Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 8 (87) 2017

Back to issue

Outcomes of surgical treatment of combat gunshot craniocerebral injuries

Authors: Сірко А.Г.(1, 2)
(1) — ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
(2) — КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», м. Дніпро, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Під час ведення бойових дій у локальних конфліктах сьогодення частота поранень голови суттєво зросла і становить близько 24–27 %. Проникні поранення голови та шиї за частотою посідають друге місце після пошкодження кінцівок. Мета. Проведення аналізу результатів хірургічного лікування бойових вогнепальних черепно-мозкових поранень (ЧМП). Матеріали та методи. Дослідження засноване на аналізі результатів комплексного обстеження та лікування 132 постраждалих при вогнепальних ЧМП, яких лікували у КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» у 2014–2015 рр. Середній вік поранених становив 33,2 ± 8,8 року. У 93 (70,45 %) постраждалих діагностовані проникні вогнепальні ЧМП, у 39 (29,55 %) — непроникні. У 115 (87,12 %) спостереженнях ЧМП були спричинені уламками мінно-вибухових пристроїв, у 17 (12,88 %) — кулями, випущеними зі стрілецької зброї. Задовільний стан хворих під час госпіталізації відзначено у 2 (1,52 %) спостереженнях, середньої тяжкості — у 32 (24,24 %), тяжкий — у 63 (47,73 %), вкрай тяжкий — у 28 (21,21 %), термінальний — у 7 (5,3 %). Проведено аналіз летальності серед постраждалих, крім того, здійсненоно оцінку результатів лікування за шкалою наслідків Глазго через 1 та 6 міс. після поранення. Результати. Померли 16 постраждалих при бойових ЧМП. Післяопераційна летальність становила 12,1 %. Всі постраждалі з непроникними ЧМП (39 осіб) вижили. Померли 16 (17,2 %) із 93 поранених при проникних ЧМП. Померли 7 (41,2 %) із 17 постраждалих при кульових ЧМП і 5 (4,3 %) із 115 — при мінно-вибухових. Летальність при проникних рикошетних ЧМП становила 7,4 %, при сліпих — 14,8 %, наскрізних — 33,3 %, дотичних — 100 %. Всі постраждалі, госпіталізовані у ясній свідомості та стані помірного приглушення, живі. Летальність постраждалих при проникних ЧМП, госпіталізованих у стані глибокого приглушення, становила 7,1 %, у стані сопору (9–10 балів за шкалою коми Глазго, ШКГ) — 11,1 %, у комі I ступеня (6–8 балів за ШКГ) — 10,5 %, у комі II ступеня (4–5 балів за ШКГ) — 62,5 %, у комі III ступеня (3 бали за ШКГ) — 100 %. Первинні тяжкі ушкодження головного мозку спричинили смерть 14 (87,5 %) постраждалих; 2 (12,5 %) пацієнтів померли через гнійно-септичні ускладнення. Висновки. Кульові ЧМП виявилися більш тяжкими, ніж осколкові поранення. Смертельні кульові ЧМП відзначали майже у 10 разів частіше, ніж мінно-вибухові. Летальність також залежала від виду ЧМП: вона збільшувалася від рикошетних до наскрізних ушкоджень черепа і головного мозку. Основна причина смерті при ЧМП — тяжкі структурні ушкодження головного мозку.

