спец. 14.00.37 «Анестезиология и реаниматология» / В.В. Унжаков. — СПб., 2009. — 44 с.
26. Усенко Л.В., Муслин В.П., Мосинцев Н.Ф., Мосинцев Н.Н. Способ нивелирования стресс-индуцированной гипергликемии при тяжелых критических состояниях // Медицина неотложных состояний. — 2013. — № 1(48). — С. 103-114.
27. Черний Т.В., Стецик В.Ю., Черний В.И. Черепно-мозговая травма в аспекте доказательной медицины: обзор актуальных международных рекомендаций // Медицина неотложных состояний. — 2014. — № 5(60). — С. 23-29. 

Similar articles

The questions of anesthesia in interventional cardiology
Authors: Дзюба Д.О., Журовська Ю.М., Лоскутов О.А.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

"Emergency medicine" 1 (80) 2017
Date: 2017.03.17
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Вплив левотироксину на показники тиреоїдного та кальцієвого гомеостазу у хворих на вузлові форми зоба
Authors: Маслянко В.А., Павлович Л.Б., Оленович О.А. - Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
International journal of endocrinology 2 (74) 2016
Date: 2016.05.12
Categories: Endocrinology
Sections: Medical forums
The state of carbohydrate metabolism in patients with polycystic ovary syndrome
Authors: Архипкіна Т.Л., Любимова Л.П., Місюра К.В., Караченцев Ю.І.
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», м. Харків, Україна

International journal of endocrinology Том 13, №6, 2017
Date: 2017.11.13
Categories: Endocrinology
Sections: Clinical researches

Back to issue