New books
"Kidneys" Том 7, №1, 2018
Back to issue
Antibiotic resistance and vaccination in patients with urinary tract infection
Authors: Іванов Д.Д.
НМАПО імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Categories: Nephrology
Sections: Specialist manual
print version
Summary
Однією з причин формування антибіотикорезистентності в лікуванні інфекцій сечового тракту є відсутність у рекомендаціях застосування уроантисептиків європейського виробництва, зокрема макмірору та фурамагу. Проблему терапії резистентних, рецидивуючих інфекцій сечового тракту і безсимптомної бактеріурії можна вирішити за допомогою полівакцин, насамперед Уріваку, як самостійної опції, так і у поєднанні з профілактичним лікуванням уроантисептиком і/або фітопрепаратом.
Одной из причин формирования антибиотикорезистентности в лечении инфекций мочевого тракта является отсутствие в рекомендациях применения уроантисептиков европейского производства, в частности макмирора и фурамага. Проблему терапии резистентных, рецидивирующих инфекций мочевого тракта и бессимптомной бактериурии можно решать с помощью поливакцин, прежде всего Уривака, как самостоятельной опции, так и в сочетании с профилактическим лечением уроантисептиком и/или фитопрепаратом.
Limited in experience of using uroantiseptics, even those manufactured in European countries, such as Furamag and Macmiror, excessive use of antibiotics, which causes antibiotic resistance in the EU countries and form resistance to antibiotics. The problem of treatment resistant, recurrent infections of the urinary tract and asymptomatic bacteriuria can be solved with vaccinotherapy. Urivac may recommend as an independent option or in combination with prophylactic treatment with uroanticeptic and/or phytomedicine.
Keywords
інфекції сечового тракту; уроантисептики; антибіотикорезистентність; вакцинотерапія; Урівак
инфекции мочевой системы; уроантисептики; антибиотикорезистентность; вакцинотерапия; Уривак
urinary tract infection; uroantisceptics; antibiotic resistance; vaccine therapy; urivac
Щорічно Європейська асоціація урологів (EAU) пропонує клінічні рекомендації з діагностики та лікування урологічних інфекцій [1], які нами приймаються за основу в лікуванні безсимптомної бактеріурії, циститів і пієлонефритів [2]. Маючи безперечні переваги в діагностиці та узагальненні досвіду, Європейські рекомендації з лікування інфекції сечового тракту:
— обмежені досвідом застосування уроантисептиків, навіть тих, що виробляються в країнах Європи, наприклад фурамагу і макмірору, що може призвести до надмірного використання антибіотиків, що сприяє формуванню резистентності в країнах ЄС;
— не містять доказових даних щодо лікування людей східноєвропейської популяції;
— не містять доказових даних щодо лікування людей східноєвропейської популяції;
— базуються на особистих традиціях лікарів та ментальності європейського населення [3].
Можливо, тому останніми роками в Західній Європі все більше уваги приділяється фітопрепаратам [4–6] або альтернативним підходам, наприклад вживанню більшої кількості рідини [7].
В Україні на цей час немає доказових даних щодо антибіотикорезистентності при інфекціях сечового тракту. Традиційно нами при циститах використовуються уроантисептики, а не антибіотики. Тому можна очікувати меншу кількість антибіотикорезистентної безсимптомної бактеріурії як негативного результату лікування інфекцій сечового тракту.
Дослідження біоплівок і зростаюча резистентність до антибіотиків [8–10] змінили європейську думку щодо безсимптомної бактеріурії, яка зараз вважається в цілому доброякісним, а іноді і захисним станом [11]. Еволюційно мікроорганізми та людина розвинули здатність співіснувати, умовно-патогенна мікрофлора виробила властивості персистенції [12]. Тому EAU (2017) пропонує не лікувати безсимптомну бактеріурію невагітним жінкам, людям, які страждають від діабету, пацієнтам будинків престарілих, тим, хто має ураження спинного мозку, та при наявних катетерах сечового міхура [13–17].
У цілому можна погодитись із недоцільністю багаторазового застосування антибіотиків (уроантисептиків) при збереженні бактеріурії після попереднього лікування [18]. Проте стерильна сеча все ж таки здається більш привабливим результатом лікування інфекцій сечового тракту.
Яка тактика може розглядатись при збереженні бактеріурії після проведеного лікування? Можливі такі варіанти:
— динамічне спостереження;
— застосування фітопрепаратів, що мають уроантисептичну дію;
— застосування вакцинації аутовакцинами або індустріально виготовленими препаратами [19].
— застосування фітопрепаратів, що мають уроантисептичну дію;
— застосування вакцинації аутовакцинами або індустріально виготовленими препаратами [19].
Фітопрепарати з певними припущеннями можна зарахувати до природних уроантисептиків. Така терапія є досить ефективною та, на наш погляд, більш привабливою, ніж динамічне спостереження.