Актуальность. Во время ведения боевых действий в локальных конфликтах настоящего времени частота ранений головы существенно возросла и составляет около 24–27 %. Проникающие ранения головы и шеи по частоте занимают второе место после ранений конечностей. Цель. Проведение анализа результатов хирургического лечения боевых огнестрельных черепно-мозговых ранений (ЧМР). Материалы и методы. Исследование основано на анализе результатов комплексного обследования 132 пострадавших с огнестрельными ЧМР, которых лечили в КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова» в 2014–2015 гг. Средний возраст пострадавших составил 33,2 ± 8,8 года. У 93 (70,45 %) пострадавших диагностированы проникающие огнестрельные ЧМР, у 39 (29,55 %) — непроникающие. В 115 (87,12 %) наблюдениях ЧМР были нанесены осколками минно-взрывных устройств, в 17 (12,88 %) — пулями, выпущенными из стрелкового оружия. Удовлетворительное состояние раненных во время госпитализации отмечено в 2 (1,52 %) наблюдениях, средней тяжести — у 32 (24,24 %), тяжелое — у 63 (47,73 %), крайне тяжелое — у 28 (21,21 %), терминальное — у 7 (5,3 %). Результаты. При боевых огнестрельных ЧМР умерли 16 пострадавших. Послеоперационная летальность составила 12,1 %. Все пострадавшие с непроникающими ЧМР (39 наблюдений) выжили. Умерли 16 (17,2 %) из 93 раненных с проникающими ЧМР. Умерли 7 (41,2 %) из 17 пострадавших с пулевыми ЧМР и 5 (4,3 %) из 115 с минно-взрывными. Летальность при проникающих рикошетирующих ЧМР составила 7,4 %, при слепых — 14,8 %, сквозных — 33,3 %, касательных — 100 %. Все пострадавшие, госпитализированные в ясном сознании и умеренном оглушении, выжили. Летальность пострадавших при проникающих ЧМР, госпитализированных в состоянии глибокого оглушения, составила 7,1 %, в состоянии сопора (9–10 баллов по шкале комы Глазго, ШКГ) — 11,1 %, в коме I степени (6–8 баллов по ШКГ) — 10,5 %, в коме II степени (4–5 баллов по ШКГ) — 62,5 %, в коме III степени (3 балла по ШКГ) — 100 %. Первичные тяжелые повреждения головного мозга стали причиной смерти 14 (87,5 %) умерших; 2 (12,5 %) пострадавших умерли из-за гнойно-септических осложнений. Выводы. Пулевые ЧМР оказались более тяжелыми, чем осколочные ранения. Смертельные пулевые ЧМР отмечали почти в 10 раз чаще, чем минно-взрывные ранения. Летальность также зависела от вида ЧМР: увеличивалась от рикошетирующих к сквозным ранениям черепа и головного мозга. Основная причина смерти при ЧМР — тяжелые структурные повреждения головного мозга.

