Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 8 (87) 2017

Back to issue

Prevention of unintentional intraoperative hypothermia in patients with polytrаumа

Authors: Царев А.В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины, г. Днепр, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Ненавмисна гіпотермія розвивається спонтанно як наслідок травми, хірургічного втручання та наркозу в результаті порушення відповідності теплопродукції тепловтрат і пригнічення компенсаторної терморегуляційної відповіді. Мета: вивчити ефективність способу корекції інтраопераційної ненавмисної гіпотермії з використанням системи конвекційного обігріву в пацієнтів із політравмою. Матеріали та методи. Обстежено 20 пацієнтів із політравмою, яким проводились ургентні оперативні втручання. Пацієнти були розділені на 2 групи: I — основна група (n = 10), в якій інтраопераційно проводилося активне зігрівання системою конвекційного обігріву WarmAir 135 (CSZ) з використанням ковдр для зігрівання в умовах операційної; II — контрольна група (n = 10) без використання конвекційного зігрівання. Вивчалася температура ядра тіла (Тсо): початково, через 30, 60 хвилин і наприкінці операції. Розраховувалися наступні показники: мінімальна (Тмін.) і максимальна (Тмакс.) температура, середня температура (Тср.), температурний діапазон (Тдіап. = Tмакс. – Тмін.). Результати. У всіх пацієнтів із політравмою та проведенням ургентних хірургічних втручань відзначається розвиток клінічно значущої ненавмисної гіпотермії. На етапі 60 хвилин інтраопераційного періоду Тсо була вірогідно вище в I групі (35,38 ± 0,28 °С) порівняно з пацієнтами II групи (34,70 ± 0,39 °С) (p < 0,05). Виявлено вірогідно вищий рівень середньої Тсо в I групі (35,53 ± 0,66 °С) порівняно з II групою (34,67 ± 1,74 °С) пацієнтів (p < 0,05). Діапазон температур, який являє собою різницю максимальної та мінімальної Тсо, був вірогідно нижче в I групі пацієнтів (1,36 ± 0,74 °С) порівняно з II групою (4,55 ± 1,11 °С) (p < 0,05). Висновки. Використання в комплексі інтенсивної терапії конвекційної системи зігрівання хоча й не дозволяє досягти вихідних значень Тсо, але попереджає прогресування поглиблення гіпотермії, ефективно забезпечуючи підтримку температурного гомеостазу у критичних пацієнтів із політравмою.

Актуальность. Непреднамеренная гипотермия развивается спонтанно как следствие травмы, хирургического вмешательства и наркоза в результате нарушения соответствия теплопродукции теплопотерям и подавления компенсаторного терморегуляционного ответа. Цель: изучить эффективность способа коррекции интраоперационной непреднамеренной гипотермии с использованием системы конвекционного обогрева у пациентов с политравмой. Материалы и методы. Обследовано 20 пациентов с политравмой, которым проводились ургентные оперативные вмешательства. Пациенты были разделены на 2 группы: I — основная группа (n = 10), в которой интраоперационно проводилось активное согревание системой конвекционного обогрева WarmAir 135 (CSZ) с использованием одеял для согревания в условиях операционной; II — контрольная группа (n = 10) без использования конвекционного согревания. Изучалась температура ядра тела (Тсо): исходно, через 30, 60 минут и в конце операции. Рассчитывались следующие показатели: минимальная (Тмин.) и максимальная (Tмакс.) температура, средняя температура (Тср.), температурный диапазон (Тдиап. = Tмакс. – Тмин.). Результаты. У всех пациентов с политравмой и проведением ургентных хирургических вмешательств отмечается развитие клинически значимой непреднамеренной гипотермии. На этапе 60 минут интраоперационного периода Тсо была достоверно выше в I группе (35,38 ± 0,28 °С), чем во II (34,70 ± 0,39 °С) (p < 0,05). Выявлен достоверно более высокий уровень средней Тсо в I группе (35,53 ± 0,66 °С) по сравнению со II группой (34,67 ± 1,74 °С) пациентов (p < 0,05). Диапазон температур, который представляет собой разность максимальной и минимальной Тсо, был достоверно ниже в I группе пациентов (1,36 ± 0,74 °С) по сравнению со II группой (4,55 ± 1,11 °С) (p < 0,05). Выводы. Использование в комплексе интенсивной терапии конвекционной системы согревания хотя и не позволяет достичь исходных значений Тсо, но предупреждает прогрессирование гипотермии, эффективно обеспечивая поддержание температурного гомеостаза у критических пациентов с политравмой.

