Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.


Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

 

"Emergency medicine" 8 (87) 2017

Back to issue

Effect of levosimendan on the state of blood circulation and the oxygen budget in the perioperative period in patients with acute coronary syndrome аt coronary artery bypass graft

Authors: Хартанович М.В.(1), Тодуров Б.М.(1), Хижняк А.А.(2), Волкова Ю.В.(2)
(1) — ГУ «Институт сердца МЗ Украины», г. Киев, Украина
(2) — Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Найшвидше відновлення кровообігу в міокарді часто потребує оперативного втручання на фоні штучного кровообігу, зокрема аортокоронарного шунтування. Мета дослідження: вивчення впливу левосимендану в періопераційному періоді на стан кровообігу та кисневого бюджету у хворих, що піддалися операції аортокоронарного шунтування при гострому коронарному синдромі. Матеріали та методи. Обстежено 85 пацієнтів із гострим коронарним синдромом, яким була виконана операція аортокоронарного шунтування. Обстежені хворі були розподілені на 2 групи. У пацієнтів 1-ї групи (n = 40) використовували локальний протокол анестезії та інтенсивної терапії, прийнятий в ДУ «Інститут серця МОЗ України», пацієнтам 2-ї групи (n = 45) додатково вводили левосимендан за наступною схемою: до індукції в наркоз 10 мкг/кг упродовж 10 хв, потім зі швидкістю 0,1 мкг/кг/хв до 8 годин після операції. Дослідження проводилось на наступних етапах: 1) перед операцією; 2) при виході з перфузії; 3) при переведенні до відділення інтенсивної терапії; 4) при переведенні з відділення інтенсивної терапії. На цих етапах оцінювали стан кровообігу, кисневого бюджету в організмі. Результати. При застосуванні локального протоколу анестезії кінцевий систолічний індекс починав перевищувати вихідний рівень тільки наприкінці дослідження, а додавання левосимендану забезпечило достовірне перевищення його вихідного рівня вже на виході з перфузії. Фракція викиду на всіх етапах дослідження (крім першого) також була достовірно вище при використанні левосимендану. Ударний індекс і серцевий індекс почали перевищувати вихідні рівні в обох групах також вже на виході з перфузії, але з моменту переведення до відділення інтенсивної терапії ці показники при додаванні левосимендану були достовірно вище, ніж при використанні локального протоколу. При цьому необхідна для підтримки кровообігу доза добутаміну при використанні левосимендану була нижче майже в 3 рази. Позитивний вплив левосимендану позначився і на показниках кисневого бюджету. Після початку штучного кровообігу внаслідок необхідності в гемодилюції значно знизилася киснева ємність крові, проте, незважаючи на це, левосимендан дозволив дещо збільшити доставку кисню за рахунок достатнього для цього підвищення серцевого індексу, тоді як використання локального протоколу не змогло цього забезпечити, і транспорт кисню знизився. Рівень споживання кисню при використанні обох схем лікування був однаковим, унаслідок чого коефіцієнт екстракції кисню тканинами у хворих, які отримували левосимендан, був достовірно нижче. Закономірно, що й рівень лактату в останньому випадку був нижче, зрівнявшись із рівнем групи хворих, які не отримували левосимендан, тільки на кінець дослідження. Висновки. Левосимендан сприяє прискоренню відновлення скорочувальної здатності міокарда і поліпшенню показників кисневого бюджету при зниженні необхідної для підтримки кровообігу дози добутаміну майже в 3 рази.