Background. In combat operations during local conflicts, the incidence of head injuries has increased significantly and makes about 24–27 %. Penetrating head and neck injuries come second in terms of incidence after limb da­mage. Purpose: to analyze the outcomes of surgical treatment for combat craniocerebral gunshot injuries. Materials and me­thods. The study is based on comprehensive examination and treatment of 132 patients with craniocerebral gunshot injuries (CGIs) in I.I. Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital in 2014–2015. The average age of patients was 33.2 ± 8.8 years. 93 (70.45 %) patients were diagnosed with penetrating craniocerebral gunshot injury, 39 (29.55 %) had non-penetrating CGIs. In 115 (87.12 %) CGI patients, the injury was caused by fragments of mine explosive devices; in 17 (12.88 %) patients — by firearm bullets. Two (1.52 %) patients were in satisfactory condition at admission, 32 (24.24 %) had moderate injury, 63 (47.73 %) — severe injury, 28 (21.21 %) — extremely severe injury, and 7 (5.3 %) patients were in terminal condition. Patients’ mortality analysis was performed and treatment outcomes were assessed using Glasgow Coma Scale (GCS) 1 and 6 months after the injury. Results. Based on the results of the study, 16 patients with combat CGI died. Posto­perative mortality was 12.1 %. All persons with non-penetra­ting CGI (n = 39) survived. 16 (17.2 %) of 93 patients with penetrating CGI died. Seven (41.2 %) out of 17 patients with bullet injury and 5 (4.3 %) out of 115 patients with mine-blast injury died. Mortality in penetrating ricochet CGIs was 7.4 %; with non-perforating CGIs — 14.8 %; perforating CGIs — 33.3 %; tangential CGIs — 100 %. All patients who were hospitalized fully conscious or with a moderate clouding of consciousness survived. Mortality of patients with penetrating CGI who were hospitalized with a severe clouding of consciousness was 7.1 %; semicoma (GCS 9–10) — 11.1 %; grade I coma (GCS 6–8) — 10.5 %; grade II coma (GCS 4–5) — 62.5 %; grade III coma (GCS 3) — 100 %. Primary severe brain injuries caused death of 14 (87.5 %) patients; 2 (12.5 %) patients died because of septic complications. In a study conducted 1 month after the combat craniocerebral injury, there was not a single patient in the vegetative state. A favorable result of treatment 1 month after the injury was noted in 38 (97.4 %) patients with non-penetrating craniocerebral wounds, adverse — in 1 (2.6 %). Favorable treatment outcomes were noted in 64 (68.8 %) of wounded persons with penetrating craniocerebral wounds, adverse — in 29 (31.2 %). According to the results of the study, it was found that the higher the kinetic energy of the shell, the more severe the damage to the brain. Gunshot craniocerebral wounds had a higher degree of severity of injury, the mortality rate at them was quite high. The best treatment outcomes were obtained with non-penetrating craniocerebral wounds, in which, according to the results of the study, there were no lethal outcomes. On the contrary, in penetrating craniocerebral wounds, mortality was 17.2 %. Conclusions. Bullet CGIs appeared heavier than missile injuries. Bullet CGIs caused death almost 10 times more often than mine-blast injuries. Morta­lity also depended on the type of CGI, being higher in case of ricochet or perforating skull or brain injuries. Critical brain structure damage was the main cause of death of CGI patients. Evacuation to the nearest hospital, where a neurosurgeon is available, in order to avoid diagnostic delays and to initiate cerebral resuscitation increase the chances of complete recovery of the victim. Best results of treatment in wounds of the skull and brain are achieved when the early surgical treatment for skull and brain injuries is performed by a neurosurgeon at the stage of specialized medical care in neurosurgical department of the hospital.


Keywords

бойові вогнепальні поранення; черепно-мозкові поранення; хірургічне лікування; результати лікування, летальність, кульові поранення, осколкові мінно-вибухові поранення

боевые огнестрельные ранения; черепно-мозговые ранения; хирургическое лечение; результаты лечения, летальность, пулевые ранения, осколочные минно-взрывные ранения

combat gunshot injuries; craniocerebral injuries; surgical treatment; treatment outcomes; mortality; bullet injuries; missile mine-blast injuries