Background. Intraoperative hypothermia deve­lops spontaneously due to trauma, surgical intervention and anesthesia as a result of a violation of the conformity of heat production to heat loss and suppression of the compensatory thermoregulatory response. Intensive care for polytrauma should be aimed at the triad of death: hypothermia, acidosis and coa­gulopathy, the main links in the pathoge­nesis of polytrauma. Deterioration of microcirculation due to hypovolemia, direct injury, traumatic coagulopathy, intravascular sludge and endothelial damage disrupts tissue perfusion. Tissue hypoxia, in turn, switches the metabolism to glycolysis and leads to the development of lactic acidosis. Development of hypothermia with polytrauma causes cardiac rhythm disturbance, cardiac output decrease, coagu­lopathy and displacement of the oxyhemoglobin dissociation curve to the left, which aggravates the severity of acidosis, and, as a result, increases the severity of the state and the level of mortality of such patients. Temperature is one of the most important factors determining the coagulation cascade, and since temperature-sensitive plasma esterase reactions, like the functional activity of platelets, are inhibited by hypothermia, it is not surprising that coagulopathy is the final part of triad of death. It should be emphasized that this occurs in conditions of blood loss, i.e. the initial loss of coagulation factors and the additional development of dilutional coagulopathy associated with infusion therapy to correct hypovolemia causing a pooling of coagulation factors initially at a low level. The purpose of the work was to study the effectiveness of the method for correcting intraoperative hypothermia by means of forced-air warming device in patients with polytrauma. Materials and methods. Twenty patients with polytrauma who underwent urgent surgical interventions were examined. They were divided into 2 groups: group I (n = 10) persons who were actively heated by the WarmAir 135 (CSZ) system with the use of blankets for warming in the operating room — the FilteredFlo 248; group II — control group (n = 10), convection warming wasn’t used. The temperature of the core of the body (Tco) was studied: initially, after 30, 60 minutes and at the end of the operation. The following indices were calculated: minimum (Tmin) and maximum (Tmax) temperature, average temperature (Ta), temperature range (Tr = Tmax – Tmin). Results. When analyzing the initial level of core body temperature at the time of admission to the operating room, there were no significant differences between the groups of patients (P = 0.420). In group I, hypothermia with Tco < 36 °С was detected in 20 % of patients, and in group II — in 10 %. In all patients with polytrauma and urgent surgical interventions, there was a clinically significant intraoperative hypothermia. At the stage of 60 minutes of the intraoperative period, Tco was significantly higher in group I (35.38 ± 0.28 °С) compared with group II (34.70 ± 0.39 °С) (p < 0.05). A significantly higher level of mean Tco in group I (35.53 ± 0.66 °С) was revealed in comparison with group II (34.67 ± 1.74 °С) (p < 0.05). The temperature range, which is the difference between the ma­ximum and minimum Tco, was significantly lower in group I of patients (1.36 ± 0.74 °С) versus group II (4.55 ± 1.11 °С) (p < 0.05). When calculating the maximum decrease in body core temperature in group I with convection heating, this indicator was 13.6 °С, compared with 42.1 °С in group II of patients, which indicated the deve­lopment of clinically significant intraoperative hypothermia in patients with polytrauma without convection heating. It should also be noted that in both study groups, the maximum increase in Tco was equal to zero, since the value of minimal Tco corresponded to Tco at the end of the surgical intervention. Thus, in patients with severe polytrauma who need urgent surgical interventions, clinically significant hypothermia deve­loped in the intraope­rative period influen­cing the links of homeostasis on the basis of the vicious circle of the polytrauma pathogenesis — the triad of death (acidosis, coagulopathy and hypothermia). It should be emphasized that unintentional hypothermia leads to the development of many complications that arise directly during hypothermia, and no less serious during the recovery of normal thermoregulation. Conclusions. Using forced-air warming device in the intensive care does not allow to reach the initial values of Tco, effectively preventing the progression of hypothermia aggravation and ensuring the maintenance of temperature homeostasis in critically ill patients with polytrauma.