Актуальность. Быстрейшее восстановление кровообращения в миокарде зачастую требует оперативного вмешательства на фоне искусственного кровообращения (ИК), в частности аортокоронарного шунтирования. Цель исследования: изучение влияния левосимендана в периоперационном периоде на состояние кровообращения и кислородного бюджета у больных, подвергшихся аортокоронарному шунтированию по поводу острого коронарного синдрома. Материалы и методы. Обследовано 85 пациентов с острым коронарным синдромом, которым было выполнено аортокоронарное шунтирование. Обследованные больные были разделены на 2 группы. У пациентов 1-й группы (n = 40) использовали локальный протокол анестезии и интенсивной терапии, принятый в Институте сердца МЗ Украины; пациентам 2-й группы (n = 45) дополнительно вводили левосимендан по следующей схеме: до индукции в наркоз 10 мкг/кг в течение 10 мин, затем со скоростью 0,1 мкг/кг/мин до 8 часов следующих после операции суток. Исследования проводили на следующих этапах: 1) перед операцией; 2) на выходе из перфузии; 3) при переводе в отделение интенсивной терапии (ОИТ); 4) при переводе из отделения интенсивной терапии. На этих этапах оценивали состояние крово­обращения, кислородного бюджета в организме. Результаты. При применении локального протокола анестезии конечный систолический индекс начинал превышать исходный уровень только к концу исследования, а добавление левосимендана обеспечивало достоверное превышение его исходного уровня уже на выходе из перфузии. Фракция выброса на всех этапах исследования (кроме первого) также была достоверно выше при использовании левосимендана. Ударный индекс и сердечный индекс начали превышать исходные уровни в обеих группах также уже на выходе из перфузии, но с момента перевода в ОИТ эти показатели при добавлении левосимендана были достоверно выше, чем при использовании локального протокола. При этом необходимая для поддержания кровообращения доза добутамина при использовании левосимендана была ниже почти в 3 раза. Положительное влияние левосимендана сказалось и на показателях кислородного бюджета. После начала ИК вследствие необходимости гемодилюции значительно снизилась кислородная емкость крови, однако, несмотря на это, левосимендан позволил несколько увеличить доставку кислорода за счет достаточного для этого повышения сердечного индекса, тогда как использование локального протокола не смогло этого обеспечить, и транспорт кислорода снизился. Уровень потребления кислорода при использовании обеих схем лечения был одинаковым, вследствие чего коэффициент экстракции кислорода тканями у больных, получавших левосимендан, был достоверно ниже. Закономерно, что и уровень лактата в последнем случае был ниже, сравнявшись с уровнем группы больных, не получавших левосимендан, только к концу исследования. Выводы. Левосимендан способствует ускорению восстановления сократительной способности миокарда и улучшению показателей кислородного бюджета при снижении необходимой для поддержания кровообращения дозы добутамина почти в 3 раза.

Background. Rapid recovery of blood flow in the myocardium often requires surgical intervention with cardiopulmonary bypass, in particular — coronary artery bypass graft. The purpose of the study: to examine the influence of levosimendan in the perioperative period on the state of blood circulation and oxygen budget in patients with acute coronary syndrome undergoing coronary artery bypass graft. Materials and methods. 85 patients with acute coronary syndrome undergoing coronary artery bypass graft were examined. The examined patients were divided into 2 groups. In patients of the 1st group (n = 40), a local protocol of anesthesia and intensive care of the State Institution “Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine” was used, patients of the 2nd group (n = 45) additionally received levosimendan according to the following scheme: before induction into anesthesia — 10 μg/kg for 10 min, then at a rate of 0.1 μg/kg/min — to 8 hours following the day’s surgery. The research was carried out at the following stages: 1) before surgery; 2) аfter cardiopulmonary bypass; 3) transfer to the intensive care unit; 4) transfer from the intensive care unit. At these stages, the condition of blood circulation, oxygen budget in the body was assessed. Results. When there was used the local protocol, the end systolic index started to exceed the baseline level only at the end of the study, and the addition of levosimendan provided its significant excess of the baseline level аfter cardiopulmonary bypass. Ejection fraction at all stages of the study (except the first) was also significantly higher with levosimendan. Stroke index and heart index began to exceed the baseline levels in both groups also аfter cardiopulmonary bypass, but from the time of transfer to the intensive care unit, these parameters were significantly higher when levosіmendan was added than when a local protocol was used. At the same time, when levosіmendan was administered, the dose of dobutamine necessary for maintaining blood circulation was almost 3 times lower. The positive impact of levosimendan also influenced the oxygen budget. After the onset of the cardiopulmonary bypass, due to the need for hemodilution, the oxygen capacity of the blood decreased significantly, but despite this, levosimendan allowed several-fold increase in oxygen delivery due to a sufficient increase in heart index, while the use of a local protocol could not provide this, and oxygen transport decreased. The level of oxygen consumption in both groups was the same, as a result, the ratio of oxygen extraction of tissues in patients treated with levosimendan was significantly lower. It is natural that the level of lactate in the 2nd group was lower, equaling the level of the 1st group only by the end of the study. Conclusions. Levosimendan helps to acce­lerate the restoration of myocardial contractility, to improve the oxygen budget and may reduce the dose of dobutamine necessary to maintain blood circulation almost by 3 times.


Keywords

левосимендан, кровообіг; кисневий бюджет; гострий коронарний синдром; аортокоронарне шунтування; штучний кровообіг

левосимендан; кровообращение; кислородный бюджет; острый коронарный синдром; аортокоронарное шунтирование; искусственное кровообращение

levosimendan; blood circulation; oxygen budget; acute coronary syndrome; coronary artery bypass graft; cardiopulmonary bypass