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Невідкладна військова хірургія: Пер. з англ. — К.: Наш формат, 2015. — 568 с. 
2. Военно-полевая хирургия локальних войн и вооруженных конфликтов: руководство для врачей / Под ред. Е.К. Гуманенко, И.М. Самохвалова. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 672 с. 
3. Okie S. Traumatic brain injury in war zone / S. Okie // New Engl. J. Med. — 2005. — Vol. 352(20). — P. 2043-2047. doi: 10.1056/NEJMp058102.
4. Gean A.D. Brain injury: applications from war and terro–rism / A.D. Gean. — Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2014. — 338 p.
5. Eastridge B.J. Trauma system development in a theater of war: experiences from Operation Iraqi Freedom and Ope–ration Enduring Freedom / B.J. Eastridge, D. Jenkins, S. Flaherty // J. Trauma. — 2006. — Vol. 61(6). — P. 1366-1373. doi: 10.1097/01.ta.0000245894.78941.90.
6. Brezze J. Defining combat helmet coverage for protection against explosively propelled fragments / J. Brezze, D. Baxter, D.J. Carr // J. R. Army Med. Corps. — 2015. — Vol. 161. — P. 9-13. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.injury.2016.06.010.
7. Carr D.J. Tensile properties of military chin-strap webbing / D.J. Carr, G. Starling, T. de Wilton // Textile Res. J. — 2014. — Vol. 84. — P. 655-661. doi: 10.1177/0040517513499436.
8. Carr D.J. A systemic review of military head injuries / D.J. Carr, E. Lewis, I. Horsfall // J.R. Army Med. Corps. — 2017. — Vol. 163. — P. 13-19. doi: 10/1136/jramc-2015-000600.
9. Smith J.E. Outcome of penetrating intracranial injuries in a millitary setting / J.E. Smith, A. Kehoe, S.E. Harrison et al. // Injury. — 2014. — Vol. 45. — P. 874-878. doi. org/10.1016/j.injury.2013.12.004.
10. Keene D.D. Died of wounds: a mortality review / D.D. Keene, J.G. Penn-Barwell, P.R. Wood et al. // R. Army. Med. Corps. — 2016. — Vol. 162. — P. 355-360.
11. Disability after severe brain injury: observations on the use of the Glasgow Outcome scale / B. Jennett, J. Snok, M.R. Bond [etal.] // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 1981. — Vol. 44. — P. 285-293. 
12. Jennett B. Assessment of outcome after severe brain dama–ge. A practical scale / B. Jennett, M. Bond // Lancet. — 1975. — Vol. 1. — P. 480-484. 
13. Wilson L. Structured interviews for the Glasgow Outcome scale and the Extended Glasgow Outcome scale: Guidelines for the iruse / L. Wilson, L. Pettigrew, G. Teasdale // J. Neurotrauma. — 1998. — Vol. 15(8). — P. 573-585. doi: 10.1089/neu.1998.15.573.
14. Гуманенко Е.К. Боевая травма черепа и головного мозга / Е.К. Гуманенко, В.И. Бадалов // Военно-полевая хирургия / Под ред. Е.К. Гуманенко. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. — 2-е изд., измен. и доп. — С. 351-390.
15. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме / Под ред. А.Н. Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова. — Гл. 24. Огнестрельные черепно-мозговые ранения: исторические аспекты. — М.: Антидор, 2001. — С. 515-522.
16. Шулев Ю.А. Минно-взрывные ранения черепа и головного мозга / Ю.А. Шулев, Е.К. Гуманенко // Хирургия минно-взрывных ранений / Под ред. Л.Н. Бисенкова. — СПб.: Акрополь, 1993. — С. 53-80.
17. Eastridge B.J. Impact of joint theater trauma system initiative on battlefield injury outcomes / B.J. Eastridge, G. Costanzo, D. Jenkins // Am. J. Surg. — 2009. — Vol. 198(6). — P. 852-857. doi. org/10.1016/j.amjsurg.2009.04.029.

Similar articles

Authors: Cірко А.Г., Дзяк Л.А., Мізякіна К.В.
Дніпропетровська медична академія МОЗ України, м. Дніпро, Україна
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова, м. Дніпро, Україна

"Emergency medicine" 4 (75) 2016
Date: 2016.09.01
Sections: Medical forums
Authors: Сірко А.Г., Дзяк Л.А., Кобеляцький Ю.Ю., Гришин В.І., Йовенко І.О., Дубина В.М., Машин О.М.
Дніпропетровська медична академія МОЗ України, м. Дніпро, Україна
Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова, м. Дніпро, Україна

Date: 2016.09.01
Surgical treatment of the consequences of modern combat trauma
Authors: Трутяк I.P.(1, 2), Філь А.Ю.(1), Медзин В.І.(2), Трутяк Р.І.(1)
1 - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
2 - Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів, Україна

"Тrauma" Том 18, №4, 2017
Date: 2017.09.25
Categories: Traumatology and orthopedics
Sections: Clinical researches
Authors: О.В. ЛІГОНЕНКО, завідувач кафедри загальної хірургії, професор, голова Асоціації хірургів Полтавщини, Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава
"News of medicine and pharmacy" 8(212) 2007
Date: 2007.12.18
Sections: Нistory of medicine

Back to issue