Вакцинація є альтернативним підходом, який на основі формування імунної відповіді дозволяє організму самостійно визначитись із доцільністю наявності бактеріурії як захисної реакції або нестерильного імунітету.
На початку ХХ століття А. Райт (1903–1904) обґрунтував, що принципи активної імунізації важливі не тільки в профілактиці, а й у терапії, і почав використовувати термін «вакцинотерапія».
Вакцинотерапія заснована на багаторазовому системному впливі на організм специфічним антигенним подразником, що супроводжується виробленням специфічних антитіл і підвищенням загальної опірності організму. Вакцинотерапія застосовується головним чином при хронічних рецидивуючих інфекціях.
Особливості формування імунологічної відповіді обмежують ефективне застосування вакцин у дітей віком до 5–6 років та, можливо, мають певні особливості у людей похилого віку. Аутовакцини, що виробляються з власного збудника, є золотим стандартом, проте за зручністю поступаються індустріально виготовленим препаратам. Серед останніх в лікуванні інфекцій сечової системи найбільш відомі два: Уро-Ваксом і Урівак.
Представлений на ринку України Урівак являє собою полівакцину, що містить антигени 5 збудників, на відміну від інших препаратів, що містять у своєму складі лише Е.coli.
Перевагами застосування полівакцин є те, що кишкова паличка може маскувати причинний мікробний агент, пригнічуючи його ріст при проведенні посіву сечі. Тому тактика виготовлення полівакцини є більш обґрунтованою (згадайте вакцинацію проти грипу або Бронхо-Ваксомом).
Які групи є цільовими для вакцинації?
— Рецидивуючі інфекції сечового тракту (понад 2 рази протягом півроку або 3 рази на рік), незважаючи на повторні курси антибактеріальної чи уроантисептичної терапії.
— Безрезультативність принаймні двох курсів антимікробної терапії і збереження бактеріурії.
— Профілактика повторних епізодів інфекції сечового тракту в групах ризику (наявність вульвіту або вульвовагініту у дівчаток і жінок; люди, які страждають від діабету; пацієнти з будинків престарілих; ті, хто має ураження спинного мозку; при катетерах сечового міхура; жінки, які планують вагітність; попередні інфекції сечового тракту).
— Уретральні синдроми та цистити, що провокуються статевими зносинами.
— Безрезультативність принаймні двох курсів антимікробної терапії і збереження бактеріурії.
— Профілактика повторних епізодів інфекції сечового тракту в групах ризику (наявність вульвіту або вульвовагініту у дівчаток і жінок; люди, які страждають від діабету; пацієнти з будинків престарілих; ті, хто має ураження спинного мозку; при катетерах сечового міхура; жінки, які планують вагітність; попередні інфекції сечового тракту).
— Уретральні синдроми та цистити, що провокуються статевими зносинами.
Доцільною є вакцинація дітей віком після 4–6 років із безсимптомною та симптомною бактеріурією.
Жителі Східної Європи відрізняються від тих, які мешкають у Західній Європі, як за генотипом, так і за ментальністю. Використовуючи переваги розвинутих країн, доцільно впроваджувати накопичений досвід. Серед його надбань є стартове використання уроантисептиків (фурамаг, макмірор) замість антибіотиків для лікування уретрального синдрому та циститу без супутніх інфекцій, що передаються статевим шляхом, уважне ставлення до вагітних із бактеріурією, їх лікування як групи ризику, невикористання понад 3 курсів антибактеріальної терапії при інфекціях сечової системи, що не супроводжується підвищенням температури, більш широке застосування вакцинації, зокрема полівакциною Урівак, для досягнення стерильної сечі або профілактики рецидивів інфекції сечового тракту.
Bibliography
1. Grabe M., Bartoletti R., Bjerklund Johansen T.E., Cai T., Çek M. et al. // Guidelines on Urological Infections EAU. — 2015.
2. Домбровский Я.А., Иванов Д.Д., Герасимчук В.О. Ципрофлоксацин в терапии инфекций мочевыводящих путей // Почки. — 2017. — № 6(1). — С. 36-39.
3. Іванов Д.Д. Інфекції сечової системи у дітей: настанови і клінічна практика // ЗУ. Тематичний номер «Педіатрія». — 2017. — № 3(42). — С. 27.
4. Набер К.Г., Алиджанов Ж.Ф. Существуют ли альтернативы антимикробной терапии и профилактике неосложненных инфекций мочевых путей? // Урология. — 2014. — № 6. — С. 5-12.
5. Ivanov D., Abramov-Sommariva D., Moritz K., Eskotter H., Kostinenko T. An open label, non-controlled, multicentre, interventional trial to investigate the safety and efficacy of Canephron® N in the management of uncomplicated urinary tract infections (uUTIs) // Clinical Phytoscience International Journal of Phytomedicine and Phytotherapy. — 2015. — 1. — 7. https://doi.org/10.1186/s40816-015-0008-x© https://clinphytoscience.springeropen.com/articles/10.1186/s40816-015-0008-x
6. Jepson R., Craig J., Williams G. Cranberry products and prevention of urinary tract infections // JAMA. — 2013 Oct 2. — 310(13). — 1395-6.