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. McMurray J.J. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: the task force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / McMurray J.J., Adamopoulos S., Anker S.D., Auricchio A., Böhm M., Dickstein K., et al. // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33 (14). — P. 1787-1847.
2. Thiele H. Management of cardiogenic shock / Thiele H., Ohman E.M., Desch S., Eitel I., de Waha S. // Eur. Heart J. — 2015. — Vol. 36 (20). — P. 1223-1230.
3. Моисеев B.C. Острая сердечная недостаточность. Новые возможности лечения с применением сенситизатора кальция левосимендана. — М.: Фарма Пресс, 2004.
4. Акишбая М.О. Отдаленные результаты и качество жизни пациентов после хирургической коррекции аортального стеноза // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. — 2006. — № 2. — C. 51-55.
5. Бокерия Л.А. Отдаленные результаты после хирургической коррекции аортального стеноза и сопутствующей ишемической болезни сердца / Л.А. Бокерия, И.И. Скопин, Т.Г Никитина с соавт. // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. — 2007. — № 2. — С. 12-16.
6. Yusuf S. Effect of coronary artery bypass graft surgery on survival: overview of 10-year results from randomised trials by the Coronary Artery Bypass Graft Surgery Trialists Collaboration / Yusuf S., Zucker D., Peduzzi P. et al. // Lancet. — 1994. — Vol. 344 (8922). — Р. 563-570.
7. Лобачева Г.В., Харькин A.B., Старовойтов A.A. Первый опыт применения левосимендана в комплексной интенсивной терапии низкого сердечного выброса после кардиохирургических вмешательств // Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, Материалы XI ежегодной сессии НЦССХ им. А.Н. Бакулева с Всероссийской конференцией молодых ученых, 2007. — М., 2007. — С. 240.
8. Яворовский А.Г. Дисфункция миокарда и синдром низкого сердечного выброса в коронарной хирургии: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.00.37 «Анестезиология и реаниматология» / А.Г. Яворовский. — М., 2005. — 35 с.
9. Braun J.-P., Jasulaitis D., Moshirzadeh M. et al. Levosimendan may improve survival in patients requiring mechanical assist devices for post-cardiotomy heart failure / Braun J.-P., Jasulaitis D., Moshirzadeh M. et al. // Crit. Care. — 2006. — Vol. 10. — P. 17.
10. Kumar S. Dobutamine kills good hearts! Levosimendan may not / Kumar S. // Intern. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 1. — P. 10 14.
11. Tritapepe1 L. Levosimendan pretreatment improves outcomes in patients undergoing coronary artery bypass graft surgery / Tritapepe1 L., Santis V. De, Vitale D., Guarracino F., Pellegrini F., Pietropaoli P., Singer M. // Br. J. Anaesth. — 2009. — Vol. 102 (2). — P. 198 204.
12. Nieminen M. Hemodynamic and neurohumoral effects of continuous infusion of levosimendan in patients with congestive heart failure / Nieminen M., Akkila J., Hasenfuss G. et al. // JACC. — 2000. — Vol. 36. — P. 1903-1912.
13. Slawsky M.T. Acute hemodynamic and clinical effects of levosimendan in patients with severe heart failure / Slawsky M.T., Colucci W.S., Gottlieb S.S. et al. // Curculation. — 2000. — Vol. 102. — P. 2222-2227.
14. Lilleberg J. Effects of a new calcium sensitizer, levosimendan, on haemodynamics, coronary blood flow and myocardial substrate utilization early after coronary artery bypass grafting / Lilleberg J., Nieminen M.S., Akkila J. et al. // Eur. Heart J. — 1998. — Vol. 19. — P. 660-668.
15. Sorsa Т. Binding of levosimendan, a calcium sensitizer, to cardiac troponin / Sorsa Т., Heikkinen S., Abbott M.B. et al. // С. J. Biol. Chem. — 2001. — Vol. 276. — P. 9337-9343.

Similar articles

The state of the oxygen budget in patients with acute coronary syndrome in coronary artery bypass graft in the perioperative period
Authors: Хартанович М.В.(1), Тодуров Б.М.(1), Хижняк А.А.(2), Волкова Ю.В.(2)
(1) — ГУ «Институт сердца МЗ Украины», г. Киев, Украина
(2) — Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина

"Emergency medicine" 7 (86) 2017
Date: 2017.12.21
Categories: Medicine of emergency
Sections: Clinical researches
Authors: Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Лутай Я.М., Степура А.А., Буртняк А.М., Отдел реанимации и интенсивной терапии ННЦ «Институт кардиологии имени Н.Д. Стражеско» НАМН Украины
"Emergency medicine" 1-2(32-33) 2011
Date: 2011.04.08
Categories: Family medicine/Therapy, Medicine of emergency
Authors: А.Н. ПАРХОМЕНКО, О.И. ИРКИН, Ж.В. БРЫЛЬ, Отдел реанимации и интенсивной терапии ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» АМН Украины, г. Киев
"Emergency medicine" 5(12) 2007
Date: 2007.12.24
Categories: Medicine of emergency, Cardiology
Sections: Specialist manual
Нестандартные подходы к лечению острой сердечной недостаточности
Authors: Иркин О.И., Степура А.А. - Отдел реанимации и интенсивной терапии ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско», г. Киев
"Emergency medicine" 3 (50) 2013
Date: 2013.06.04
Categories: Medicine of emergency, Cardiology
Sections: Specialist manual

Back to issue