Keywords

періопераційна гіпотермія; конвекційна система обігріву; політравма; анестезіологія; інтенсивна терапія

периоперационная гипотермия; конвекционная система обогрева; политравма; анестезиология; интенсивная терапия

perioperative hypothermia; forced-air warming device; polytrauma; anesthesiology; intensive care


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. American College of Surgeons Committee on Trauma. Advanced trauma life support: student course manual. — 9th ed. — Illinois: American College of Surgeons, 2012. — 863 p.
2. Mayer S., Sessler D. (еds.) Therapeutic hypothermia. — New York; Marcel; Dekker, 2005. — 629 p.
3. Buggy D.J., Crossley A.W. Thermoregulation, mild perio–perative hypothermia and postanaesthetic shivering // Br. J. –Anaesth. — 2000. — Vol. 84, № 5. — P. 615-628. doi.org/10.1093/bja/84.5.615
4. The Turkish Anaesthesiology and Reanimation Society Guidelines for the prevention of inadvertent perioperative hypothermia // Turk. J. Anaesth. Reanim. — 2013. — Vol. 41. — P. 188-190. doi: 10.5152/TJAR.2013.64
5. Zhao J., Luo A-L., Xu L., Huang Y.G. Forced-air war–ming and fluid warming minimize core hypothermia during abdominal surgery // Chin. Med. Sci. J. — 2005. — Vol. 20, № 4. — Р. 261-264. 
6. Kurz A., Kurz M., Poeschl G. [et al.] Forced-air warming maintains intraoperative normothermia better than circulating-water mattresses // Anesth. Analg. — 1993. — Vol. 77, № 1. — P. 89-95.
7. Rajagopalan S., Mascha E., Na J., Sessler D.I. The effects of mild perioperative hypothermia on blood loss and transfusion requirement // Anaesthesiology. — 2008. — Vol. 108, № 1. — P. 71-77. doi:10.1097/01.anes.0000296719.73450.52
8. Hofer C.K., Worn M., Tavakoli R., Sander L., Maloigne M., Klaghofer R., Zollinger A. Influence of body core temperature on blood loss and transfusion requirements du–ring off-pump coronary artery bypass grafting: A comparison of 3 warming systems // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. — 2005. — Vol. 129, № 4. — Р. 838-843. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jtcvs.2004.07.002

Similar articles

Target Temperature Management for the Elimination of Postoperative Hypothermia
Authors: Царев А.В. - ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины, г. Днепр, Украина
"Emergency medicine" 5 (76) 2016
Date: 2016.09.12
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Method of intensive care for accidental hypothermia
Authors: Царев А.В.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

"Emergency medicine" 2 (81) 2017
Date: 2017.05.15
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Периоперационная гипотермия: современные принципы профилактики и лечения
Authors: Царев А.В., Мынка В.Ю., Кобеляцкий Ю.Ю. — ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», кафедра анестезиологии и интенсивной терапии
"Emergency medicine" 2 (65) 2015
Date: 2015.06.08
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Целевой температурный менеджмент в клинической практике интенсивной терапии критических состояний
Authors: Царев А.В. — Кафедра анестезиологии и интенсивной терапии ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины
"Emergency medicine" 7 (62) 2014
Date: 2015.02.24
Categories: Medicine of emergency
Sections: Specialist manual

Back to issue