7. Frellick M. Drinking More Water Reduces Repeat Urinary Tract Infections. Medscape Medical News. Available at http://www.medscape.com/viewarticle/886775. October 9, 2017; Accessed: October 10, 2017.
8. García-Tello A., Gimbernat H., Redondo C., Meilán E., Arana D.M., Cacho J. et al. Prediction of infection caused by extended-spectrum beta-lactamase-producing Enterobacteriaceae: development of a clinical decision-making nomogram // Scand. J. Urol. — 2017 Sep. — 11. — 1-6.
9. Søraas A., Sundsfjord A., Sandven I., Brunborg C., Jenum P.A. Risk factors for community acquired urinary tract infections caused by ESBL-producing enterobacteriaceae-a case-control study in a low prevalence country // PLoS One. — 2013. — 8(7). — e69581.
10. Michael M., Noreen A.H. Urinary Tract Infection, Recurrent [Women]. https://www.hopkinsguides.com/hopkins/view/Johns_Hopkins_ABX_Guide/540574/all/Urinary_Tract_Infection__Recurrent_[Women]
11. Bonkat G., Pickard R., Bartoletti R., Bruyère F., Geerlings S.E. et al. EAU Guidelines on Urological Infections, 2017. https://uroweb.org/guideline/urological-infections/?type=pocket-–guidelines
12. Pyelonephritis, Acute, Uncomplicated is a sample topic from the Johns Hopkins ABX Guide. https://www.hopkinsguides.com/hopkins/view/Johns_Hopkins_ABX_Guide/540458/all/Pyelonephritis__Acute__Uncomplicated
13. Marschall J., Carpenter C.R., Fowler S., Trautner B.W. Antibiotic prophylaxis for urinary tract infections after removal of urinary catheter: meta-analysis // BMJ. — 2013 Jun 11. — 346. — f3147.
14. Hill T.C., Baverstock R., Carlson K.V. et al. Best practices for the treatment and prevention of urinary tract infection in the spinal cord injured population. The Alberta context // Can. Urol. Assoc. J. — 2013 Mar-Apr. — 7(3–4). — 122-30.
15. Bonfill X., Rigau D., Esteban-Fuertes M., Barrera-Chacón J.M., Jáuregui-Abrisqueta M.L., Salvador S. et al. Efficacy and safety of urinary catheters with silver alloy coating in patients with spinal cord injury: a multicentric pragmatic randomized controlled trial. The ESCALE trial // Spine J. — 2017 May 31.
16. Cooper F.P., Alexander C.E., Sinha S., Omar M.I. Policies for replacing long-term indwelling urinary catheters in adults // Cochrane Database Syst. Rev. — 2016 Jul 26. — 7. — CD011115.
17. Padawer D., Pastukh N., Nitzan O., Labay K., Aharon I., Brodsky D. et al. Catheter-associated candiduria: Risk factors, medical interventions, and antifungal susceptibility // Am. J. Infect. Control. — 2015 Jul 1. — 43(7). — e19-22.
18. Lautenbach E. Editorial commentary: flying under the radar: the stealth pandemic of Escherichia coli sequence type 131 // Clin. Infect. Dis. — 2013 Nov. — 57(9). — 1266-9.
19. Bystroň J. Use of bacterial lysates in clinical practice // Interni Med. — 2012. — 14(1). — 12-17.
20. Hanuš M., Matoušková M., Králová V., Hiblbaue J., Szewczyk J. et al. Immunostimulation with polybacterial lysate (urivac®) in preventing recurrent lower urinary tract infections // Czech Urology. — 2015. — 19(1). — 33-43. https://www.czechurol.cz/artkey/cur-201501-0004_Imunostimulace_polybakterialnim_lyzatem_Urivac_174_v_prevenci_recidivujicich_infekci_dolnich_mocovych_cest.php
Similar articles
Authors:
Іванов Д.Д.(1), Іванова Т.П.(2), Федоренко О.Г.(3) , Кушніренко С.В.(1), Іванова М.Д.(4)
(1) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — НДСЛ «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
(3) — Медична практика проф. Д. Іванова, м. Київ, Україна
(4) — Università degli Studi di Milano-Bicocca, м. Мілан, Італія
"Kidneys" Том 8, №2, 2019
Date: 2019.05.24
Categories:
Nephrology
Sections:
Clinical researches
Authors:
Іванов Д.Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
"Kidneys" Том 8, №1, 2019
Date: 2019.03.06
Categories:
Nephrology
Sections:
Specialist manual
Authors:
Садова-Чуба З.Т.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
КНП «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», м. Львів, Україна
"Emergency medicine" №3(98), 2019
Date: 2019.05.15
Categories:
Medicine of emergency
Sections:
Clinical researches
